Рішення

від 01.12.2014 по справі 916/2625/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2014 р.Справа № 916/2625/14

За позовом: Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси

До відповідача: Приватне підприємство "Сюіта-2006";

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новострой 2008"

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬ-КАРІМ"

Про визнання недійсним договору

Головуючий суддя Рога Н.В.

Суддя Лічман Л.В.

Суддя Никифорчук М.І.

Представники:

Від прокуратури: Риженко М.Ю. - згідно довіреності №3720 від 08.09.2014р.

Від позивача: Міністерство оборони України- Єрмаков А.В. - довіреність №220/556/д від 08.11.2013р.

Від позивача : КЕВ м.Одеси: Кривулько М.В.- згідно довіреності №6 від 08.01.2014р.

Від відповідача: ПП "Сюїта -2006" - Стовбчаста Г.В.- згідно довіреності від 14.07.2014р.

Від відповідача: ТОВ "Новострой 2008" -Григораш К.М. - згідно довіреності від 14.07.2014р.

Від третьої особи: Тачковський О.В. - згідно довіреності від 18.09.2014р.

В засіданні брали участь:

Від прокуратури: Риженко М.Ю. - згідно довіреності №3720 від 08.09.2014р.

Від позивача: Міністерство оборони України- Єрмаков А.В. - довіреність №220/556/д від 08.11.2013р.

Від позивача : КЕВ м.Одеси: Кривулько М.В. - згідно довіреності №6 від 08.01.2014р.

Від відповідача: ПП "Сюїта -2006" - Стовбчаста Г.В. - згідно довіреності від 14.07.2014р.

Від відповідача: ТОВ "Новострой 2008" - Григораш К.М.- згідно довіреності від 14.07.2014р.

Від третьої особи: не з`явився

Суть спору: Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси (далі- КЕВ м.Одеси) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства (далі- ПП) "Сюїта-2006", Товариства з обмеженою відповідальністю (далі- ТОВ) "Новострой 2008" про визнання недійсним з моменту укладення Договору купівлі-продажу від 15.04.2008р., укладеного між ПП "Сюїта-2006" та ТОВ "Новострой 2008", в частині купівлі-продажу 4/5 частин нежитлових будівель та споруд загальною площею 2701,8 кв.м, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Асташкіна,29.

Представник прокуратури позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Позивач- Міністерств о оборони України позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Позивач- КЕВ м.Одеси позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач - ПП "Сюїта -2006" проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач - ТОВ "Новострой 2008" проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 05.08.2014р. справу призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області. Розпорядженням заступника керівника апарату суду від 05.08.2014р. "щодо призначення членів колегії" призначено автоматизований розподіл справи №916/2625/14, за результатами якого визначено склад колегії суддів по розгляду справи №916/2625/14, а саме: суддя Рога Н.В. (головуючий суддя) , суддя Власова С.Г., суддя Никифорчук М.І. Ухвалою суду від 06.08.2014р. справу прийнято до розгляду у такому складі суду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 30.09.2014р. "Щодо повторного автоматичного розподілу справи для внесення змін до складу колегії суддів" призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/2625/14, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі: суддя Рога Н.В. (головуючий суддя), суддя Никифорчук М.І., суддя Лічман Л.В. Ухвалою від 30.09.2014р. справу прийнято до розгляду у такому складі суду.

30 вересня 2014р. від ТОВ "Новострой 2008" до суду надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору. В обгрунтування клопотання відповідач зазначає, що Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, подаючи позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси, одночасно із визнанням предметом спору встановлення недійсності правочину, визначає предметом спору і право власності осіб, в інтересах яких він діє, на майно, що було предметом правочинів, що бажає встановити в судовому порядку. Але, згідно листа КП "Бюро технічної інвентаризації" №445408.72 на адресу ТОВ "Аль-Карін" станом на 28.08.2014р. нежилі будівлі та споруди, розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Асташкіна,29, зруйновані. Зазначене також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №26996005 від 18.09.2014р.

Розглянув зазначене клопотання, міркування з цього приводу представників сторін, колегія суддів доходить до висновку про відмову у його задоволенні, адже, як вбачається з тексту позовної заяви, предметом спору у даній справі є Договір купівлі-продажу від 15.04.2008р., укладений між ПП "Сюїта-2006" та ТОВ "Новострой 2008", а не нежилі будівлі та споруди, розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Асташкіна,29. Одеським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси не заявлено вимоги щодо визнання права власності на нежилі будівлі та споруди, розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Асташкіна, 29, повернення цих об'єктів до державної власності або іншої вимоги стосовно саме цих об'єктів нерухомості.

Крім того, відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами. У даному ж випадку, на думку колегії суддів, за наявності Договору купівлі-продажу від 15.04.2008р., укладеного між ПП "Сюїта-2006" та ТОВ "Новострой 2008", не можна вважати, що відсутнє спірне матеріальне правовідношення між сторонами у справі.

Ухвалою суду від 07 .10.2014р. залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "АЛЬ-КАРІМ". Зазначена третя особа повністю підтримує позицію відповідачів у даній справі та просить суд відмовити у задоволенні позову з мотивів, викладених у поясненнях, що надійшли до суду 24.11.2014р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд встановив:

Рішенням службового виконкому Одеської міської Ради депутатів трудящих від 29.05.1951р. "О восстановлении прав землепользования, а также прав на строение, отведенные в довоенный и послевоенный периоды для нужд Одесского Военного Округа" вирішено підтвердити належність власних будівель Одеському військовому округу згідно переліку, зокрема, на військове містечко №21, розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна (колишня Провіантська), 29.

Згідно з інвентаризаційною відомістю нерухоме майно військового містечка №21, а саме: сховище площею 918,90 кв.м (літ."А"), гараж і складське приміщення площею 218,4 кв.м (літ."Б"), складське приміщення площею. 11,60 кв.м (літ."Г"), убиральня площею 2,80 кв.м (літ."Д"), сховище площею 1550,10 кв.м, (літ."Е"), навіс (літ. "В"), ворота (№1-2), подвіря (мостіння, грунт) загальною площею 1364,00 кв.м, знаходиться на обліку КЕВ м.Одеси.

10 травня 2006р. між Міністерством оборони України, в інтересах якого діяло Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) "УКРОБОРОНБУД" в особі директороа Мельника В.Л., що діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 09.03.2006р. за №610 (бланк сер.ВСР №232423), виданої Міністром оборони України, та Приватним підприємством "ВЕССА-ЮГ" був укладений Договір №19/05-06/03 про спільне будівництво обєктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, згідно якого сторонни спрямовують свої сумісні дії та зусилля на матеріально-технічне забезпечення проектування і будівництва обєкту- будівель та споруд житлового-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення, а також інженерними мережами, що розташовані на земельній ділянці площею 0,4007 га за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29 (територія військового містечка №21), його належну експлуатацію, організацію управління майном, що призведе до створення спільної сумісної власності сторін цього Договору.

Згідно п. 2.6 Договору нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці площею 0,4007 га за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29 (територія військового містечка №21), а саме: 5 споруд загальною площею 2701 кв.м, навіс площею 26,00 кв.м, подвірья площею 1363 кв.м, ворота, є державною власністю, знаходиться в оперативному управлінні Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) "УКРОБОРОНБУД" і складає пайовий внесок сторони вартістю 970 000 грн. Відповідно до п.3.1 Договору майно- обєкт створений в результаті спільної діяльності, є загальною сумісною власністю сторін Договору. За умовами п.4.1 Договору після завершення будівництва обєкту сторонни набувають право власності на обєкт, створений за умов цього Договору пропорційно розміру свого паю на момент виконання цього Договору в натурі.

У той же день, 10 травня 2006р. між Міністерством оборони України, в інтересах якого діяло Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) "УКРОБОРОНБУД" в особі директора Мельника В.Л., що діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 09.03.2006р. за №610 (бланк сер.ВСР №232423), виданої Міністром оборони України, та Приватним підприємством "ВЕССА-ЮГ" був укладений Договір №19/05-06/03/3 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України у Договорі від 10 травня 2006р. №19/05-06/03 про спільне будівництво обєктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, згідно якого ПП "ВЕССА-ЮГ" компенсує Міністерству оборони України вартість пайової участі (паю) сторони у Договорі від 10 травня 2006р. №19/05-06/03 шляхом купівлі-продажу нерухомого майна за ціною 970 000 грн. Відповідно до п.7 цього Договору право власності на майно ПП «ВЕССА-ЮГ» отримує згідно чинного законодавства України, повинно його зареєструвати у строк 10 днів з дати підписання відповідних актів прийому-передачі нерухомого майна. 28 грудня 2006р. був складений Акт прийому - передачі нерухомого майна, що складає розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України у Договорі від 10 травня 2006р. №19/05-06/03, згідно договору про компенсацію пайової участі (паю ) від10 травня 2006р. №19/05-06/03/3, згідно якого Міністерство оборони України, в інтересах якого діяло Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) "УКРОБОРОНБУД" в особі директороа Мельника В.Л., що діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 09.03.2006р. за №610 (бланк сер.ВСР №232423), передало у власність Приватному підприємству "ВЕССА-ЮГ" нерухоме майно, що становить розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України у Договорі від 10 травня 2006р. №19/05-06/03, а саме: 5 споруд загальною площею 2701 кв.м, навіс площею 26,00 кв.м, подвірья площею 1363 кв.м, ворота, що розташовані на земельній ділянці площею 0,4007 га за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29 (територія військового містечка №21).

21 червня 2007р. між ПП "ВЕССА-ЮГ" (продавець) та Приватним підприємством "Сюіта-2006" і гр. Бібік Олексієм Вікторовичем (покупці) був укладений Договір купівлі-продажу, згідно якого ПП "ВЕССА-ЮГ" продало ПП "Сюіта-2006" 4/5 частин, і гр. Бібік Олексію Вікторовичу 1/5 частин нежилих будівель та споруд , що знаходяться у м.Одесі по вул.Асташкіна, 29, та складаються в цілому з обєктів загальною площею 2701,8 кв.м, розташованих на земельній ділянці загальною площею 0,4007 га, яка знаходиться у фактичному користуванні продавця.

У подальшому, 15 квітня 2008р. ПП "Сюіта-2006" та Бібік Олексій Вікторович продали ТОВ "Новострой 2008" нежилі будівлі та споруди, що знаходяться у м.Одесі по вул.Асташкіна, 29, та складаються в цілому з обєктів загальною площею 2701,8 кв.м, розташованих на земельній ділянці загальною площею 0,4007 га, які знаходяться у фактичному користуванні продавців. На підставі зазначеного договору 18.04.2008р. за ТОВ "Новострой 2008" зареєстроване право власності на зазначені будівлі та споруди.

Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері вважає, що Договір купівлі-продажу від 15 квітня 2008р., укладений між ПП "Сюіта-2006" та Бібік Олексій Вікторович, як продавцями, та ТОВ "Новострой 2008" як покупцем, має бути визнаний недійсним у частині купівлі-продажу 4/5 частин нежитлових будівель та споруд загальною площею 2701,8 кв.м, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Асташкіна,29.

В обгрунтування позову прокурор зазначає, що згідно вироку Шевченківського районного суду м.Києва від 20.10.2010р. у криимінальній справі стосовно Мельника В.Л., залишеного без змін ухвалою апеляційного суду м.Києва від 16.03.2011р., гр. Мельник В.Л. визнано виним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України та засуджено за умисно вчинені дії , що виходять за межі наданих йому прав та повноважень, та полягають у самовільній передачі приватно-комерційним структурам обєктів нерухомості Міністерства оборони України, зокрема, передачі у березні 2006р. ПП "ВЕССА-ЮГ" будівель та споруд військового містечка №21 за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29.

Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 14.07.2011р. уточнено вирок суду від 20.10.2010р. та в цого резолютивній частині вирішено питання щодо речового доказу- обєктів нерухомості, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29. Зокрема, зазначено, що зазначені обєкти, що знаходяться на зберіганні ТОВ "Новострой-2008", мають бути повернуті власнику- військовому містечку №21 КЕВ м.Одеси Міністерства оборони України.

За результатами розгляду кримінальної справи судом встановлено, що зазначене військове майно вибуло з володіння Міністерства оборони України поза його волею, Кабінетом Міністрів України рішення щодо відчуження нерухомого майна, що розташоване на територій військового містечка №21 (м.Одеса, вул.Асташкіна, 29) не приймалося, схвалення Міністерством оборони України угоди щодо відчуження військового майна не було.

За таких обставин, на думку прокурора, ПП "Сюіта-2006" не набуло права власності на обєкти нерухомості військового містечка №21, у звязку з чим не мало правомочності передавати це майно у власність іншим особам, зокрема, ТОВ "Новострой-2008".

Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері зазначає, що за приписами ст..658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення. У даному ж випадку майном розпорядилася особа, яка не мала на це відповідних повноважень від власника цього майна, що підтверджено вироком суду. На думку прокурора, це є підставою для визнання недійсним з моменту укладення оспорюваного договору, адже, відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Крім того, згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу. Відповідно ж до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері також зазначив, що відповідно до п.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" початок перебігу позовної давності визначається за правилами ст.. 261 Цивільного кодексу України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

Позивачами по справі є Міністерство оборони України та КЕВ м.Одеси, на балансі якого до цього часу рахується військове майно-обєкти нерухомості військового містечка №21 (м.Одеса, вул.Асташкіна, 29). Про порушення своїх прав та інтересів позивачі дізналися лише після прийняття Шевченківським районним судом м.Києва 14.07.2011р. постанови про уточнення вироку суду від 20.10.2010р. та внесення до резолютивної частини вироку обєктів нерухомості, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29.

Крім того, прокурор зазначає, що КЕВ м.Одеси не було учасником судового процессу по справі №9-1/25-07-217 за позовом ПП "ВЕССА-ЮГ" до Міністерства оборони України, Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "укроборонбуд" про визнання договору дійсним та визнання права власності, у звязку з чим не було обізнане про існування рішення у даній справі, яким було визнано дійсним договір №19/05-06/03/3 від 10.05.2006р. про компенсацію пайової участі (паю ) Міністерства оборони України у Договорі від 10 травня 2006р. №19/05-06/03 про спільне будівництво обєктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, а також визнано право власності ПП "ВЕССА-ЮГ" на будівлі та споруди загальною площею 2701,8 кв.м, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29. КЕВ м.Одеси до цього часу здійснює облік зазначеного військового майна.

За таких обставин, прокурор вважає, що строк позовної давності на оскарження Договору купівлі-продажу від 15.04.2008р. щодо продажу нежитлових будівель та споруд загальною площею 2701,8 кв.м, що знаходяться у м.Одесі по вул.Асташкіна, 29 (територія військового містечка №21) спливає лише у липні 2014р., у звязку з чим даний позов подано у межах строку позовної давності.

В обгрунтування подачі даного позову в інтересах держави в особі Міністерства оборони України прокурор зазначає, що згідно з п.2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Зазначене конституційне положення знайшло своє відображення в ст. 5 Закону України "Про прокуратуру", де зазначено, що прокуратура виконує функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

Ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень ч.3 цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Відповідно до п. 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Міністерство оборони України є центральним органом влади і військового управління, а КЕВ м.Одеси здійснює облік військового майна.

Позивач- Міністерство оборони України повністю підтримує позов прокурора, та зазначає, що будівлі та споруди загальною площею 2701,8 кв.м, розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29 на земельній ділянці загальною площею 0,4007 га (військове містечко №21) є державною власністю (військовим Майном), яка перебуває на обліку та балансі КЕВ м.Одеси. Відчуження цього майна без згоди на це власника є порушенням інтересів держави в особі Міністерства оборони України, яке здійснює відповідно до законодавства управління війсьвоким Майном, а також інтересів КЕВ м.Одеси, який відповідно до законодавства хдійснює облік військового майна.

Позивач зазначає, що вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 20.10.2010р. та постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 14.07.2011р., якою уточнено вирок суду від 20.10.2010р., встановлено, що зазначене військове майно вибуло з володіння Міністерства оборони України поза його волею, за результатом злочинних дій Мельника В.Л. щодо перевищення наданих йому повноважень по відчуженню військового нерухомого майна. Зазначене відчуження, за даними позивача, було здійснено з порушенням ст.6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000р. №1919 "про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил України".

Позивач також зазначає, що у звязку із припиненням юридичної особи - ПП "ВЕССА-ЮГ" неможливо у судовому порядку визнати недійсним договір №19/05-06/03/3 від 10.05.2006р. про компенсацію пайової участі (паю ) Міністерства оборони України у Договорі від 10 травня 2006р. №19/05-06/03 про спільне будівництво обєктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін. Але, відповідно до ст.83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині повязаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. Крім того, господарський суд приймаючи рішення, має право вийти за межі позовних вимог , якщо це необхідно для захисту прав та законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи те, що ПП "ВЕССА-ЮГ" набуло право власності за результатом злочинних дій Мельника В.Л. щодо перевищення наданих йому повноважень по відчуженню військового нерухомого майна, на думку позивача, ПП "Сюіта -2006" не набуло права власності на будівлі та споруди загальною площею 2701,8 кв.м, розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29 на земельній ділянці загальною площею 0,4007 га (військове містечко №21), і реалізуючи їх ТОВ "Новострой-2008" не мало правомочності на такі дії. У звязку з чим Договір купівлі-продажу від 15.04.2008р. має бути визнаний судом недійсним з моменту його укладення на підставі ч.1 ст.207 Господарського кодексу України.

Крім того, позивач зазначає, що строк позовної давності на оскарження Договору купівлі-продажу від 15.04.2008р. у данному випадку слід відраховувати починаючи з 14.07.2011р. (з дати винесення Шевченківським районним судом м.Києва постанови від 14.07.2011р., якою уточнено вирок суду від 20.10.2010р.), адже саме цією постановою вирішено питання обєкта купівлі-продажу: будівель та споруд загальною площею 2701,8 кв.м, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29 на земельній ділянці загальною площею 0,4007 га (військове містечко №21).

Представник позивача- КЕВ м.Одеси у судових засіданнях також підтримує позов прокурора, та зазначає, що КЕВ м.Одеси здійснює облік військового майна, у тому числі будівель та споруд загальною площею 2701,8 кв.м, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29 на земельній ділянці загальною площею 0,4007 га (військове містечко №21). Зазначені обєкти вибули з державної власності поза волею власника, у звязку з чим до цього часу рахуються на обліку в КЕВ м.Одеси. За таких обставин, наявність Договору купівлі-продажу від 15.04.2008р., укладеного між ПП "Сюіта-2006" та ТОВ "Новострой-2008", порушує інтереси КЕВ, як органу, на який покладено обовязок щодо здійснення обліку військового майна.

Крім того, представник КЕВ м.Одеси зазначив, що КЕВ м.Одеси не було учасником судового процессу по справі №9-1/25-07-217, у звязку з чим вважає, що перебіг строку позовної давності на оскарження Договору купівлі-продажу від 15.04.2008р., укладеного між ПП "Сюіта-2006" та ТОВ "Новострой-2008", розпочався 14.07.2011р. (з дати винесення Шевченківським районним судом м.Києва постанови від 14.07.2011р., якою уточнено вирок суду від 20.10.2010р.), адже саме цією постановою вирішено питання обєкта купівлі-продажу: будівель та споруд загальною площею 2701,8 кв.м, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29 на земельній ділянці загальною площею 0,4007 га (військове містечко №21).

Відповідач- ПП "Сюіта -2006" проти позову заперечує, посилаючись на те, що оспорюваний Договір купівлі-продажу, укладений 15.04.2008р. між ПП "Сюіта-2006" та ТОВ "Новострой-2008", укладений у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, підписаний повноважними представниками обох сторін. На момент укладання Договору ПП "Сюіта-2006" було власником обєкта купівлі-продажу - 4\5 частин будівель та споруд загальною площею 2701,8 кв.м, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29. При цьому, Договір купівлі-продажу від 21.06.2007р., укладений між ПП "ВЕССА-ЮГ" та ПП "Сюіта-2006", на підставі якого ПП "Сюіта-2006" придбало у власність 4\5 частин будівель та споруд загальною площею 2701,8 кв.м, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29, не було визнано недійсним. У подальшому ПП "ВЕССА-ЮГ" було припинено.

ПП "Сюіта -2006" також зазначає, що рішенням господарського суду Одеської області від 31.01.2007р. по справі №9-1/25-07-217 визнано дійсним договір №19/05-06/03/3 від 10.05.2006р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України у Договорі від 10 травня 2006р. №19/05-06/03 про спільне будівництво обєктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, а також визнано право власності ПП "ВЕССА-ЮГ" на будівлі та споруди загальною площею 2701,8 кв.м, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29. Зазначене рішення суду є чиним. У 2011р. заступник військового прокурора Одеського гарнізону в інтерсах Міністерства оборони України звертався до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 31.01.2007р. по справі №9-1/25-07-217 посилаючись на вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 20.10.2010р., але провадження у справі було припинено на підстав п.6 ст.80 ГПК України у зв'язку із ліквідацією ПП "ВЕССА-ЮГ". За таких обставин, відповідач вважає, що ПП "ВЕССА-ЮГ" було належним набувачем права власності на будівлі та споруди загальною площею 2701,8 кв.м, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29.

Відповідач також зазначає, що у позовній заяві в обгрунтування порушення інтересів держави прокурор посилається на незаконне вибуття військового майна із державної власності . При цьому законність такого вибуття, на думку відповідача, встановлена рішенням господарського суду Одеської області від 31.01.2007р. по справі №9-1/25-07-217. За таких обставин, відповідач вважає, що враховуючи те, що інтерес держави від час укладання Договору купівлі-продажу від 15.04.2008р. не порушувався, і належним позивачем у справі про визнання правочину недійсним може бути лише сторона цього правочину, якими ані Міністерство оборони України, ані КЕВ м.Одеси не є.

Відповідач також вважає, що прокурором у даній справі обрано неналежний спосіб захисту порушенного права, адже, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобовязальний спосіб захисту. У зобовязальних відносинах захист права особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення вендикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати майна у добровільного набувача.

Крім того, ПП "Сюіта -2006" просить суд застосувати встановлені ст. 257 Цивільного кодексу України строки позовної давності, посилаючись на те, що прокурор невірно визначає дату, з якої, на його думку, починається перебіг строку позовної давності, адже підтвердженням вчинення Мельником В.Л. злочину щодо незаконного продажу військового майна є вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 20.10.2010р. За таких обставин, відповідач вважає, що саме з цієї дати позивачі дізналися про порушення свого права та інтересу, і перебіг строку позовної давності щодо оскарження Договору купівлі-продажу від 15.04.2008р. розпочинається саме з 20.20.2010р., та сплинув 20.11.2013р. Відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.

Відповідач - ТОВ "Новострой 2008" проти позову заперечує. При цьому, позиція ТОВ "Новострой 2008" повністю співпадає з позицією ПП "Сюіта -2006". Зокрема, ТОВ "Новострой 2008" вважає, що оспорюваний Договір купівлі-продажу, укладений 15.04.2008р. між ПП "Сюіта-2006" та ТОВ "Новострой-2008", укладений у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, підписаний повноважними представниками обох сторін, у звязку з чим відсутні правові підстави для визнання цього Договору недійсним.

Крім того, ТОВ "Новострой 2008" також просить суд застосувати встановлені ст..257 Цивільного кодексу України строки позовної давності, посилаючись на те, що прокурор невірно визначає дату, з якої, на його думку, починається перебіг строку позовної давності, адже підтвердженням вчинення Мельником В.Л. злочину щодо незаконного продажу військового майна є вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 20.10.2010р. За таких обставин, відповідач вважає, що саме з цієї дати позивачі дізналися про порушення свого права та інтересу, і перебіг строку позовної давності щодо оскарження Договору купівлі-продажу від 15.04.2008р. розпочинається саме з 20.20.2010р., та сплинув 20.11.2013р. Відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- ТОВ "АЛЬ-КАРІМ" вважає позов прокурора необґрунтованим та безпідставним, посилаючись на те, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту порушених прав позивачів. Договір купівлі-продажу від 15.04.2008р., на думку третьої особи, повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання його недійсним.

Крім того, третя особа зазначила, що ТОВ "АЛЬ-КАРІМ", як власник знищило об'єкт купівлі-продажу - будівлі та сооруди завальною площею 2701,8 кв.м, розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Асташкіна, 29, та на даний час здійснює будівництво нового обєкта за цією адресою.

Розглянув матеріали справи, суд доходить до такого висновку:

Як вбачається з матеріалів справи, 10 травня 2006р. між Міністерством оборони України, в інтересах якого діяло Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) "УКРОБОРОНБУД" в особі директороа Мельника В.Л., що діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 09.03.2006р. за №610 (бланк сер.ВСР №232423), виданої Міністром оборони України, та Приватним підприємством "ВЕССА-ЮГ" був укладений Договір №19/05-06/03 про спільне будівництво обєктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, згідно якого сторонни спрямовують свої сумісні дії та зусилля на матеріально-технічне забезпечення проектування і будівництва обєкту- будівель та споруд житлового-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення, а також інженерними мережами, що розташовані на земельній ділянці площею 0,4007 га за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29 (територія військового містечка №21), його належну експлуатацію, організацію управління майном, що призведе до створення спільної сумісної власності сторін цього Договору.

У той же день, 10 травня 2006р. між Міністерством оборони України, в інтересах якого діяло Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) "УКРОБОРОНБУД" в особі директора Мельника В.Л., що діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 09.03.2006р. за №610 (бланк сер.ВСР №232423), виданої Міністром оборони України, та Приватним підприємством "ВЕССА-ЮГ" був укладений Договір №19/05-06/03/3 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України у Договорі від 10 травня 2006р. №19/05-06/03 про спільне будівництво обєктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, згідно якого ПП "ВЕССА-ЮГ" компенсує Міністерству оборони України вартість пайової участі (паю) сторони у Договорі від 10 травня 2006р. №19/05-06/03 шляхом купівлі-продажу нерухомого майна за ціною 970 000 грн. Відповідно до п.7 цього Договору право власності на майно ПП "ВЕССА-ЮГ" отримує згідно чинного законодавства України ,повинно його зареєструвати у строк 10 днів з дати підписання відповідних актів прийому-передачі нерухомого майна. 28 грудня 2006р. був складений Акт прийому - передачі нерухомого майна, що складає розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України у Договорі від 10 травня 2006р. №19/05-06/03, згідно договору про компенсацію пайової участі (паю ) від10 травня 2006р. №19/05-06/03/3, згідно якого Міністерство оборони України, в інтересах якого діяло Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) "УКРОБОРОНБУД" в особі директороа Мельника В.Л., що діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 09.03.2006р. за №610 (бланк сер.ВСР №232423), передало у власність ПП "ВЕССА-ЮГ" нерухоме майно, що становить розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України у Договорі від 10 травня 2006р. №19/05-06/03, а саме: 5 споруд загальною площею 2701 кв.м, навіс площею 26,00 кв.м, подвірья площею 1363 кв.м, ворота, що розташовані на земельній ділянці площею 0,4007 га за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29 (територія військового містечка №21).

Згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України").

Так, Міністерство оборони України відповідно до ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України", Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 406/2011 (редакція, що булла чинною станом на дату укладання Договору), є центральним органом влади і військового управління, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Зокрема, надає згоду або відмовляє в наданні згоди на відчуження майнових об'єктів, що відносяться до основних фондів підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони України, а також на передачу в заставу цілісних майнових комплексів підприємств, будівель та споруд, що належать до сфери управління Міноборони України, його структурних підрозділів; здійснює у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міноборони України; здійснює в установленому порядку відчуження військового майна, передачу його до сфери управління центральних чи місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам та організаціям, які провадять діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та в комунальну власність, готує пропозиції щодо зміни цільового призначення земельних ділянок Збройних Сил.

Відповідно до ст. 3 "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 4 вищенаведеного Закону військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, повноваження щодо визначення порядку прийняття рішення про відчуження військового майна визначаються згідно з окремим нормативно-правовим актом, прийняття якого делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1919 від 28.12.2000 р., якою затверджено Положення про порядок відчуження та реалізації військовою майна Збройних Сил. Відповідно до п. 2 зазначеного Положення (в редакції станом на дату укладання Договорів №19/05-06/03 та 19/05-06/03/3) військове майно - державне майно, закріплене за військовими частинами Збройних Сил. До військового майна, яке може бути предметом відчуження, належать цілісні майнові комплекси, у тому числі військові містечка, будинки, споруди та інше нерухоме майно, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо;

- відчуження військового майна - вилучення військового майна із Збройних Сил у результаті його реалізації через уповноважені підприємства (організації);

- реалізація військового майна - господарська операція, що здійснюється уповноваженим підприємством (організацією) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на військове майно іншим юридичним або фізичним особам на платній або компенсаційній основі.

Відповідно до п. 3 вказаного Положення повноваження суб'єктам підприємницької діяльності на реалізацію військового майна, яке є придатним для подальшого використання, але не може бути застосоване у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна (крім майна, зазначеного у пункті 4 цього Положення), а також цілісних майнових комплексів, у тому числі військових містечок та іншого нерухомого майна надає Кабінет Міністрів України у встановленому порядку.

Виходячи зі змісту вищезазначеного Положення, рішення щодо відчуження військового майна приймається Кабінетом Міністрів України або Міністерством оборони України з урахуванням особливостей майна.

Згідно вироку Шевченківського районного суду м.Києва від 20.10.2010р. у криимінальній справі стосовно Мельника В.Л., залишеного без змін ухвалою апеляційного суду м.Києва від 16.03.2011р., гр. Мельник В.Л. визнано виним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України та засуджено за умисно вчинені дії, що виходять за межі наданих йому прав та повноважень, та полягають у самовільній передачі приватно-комерційним структурам обєктів нерухомості Міністерства оборони України, зокрема, передачі у березні 2006р. ПП "ВЕССА-ЮГ" будівель та споруд військового містечка №21 за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29. Отже, Мельник В.Л. при укладанні Договорів №19/05-06/03 та 19/05-06/03/3 діяв з перевищенням наданих йому довіреністю Міністерства оборони України від 09.03.2006р. за №610 (бланк сер.ВСР №232423), виданою Міністром оборони України, повноважень.

Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 14.07.2011р. уточнено вирок суду від 20.10.2010р. та в цого резолютивній частині вирішено питання щодо речового доказу- обєктів нерухомості, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29. Зокрема, зазначено, що зазначені обєкти, що знаходяться на зберіганні ТОВ "Новострой-2008", мають бути повернуті власнику- військовому містечку №21 КЕВ м.Одеси Міністерства оборони України.

За результатами розгляду кримінальної справи судом встановлено, що зазначене військове майно вибуло з володіння Міністерства оборони України поза його волею, Кабінетом Міністрів України рішення щодо відчуження нерухомого майна, що розташоване на територій військового містечка №21 (м.Одеса, вул.Асташкіна, 29) не приймалося, схвалення Міністерством оборони України угоди щодо відчуження військового майна не було.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналізуючи викладене вище, зокрема, наявність вироку Шевченківського районного суду м.Києва від 20.10.2010р. у криимінальній справі стосовно Мельника В.Л., суд доходить до висновку про неправомірне набуття ПП "ВЕССА-ЮГ" права власності на будівлі та споруди військового містечка №21 за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29.

Відповідно до ст. 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Згідно ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як вбачається з матеріалів справи, нерухоме майно - нежилі будівлі та споруди, що знаходяться у м.Одесі по вул.Асташкіна, 29, вибули з володіння власника - Держави Україна та особи, якій Держава України передала майно у володіння, не з їх волі. Отже, будь-який добросовісний набувач цього майна не набуває права власності на нього.

21 червня 2007р. між ПП "ВЕССА-ЮГ" (продавець) та Приватним підприємством "Сюіта-2006" і гр. Бібік Олексієм Вікторовичем (покупці) був укладений Договір купівлі-продажу, згідно якого ПП "ВЕССА-ЮГ" продало ПП "Сюіта-2006" 4/5 частин, і гр. Бібік Олексію Вікторовичу 1/5 частин нежилих будівель та споруд, що знаходяться у м.Одесі по вул.Асташкіна, 29, та складаються в цілому з обєктів загальною площею 2701,8 кв.м, розташованих на земельній ділянці загальною площею 0,4007 га, яка знаходиться у фактичному користуванні продавців.

У подальшому, 15 квітня 2008р. ПП "Сюіта-2006" та Бібік Олексій Вікторович продали ТОВ "Новострой 2008" нежилі будівлі та споруди, що знаходяться у м.Одесі по вул.Асташкіна, 29, та складаються в цілому з обєктів загальною площею 2701,8 кв.м, розташованих на земельній ділянці загальною площею 0,4007 га, які знаходяться у фактичному користуванні продавців.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить власнику цього майна. Статтею 319 цього Кодексу визначено, що лише власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Виходячи з викладеного вище, ПП "Сюіта-2006" не набуло права власності на 4/5 частин нежилих будівель та споруд, що знаходяться у м.Одесі по вул.Асташкіна, 29, та складаються в цілому з обєктів загальною площею 2701,8 кв.м, розташованих на земельній ділянці загальною площею 0,4007 га, у звязку з чим не мало правових підстав для розпорядження цими обєктами, зокрема, продажу їх ТОВ "Новострой 2008".

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Крім того, згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу. Відповідно ж до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За таких обставин, з матеріалів справи вбачається порушення інтересів держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м.Одеси , та наявні всі підстави для визнання недійсним Договір купівлі-продажу від 15.04.2008р., укладений між ПП "Сюїта-2006" та ТОВ "Новострой 2008", в частині купівлі-продажу 4/5 частин нежитлових будівель та споруд загальною площею 2701,8 кв.м, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Асташкіна,29.

Що стосується заяв відповідачів про застосування строків позовної давності , то з цього приводу слід зазначити, що відповідно до п.2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої ст.. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Відповідно до п.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" початок перебігу позовної давності визначається за правилами ст.. 261 Цивільного кодексу України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

Позивачами по справі є Міністерство оборони України та КЕВ м.Одеси, на балансі якого до цього часу рахується військове майно-обєкти нерухомості військового містечка №21 ( м.Одеса, вул.Асташкіна, 29). КЕВ м.Одеси не було учасником судового процессу по справі №9-1/25-07-217 за позовом ПП "ВЕССА-ЮГ" до Міністерства оборони України, Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "укроборонбуд" про визнання договору дійсним та визнання права власності, у звязку з чим не було обізнане про існування рішення у даній справі, яким було визнано дійсним договір №19/05-06/03/3 від 10.05.2006р. про компенсацію пайової участі (паю ) Міністерства оборони України у Договорі від 10 травня 2006р. №19/05-06/03 про спільне будівництво обєктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, а також визнано право власності ПП "ВЕССА-ЮГ" на будівлі та споруди загальною площею 2701,8 кв.м, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29. КЕВ м.Одеси до цього часу здійснює облік зазначеного військового майна.

На думку суду, строк позовної давності на оскарження Договору купівлі-продажу від 15.04.2008р. у данному випадку слід відраховувати починаючи з 14.07.2011р. (з дати винесення Шевченківським районним судом м.Києва постанови від 14.07.2011р., якою уточнено вирок суду від 20.10.2010р.) , адже саме цією постановою вирішено питання обєкта купівлі-продажу: будівель та споруд загальною площею 2701,8 кв.м, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна, 29 на земельній ділянці загальною площею 0,4007 га (військове містечко №21). За таких обставин, даний позов прокурорм подано у межах строку позовної давності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, виходячи з викладеного вище, на думку суду, позовна заява Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовий збір покласти на відповідачів у справі відповідно до ст..ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу від 15.04.2008р., укладений між Приватним підприємством "Сюїта-2006" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новострой 2008", в частині купівлі-продажу 4/5 частин нежитлових будівель та споруд загальною площею 2701,8 кв.м, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Асташкіна,29.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Сюїта-2006" м.Одеса, вул..Армійська, 18, офіс 417, код ЄДРПОУ 33915151) на користь державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у розмірі 609 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новострой 2008" (м.Одеса, Французький бульвар, 16,18, кв.191, код ЄДРПОУ 35880461) на користь державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у розмірі 609 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08 грудня 2014р.

Головуючий суддя Н.В. Рога

Суддя Л.В. Лічман

Суддя М.І. Никифорчук

Повне рішення складено 08 грудня 2014 р.