Ухвала

від 05.12.2014 по справі 910/19521/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"05" грудня 2014 р. Справа №910/19521/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПМ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2014

у справі № 910/19521/14 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпроф

система України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПМ»

про стягнення 453 824, 52 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюпроф система України» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПМ» про стягнення 453 824, 52 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 у справі №910/19521/14 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПМ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпроф система України» 453 824, 52 грн. - боргу, 9 077, 00 грн. - судового збору.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВПМ» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2014 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПМ» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 у справі №910/19521/14 повернуто на підставі п. 2, п. 3, ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю «ВПМ» подано повторно апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 у справі №910/19521/14.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про те, що вказану апеляційну скаргу слід повернути заявникові з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Доданий до апеляційної скарги реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру.

Проте, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, доказів направлення її копії позивачу скаржник не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 вказаного Кодексу апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В силу ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір, за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

При цьому ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, заявником апеляційної скарги не подано належних доказів сплати судового збору.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення було оголошено у судовому засіданні 29.10.2014, повний текст якого підписано 03.11.2014.

Отже, останнім днем строку на подання апеляційної скарги на вказане рішення, відповідно до вимог ст. 93 ГПК України, є 13.11.2014.

Однак, з апеляційною скаргою на вказане рішення суду Товариство з обмеженою відповідальністю «ВПМ» звернулося лише 28.11.2014, про що свідчить відтиск вхідного штампу канцелярії місцевого господарського суду на першому аркуші апеляційної скарги.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «ВПМ» пропущено встановлений ч. 1 ст. 93 ГПК України десятиденний строк подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

Проте, клопотання (заяви) про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю «ВПМ» до матеріалів апеляційної скарги не додано.

При цьому, зі змісту апеляційної скарги слідує, що остання також не містить вказаного клопотання.

За таких обставин Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю «ВПМ» на підставі п. 2, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 86, п. 2, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ВПМ» апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 у справі №910/19521/14 (з доданими матеріалами).

2. Копію ухвали апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження.

3. Матеріали справи № 910/19521/14 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко