Постанова

від 02.12.2014 по справі 816/4138/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року м. Полтава Справа № 816/4138/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,

представника позивача - Гнатенка С.І.,

представника відповідача - Паська Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" (далі - ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2014 №0001822202/1165.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки №1324/16-03-22-02/05756783 від 07.05.2014 щодо порушення ним вимог податкового законодавства, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 20864,00 грн є безпідставними. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Феро-МД", ТОВ "Стілл-Імпекс" у серпні 2013 року повністю підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. В зв'язку з цим, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.05.2014 №0001822202/1165.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №3381 від 20.11.2014 (а.с. 156-159).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (ідентифікаційний код 05756783) 13.03.1995 зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, номер та дата запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 585 120 0000 000114 від 26.08.2004 (а.с. 75, 191). Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість (а.с. 190).

У період з 28.04.2014 по 06.05.2014 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (код за ЄДРПОУ 05756783) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Феро-МД" (код ЄДРПОУ 38434431) за серпень 2013 року, ТОВ "Стілл-Імпекс" (код ЄДРПОУ 33857006) за серпень 2013 року, ТОВ "Ізодром" (код ЄДРПОУ 21591608) за листопад 2013 року.

За результатами перевірки контролюючим органом 07.05.2014 складено акт №1324/16-03-22-02/05756783 (а.с. 42-61), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду всього у сумі 20864,00 грн, в тому числі за вересень 2013 року - 20864,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.05.2014 №0001822202/1165, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 20864,00 грн (а.с. 62-63).

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу положень статті 198 Податкового кодексу України слідує, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судовим розглядом встановлено, що ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" віднесено до податкового кредиту серпня 2013 року (а.с. 101) суму ПДВ у загальному розмірі 15050,00 грн в результаті господарських операцій з придбання у серпні 2013 року в ТОВ "Феро-МД" товарно-матеріальних цінностей, а саме, алюмінієвого порошку АПВ у кількості 5 тонн, загальною вартістю 90300,00 грн, згідно договору поставки товару №0160-СН від 24.04.2013 (а.с. 105-109).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "Феро-МД" алюмінієвого порошку АПВ, позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії рахунків на оплату №15 від 02.08.2013, №18 від 06.08.2013, №21 від 09.08.2013, податкових накладних №1 від 02.08.2013, №4 від 06.08.2013, №7 від 09.08.2013 та видаткових накладних №15 від 02.08.2013, №18 від 06.08.2013, №21 від 09.08.2013 (а.с. 111-113, 116-118, 121-123).

Також, як слідує з матеріалів справи, позивачем віднесено до податкового кредиту серпня 2013 року (а.с. 99) суму ПДВ у розмірі 5814,44 грн в результаті господарської операції з придбання у серпні 2013 року в ТОВ "Стілл-Імпекс" товару - труб ДСТУ 8734-75, 8732-78 у кількості 2,434 тонни, загальною вартістю 34886,66 грн, згідно договору поставки товару №0567-СН від 28.11.2012, з урахуванням додаткових угод до нього (а.с. 128-136).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "Стілл-Імпекс" труб ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" до матеріалів справи надано рахунок-фактуру №190813/2 від 19.08.2013, видаткову накладну №200813/1 від 20.08.2013 та податкову накладну №36 від 20.08.2013 (а.с. 138-140).

Судом встановлено, що розрахунки між позивачем та його контрагентами ТОВ "Феро-МД", ТОВ "Стілл-Імпекс" за придбані у серпні 2013 року товари проведено в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №232 від 13.08.2013, №125 від 20.08.2013 та №110 від 24.09.2013 (а.с. 126-127, 146).

Придбані позивачем у ТОВ "Феро-МД", ТОВ "Стілл-Імпекс" товари отримувалися уповноваженими представника ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" на підставі довіреностей від 01.08.2013 №1877 та від 19.08.2013 №2084, про що свідчить наявний у матеріалах справи витяг з журналу реєстрації довіреностей (а.с. 193-196).

ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" проведено оприбуткування придбаних у ТОВ "Феро-МД", ТОВ "Стілл-Імпекс" товарно-матеріальних цінностей на підприємстві, що підтверджується наявними у справі прибутковими ордерами №663 від 02.08.2013, №675 від 06.08.2013, №700 від 09.08.2013 та №365 від 21.08.2013 (а.с. 110, 115, 120, 137).

Як пояснив представник позивача та підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними РНСерія№15 від 02.08.2013, РНСерія№18 від 06.08.2013 та РНСерія№21 від 09.08.2013 (а.с. 114, 119, 124), придбаний позивачем у серпні 2013 року в ТОВ "Феро-МД" товар, на виконання вимог пункту 2.2 договору поставки товару №0160-СН від 24.04.2013, транспортувався силами та за рахунок постачальника ТОВ "Феро-МД" на умовах СРТ.

Так, Офіційними правилами тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року) ІНКОТЕРМС визначено, що СРТ - CARRIAGE PAID TO (.....named place of destination) фрахт перевезення оплачено до (.....назва місця призначення) означає, що продавець (постачальник) здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець (постачальник) зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вказаний вище спосіб.

Водночас, транспортування товарно-матеріальних цінностей, придбаних ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" у серпні 2013 року в ТОВ "Стілл-Імпекс", на виконання вимог пункту 2.2 договору поставки товару №0567-СН від 28.11.2012, здійснювалося автотранспортом позивача за базисом поставки ЕХW (м. Дніпропетровськ, вул. Красна, 14/19) згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

Термін ЕХW (франко-завод) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі, та інше), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

На підтвердження доставки товару від ТОВ "Стілл-Імпекс" автотранспортом ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" представником останнього до матеріалів справи надано належним чином завірені копії: подорожнього листа вантажного автомобіля №748603 від 19.08.2013; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (вантажний сідловий тягач МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1); свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за товариством (напівпричіп бортовий МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2); посвідчення про відрядження водія на ім'я ОСОБА_3; наказу про відрядження водія на ім'я ОСОБА_3; звіту про використання коштів, виданих на відрядження водія; рахунку №1114 від 20.08.2013 та товарного чеку №1114 про проживання у готелі водія; особової картки (форма Т2) водія, на підтвердження трудових відносин (а.с. 204-216).

Судом критично оцінюються доводи Кременчуцької ОДПІ з приводу того, що товарно-транспортні накладні, які надавалися позивачем до перевірки з метою підтвердження транспортування ТМЦ від контрагента ТОВ "Феро-МД", містять недоліки у оформленні, а документи щодо підтвердження транспортування товарів від контрагента ТОВ "Стілл-Імпекс" взагалі на перевірку надані не були, оскільки виходячи з положень Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, а відтак недоліки у їх оформленні або взагалі відсутність ТТН не може свідчити про нереальність господарських операцій з купівлі-продажу ТМЦ.

Посилання перевіряючих у акті перевірки на те, що підприємством на перевірку не були надані документи, що засвідчують якість придбаного в серпні 2013 року у ТОВ "Феро-МД", ТОВ "Стілл-Імпекс" товару (гігієнічний висновок, сертифікат якості, сертифікат відповідності, технічний паспорт, гарантійний талон, тощо) судом також відхиляються, оскільки документи, які засвідчують якість товару не є первинними документами, які підлягають обов'язковому зберіганню, а тому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Подальше використання придбаних позивачем у серпні 2013 року в ТОВ "Феро-МД" та ТОВ "Стілл-Імпекс" товарів у своїй господарській діяльності підтверджується наявними у матеріалах справи лімітно-забірною картою №10 за серпень 2013 року та вимогами №253 від 01.08.2013, №614 від 13.08.2013 (а.с. 125, 141-142).

Відповідач в обґрунтування висновку про нереальність спірних господарських операцій посилається на висновки актів ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 28.11.2013 №1049/04-65-22-03/38434431 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Феро-МД" (код за ЄДРПОУ 38434431) з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з платниками податків за період серпень 2013 року" (а.с. 168-175), якими встановлено порушення ТОВ "Феро-МД" п.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність здійснених операцій, та ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 30.10.2013 №464/22-03/33857006 "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Стілл-Імпекс" (код за ЄДРПОУ 33857006) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Крафт-Профі" (код за ЄДПОУ 38615737) за серпень 2013 року" (а.с. 163-167), якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів ТОВ "Стілл-Імпекс" за серпень 2013 року в розумінні ст.22, ст.138, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.185, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

З цього приводу за доцільне зазначити, що посилання контролюючих органів на обставини, встановлені в ході проведених ними перевірок контрагентів позивача, є такими, що не ґрунтуються на нормах права, оскільки чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого обов'язку зі сплати податку, або не знаходиться за місцем державної реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право на формування податкового кредиту в залежність від правильності податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від стану розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Водночас, сам по собі акт перевірки, в тому числі його висновки, є суб'єктивним судженням перевіряючих. В ході розгляду справи відповідачем не надано суду доказів прийняття за висновками актів ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 28.11.2013 №1049/04-65-22-03/38434431 та ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 30.10.2013 №464/22-03/33857006 податкових повідомлень-рішень, в тому числі щодо нарахування ТОВ "Феро-МД" та ТОВ "Стілл-Імпекс" сум податків за наслідками здійснення господарських операцій з позивачем у справі.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач, як покупець та платник податку на додану вартість, не повинен нести відповідальність за господарську діяльність (податкові зобов'язання) його контрагентів-постачальників ТОВ "Феро-МД" та ТОВ "Стілл-Імпекс".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що надані позивачем належним чином оформлені первинні та інші документи в їх сукупності свідчать про реальність спірних господарських операцій та як наслідок про правомірність включення сум податку на додану вартість в загальному розмірі 20864,44 грн до складу податкового кредиту за серпень 2013 року.

За приписами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 28.05.2014 №0001822202/1165 не довів, а відтак позовні вимоги ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Як свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення №152 від 04.11.2014, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 182,70 грн.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 182,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 28 травня 2014 року №0001822202/1165.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (ідентифікаційний код 05756783) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 182,70 грн.

Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (ідентифікаційний код 05756783) надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 1644,30 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 08 грудня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава