Ухвала

від 04.12.2014 по справі 22-ц/796/14630/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16403/14 Головуючий у 1 - й інстанції: Юзькова О.Л. № апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/14630/2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Шалапуда Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелбор» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 вересня 2014 року про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр Конві» про стягнення боргу за договором позики,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 10 вересня 2014 року частково задоволено заяву представника позивача ОСОБА_3ОСОБА_8 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр Конві» про стягнення боргу за договором позики.

Накладено арешт на нежитлове приміщення літ. А за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1, що належать на праві власності відповідачу (боржнику) Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр Конві», місцезнаходження: місто Київ, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 22900551, на підставі свідоцтва від 27.08.2014 виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, номер реєстрації 26080149, номер в електронній базі: 6807437.

Ухвалу звернено до негайного виконання.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шелбор» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 вересня 2014 року скасувати.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана ухвала суду 1-ї інстанції про забезпечення позову порушує права та охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелбор». Зазначає, що 08 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелбор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр Конві» було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення літ. А за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1. Тобто, на день постановлення судом оскаржуваної ухвали нежитлове приміщення літ. А за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1, на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр Конві» не належало, а тому у суду 1-ї інстанції не було правових підстав для накладення арешту на дане майно.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелбор» Карпенко Вадим Леонідович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи судом повідомлений у встановленому законом порядку. 02 грудня 2014 року на адресу Апеляційного суду міста Києва подав заяву, в якій підтримав доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелбор», просив її задовольнити та розглянути справу без його участі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр Конві» в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи судом повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника апелянта, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 03 червня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр Конві» про стягнення боргу за договором позики в сумі 413 000 грн.

Під час розгляду справи в суді 1-ї інстанції, 04 вересня 2014 року представником позивача ОСОБА_3ОСОБА_8 було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення літ. А за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1, що належать на праві власності відповідачу (боржнику) Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр Конві», місцезнаходження: місто Київ, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 22900551, на підставі свідоцтва від 27.08.2014 виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, номер реєстрації 26080149, номер в електронній базі: 6807437 та нежитлову будівлю виробничий корпус №2 (літ. Б) за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1, що належать на праві власності відповідачу (боржнику) Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр Конві», місцезнаходження: місто Київ, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 22900551.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 10 вересня 2014 року заяву представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_8 про забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на нежитлове приміщення літ. А за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1, що належать на праві власності відповідачу (боржнику) Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр Конві», місцезнаходження: місто Київ, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 22900551, на підставі свідоцтва від 27.08.2014 виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, номер реєстрації 26080149, номер в електронній базі: 6807437.

Постановляючи дану ухвалу суд 1-ї інстанції виходив з положень ст.ст.151-153 ЦПК України, зазначаючи, що при невжитті заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову, при цьому суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.6 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Крім того, ч.3 ст.152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що 08 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелбор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр Конві» було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення літ. А за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований за №2000.

Цього ж дня, 08.09.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелбор» права власності на нежитлове приміщення літ. А за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1.

Отже, з наведеного вбачається, що на день постановлення оскаржуваної ухвали нежитлове приміщення літ. А за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1, на праві власності належало Товариству з обмеженою відповідальністю «Шелбор», а не відповідачу у справі Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр Конві».

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник майна володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно зі ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд 1-ї інстанції не перевірив, кому саме і на якій правовій підставі належить нежитлове приміщення літ. А за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1, наклавши арешт на зазначене приміщення, порушив права та охоронювані законом інтереси власника даного майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелбор».

Оцінивши в сукупності докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 10 вересня 2014 року про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр Конві» про стягнення боргу за договором позики скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_8 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелбор» задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 вересня 2014 року скасувати та постановити нову ухвалу наступного змісту.

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_8 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр Конві» про стягнення боргу за договором позики способом накладення арешту на нежитлове приміщення літ. А за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: