Постанова

від 12.11.2014 по справі 25/137-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2014 р. Справа№ 25/137-А

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

представники сторін в судове засідання не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на постанову господарського суду м. Києва від 08.08.2006 року

у справі №25/137-А (суддя Сівакова В.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрометал"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 08.08.2006 року у справі №25/137-А позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва №0000532309/1 від 24.02.2006 року.

Не погодившись із вказаною постановою, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 08.08.2006 року у справі №25/137-А повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2006 року у справі №25/137-А апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято до провадження та призначено розгляд справи за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2006 року зупинено провадження у справі №25/137-А у зв'язку з розглядом пов'язаної з нею справою №28/422-А.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами відповідно до абзацу першого цього пункту.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2014 року у даній справі поновлено провадження у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили її зупинення, зокрема, набранням законної сили ухвали Київського апеляційного адміністративного суду у справі №28/422-А.

Представники сторін у судове засідання 12.11.2014 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а отже наявні підстави щодо можливості розгляду справи за відсутності їх представників.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено невиїзду документальну перевірку правильності застосування „нульової" ставки по податку на додану вартість ТОВ «Агрометал" в частині взаємовідносин з нерезидентом «R.S.М. & F. LLС» за жовтень 2003 року.

Внаслідок проведеної перевірки складено Акт №524-23/09-31353351 від 12.12.2005 року (а.с. 12-19).

На підставі вказаного акту відповідач податковим повідомленням-рішенням від 19.12.2005 року №0000532309/0 визначив позивачу суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1 803 372,00 грн. (в тому числі 1 202 248,00 грн. - основний платіж, 601 124, 00 грн. - штрафні санкції).

За результатами адміністративного оскарження прийнятого повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0000532309/1 від 24.02.2006 року (а.с.24).

Отже, як слідує із зазначеного, вказане податкове повідомлення-рішення, яке оспорююється, прийняте на підставі акту перевірки №524-23/09-31353351 від 12.12.2005 року.

Даним актом перевірки встановлено, що нерезидент «R.S.М. & F. LLС», який забезпечує реалізацію товару через комісіонера ЗАТ „Завод нестандартного обладнання" згідно Договору комісії №3/08 від 04.08.2003 року, задекларований в ВМД, не перебуває на території Естонії має ознаки „фіктивного" і не міг фактично отримати товар за кордоном.

Згідно акту підтвердити фактичне переміщення товару через митний кордон України неможливо, через відсутність нерезидента «R.S.М. & F. LLС», у зв'язку з чим ДПІ у Голосіївському районі м. Києва зроблено висновок, що позивачем занижено податок на додану вартість за жовтень 2003 року в сумі 1 202 248,00 грн.

Проте, судом першої інстанції вірно встановлено, що зазначений висновок в акті про порушення пп. 6.1.1 п.6.1, пп. 6.2.1, п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість" є необґрунтованим, виходячи з наступного.

ТОВ „Агрометал" згідно договору №42 від 28.07.2003 року укладеного з ЗАТ „Завод нестандартного обладнання" було придбано товар (труба нержавіюча) згідно специфікації від 28.07.2003 року (а.с. 69-72).

На виконання умов даного договору ЗАТ „Завод нестандартного обладнання" було виписано позивачу податкову накладну №160-Т від 28.07.2003 року на загальну суму 7 200 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 1 200 000,00 грн.) (а.с. 73).

Позивачем здійснено розрахунок ЗАТ „Завод нестандартного обладнання" за отриманий товар у повному обсязі та сплачено податок на додану вартість у складі ціни придбання товару, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 74-83).

Зазначений товар в тій же кількості позивач експортував відповідно до укладеного договору комісії №3/08 від 04.08.2003 року з ЗАТ „Завод нестандартного обладнання". Згідно звітів комісіонера про виконання договору комісії №3/08 від 04.08.2003 року у жовтні 2003 року реалізовано відповідний товар (труби) на загальну суму 6 011 238,50 грн.

Разом з тим, даний товар вивезений за межі митної території України на підставі укладеного зовнішньоекономічного контракту №54/09 від 01.09.2003 року з нерезидентом - компанію «R.S.М. & F. LLС», що підтверджується вантажно-митною декларацією №70301/3/104582 від 31.10.2003 року (а.с. 33).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Відповідно до ст. 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09.06.1997 року №574 (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), вантажна митна декларація (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Тобто, вантажно-митна декларація є належним доказом, який підтверджує експорт товару через митний кордон України.

В зазначеній вантажно-митній декларації №70301/3/104582 від 31.10.2003 року містяться відомості про відправника товарів - ТОВ „Агрометал", відомості про одержувача товарів - «R.S.М. & F. LLС», відомості про країну призначення - Естонія та відомості про найменування митного органу, в зоні якого розташовано пункт пропуску на митному кордоні - Маріупольська;

Отже, дана вантажно-митна декларація спростовує висновки викладені в акті перевірки №524-23/09-31353351 від 12.12.2005 року (на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення) щодо відсутності доказів, що підтверджують фактичне переміщення товару через митний кордон України.

Крім того, з метою підтвердження факту вивезення відповідного товару судом було направлено запит до Маріупольської регіональної митниці, яка підтвердила, що задекларований у ВМД №70301/3/104582 від 31.10.2003 року товар вивезено в повному обсязі за межі митної території України 02.11.2003 року (лист Маріупольської регіональної митниці від 21.04.2006 року №11-15/19/2225).

Відповідно до ст.ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з 79 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у жовтні 2003 року товар, який був отриманий позивачем від ЗАТ „Завод нестандартного обладнання" за договором №42 від 28.07.2003 року експортований згідно договору комісії №3/08 від 04.08.2003 року за межі митної території України.

Крім того, постановою господарського суду міста Києва від 30.05.2007 року у справі №28/422-А, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 року, відмовлено в задоволенні позову ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до ТОВ «Агрометал», ЗАТ «Завод нестандартного обладнання» про визнання недійсним договору №42 від 28.07.2003 року.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №0000532309/1 від 24.02.2006 року, оскільки судом встановлено невідповідність висновків акта перевірки чинному законодавству на підставі якого прийнято дане податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Проте, доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Таким чином, судовою колегією встановлено відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що постанова господарського суду міста Києва від 08.08.2006 року у справі №25/137-А відповідає обставинам справи, є законною та обгрунтованою, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 69-71, 79, 86, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову господарського суду міста Києва від 08.08.2006 року у справі №25/137-А залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду міста Києва від 08.08.2006 року у справі №25/137-А залишити без змін.

3. Справу №25/137-А повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого адміністративного суду України після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич