Постанова

від 14.01.2014 по справі 811/3838/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2014 року Справа № 811/3838/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар ЛТД"

до відповідача - Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Онуфріївського районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Агродар ЛТД" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Онуфріївського районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Онуфріївського районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_1 від 24 жовтня 2013 року №7173726 про відмову у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки;

- зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Онуфріївського районного управління юстиції Кіровоградської області здійснити державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524683600:02:000:9018, що розташована на території Кіровоградської області Онуфріївського району Куцеволівської сільської ради за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агродар ЛТД".

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Онуфріївського районного управління юстиції Кіровоградської області із заявою про здійснення державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524683600:02:000:9018. Однак, рішенням від 24 жовтня 2013 року №7173726 позивачеві було протиправно, на його думку, відмовлено у такій реєстрації з огляду на відсутність державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку

Позивач також мотивує свою позицію тим, що державному реєстратору були надані усі необхідні документи для реєстрації права оренди земельної ділянки, а тому відповідач рішенням №7173726 від 24 жовтня 2013 року порушив його права та законні інтереси.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не прибула, на адресу суду надіслала заяву про розгляд справи без її участі та просила суд провести розгляд справи на підставі поданого нею заперечення (а.с.67). Такі заперечення мотивовано, зокрема, тим, що право оренди земельної ділянки може бути зареєстроване лише після проведення державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за власником або органом, уповноваженим управляти цим майном. Водночас, таким уповноваженим суб'єктом, на думку відповідача, є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, а не Онуфріївська районна державна адміністрація, як про це стверджує позивач (а.с.53-57).

За клопотанням представника позивача подальший розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження (а.с.68).

Розглянувши у письмовому провадженні подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агродар ЛТД" зареєстроване як юридична особа Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 17 січня 2006 року (а.с.17).

30 листопада 2010 року Онуфріївською районною державною адміністрацією були проведені земельні торги з набуття права оренди земельної ділянки, терміном на 5 років, що розташована на території Куцеволівської сільської ради, Онуфріївського району, Кіровоградської області, загальною площею 93,55 га, землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За змістом протоколу земельних торгів переможцем торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія-Агро-2007"(а.с.21).

Розпорядженням Голови Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 30 листопада 2010 року №575-р, ТОВ "Надія-Агро-2007" було надано, як переможцю торгів, в короткострокову оренду терміном на п'ять років земельну ділянку загальною площею 93,55 га, у тому числі 93,55 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення державної власності (землі запасу) Куцеволівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.22).

15 липня 2011 року між Онуфріївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ТОВ "Надія-Агро-2007" було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки (а.с.23-25), та за відповідним передавальним актом дана земельна ділянка була передана у користування за цільовим призначенням на умовах оренди керівнику ТОВ "Надія-Агро-2007" (а.с.27). Відповідні відомості про право власності (право постійного користування) ТОВ "Надія-Агро-2007" земельною ділянкою, що розташована на території Кіровоградської області Онуфріївського району Куцеволівської сільської ради були внесені до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 3524683600:02:000:9018 (а.с.28-30).

16 травня 2012 року Онуфріївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ "Надія-Агро-2007" на підставі рішення засновників про припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (а.с.20).

За змістом статуту ТОВ "Агродар ЛТД" від 25 червня 2013 року (нова редакція), у зв'язку із проведенням процедури приєднання до нього ТОВ "Надія-Агро-2007" з моменту затвердження передавального акту (а.с.19) та державної реєстрації статуту в новій редакції (а.с.7-16), ТОВ "Агродар ЛТД" стало повним правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-Агро-2007" з передачею майна, особистих прав та обов'язків, основних засобів та оборотних коштів, які відображені у передавальному балансі та передавальному акті.

ТОВ "Агродар ЛТД", набувши право оренди вказаної земельної ділянки, звернулось до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області з клопотанням про укладення договору оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що земельна ділянка загальною площею 93,55 га, що знаходиться на території Кіровоградської області Онуфріївського району Куцеволівської сільської ради була зареєстрована в Державному земельному кадастрі за №3524683600:02:000:9018, що підтверджується копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (28-30).

15 серпня 2013 року на адресу позивача було направлено лист Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області № 436/05/02-21/1813, у якому вказано, що діючим законодавством питання щодо надання земельних ділянок на конкурентних засадах (земельних торгах) на умовах аукціону не визначене, тому Головне управління Державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області не має можливості задовольнити таке клопотання (а.с.31).

У свою чергу, ТОВ "Агродар ЛТД" звернулося до Реєстраційної служби Онуфріївського районного управління юстиції Кіровоградської області 11 жовтня 2013 року із заявою №3340379, у якій містилася вимога здійснити державну реєстрацю іншого речового права - права оренди земельної ділянки на земельну ділянку, що розташована на території Кіровоградської області Онуфріївського району Куцеволівської сільської ради за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агродар ЛТД" (податковий номер 31790783).

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Онуфріївського районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_1, розглянувши даний лист ТОВ "Агродар ЛТД", 24 жовтня 2013 року прийняла рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №7173726 (а.с.6).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Оскаржуване позивачем рішення Державного реєстратора базується на тому, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, позивачем подано за відсутності державної реєстрації права власності.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Суд наголошує, що законодавцем для сторін договору оренди не встановлено строку, протягом якого вони повинні звернутися до відповідного органу щодо державної реєстрації договору оренди земельної ділянки. За таких умов судом не беруться до уваги як юридично значимі твердження відповідача про те, що позивачем умисно затягувалися строки реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Абзацом 3 пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11 лютого 2010 року №1878-VІ встановлено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Разом з тим на час укладення договору оренди державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок із земель державної власності здійснювалося відповідно до Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021, який втратив чинність з 01 січня 2013 року.

З 01 січня 2013 року державна реєстрація права оренди земельної ділянки здійснюється державним реєстратором прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV (далі - Закон).

Згідно з частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Право власності, як одне з речових прав на нерухоме майно, підлягає обов'язковій державній реєстрації .

Згідно з пунктами 1, 6 статті 19 Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 даного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право оренди земельної ділянки.

У свою чергу, відповідно до частини другої статті 4 Закону речові права на вищезазначене нерухоме майно, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4 1 цього Закону.

При цьому частина третя статті 4 1 Закону містить застереження, за яким державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.

Згідно з абзацами першим, сьомим частини першої статті 16 Закону заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Так, у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки. При цьому, рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку .

Отже, за змістом вищезазначених положень Закону заява про державну реєстрацію права власності держави на земельну ділянку, щодо якої здійснюється реєстрація прав, похідних від права власності, подається відповідним органом виконавчої влади.

У відповідності до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з пунктом «а» частини третьої статті 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній до 01 січня 2013 року, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Натомість, відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України, у редакції чинній з 01 січня 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, передають у власність або у користування для всіх потреб центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Відтак, із 01 січня 2013 року змінено орган виконавчої влади, уповноважений передавати в користування земельні ділянки державної власності. Однак, суд наголошує, що зміна уповноваженого суб'єкта не припиняє дії рішень щодо передачі земельних ділянок у користування, прийнятих районними державними адміністраціями до 01 січня 2013 року.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм у їх системному зв'язку суд дійшов висновку, що «відповідним органом виконавчої влади» у розумінні статті 16 Закону є той орган виконавчої влади, який у межах власних повноважень прийняв рішення про передачу земельної ділянки в користування, у тому числі в оренду.

За таких умов суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що у спірних правовідносинах Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області є органом, який уповноваженим передавати у власність або користування землі сільськогосподарського призначення.

Таким чином, саме Онуфріївська районна державна адміністрація у спірних правовідносинах є відповідним органом виконавчої влади, зобов'язаним подати заяву про державну реєстрацію права власності держави на земельну ділянку, щодо якої здійснюється реєстрація прав, похідних від права власності, а розпорядження Онуфріївської районної державної адміністрації від 30 листопада 2010 року № 575-р слід розглядати як заяву відповідного суб'єкта про здійснення державної реєстрації права власності держави на зазначену земельну ділянку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 24 жовтня 2013 року №7173726 прийняте відповідачем без врахування вимог абзаців першого, сьомого частини першої статті 16 Закону, а тому є необґрунтованим. Відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування такого рішення підлягає задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено позовні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо державної реєстрації права власності держави на земельну ділянку та державної реєстрації права оренди на таку земельну ділянку.

У відповідності до пунктів 1, 2 частини другої статті 9 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до Рекомендацій №R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року термін «дискреційне повноваження» означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Отже, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Матеріалами справи не підтверджено, що відповідачем перевірявся факт наявності чи відсутності інших підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зважаючи на те, що відповідачем не з'ясовано усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, враховуючи, що вчинення таких дій віднесено до виключної компетенції державного реєстратора, суд дійшов висновку, що зобов'язуючи відповідача вчинити дії щодо державної реєстрації права власності держави на земельну ділянку та державної реєстрації права оренди на таку земельну ділянку, суд фактично перебере на себе функції державного реєстратора, пов'язані проведенням державної реєстрації прав на нерухоме майно.

З огляду на викладене позовні вимоги про зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Онуфріївського районного управління юстиції Кіровоградської області здійснити державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524683600:02:000:9018, що розташована на території Кіровоградської області Онуфріївського району Куцеволівської сільської ради за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агродар ЛТД" задоволенню не підлягають.

Водночас, з огляду на зміст частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар ЛТД" від 11 жовтня 2013 року №3340379 про проведеня державної реєстрації права оренди земельної ділянки, розташованої у Кіровоградській області, Онуфріївський район, Куцеволівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3524683600:02:000:9018, загальною площею 93,5483 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також вчинити дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на викладене, позивачеві підлягає присудженню з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 34,41 грн. (68,82 грн. х 50%)(а.с.5).

Керуючись статтями 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Онуфріївського районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_1 від 24 жовтня 2013 року №7173726 про відмову у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки.

Зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Онуфріївського районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_1 повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар ЛТД" від 11 жовтня 2013 року №3340379 про проведеня державної реєстрації права оренди земельної ділянки, розташованої у Кіровоградській області, Онуфріївський район, Куцеволівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3524683600:02:000:9018, загальною площею 93,5483 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та вчинити дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агродар ЛТД" судовий збір у розмірі 34,41 грн, зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 34,41 грн (тридцять чотири гривні, сорок одну копійку) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Реєстраційної служби Онуфріївського районного управління юстиції Кіровоградської області.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук