Рішення

від 02.12.2014 по справі 524/10713/13-ц

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/10713/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2014 року Автозаводський районний суду м. Кременчука, Полтавської області в складі:

головуючого судді - Савічева В.О.

при секретарі - Коршак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Полтавської області та Крюківської районної ради м. Кременчука, ОСОБА_3 про визнання протиправним та не чинним рішень Кременчуцької міської ради від 30 жовтня 2012 року та від 26 лютого 2013 року «Про надання чи відмову в наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та в оренду в м. Кременчуці в частині надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 та в частині відмови в даванні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та визнання протиправним та не чинним рішення Крюківської районної ради від 27.08.2013 року «Про передачу земельних ділянок у власність громадянам у м. Кременчуці» в частині передачі у власність земельної ділянки площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області та Крюківської районної ради м. Кременчука, ОСОБА_3 про визнання протиправним та не чинним рішень Кременчуцької міської ради від 30 жовтня 2012 року та від 26 лютого 2013 року «Про надання чи відмову в наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та в оренду в м. Кременчуці в частині надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 та в частині відмови в даванні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та визнання протиправним та не чинним рішення Крюківської районної ради від 27.08.2013 року «Про передачу земельних ділянок у власність громадянам у м. Кременчуці» в частині передачі у власність земельної ділянки площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 ОСОБА_3, посилаючись на підстави та обставини викладені в позовній заяві і просив суд визнати незаконним і скасувати п. 1.3. рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30 жовтня 2012 року «Про надання чи відмову в наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та в оренду громадянам в м. Кременчуці» в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, визнати незаконним та скасувати розпорядження виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 18 липня 2013 року № 169-Р, яким об'єднано присадибні ділянки АДРЕСА_1 з присвоєнням однієї поштової адреси: «АДРЕСА_1», визнати незаконним і скасувати п.7, 7.1., 8 рішення Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області від 08 серпня 2013 року «Про передачу земельних ділянок у власність громадянам у м. Кременчуці» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3, передачі у власність земельної ділянки площею 1000 кв.м. (кадастровий номер 5310436500:09:001:0420)для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, та про зобов'язання зареєструвати право власності на земельну ділянку в органі державної реєстрації, визнати недійсним свідоцтво про право власності індексний номер: 7999803 від 15 серпня 2013 року на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 1000 кв.м. (кадастровий номер: 5310436500:09:001:0420), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 видане ОСОБА_3, скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, зареєстровану 15 серпня 2013 року за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності індексний номер: 7999803 від 15 серпня 2013 року, визнати незаконним і скасувати п. 4, 4.3 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 26 лютого 2013 року «Про надання чи відмову в наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та в оренду громадянам в м. Кременчуці» в частині відмови в наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: АДРЕСА_1,

зобов'язати Кременчуцьку міську раду Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням встановлених під час судового розгляду справи фактичних даних та обставин.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_4, ОСОБА_5, прокурор прокуратури м. Кременчука ОСОБА_6 діючий в інтересах інваліда 1 групи позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити.

Представники відповідачів Кременчуцької міської ради - Сапицька Д.Є., Крюківської районної ради в м. Кременчуці - Наливайко В.С., ОСОБА_3 - ОСОБА_9, ОСОБА_10 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали посилаючись на обставини викладені в запереченнях на позовну заяву, просили суд в задоволені позову відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_11 - ОСОБА_12 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав і не заперечував проти задоволення позову.

Представник третьої особи Управління юстиції м. Кременчука - Кондратьєва Т.М. в судовому засіданні при вирішені спору поклалась на розсуд суду.

Представники третіх осіб Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради - Нештап В.Г., КП «Кременчуцьке МБТІ» - Ткаченко Ю.І. в судове засідання не прибули просили справу розглядати без їх участі.

Представник третьої особи Управління Держземагенства у м. Кременчуці та третя особа ОСОБА_16 в судове засідання не прибули по невідомим суду причинам, про день слухання справи повідомлялись у відповідності до положень ст. 74 ЦПК України - за адресою місця проживання чи місця перебування фізичної особи, зареєстрованої у встановленому законом порядку. Згідно ч.5 ст. 74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 4 Конституції України визначає, що право власності на землю гарантується, це право набувається та реалізується громадянами виключно у відповідності до закону.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 318 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, однією з підстав набуття права власності є спадкування.

Статтею 1268 Цивільного кодексу України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, роз'ясненої в правовій позиції Верховного суду України у справі за № 6-164цс12, у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Відповідно до статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безкоштовної передачі із земель державної і комунальної власності, приватизації земельних ділянок, раніше наданих їм в користування, і по іншим підставам.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування» відповідно до Конституції України.

Згідно статті 12 Земельного Кодексу України, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, у власність та передача земельних ділянок в оренду передбачено Земельним кодексом України.

Відповідно до ст. 121 ЗК України громадяни Україні, мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Згідно ч. 4 ст. 116 цього Кодексу, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частинами 6, 7 статті 118 Земельного Кодексу України передбачений порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам, а саме: громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 цього Закону, розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія).

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, згідно дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом, є спадкоємцем майна матері ОСОБА_18, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з 1/6 (одної шостої) частини домоволодіння, що знаходиться на АДРЕСА_2 та в цілому складається з жилого будинку літ. "А" жилою площею 119,4 кв.м., жилого будинку літ. "Б" жилою площею 30,1 кв. м., сараїв літ. "В, В1, Г, Д", вбиральні літ. "Е", льоху літ. "Ж", колодязя літ. "К, К1", розташованих на землях держфонду розміром 1271 кв.м. та належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою 25.05.1971 р. за реєстром № 1821.

Згідно довідки КП «КМБТІ» від 03.09.2012 року № 741 виданої ОСОБА_1, вбачається, що за даними реєстрації прав власності за ОСОБА_1 в м. Кременчуці зареєстровано на праві власності нерухоме майно: на 1/6 житлового будинку на АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого Кременчуцькою державною нотаріальною конторою за р. 2887.

Позивач ОСОБА_1 є інвалідом першої групи по загальному захворюванню і мешкає у Власівському будинку-інтернаті для інвалідів Світловодського району Кіровоградської області.

Рішенням XXIII сесії VI скликання Кременчуцької міської ради від 28.08.2012 року відповідачу по справі ОСОБА_3 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на АДРЕСА_3.

Як вбачається з рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 28.08.2012 року, підставою для відмови ОСОБА_3 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3, у власність, слугувало те, що на вказаній земельній ділянці зареєстровано право власності на нерухоме майно за позивачем у справі - ОСОБА_1 та частина вказаної земельної ділянки відповідно до затвердженої містобудівної документації входить в межі вулично-дорожньої мережі (червоні лінії вул. Леонова) - землі загального користування населених пунктів, в межах яких розміщення житлових об'єктів забороняється.

Підставою для розробки та прийняття відповідного рішення слугували наступні документи: лист управління Держкомзему у м. Кременчук щодо наявності правоустановчих документів на земельну ділянку; лист КП «Кременчуцьке МБТІ» і копія технічного паспорту; лист управління містобудування та архітектури щодо відповідності місця розташування об'єкту вимогам генерального плану міста; лист виконавчого комітету Крюківської районної ради.

Відповідно до листа управління Держкомзему у м. Кременчук Полтавської області № 01-28/1701 від 31.07.2012 року, згідно земельно-кадастрової документації, земельна ділянка по АДРЕСА_3, на підставі доданого Кременчуцькою міською радою графічного матеріалу, у власність не передавалася, земельна ділянка знаходиться в державній власності.

Відповідно до довідки КП "Кременчуцьке МБТІ Полтавської обласної ради" від 12.07.2012 року вих. № 61/3640 за даними реєстрації прав власності станом на 12.07.2012 року в м. Кременчуці зареєстровано нерухоме майно за адресою АДРЕСА_2 на житловий будинок за: гр. ОСОБА_19 - 5/32 частин; гр. ОСОБА_20 - 23/192 частин; гр. ОСОБА_21 - 25/384 частин; гр. ОСОБА_21 - 25/384 частин; гр. ОСОБА_1 - 1/6 частин.

За даними реєстрації прав власності станом на 12.07.2012 року за адресою: АДРЕСА_1 нерухоме майно не зареєстровано.

Згідно листа виконавчого комітету Крюківської районної ради міста Кременчука Полтавської області від 07.07.2012 року за вих. № 01-05/0724, рішення про передачу у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 районною радою не приймалось.

Відповідно до схематичного плану, що є складовою частиною матеріалів технічної інвентаризації садиби по АДРЕСА_1, загальна площа земельної ділянки за приналежністю становить 1271 кв.м., в тому числі: під нежилими будівлями - 32 кв.м., під двором - 888 кв.м., під садом - 351 кв.м.

Рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 28.08.2012 року було скасоване постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25.09.2012 року та зобов'язано міську раду повторно розглянути питання.

Кременчуцька міська рада Полтавської області рішенням від 30.10.2012 року на підставі вищевказаної постанови суду, надала дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Розпорядженням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 169-Р від 18.07.2013 року об'єднано присадибні ділянки АДРЕСА_1 з присвоєнням однієї поштової адреси: «АДРЕСА_1», а поштова адреса: «АДРЕСА_2» анульована.

В подальшому Крюківська районна рада м. Кременчука Полтавської області рішенням від 08.08.2013 року затвердила ОСОБА_3 проект землеустрою і передала у власність земельну ділянку площею 1000 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 з послідуючою державною реєстрацією.

На підставі цього рішення ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право власності на земельну ділянку індексний номер:7999803 від 15.08.2013 року і здійснив державну реєстрацію.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_3 до Кременчуцької міської ради, постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25.09.2012 року, якою порушено права і законні інтереси ОСОБА_1, скасовано, а у задоволенні позову ОСОБА_3 про скасування п.5 рішення Кременчуцької міської ради від 28.08.2012 року та зобов'язання міську раду повторно розглянути питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою відмовлено повністю.

Порядок проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна визначено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11.02.2010р. № 1878Л/1 та Тимчасового положення «Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно» № 7/5 від 07.02.2002р., зі змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 1692/5 від 28.07.2010р.

Згідно п. 6.4. Тимчасового положення розділ Реєстру прав та реєстраційна справа закриваються реєстратором БТІ у разі: знищення об'єкта, щодо якого проведено державну реєстрацію прав.

Розділ Реєстру прав та реєстраційна справа закриваються за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить закриття розділу Реєстру прав та реєстраційної справи.

Згідно п. 6.5. Тимчасового положення у разі знищення об'єкта, щодо якого проведено державну реєстрацію прав, власник (власники) подає (ють) реєстратору БТІ заяву про закриття розділу Реєстру прав та реєстраційної справи за формою, визначеною у додатку 12 до Тимчасового положення.

До заяви про закриття розділу Реєстру прав та реєстраційної справи додаються матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення такого об'єкта, та у разі знищення нерухомого майна - правовстановлюючі документи (за наявності), які підлягають анулюванню у порядку, установленому Положенням.

Відповідно до ст.ст. 346, 349 Цивільного кодексу України, право власності на майно припиняється в разі його знищення.

У разі знищення майна, права на яке підлягає державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Зі змісту ст. 349 Цивільного кодексу України вбачається, що припинення права власності на нерухоме майно пов'язується з наявністю юридичної сукупності дій або події, що потягли знищення речі; правочину - звернення власника до відповідного органу, а також адміністративного акту - рішення цього органу про виключення знищеної речі з державного реєстру.

Отже, припинення права власності на майно у зв'язку з його знищенням - має відбуватись у передбаченому законодавством позасудовому порядку.

Власником 1/6 житлового будинку на АДРЕСА_2 ОСОБА_1 до державного реєстратора зазначена вище заява не подавалася.

За таких обставин, висновок Кременчуцької міської ради про припинення права власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 на спірній земельній ділянці з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 346 і ч.2 ст.349 Цивільного кодексу України є хибним, так як у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Тобто припинення права власності на таке майно пов'язується з фактом звернення власника до відповідного органу та наявністю рішення цього органу про виключення знищеної речі з державного реєстру.

З моменту внесення відповідних змін до реєстру припиняється право на це майно.

Статтею 41 Конституції України, статтею 321 Цивільного кодексу України визнано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, п. 5 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 28.08.2012 року «Про надання чи відмову в наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та в оренду громадянам в м. Кременчуці» про відмову у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 є законним та обґрунтованим і чинним на сьогоднішній день.

За таких обставин, рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.10.2012 року «Про надання чи відмову в наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та в оренду громадянам м. Кременчуці», яке прийняте на виконання скасованого рішення суду, щодо надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою на АДРЕСА_2, на земельній ділянці на якій розміщено об'єкт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 на праві власності, є незаконним і підлягає скасуванню, так як суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права і інтереси ОСОБА_1.

Також, розпорядження виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 169-Р від 18.07.2013 року щодо зміни поштової адреси, рішення Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області від 08.08.2013 року в частині затвердження проекту землеустрою і передання у власність земельної ділянки ОСОБА_3 є незаконним та підлягає скасуванню, так як суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права і інтереси ОСОБА_1.

Видача свідоцтва про право власності на земельну ділянку та державна реєстрація є похідними від рішення про передачу у власність земельної ділянки, а тому у разі визнання незаконним та скасування рішення має бути визнано недійсним свідоцтво та скасована державна реєстрація, про що свідчить практика Верховного Суду України

Так, в постанові Верховного суду України від 22.05.2013 року № 6-33цс13 сформульована обов'язкова для всіх судів України правова позиція: «Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку. Визнання незаконним рішення міської ради про передачу земельної ділянки у власність є підставою для визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, який видано на підставі цього рішення, та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.»

Аналогічна позиція сформульована Верховним Судом України в постанові від 02.07.2014 року № 6-81цс14 про відмову в перегляді ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2013 року, якою залишено без змін рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 26.11.2013 року.

Згідно ч. З ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 10, 11, 14, 57 - 59, 60, 61, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Полтавської області та Крюківської районної ради м. Кременчука, ОСОБА_3 про визнання протиправним та не чинним рішень Кременчуцької міської ради від 30 жовтня 2012 року та від 26 лютого 2013 року «Про надання чи відмову в наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та в оренду в м. Кременчуці в частині надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 та в частині відмови в даванні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та визнання протиправним та не чинним рішення Крюківської районної ради від 27.08.2013 року «Про передачу земельних ділянок у власність громадянам у м. Кременчуці» в частині передачі у власність земельної ділянки площею 1000 кв.м. по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати незаконним і скасувати п. 1.3. рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30 жовтня 2012 року «Про надання чи відмову в наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та в оренду громадянам в м. Кременчуці» в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) по АДРЕСА_1.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 18 липня 2013 року № 169-Р, яким об'єднано присадибні ділянки АДРЕСА_1 з присвоєнням однієї поштової адреси: «АДРЕСА_1».

Визнати незаконним і скасувати п.7, 7.1., 8 рішення Крюківської районної ради м. Кременчука Полтавської області від 08 серпня 2013 року «Про передачу земельних ділянок у власність громадянам у м. Кременчуці» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3, передачі у власність земельної ділянки площею 1000 кв.м (кадастровий номер 5310436500:09:001:0420) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1, та про зобов'язання зареєструвати право власності на земельну ділянку в органі державної реєстрації.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності індексний номер: 7999803 від 15 серпня 2013 року на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 1000 кв.м (кадастровий номер: 5310436500:09:001:0420), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 видане ОСОБА_3.

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, зареєстровану 15 серпня 2013 року за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності індексний номер: 7999803 від 15 серпня 2013 року.

Визнати незаконним і скасувати п. 4,4.3. рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 26 лютого 2013 року «Про надання чи відмову в наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та в оренду громадянам в м. Кременчуці» в частині відмови в наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати Кременчуцьку міську раду Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням встановлених під час судового розгляду справи фактичних даних та обставин.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків апеляційного оскарження, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя: