Рішення

від 04.12.2014 по справі 922/4158/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2014 р.Справа № 922/4158/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Пустовалова І.С.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології обладнання", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель-Капитан", м. Харків про стягнення коштів в сумі 14 677,76 грн. за участю представників сорін:

від позивача - Сільченко Т.І. (довіреність б/н від 19.11.2014 року).

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології обладнання" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель-Капітан" (надалі - відповідач), в якому просило суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 14 150,65 грн., пеню в розмірі 1 487,99 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за договорами поставки обладнання № 29 від 21.10.2013 року, № 33 від 29.10.2013 року, № 35 від 06.11.2013 року та № 36 від 06.11.2013 року в частині повноти та своєчасності проведення розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2014 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.10.2014 року о 10:30 год.

Ухвалами суду від 14.10.2014 року та від 04.11.2014 року, у зв'язку із неявкою в призначені судові засідання представника відповідача, а також з метою забезпечення можливості подання сторонами документів та доказів по справі, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин спору, розгляд справи відкладався на 19.11.2014 року.

У судовому засіданні 19.11.2014 року оголошувалась перерва до 26.11.2014 року до 12:45 год.

Ухвалою суду від 26.11.2014 року, у зв'язку із неприбуттям в господарське засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 04.12.2014 року об 11:00 год.

У судовому засіданні 04.12.2014 року представник позивача звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останнім було здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми пені в бік зменшення.

Так, з урахуванням уточнень заявник просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросоюз" суму основної заборгованості в розмір 14 150,65 грн., пеню в розмірі 527,11 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн.

Суд, розглянувши надані позивачем уточнення до позовної заяви, розцінює їх як зменшення розміру позовних вимог та приймає вказану заяву, як таку, що не суперечить інтересам сторін та узгоджується з приписами діючого законодавства та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Відповідач своїм правом на участь в господарських засіданнях не скористався та жодного разу не прибув до суду. Витребуваних судом документів не надав. Про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд зазначає, що 02.12.2014 року на адресу суду повернулась ухвала від 04.11.2014 року, яка направлялась відповідачу за юридичною адресою, зазначеною у витязі з ЄДРПОУ, з відміткою відділення поштового зв'язку про повернення відправлення з посиланням на відсутність адресата.

Відповідно до пунктів 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи та достатність часу, наданого ля підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Так, між ТОВ "Технології обладнання" та ТОВ "Ель-Капітан" був укладений ряд автентичних договорів поставки обладнання за № 29 від 21.10.2013 року, № 33 від 29.10.2013 року, № 35 від 06.11.2013 року та № 36 від 06.11.2013 року (надалі - Договори).

Згідно з вказаними Договорами позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу обладнання відповідно до узгоджених між сторонами Специфікацій до договорів, а відповідач - прийняти товар та оплатити його вартість на умовах та в порядку визначеному цими договорами.

Відповідно до п. 3.1.2. вищевказаних Договорів, ціна договорів складається з сум Специфікацій згідно додатків та визначається в гривнях еквівалентно до міжбанківського курсу Євро встановленого на дату складання кожного з даних Договорів. Ціна Договорів, яка підлягає сплаті в гривні, визначається відповідно до встановленого Національним банком України курсу Євро до гривні та корегується в разі його збільшення по відношенню до національної валюти України.

Відповідно до п. 3.2. Договорів, оплата ціни кожного з них здійснюється відповідачем шляхом внесення попередньої оплати чотирма платежами в розмірі по 25 % кожен, в порядку та строки визначені пунктами 3.2.1 - 3.2.4. цих Договорів, а саме:

За Договором № 29 від 21.10.2013 року (ціна 54 228 грн., що еквівалентно 4 957,94 Євро за курсом на 21.10.2013 року) ; :

- 25 % від суми договору до 22.10.2013 року в розмірі 13 557 грн.;

- 25 % від суми договору до 22.11.2013 року в розмірі 13 557 грн.;

- 25 % від суми договору до 22.12.2013 року в розмірі 13 557 грн.;

- 25 % від суми договору до 22.01.2014 року в розмірі 13 557 грн.;

За Договором № 33 від 29.10.2013 року (ціна 66 055 грн., що еквівалентно 5 995,46 Євро за курсом на 29.10.2013 року):

- 25 % від суми договору до 30.10.2013 року в розмірі 21 229,25 грн.;

- 25 % від суми договору до 30.11.2013 року в розмірі 14 941,92 грн.;

- 25 % від суми договору до 30.12.2013 року в розмірі 14 941,92 грн.;

- 25 % від суми договору до 30.01.2014 року в розмірі 14 941,92 грн.

За Договором № 35 від 06.11.2013 року (ціна 59 836 грн., що еквівалентно 5 563,14 Євро за курсом на 06.11.2013 року):

- 25 % від суми договору до 07.11.2013 року в розмірі 10 860,50 грн.;

- 25 % від суми договору до 07.12.2013 року в розмірі 16 325,17 грн.;

- 25 % від суми договору до 07.01.2014 року в розмірі 16 325,17 грн.;

- 25 % від суми договору до 07.02.2014 року в розмірі 16 325,16 грн.;

За Договором № 36 від 06.11.2013 року (ціна 42 398 грн., що еквівалентно 3 942,87 Євро за курсом на 06.11.2013 року):

- 25 % від суми договору до 07.11.2013 року в розмірі 10 599,50 грн.;

- 25 % від суми договору до 07.12.2013 року в розмірі 10 599,50 грн.;

- 25 % від суми договору до 07.01.2014 року в розмірі 10 599,50 грн.;

- 25 % від суми договору до 07.02.2014 року в розмірі 10 599,50 грн.;

Як вбачається з матеріалів справи, позивач покладені на нього зобов'язання за спірними Договорами виконав в повному обсязі, передавши у власність відповідачу товар загальною вартістю 222 517 грн. що підтверджується відповідними видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками та скріпленими печатками обох підприємств.

Між тим, відповідач допустив порушення взятих на себе договірних зобов'язань в частині своєчасності проведення розрахунків за поставлену продукцію, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед підприємством - позивача в розмірі 818,43 Євро, яка стала наслідком коригування гривневого еквіваленту сплачуваної суми заборгованості до курсу Євро, встановленого на дату здійснення відповідного платежу.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 818,43 Євро, гривневий еквівалент якої, на день подання позову, складає 14 150,65 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 174, 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (дату) його виконання, то воно повинно бути виконано в цей строк (дату).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено ч.1 ст. 612 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, ненадання відповідачем суду доказів погашення боргу, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14 150,65 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми пені в розмірі 527,11 грн., суд зазначає наступне.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, частиною шостою ст. 232 ГК України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи із змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Пунктом 6.2. кожного з Договорів сторони обумовили, що у разі прострочення оплати обладнання, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,1 % від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Позивачем до матеріалів справи було надано уточнений розрахунок пені, здійснений відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за яким сума штрафних санкцій внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання склала в загальному розмірі 527,11 грн. за весь період прострочення за кожною поставкою.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем суми пені та встановлено, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, здійснений вірно, а тому визначена до сплати сума неустойки підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка свідчать про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про їх задоволення в повному обсязі.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель-Капітан" (61022, місто Харків, майдан Свободи, 6, код ЄДРПОУ 35590233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології обладнання" (01103, місто Київ, вулиця Кіквідзе, 26, офіс 76, код ЄДРПОУ 38388904) суму основної заборгованості в розмірі 14 150,65 грн., пеню в розмірі 527,11 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.12.2014 р.

Суддя С.Ч. Жельне

справа № 922/4158/14