Постанова

від 04.12.2014 по справі 903/1006/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

04 грудня 2014 року Справа № 903/1006/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Грязнов В.В. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Баклан Н.С.,

за участю представників:

Позивача - не з'явився;

Відповідача - не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Вторма-Луцьк" на рішення господарського суду Волинської області від 22.10.14 р. у справі № 903/1006/14

за позовом фізичної особи - підприємця Петровський Микола Іванович (м.Луцьк)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма-Луцьк" (м.Луцьк)

про стягнення 58 168,37 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Волинської області від 22.10.14 р. у справі № 903/1006/14 (суддя Якушева І.О.) позов фізичної особи - підприємця Петровського Миколи Івановича до товариства з обмеженою відповідаьністю "Вторма-Луцьк" про стягнення 58168,37 грн. задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма-Луцьк" на користь фізичної особи - підприємця Петровського Миколи Івановича 50000 грн. фінансової допомоги, 5513 грн. 49 коп., збитків, завданих інфляцією, 2605 грн. 48 коп. процентів річних, 1000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 1825 грн. 54 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору. Провадження у справі в частині стягнення 49 грн. 14 коп. пені припинено. В позові про стягнення 0,26 грн. процентів річних та у стягненні 1500 грн. витрат на правову допомогу відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (арк.справи 29, 30).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Вторма-Луцьк" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (арк.справи 34, 35).

В скарзі зазначає, що наявна в матеріалах справи копія договору №05/10/12 про надання фінансової допомоги на зворотній основі, укладеного 05 жовтня 2012 року, має розбіжності з оригіналом договору №05/10/12 про надання фінансової допомоги на зворотній основі, укладеного 05 жовтня 2012 року, який знаходиться у відповідача.

Вважає, що наданий позивачем до суду примірник договору №05/10/12 від 05 жовтня 2012 року, є підробленим, а, отже, не може бути визнаний господарським договором та підставою для прийняття судом рішення по цьому договору.

Зазначає, що ФОП Петровський М.І, виступаючи в договорі як підприємець, в суді - як позивач, свідомо замовчує, що одночасно перебував на посаді директора ТзОВ «Вторма-Луцьк» - юридичної особи, якій і надавав фінансову допомогу.

На час підписання такого договору 05.10.2012р. директор ТзОВ «Вторма-Луцьк» Петровський М.І. перебував на роботі, не був у відпустці чи в стані непрацездатності, а, отже його заступник, який діяв на підставі статуту, не мав повноважень підписувати жодних договорів, а міг таке здійснювати виключно на підставі довіреності.

Також стверджує, що з п.4 наявного у відповідача оригіналу договору №05/10/12 про надання фінансової допомоги на зворотній основі, укладеного 05 жовтня 2012 року, та копії договору, наданого до суду позивачем, вбачаються розбіжності строку надання фінансової допомоги: в оригіналі - 30 календарних днів, а в сфабрикованому позивачем договорі - 90 календарних днів.

Тому вважає, що дана обставина, окрім підтвердження самого факту підробки договору, ще свідчить і про недосягнення сторонами договору істотних умов договору, а саме - щодо строку.

При обґрунтуванні вимог апеляційної скарги посилається на норми ст.ст.610-612, 625, 638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного просить рішення господарського суду Волинської області скасувати та прийняти нове рішення, яким фізичній особі - підприємцю Петровському М.І. в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2014р. апеляційну скаргу ТОВ «Вторма-Луцьк» прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 33).

Позивач не скористався правом подачі відзиву, що відповідно до ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явилися, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку (арк.справи 53, 54).

Від позивача - фізичної особи - підприємця Петровського М.І. повернувся конверт з ухвалою про прийняття апеляційної скарги з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно положень п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки ухвала про прийняття апеляційної скарги надсилалася на адресу, вказану в позовній заяві (43000, м.Луцьк, вул.Конякіна, 11а/41), позивач - фізична особа - підприємець Петровський М.І. вважається належно повідомленим про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

05 жовтня 2012 року фізична особа - підприємець Петровський М.І. (кредитор) та ТзОВ "Вторма-Луцьк" (позичальник) уклали договір про надання фінансової допомоги на зворотній основі №05/10/12, згідно з п.1 якого кредитор надає позичальникові фінансову допомогу на зворотній основі з метою поповнення оборотних коштів позичальника.

Як встановлено пунктами 2, 3 договору, фінансова допомога надається в безготівковому порядку шляхом перерахування необхідної суми на розрахунковий рахунок позичальника за листом-звернення.

Пунктом 3 встановлено розмір фінансової допомоги, що становить 50000 грн.

Згідно з п.4 договору строк на який надається фінансова допомога складає 90 календарних днів з моменту підписання цього договору.

Як передбачено п.5 договору повернення фінансової допомоги може здійснюватися частинами або в повному об'ємі до закінчення строку дії даного договору, а також по вимозі кредитора до закінчення строку користування фінансовою допомогою. В такому разі позичальник повідомляється в письмовій формі .

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем на поточний рахунок відповідача на підставі листа-звернення б/н від 05 жовтня 2012 року (арк.справи 11) було перераховано 50000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №356 від 05.10.2012р.(арк.справи 10).

Позивач звертався до відповідача претензією від 22.09.2014р. (арк.справи 14) з вимогою про повернення 50000 грн. заборгованості за договором про надання фінансової допомоги на зворотній основі №05/10/12 від 05.10.2012р. Факт надіслання претензії підтверджується фіскальним чеком від 22.09.2014р., описом вкладення, що міститься в матеріалах справи (арк.справи - 12, 13).

В матеріалах справи відсутні докази відповіді ТОВ «Вторма-Луцьк» на претензію, заборгованості не перерахував, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив умови договору про надання фінансової допомоги на зворотній основі № 05/10/12 від 05.10.2012р. щодо повернення позичкових коштів, а тому колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 50000 грн. обґрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі невиконання відповідачем зобов'язання за договором про надання фінансової допомоги на зворотній основі №05/10/12 від 05.10.2012р. і не повернув протягом 90 календарних днів з моменту підписання цього договору фінансової допомоги, позивач просив стягнути з відповідача 2605,74 грн. процентів річних за період з 04.01.2013р. по 29.09.2014р., 5513,49 грн. збитків, завданих інфляцією, за період лютий 2013р.-серпень 2014р.

Перевіривши в апеляційному провадженні розрахунок збитків, завданих інфляцією, судом першої інстанції вірно відмічено, що позивач врахував індекс інфляції в березні 2014р. 100,2% річних, а не належних 102,2% річних. Однак, судом не було враховано, що при розрахунку інфляційних втрат також потрібно враховувати січень 2013р. (100,2%) та вересень 2014р. (102,9%), оскільки відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»: «При применении индекса инфляции следует иметь в виду, что индекс рассчитывается не на каждую дату месяца, а в среднем на месяц; поэтому условно следует считать, что сумма, внесенная за период с 1 по 15 число соответствующего месяца, например, мая, индексируется за период с учетом мая, а если с 16 по 31 число, то расчет начинается со следующего месяца - июня».

З огляду на викладене, є правові підстави для стягнення з відповідача 8380,09 грн. збитків, завданих інфляцією, виходячи з розрахунку: 50000х(100,2/100 х 99,9/100 х 100/100 х 100/100 х 100,1/100 х100/100 х 99,9/100 х 99,3/100 х100/100 х 100,4/100 х100,2/100 х 100,5/100 х 100,2/100 х100,6/100 х102,2/100 х 103,3/100 х103,8/100 х101/100 х100,4/100 х100,8/100 х 102,9/100).

Підстав виходу за межі позовних вимог, передбачених п.2 ст.83 ГПК України, колегія суддів не вбачає, а тому, враховуючи порушення відповідачем строку повернення фінансової допомоги, до стягнення з відповідача підлягає лише 5513,49 грн. збитків, завданих інфляцією, заявлених позивачем до стягнення в позовній заяві.

Перевіривши розрахунок 3% річних, колегія суддів погоджується, що позивач, застосувавши вірну формулу розрахунку, невірно обчислив кінцеву суму.

Враховуючи порушення відповідачем строку повернення фінансової допомоги, з нього за період з 04.01.2013р. по 29.09.2014р. слід стягнути 2605,48 грн. процентів річних, виходячи з розрахунку: 50000 грн. х 3% х 634 дні / 365 /100 = 2605,48 грн., (а не 2605,74 грн., як зазначено в розрахунку). У зв'язку з цим в позові про стягнення 0,26 грн. процентів річних відмовлено правомірно.

Твердження скаржника, що наданий позивачем договір №05/10/12 від 05.10.2012р. про надання фінансової допомоги на зворотній основі є підробленим, а тому, не може бути визнаний господарським договором та підставою для прийняття судом рішення по цьому договору, не приймається до уваги, оскільки доказів на зазначене, в розумінні статті 33 ГПК України, скаржник не подав. Крім цього скаржник не забезпечив явки належного представника в судове засідання апеляційної інстанції для обґрунтування позиції викладеній в апеляційній скарзі.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Вторма-Луцьк" на рішення господарського суду Волинської області від 22.10.14 р. у справі № 903/1006/14 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Дужич С.П.