Ухвала

від 03.12.2014 по справі 820/13406/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 р.Справа № 820/13406/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2014р. по справі № 820/13406/14

за позовом Дочірнього підприємства "ГРИКАР -А.П.С."

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року адміністративний позов Дочірнього підприємства "ГРИКАР -А.П.С." до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000912203 від 21.03.2014 року та № 0002242201 від 07.07.2014 року.

Стягнуто з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Дочірнього підприємства "ГРИКАР -А.П.С." ( код ЄДРПОУ 31465149) судовий збір у розмірі 320,0 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що позивач - Дочірнє підприємство "ГРИКАР -А.П.С." зареєстроване 07.06.2001 року у Харківській районній державній адміністрації, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію від 07.06.2001 р.

Фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено виїзну позапланову перевірку ДП "ГРИКАР -А.П.С." з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.08.2010 р. по 31.07.2013 року..

Результати перевірки оформлені актом №142/20-23-22-01-06/31465149 від 07.02.2014 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності ДП "ГРИКАР -А.П.С." встановлено порушення: - документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із ТОВ "Торговий Дім "Грейф" (код за ЄДРПОУ 36563291) та встановлена невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства ; - ДП "Грикар-А.П.С." не правомірно відображено в податкову обліку господарські операції з ТОВ "А.П.С" (код ЄДРПОУ 25182344) на загальну суму 46899 грн., у т.ч.: у червні 2011р. на суму 23333грн., у липні 2011р. на суму 23566 грн.; - 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 п. 201.1 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 48211,0 грн., в т.ч : по операціях з ТОВ "Торговий дім "Грейф" (код ЄДРПОУ 36563291) на загальну суму 25767,0 грн. у т.ч.: за червень 2011 року у сумі 9333,0 грн.,за липень 2011 року у сумі 9,0 грн.за грудень 20Ї1 року у сумі 6650,0 грн.. за жовтень 2012 року у сумі 9775,0 грн,; по операціях з ТОВ "Енергообладнання" ( код ЄДРПОУ 37075899) на загальну суму 662,0 грн. у т.ч.: за серпень2012року у сумі 662,0 гри. по операціях з ТОВ "Маршалок " код ЄДРПОУ 31870250) на загальну суму 2604,0грн. у т.ч.: за лютий 2012 року у сумі 2604,0грн. по операціях з ТОВ НТК "Мегатрейдінг" код ЄДРПОУ 36906731 ) на загальну суму 533,0грн. у т.ч.: за серпень2012 року у сумі 533,0грн. по операціях з ТОВ "Спецтехзапчастина" код ЄДРПОУ 36292084) на загальну суму 15312,0 грн. у т.ч,: за жовтень 2012 року у сумі 13020,0 грн., за грудень 2012 року у сумі 2292,0 грн., по операціях з ПГІ "Бізнес Право(код ЄДРПОУ 32480723) на загальну суму 3333,0 грн. у т.ч.: за червень 2013 року у сумі 3333,0грн.; - п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від"ємного значення на суму 9333,0 грн. в т.ч. за червень 2011 року на суму 9333,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки №142/20-23-22-01-06/31465149 від 07.02.2014 року Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкові повідомлення - рішення № 0000912203 від 21.03.2014 року та № 0002242201 від 07.07.2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, оскільки фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ ТД "Грейд", ТОВ "Енергообладнання", ТОВ "Маршалок", ТОВ НТК "Мегатрейдінг", ТОВ "Спецтехзапчастина", ПП "Бізнес-Право" та правомірність формування податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів складених під час здійснення таких господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком сулу першої інстанції, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що між ДП "Грикар-А.П.С." та ТОВ "Торговий дім "Грейф" було укладено договір поставки № 21/6-1 від 21.06.2011 р.

Згідно умов договору № 21/6-1 від 21.06.2011 р. ТОВ "Торговий дім "Грейф" у якості постачальника зобов'язувалося поставити на адресу ДП "Грикар-А.П.С." у якості покупця товар (щебінь, арматуру, трубу).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Торговий дім "Грейф" було поставлено зазначений товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками фактури, видатковими накладними, податковими накладними. (т.1 а.с.45-59)

Транспортування вищезазначеного товару здійснювалось Філією "Балаклійський райавтодор "ДП "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні Дороги України", з якою позивачем було укладено договір на послуги автотранспорта та механізмів №178 від 31.07.2012 року, підтверджується товарно-транспортними накладними. (т.1 а.с. 60-65,68-74).

Оплату за отриманий товар позивачем було здійснено у повному обсязі грошовими коштами за безготівковим розрахунком, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками.(т.1 а.с. 66-67).

Вказаний товар придбаний підприємством для ведення господарської діяльності, зокрема, для подальшого продажу ТОВ "А.П,С..

Подальший частковий продаж товару, придбаного у ТОВ "Торговий дім "Грейф" підтверджується наявними матеріалах справи документами, а саме: договір поставки № 0000027 від 05.01.2011 р., видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, банківські виписки.

Інша частина придбаного товару (матеріалів) була використана у власній господарській діяльності підприємства, а саме у відповідності до договору підряду №01.08-2012 від 01.08.2012 р. даний матеріал був застосований про виконанні робіт з бетонування підлоги, що в свою чергу підтверджується актом виконаних робіт, актами списання будматеріалів та банківськими виписками про проведення взаєморозрахунків.

Матеріалами справи підтверджено, що господарські відносини між ДП "Грикар-А.П.С." та ТОВ "Енергообладнання" у серпні 2012 р. здійснювалися на підставі рахунку-фактури, що був виписаний на адресу ДП "Грикар-А.П.С." (т.1 а.с.174).

Згідно рахунка-фактури ДП "Грикар-А.П.С." оплачено придбання у ТОВ "Енергообладнання" товару (вентилятора осьового).

На виконання умов вказаної господарської операції було виписано видаткову накладну постачальника: № 594 від 21.08.2012р. та податкову накладну № 121 від 20.08.2012р.(т.1 а.с. 175-176)

В подальшому вказаний товар ДП "Грикар-А.П.С." було оприбутковано на складі та з часом введений в експлуатацію, що в свою чергу підтверджується карткою складського обліку, актом вводу обладнання в експлуатацію та актом списання.

Матеріалами справи підтверджено, що господарські відносини між ДП "Грикар-А.П.С." та ТОВ "Маршалок" у січні 2012 р. здійснювалися на підставі рахунку фактури, що був виписаний на адресу ДП "Грикар-А.П.С." (т.1 а.с.88).

Згідно вказаного рахунку ДП "Грикар-А.П.С." придбано у ТОВ "Маршалок" товар (туманоутворювач).

На виконання умов вказаної господарської операції було виписано податкову накладну № 0106 від 30.01.2012р.(т.1 а.с. 89)

Оплату за отриманий товар позивачем було здійснено у повному обсязі грошовими коштами за безготівковим розрахунком, що підтверджується банківськими виписками.

В подальшому вказаний товар ДП "Грикар-А.П.С." було оприбутковано на складі та з часом введений в експлуатацію, що в свою чергу підтверджується актами прийому-передачі.

Також, судом встановлено, що у ДП "Грикар-А.П.С." були господарські відносини з ТОВ НТК "Мегатрейдінг", які здійснювались на підстав рахунку на оплату №750 від 15.08.2012 року.(т.1 а.с. 79)

Згідно вказаного рахунку ДП"Грикар-А.П.С." придбано у ТОВ НТК "Мегатрейдінг" товар (автошини).

На виконання умов вказаної господарської операції було виписано видаткову накладну №518 від 15.08.2012 р. та податкову накладну № 31 від 15.08.2012р.(т.1 а.с. 80-81)

Оплату за отриманий товар позивачем було здійснено у повному обсязі грошовими коштами за безготівковим розрахунком, що підтверджується банківськими виписками.(т.1 а.с. 83)

В подальшому вказаний товар ДП "Грикар-А.П.С." було оприбутковано на складі та з часом введений в експлуатацію, що в свою чергу підтверджується актами прийому-передачі.

Також, між ДП"Грикар-А.П.С." та ТОВ "Спецтехзапчастина" було укладено договір від 03.01.2012 року.

Згідно умов договору ТОВ "Спецтехзапчастина" у якості продавця зобов'язувалося передати у власність покупця ДП "Грикар-А.П.С." запасні запчастини.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Спецтехзапчастина" передало позивачу запасні запчастини, що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками-фактури: №7682 від 03.09.2012 року, №7769 від 11.09.2012 року, №СФ-7676 від 03.09.2012 р., №СФ-8124 від 11.10.2012р., №СФ-7834 від 17.09.2012 р., №СФ-8027 від 02.11.2012 р.; видатковими накладними : РН-0000205 від 13.09.2012 р., №РН-0000259 від 28.09.2012 р., №РН-0000261 від 28.09.2012 р., №РН-0000258 від 28.09.2012 р., №РН-0000366 від 16.11.2012 р., № Рн-0000371 від 29.11.2012 р. та податковими накладними:№262 від 26.09.2012 р., №235 від 13.09.2012 р., №221 від 07.09.2012 р., №362 від 06.11.2012 р., №370 від 09.11.2012 р., №263 від 26.09.2012 р.

Оплату за отриманий товар позивачем було здійснено у повному обсязі грошовими коштами за безготівковим розрахунком, що підтверджується банківськими виписками.

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними № 30, №32, №366, №371.

В подальшому вказані частини ДП "Грикар-А.П.С." було використано в господарській діяльності, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями накладних на внутрішнє переміщення та актами на їх встановлення.

Судовим розгялом встановлено, що між ДП"Грикар-А.П.С." та ПП "Бізнес-Право" було укладено договір №21-05 від 21.05.2013 року.

Згідно умов договору ПП "Бізнес-Право" у якості продавця зобов'язувалося систематично продавати покупцю ДП "Грикар-А.П.С." товар (покрівельна суміш).

На виконання умов зазначеного договору ПП "Бізнес-Право" продано позивачу товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками-фактури: №187 від 22.05.2013 р., №184 від 21.05.2013 р.; видатковими накладними : №187 від 22.05.2013 р., №184 від 21.05.2013 року та податковими накладними:№187та №184.

Оплату за отриманий товар позивачем було здійснено у повному обсязі грошовими коштами за безготівковим розрахунком, що підтверджується банківськими виписками.

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №184, №187.

В подальшому вказаний товар ДП "Грикар-А.П.С." було використано в господарській діяльності, що підтверджується наявними у матеріалах справи картками складського обліку матеріалів, калькуляція вартості виробництва продукції.

У відповідності до ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Згідно зі ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити передбачені положеннями ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку .

Наявність первинних документів та відповідність їх вимогам чинного законодавства під час проведення перевірки податковим органом не заперечувалась.

Угоди, укладені між позивачем та ТОВ ТД "Грейд", ТОВ "Енергообладнання", ТОВ "Маршалок", ТОВ НТК "Мегатрейдінг", ТОВ "Спецтехзапчастина", ПП "Бізнес-Право", є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними. Придбання товару безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності позивача, що направлена на отримання доходу. Виконання угод підтверджується платіжними дорученнями, видатковими накладними, податковими накладними та іншими документами, які містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права формування податкового кредиту по операціях з ТОВ ТД "Грейд", ТОВ "Енергообладнання", ТОВ "Маршалок", ТОВ НТК "Мегатрейдінг", ТОВ "Спецтехзапчастина", ПП "Бізнес-Право".

Також, колегія суддів зазначити, що фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 п. 201.1 ст.201 розділу V Податкового кодексу України стала податкова інформація отримана від інших податкових органів, а саме: акт ДПІ у Облонському районі м. Києва №43/22.7/36292084 від 14.06.2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Спецтехзапчастина"; акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №90/226/36906731 від 28.01.2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ НТК"Мега Трейдінг"; акт Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області №342/20-20-27-08 від 16.12.2013 року "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Торговий дім "Грейф".

Проте згідно приписів ст. 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, податковий орган, перекручуючи норми чинного законодавства України, невірно їх застосовує в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених позивачем правочинів, а тим більш, їх нікчемності відповідачем не надано.

Крім того, обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції,, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ ТД "Грейд", ТОВ "Енергообладнання", ТОВ "Маршалок", ТОВ НТК "Мегатрейдінг", ТОВ "Спецтехзапчастина", ПП "Бізнес-Право" та правомірність формування податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів складених під час здійснення таких господарських операцій.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких умов, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення № 0000912203 від 21.03.2014 року та № 0002242201 від 07.07.2014 року не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2014р. по справі № 820/13406/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 08.12.2014 р.