Постанова

від 08.12.2014 по справі 5023/2172/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2014 р. Справа №5023/2172/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Горбачова Л.П., суддя Істоміна О.А.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Квіцінська А.І. за дов. №01-42юр/8329 від 15.09.2014 року.

відповідача - Ворона І.А. за дов. №242/810 від 11.11.2014 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків (вх. №3610 Х/3-12)

на рішення господарського суду Харківської області від 17.10.2014р. у справі №5023/2172/12

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків,

до Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків

про стягнення 2033597,82 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.10.2014р. у справі №5023/2172/12 (суддя Смирнова О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" 514198,05 грн. 3% річних, 572380,31 грн. пені, 374621,14 грн. інфляційних витрат та 40671,60 грн. судового збору за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 року. В частині стягнення пені в розмірі 572380,31 грн. відмовлено. Виконання рішення суду відстрочено до 17.04.2015 року.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 17.10.2014р. по справі №5023/2172/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив про те, що предметом спору по справі №5023/2172/12 є вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих на суму боргу, яка є спірною та є предметом розгляду інших господарських справ. Отже, на момент прийняття оскаржуваного рішення, база нарахування заявлених у справі санкцій була не визначеною, що призвело до прийняття судом першої інстанції неправомірного рішення. Крім того, між сторонами по справі були укладені Договори №18/21 від 21.08.2012, №26/21 від 21.08.2012 та №517Е/184 від 29.10.2012 про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялись та постачались населенню, яка виникла у зв'язку із невідповідністю фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та\або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування, якими змінені порядок та строки розрахунку за спожиту електроенергію за договором № 1.01 від 03.01.2008 року. Враховуючи, що розрахунок за спожиту електроенергію відбувся у відповідності до вищевказаних Договорів про організацію взаєморозрахунків, скаржник вважає що підстави для стягнення санкцій та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, відсутні.

24.11.2014 позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому вважає безпідставним посилання відповідача на положення договорів про організацію взаєморозрахунків №18/21 від 21.08.2012, №26/21 від 21.08.2012 та № 517Е/184 від 29.10.2012, оскільки вказані договори були укладені вже після порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 року. Крім того залишилась непогашеною заборгованість за спожиту електроенергію, на яку нараховані санкції по даній справі, за період лютий, березень та травень 2011 року на суму 20614300,40 грн.

На виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014, відповідачем наданий Акт звірки сторін про стан заборгованості за електроенергію, яка виникла в період з серпня 2010 року по лютий 2012 року за договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 року, який долучений до матеріалів справи.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2008 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (споживач) правонаступником якого є Комунальне підприємство "Харківводоканал", був укладений договір про постачання електричної енергії № 1.01, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеному у додатку №3.1, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору та додатками до нього. (а.с. 11-20)

В подальшому між АК "Харківобленерго" та КП "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" та Комунальним підприємством "Харківводоканал" (новий споживач) було укладено додаткову угоду від 29.02.2012 до договору про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 р., за умовами якої новий споживач передав всі права споживача, що передбачені договором про постачанні електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 р., а новий споживач прийняв на себе всі обов'язки споживача, що передбачені договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 р. (а.с. 21 т. 1)

За умовами п. 2.3.3 договору, споживач зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування відповідно до умов додатку № 2 "Порядок розрахунків".

Відповідно до п. 5 додатку № 2 до договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 "Акт про використану електричну енергію".

Розрахунковим періодом, згідно із пунктом 1 додатку № 2 до договору, вважається період з 1 числа місяця до 1 числа наступного місяця.

Пунктом 4.2.1 договору сторони передбачили відповідальність споживача за порушення ним термінів, визначених додатком до договору "Порядок розрахунків", у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, індекс інфляції та 3% річних.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується сторонами, позивач свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 року виконав належним чином. Проте, як стверджував позивач, КП "Харківводоканал" умови укладеного договору щодо своєчасної та повної оплати вартості використаної (купленої) електричної енергії не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з АК "Харківобленерго" боргу за березень 2012 року, який складається з 1144760,63 грн. пені, 514198,05 грн. 3% річних та 374621,14 грн. інфляційних втрат.

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних в розмірі 514198,05 грн. та інфляційних втрат в розмірі 374621,14 грн. Крім того, місцевий господарський суд визнав правомірним нарахування відповідачу 572380,31 грн. пені, у зв'язку з порушенням останнім строків проведення розрахунків за електричну енергію, поставлену відповідно до Договору про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 року.

Повторно переглядаючи справу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушення вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників процесу перед законом і судом.

Як вбачається з матеріалів справи, прийняте судом першої інстанції рішення цим вимогам у повному обсязі не відповідає, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що за поставлену у період з 08/2010 року по 02/2012 року електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 року відповідач розрахувався частково, у зв'язку з чим станом на 01.04.2012 року утворилась заборгованість в сумі 214 486 917,96 грн. Позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1144760,63 грн., 3% річних в сумі 514198,05 грн. та 374621,14 грн. інфляційних втрат, нарахованих за березень 2012 року

Надаючи правову кваліфікацію спірним відносинам колегія суддів зазначає наступне.

В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Водночас в статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Отже, окремою та обов'язковою підставою (умовою) застосування до учасника господарських відносин відповідальності за порушення зобов'язання є наявність вини, яка, у розумінні вищевказаної норми, полягає у невжитті особою всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідженням матеріалів справи було встановлено, що на виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", Кабінетом Міністрів України 11.06.2012 року було прийнято постанову № 517 від «Про затвердження порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку із невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування».

За умовами п. 1 вказаної постанови, підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та іншим учасникам розрахунків з погашення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання приписів вказаної постанови між учасниками розрахунків, в тому числі за участю КП "Харківводоканал" (сторона четверта) та АК "Харківобленерго" (сторона п'ята) було укладено договори про організацію взаєморозрахунків №18/21 від 21.08.2012, №26/21 від 21.08.2012 та № 517Е/184 від 29.10.2012 про організацію взаєморозрахунків, відповідно до умов яких сторони за взаємною згодою погодили та зобов'язались, що за рахунок коштів субвенції з державного бюджету, що надійдуть на виконання зазначеного порядку Кабінетом міністрів України цільовим платежем на рахунки КП "Харківводоканал", останній перераховує на рахунок АК "Харківобленерго" кошти на погашення вартості електроенергії за відповідні місяці, на які нараховані заявлені у даній справі суми санкцій згідно з договором №1.01 від 03.01.2008 року про постачання електричної енергії.(а.с. 64-69 т. 1, а.с. 110 т. 1)

Так, відповідно до п. 7 договору №18/21 від 21.08.2012 року, КП "Харківводоканал" зобов'язалось перераховувати на рахунок Акціонерної компанії "Харківобленерго" кошти в розмірі 6 025 549,00 грн., у т. ч. ПДВ - 1004258,17 для погашення заборгованості за електричну енергію, спожиту у 08/2011 року, згідно з договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 р.

Умовами п. 7 договору №26/21 від 21.08.2012 року КП "Харківводоканал" зобов'язалось перераховувати на рахунок Акціонерної компанії "Харківобленерго" кошти в розмірі 7364473,38 грн., у т. ч. ПДВ - 1227412,23 грн., для погашення заборгованості за електричну енергію, спожиту у 05/2011 року, згідно з договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 р.

До того ж, у пункті 7 договору №517Е/184 від 29.10.2012 КП "Харківводоканал" зобов'язалось перераховувати на рахунок АК "Харківобленерго" кошти в розмірі 293 848 597,36 грн., у т. ч. ПДВ - 48974766,23 грн., для погашення заборгованості за електричну енергію, в тому числі 249510696,18грн., згідно з договором №1.01 від 03.01.2008 р., за поставлену електричну енергію у період з 08/2010 по 01/2011 року та з 03/2011 по 02/2012 року.

У відповідності до пунктів 10 договору №18/21 від 21.08.2012 та договору №26/21 від 21.08.2012, п. 13 договору №517Е/184 від 29.10.2012 року сторони дійшли згоди не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Також умовами укладених договорів про організацію взаєморозрахунків сторони узгодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання усіма сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

До того ж, у вищевказаних договорах сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмету договору.

Дослідженням наявних в матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що на виконання п. 7 договору про організацію взаєморозрахунків №18/21 від 21.08.2012 КП "Харківводоканал" перерахувало на рахунок А "Харківобленерго" заборгованість за електричну енергію в розмірі 6 025 549,00 грн., спожиту у 08/2011 року, згідно з договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 р., що пітверджується копією платіжного доручення №6 від 20.12.2012 року. (а.с.70 т.2)

Також платіжним дорученням №7 від 20.12.2012 КП "Харківводоканал" за укладеним договором про організацію взаєморозрахунків №517Е/184 від 29.10.2012 перерахувало на рахунок АК "Харківобленерго" заборгованість за електричну енергію за укладеним договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 р. в розмірі 293 848 597,36 грн. (а.с. 71 т. 2)

Платіжним дорученням №1 від 23.11.2012 КП "Харківводоканал" за укладеним договором про організацію взаєморозрахунків №26/21 від 21.08.2012 також перерахував АК "Харківобленерго" заборгованість за електричну енергію, спожиту у 05/2011 за укладеним договором № 1.01 від 03.01.2008 р. в розмірі 7364473,38 грн. (а.с. 113 т. 2)

Таким чином, матеріали справи свідчать, що укладенням договорів про організацію взаєморозрахунків №18/21 від 21.08.2012, №26/21 від 21.08.2012 та №517Е/184 від 29.10.2012 та, в подальшому, оплатою з боку КП "Харківводоканал" на користь АК "Харківобленерго" за рахунок коштів субвенції з державного бюджету вартості електричної енергії за договором № 1.01 від 03.01.2008 р, позивач та відповідач припинили зобов'язання по сплаті коштів за період, визначений позивачем для нарахування пені, 3% річних та інфляційних.

Дослідженням Акту звірки стану заборгованості за електроенергію, яка виникла в період з 08/2010 по 02/2012 року згідно укладеного сторонами договору № 1.01 від 03.01.2008 р., встановлено, що станом на 01.11.2014 року заборгованість за спожиту електроенергію, на яку нараховані позивачем пеня, 3 % річних та інфляційні втрати, частково сплачена на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків №18/21 від 21.08.2012, №26/21 від 21.08.2012 та № 517Е/184 від 29.10.2012. Не погашеною у повному обсязі залишилася заборгованість за 02/2011 року, 03/2011 року та 05/2011 року, у зв»язку з тим, що сума основної заборгованості за ці періоди є спірною та є предметом розгляду у господарських справах № 5023/3424/11, №5023/2085/11 та №5023/5356/11.

Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про застосування до відповідача наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України та неустойки у вигляді сплати пені за порушення строків внесення платежів за договором про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 року.

Колегія суддів вважає, що уклавши договори № 18/21 від 21.08.2012 , №26/21 від 21.08.2012 та №517Е/184 від 29.10.2012 про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за електричну енергію, отриману за періоди, на які були нараховані суми 3% річних, інфляційних та пені, що є предметом розгляду у даній справі відповідно до договору про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 року.

Таким чином, для стягнення неустойки у вигляді пені та застосування судом наслідків, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата за поставлену електричну енергію була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків.

При цьому, як вбачається з укладеного між сторонами договору про організацію взаєморозрахунків, строк виконання зобов'язання за цим договором пов'язаний з моментом перерахування територіальним органом Казначейства грошових коштів з державного бюджету, а тому колегія суддів вважає, що КП "Харківводоканал" було позбавлене можливості самостійно впливати на здійснення розрахунків за електричну енергію. При цьому, прострочення оплати на умовах укладених договорів про організацію взаєморозрахунків відповідачем не допущено, а розрахунки за поставлену електричну енергію відбулися у порядку та строки, передбачені вказаними договорами.

До того ж, договорами про організацію взаєморозрахунків сторони засвідчили, що після виконання договорів вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Отже, враховуючи встановлені по справі обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені та виключає застосування до нього наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України у зв'язку з відсутністю прострочення оплати за отриману електричну енергію за договором № 1.01 від 03.01.2008 та договорів про організацію взаєморозрахунків №18/21 від 21.08.2012, №26/21 від 21.08.2012 та №517Е/184 від 29.10.2012 року.

Щодо заборгованості за спожиту електроенергію за лютий 2011 року, яка не увійшла до укладених договорів про організацію взаєморозрахунків, та заборгованості за березень та травень 2011 року, яка сплачена частково, колегія суддів зазначає, що сума заборгованості за вказаний період є предметом розгляду інших господарських справ, тому встановити базу нарахування заявлених у справі санкцій в частині, яка є спірною, неможливо. У зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення 3% річних, інфляційних та пені, нараховані на суму боргу, який виник у 02/2011 р., 03/2011 р., 05/2011 р. та є спірним, є необґрунтованими.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, то у відповідності до ст.49 ГПК України витрати відповідача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.10.2014р. у справі №5023/2172/12 скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, на п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954) на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, р/р № 260006932 в ПАТ "Мегабанк" м. Харкова, МФО 351629, код 37878391) судові витрати за розгляд апеляційної скарги в розмірі 20335,80 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 08.12.2014 року

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Горбачова Л.П.

Суддя Істоміна О.А.