Постанова

від 25.02.2015 по справі 5023/2172/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 5023/2172/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерної компанії "Харківобленерго" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 у справі № 5023/2172/12 Господарського суду Харківської області за позовомАкціонерної компанії "Харківобленерго" до Комунального підприємства "Харківводоканал" простягнення 2 033 579, 82 грн. в судовому засіданні взяли участь представники : - - позивачаСолдатенко А.М. - - відповідачаВорона І.А.

В С Т А Н О В И В :

В травні 2012 року Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Харківводоканал", в якій просила суд стягнути з відповідача на свою користь 514 198, 05 грн. 3 % річних, 1 144 760, 63 грн. пені, 374 621, 14 грн. інфляційних втрат за березень 2012 року та судові витрати. Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.10.2014 (суддя Смірнова О.В.) у даній справі позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" 514 198, 05 грн. 3 % річних, 572 380, 31 грн. пені, 374 621, 14 грн. інфляційних витрат та 4 0671, 60 грн. судового збору. В стягненні 572 380, 31 грн. пені відмовлено. Відстрочено виконання рішення до 17.04.2015.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 (головуючий Тарасова І.В., судді: Горбачова Л.П., Істоміна О.А.) вказане рішення суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача судові витрати за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову залишити в силі з покладенням судових витрат на відповідача.

У відзиві на касаційну скаргу Комунальне підприємство "Харківводоканал" заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції - без змін.

18.02.2015 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.02.2015.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.01.2008 між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (постачальником; позивачем у справі) та Комунальним підприємством "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (споживачем), правонаступником якого є Комунальне підприємство "Харківводоканал" (відповідач у справі), укладено договір про постачання електричної енергії № 1.01, за умовами якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеному у додатку № 3.1, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору та додатками до нього (т.1, а.с. 11-20).

Додатковою угодою від 29.02.2012 до вказаного договору, відповідачу, як новому споживачу, передані права та обов'язки споживача, що передбачені договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 (т. 1, а.с. 21).

За умовами пункту 2.3.3 договору, споживач зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування відповідно до умов додатку № 2 "Порядок розрахунків".

Відповідно до пункту 5 додатку № 2 до договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 "Акт про використану електричну енергію".

Розрахунковим періодом, згідно із пунктом 1 додатку № 2 до договору, вважається період з 1 числа місяця до 1 числа наступного місяця.

Пунктом 4.2.1. договору сторони передбачили відповідальність споживача за порушення ним термінів, визначених додатком до договору "Порядок розрахунків", у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, індекс інфляції та 3 % річних.

Позивач свої зобов'язання за договором постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 виконав належним чином, що сторонами не заперечувалось.

Як вбачається з матеріалів справи спір виник у зв'язку з тим, що відповідач, за посиланням позивача, не своєчасно розрахувався за використану (куплену) електричну енергію, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, нарахованих за березень 2012 року.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову, враховуючи наступне.

На виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", Кабінетом Міністрів України 11.06.2012 було прийнято постанову № 517 від "Про затвердження порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку із невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

За умовами пункту 4 вказаної постанови, підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та іншим учасникам розрахунків з погашення заборгованості.

На виконання приписів вказаної постанови, між учасниками розрахунків, в тому числі за участю КП "Харківводоканал" (сторона четверта) та АК "Харківобленерго" (сторона п'ята) було укладено договори про організацію взаєморозрахунків № 18/21 від 21.08.2012, № 26/21 від 21.08.2012 та № 517Е/184 від 29.10.2012 про організацію взаєморозрахунків, за умовами яких, сторони за взаємною згодою погодили та зобов'язались, що за рахунок коштів субвенції з державного бюджету, що надійдуть на виконання зазначеного порядку Кабінетом міністрів України цільовим платежем на рахунки КП "Харківводоканал", останній перераховує на рахунок АК "Харківобленерго" кошти на погашення вартості електроенергії за відповідні місяці, на які нараховані заявлені у даній справі суми санкцій згідно з договором № 1.01 від 03.01.2008 про постачання електричної енергії ( т. 1, а.с. 64-69, а.с. 110).

Так, відповідно до пункту 7 договору № 18/21 від 21.08.2012, КП "Харківводоканал" зобов'язалось перераховувати на рахунок Акціонерної компанії "Харківобленерго" кошти в розмірі 6 025 549,00 грн., у т. ч. ПДВ - 1 004 258, 17 для погашення заборгованості за електричну енергію, спожиту у 08/2011 року, згідно з договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008.

Умовами пункту 7 договору № 26/21 від 21.08.2012 КП "Харківводоканал" зобов'язалось перераховувати на рахунок Акціонерної компанії "Харківобленерго" кошти в розмірі 7 364 473, 38 грн., у т. ч. ПДВ - 1 227 412, 23 грн., для погашення заборгованості за електричну енергію, спожиту у 05/2011 року, згідно з договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008.

У пункті 7 договору № 517Е/184 від 29.10.2012 зазначено, що КП "Харківводоканал" зобов'язалось перераховувати на рахунок АК "Харківобленерго" кошти в розмірі 293 848 597, 36 грн., у т. ч. ПДВ - 48974766,23 грн., для погашення заборгованості за електричну енергію, в тому числі 249510696,18грн., згідно з договором № 1.01 від 03.01.2008, за поставлену електричну енергію у період з 08/2010 по 01/2011 року та з 03/2011 по 02/2012 року.

У відповідності до пунктів 10 договору № 18/21 від 21.08.2012 та договору № 26/21 від 21.08.2012, пункту 13 договору № 517Е/184 від 29.10.2012 сторони дійшли згоди не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Також за умовами укладених договорів про організацію взаєморозрахунків сторони узгодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання усіма сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмету договору.

На виконання пункту 7 договору про організацію взаєморозрахунків № 18/21 від 21.08.2012 КП "Харківводоканал" перерахувало на рахунок АК "Харківобленерго" заборгованість за електричну енергію в розмірі 6 025 549,00 грн., спожиту у 08/2011 року, згідно з договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008, що підтверджується копією платіжного доручення № 6 від 21.12.2012 (т.2, а.с.70).

Платіжним дорученням № 1 від 23.11.2012 КП "Харківводоканал" за укладеним договором про організацію взаєморозрахунків № 26/21 від 21.08.2012 також перерахував АК "Харківобленерго" заборгованість за електричну енергію, спожиту у 05/2011 за укладеним договором № 1.01 від 03.01.2008 в розмірі 7 364 473, 38 грн. (т. 2, а.с. 113)

Платіжним дорученням № 7 від 21.12.2012 КП "Харківводоканал" за укладеним договором про організацію взаєморозрахунків № 517Е/184 від 29.10.2012 перерахувало на рахунок АК "Харківобленерго" заборгованість за електричну енергію за укладеним договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 в розмірі 293 848 597, 36 грн. (т. 2, а.с. 71).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що укладенням договорів про організацію взаєморозрахунків № 18/21 від 21.08.2012, № 26/21 від 21.08.2012, № 517Е/184 від 29.10.2012 та оплатою КП "Харківводоканал" на користь АК "Харківобленерго" за рахунок коштів субвенції з державного бюджету вартості електричної енергії за договором № 1.01 від 03.01.2008, позивач та відповідач припинили зобов'язання по сплаті коштів за період, визначений позивачем для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних.

Апеляційний господарський суд обґрунтовано виходив з того, що уклавши договори № 18/21 від 21.08.2012, № 26/21 від 21.08.2012 та № 517Е/184 від 29.10.2012 про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за електричну енергію, отриману за період, на який були нараховані суми 3 % річних, інфляційних та пені, що є предметом розгляду у даній справі відповідно до договору про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008.

Частина друга статті 604 ЦК України передбачає припинення зобов'язання за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Отже, характерною ознакою новації є не зміна частини первісного зобов'язання, а укладення між тими ж сторонами нового зобов'язання (новація), що і є підставою для припинення попереднього зобов'язання. Умовами Договорів про організацію взаєморозрахунків змінено лише умови та строки оплати поставленої електроенергії за Договором, а не укладено нове зобов'язання про поставку електроенергії, тому висновок суду апеляційної інстанції у цій частині є правильним, оскільки новації в розумінні частини другої статті 604 ЦК України не відбулося.

Наведена правова позиція відображена у постановах Верховного Суду України від 30.09.2014 у справі № 922/2339/13, від 23.09.2014 у справі № 5011-35/1271-2012, від 16.09.2014 у справі № 5011-42/1230-2012-69/542-2012.

Статтею 111 28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Таким чином, для стягнення неустойки у вигляді пені та застосування судом наслідків, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплата за поставлену електричну енергію була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що прострочення оплати на умовах укладених договорів про організацію взаєморозрахунків відповідачем не допущено, а розрахунки за поставлену електричну енергію відбулися у порядку та строки, передбачені вказаними договорами.

До того ж, договорами про організацію взаєморозрахунків сторони засвідчили, що після виконання договорів вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

З огляду на особливості здійснення господарської діяльності у сфері постачання та реалізації енергоносіїв та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що провадять господарську діяльність в енергетичній галузі, вбачається, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" було позбавлене можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків за електричну енергію, що підтверджує відсутність вини з боку відповідача, що, в свою чергу, виключає застосування до нього штрафних санкцій у вигляді стягнення пені в силу статті 218 Господарського кодексу України та статті 614 Цивільного кодексу України.

Відсутність вини з боку Комунального підприємства "Харківводоканал" підтверджується вжиттям останнім всіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання в частині погашення заборгованості перед Акціонерною компанією "Харківобленерго" за спожиту електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008.

Встановивши зазначені обставини на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені та застосування до відповідача наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з відсутністю прострочення оплати за отриману електричну енергію за вказаним договором за березень 2012 року.

Отже обставини, які викладені у позовній заяві, не були доведені у встановленому законом порядку належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд правомірно скасував рішення місцевого господарського суду, як таке, що прийняте при неповно з'ясованих обставинах справи, з прийняттям нового рішення про відмову у позові. При цьому, судом апеляційної інстанції дана належна юридична оцінка обставинам справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для скасування оскаржуваної постанови, відсутні.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 у справі № 5023/2172/12 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова