Ухвала

від 01.12.2014 по справі 362/1367/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1367/13-ц Головуючий у І інстанції Провадження № 22-ц/780/5206/14 Доповідач у 2 інстанції Коцюрба Категорія 18 01.12.2014

УХВАЛА

Іменем України

01 грудня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Журби С.О., Сержанюка А.С.,

При секретарі - Химиниець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Пересувна механізована Колона №19» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за проживання у гуртожитку, -

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з додатковою відповідальністю «Пересувна Механізована Колона № 19» звернулося до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за проживання у гуртожитку у розмірі 15 543 грн. 31 коп.

Позивач зазначав, що 25 лютого 1993 року відповідач була вселена до кімнати АДРЕСА_1, що являється гуртожитком готельного типу.

Відповідач не виконує своїх обов'язків по своєчасному внесенню плати за користування кімнатою АДРЕСА_1 та плати за надані послуги з утримання гуртожитку, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01 січня 2008 року по 01 лютого 2013 року у розмірі 15 543 грн. 31 коп.

Також, позивач в обгрунтування своїх вимог посилається на вимоги ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, позивач вважає, що відповідач, окрім основної суми боргу, зобов'язаний також сплати на їх користь інфляційні витрати, 3% річних та пені. Таким чином, сума боргу з урахуванням вищеперерахованого, складає 15 543 грн. 31 коп.

30 серпня 2013 року представник позивача надав до Васильківського міськрайонного суду Київської області позовну заяву про зменшення розміру позовних вимог, так як відповідач за період з 2008-2013 роки здійснювала оплату за користування кімнатою АДРЕСА_1 та плату за надані послуги з утримання гуртожитку, у зв'язку з цим представник позивача просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 8 378 грн. 71 коп., яка рахується за відповідачем станом на 01.03.2013 року.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2013 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вище зазначеним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просила, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2013 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначила, що рішення суду першої інстанції є незаконним.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2013 року від першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що в період з 09 лютого 1993 року по 15 листопада 2012 року спірний гуртожиток перебував на обліку та балансі Товариства з додатковою відповідальністю «Пересувна Механізована Колона № 19», що підтверджено наказом № 29 від 09 лютого 1993 року «Орендного державно-кооперативного тресту «Білоцерківсільбуд» по агропромисловому будівництві «Про передачу на баланс житлового фонду в м. Васильків», а саме гуртожитку по АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 на підставі договору найму приміщення від 02 жовтня 2003 року та від 01 квітня 2008 року надано кімнату № 38 в гуртожитку ПМК-19 треста «Белоцерківсільбуд» по АДРЕСА_1, гуртожиток знаходився на балансі ПМК-19, що стверджується копією вказаного договору.

Згідно до Доповнення до переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ «ПМК-19», Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київський області передано ВАТ «ПМК-19» такі об'єкти нерухомого майна, а само два гуртожитки по АДРЕСА_1

За правилами ч.ч. 1-3 ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громасдького житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Відповідно до Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року за № 208, яке не втратило чинність, проживаючі в гуртожитку зобов'язані своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги відповідно до пункту 38 цього Примірного положення /п.18 положення/.

За правилами ч. 2 п. 38 Положення, громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати /тарифах/, установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Згідно з п. 39 цього Положення, плата за користування жилою площею в гуртожитку і за комунальні послуги вноситься не пізніше десятого числа наступного за оплачуваним місяця

Згідно з довідкою-розрахунком за період з 2008-2013 роки, наданою представником позивача, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 8 338 грн. 71 коп.

З врахуванням схожості правовідносин щодо використання жилої площі у гуртожитку з правовідносинами, що регулюються загальними правилами, відповідно до п. 8 ст. 8 ЦПК України положення цих правил, а саме: положення ст. 68 ЖК України про обов'язок наймача своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що їх слід застосовувати при вирішенні вказаного спору.

В судовому засіданні також встановлено, що нарахування плати за проживання в гуртожитку та за комунальні послуги проводилося виходячи з розміру загальної площі, затвердженої за кожним наймачем, згідно з наказом по Товариству з додатковою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 19 від 05 січня 2009 року № 2-уа, від 26 квітня 2011 року № 22-у, від 15 лютого 2012 року № 15-у, від 04 вересня 2012 року № 41-у, від 02 січня 2013 року № 2-у, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Як вбачається із квитанцій наданих представником відповідача, ОСОБА_1 сплачувала за проживання в гуртожитку.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги усі вищевикладені обставини справи, та вирішуючи питання про розмір грошових коштів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1, Васильківський міськрайонний суд Київської області прийшов до правильного висновку про те, що розмір пред'явленого Товариство з додатковою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 19» боргу розраховано відповідно до Порядку формування тарифів та послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20 травня 2009 року № 529, який діяв на той час, в подальшому з відповідними змінами та доповненнями, а пізніше - постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

Так як Васильківським міськрайонним судом Київської області на підставі зібраних по справі доказів достовірно встановлено те, що ОСОБА_1 користуючись кімнатою у гуртожитку, не в повному обсязі розраховується за проживання у ній, чим завдає збитки позивачу, то за таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на законних підставах частково задовольнив позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 19» стягнувши з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість по оплаті за проживання в гуртожитку з врахуванням трьох річного строку позовної давності та наданих представником відповідача квитанцій про сплату ОСОБА_1 коштів за проживання в гуртожитку, за період з 15 листопада 2009 року по 14 листопада 2012 року та судові витрати.

Враховуючи те, що Васильківський міськрайонний суд Київської області розглядаючи спір повно та всебічно дослідив обставини справи, надані докази, правильно визначився з законом, який регулює спірні правовідносини, порушень закону при розгляді справи не допустив, тому, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно відхилити, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2013 року залишити без змін

Керуючись ст. ст. 307 , 308 , 313 , 314, 315, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: