Постанова

від 08.12.2014 по справі 359/10003/14-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/10003/14-п Головуючий у І інстанції Мельник О.О. Провадження № 33/780/934/14 Доповідач у 2 інстанції Свінціцька Категорія 430 08.12.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2014 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Свінціцька О.П. , з участю:

прокурора Новікова І.О..,

представника Київської митниці Міндоходів Захарова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаїв, працюючого митним брокером ТОВ «ЛЄВІ ЛОГІСТІК» м. Київ, проживаючого АДРЕСА_1, зареєстрованого проживаючим в АДРЕСА_2,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару в сумі 217 488 гривень з конфіскацією в дохід держави України 212 352 одиниць ручок кулькових автоматичних з рідкими чорнилами, вартістю 0,50 гривень кожна, загальною вартістю 106 176 гривень, 34560 одиниць ручок коректорів для виправлення помилок, вартістю 2 гривні 50 копійок кожна, загальною вартістю 86 400 гривень та 41 520 одиниць карт гральних для дорослих, з паперу, вартістю 0,60 гривень кожна, загальною вартістю 24 912 гривень, а всього на загальну суму 217 488 гривень.

Відповідно до зазначеної постанови, 02 серпня 2014 року, як митний брокер ТОВ «ЛЄВІ ЛОГІСТІК», діючи на виконання умов договору про надання митних послуг №14/07-ХД від 14.07.2014, укладеного з ТОВ «Ходагор», з метою митного оформлення вантажу у вигляді «ручки кулькові автоматичні з рідкими чорнилами», «ручка коректор для виправлення помилок» та «карти гральні для дорослих з паперу», який надійшов на адресу ТОВ «Ходагор» (с. Горничі, вул. Леніна, 205, код ЄДРПОУ 36448966) від відправника вантажу YIWU YUXIANG INTERNATIONAL FREIGHT AGENT CO., LIMITED O/B WENZHOU GEZHI IMPORT CO., LTD (No. 24-25, 12 Building Jewellery Street, Yiwu City, Zhejiang Province, China) в режимі «ІМ 40 ДЕ» подав, як підставу для переміщення товарів через митний кордон України документи, що містили неправдиві дані, а саме: митну декларацію №125110007/2014/205905 від 02.08.2014, в якій не були заявлені точні та достовірні відомості щодо кількості товару у вигляді 212 352 одиниць ручок кулькових автоматичних з рідкими чорнилами, вартістю 0,50 гривень кожна, загальною вартістю 106 176 гривень, а заявлено лише відомості щодо наявності у вантажу 29 400 одиниць такого товару, а також щодо кількості товару у вигляді 34 560 одиниць ручок коректорів для виправлення помилок, вартістю 2 гривні 50 копійок кожна, загальною вартістю 86 400 гривень, а заявлено лише відомості щодо наявності у вантажу 7500 одиниць такого товару та щодо кількості товару у вигляді 41 520 одиниць карт гральних для дорослих, з паперу, вартістю 0,60 гривень кожна, загальною вартістю 24 912 гривень, а заявлено лише відомості у вантажу 20 000 одиниць такого товару, а всього на загальну суму 217 488 гривень, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 472 МК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та провадження по справі закрити у зв»язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в його діях. Вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням законодавства України, а саме, в порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 278 суд першої інстанції не задовольнив його клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме, він був позбавлений можливості надати свої пояснення з приводу обставин справи. Вказує, що твердження суду першої інстанції щодо того, що при складанні протоколу він визнав свою вину у скоєному не відповідає дійсності. Зазначає, що в поданих митних деклараціях дійсно не були заявлені точні та достовірні відомості щодо кількості товару і щодо цього він не заперечував при складанні протоколу, однак в цьому його вини та умислу не може бути, так як ним була заповнена та подана митна декларація на підставі документів, наданих замовником - ТОВ «Ходагор», з яким був укладений договір про надання митних послуг № 14/07-ХД від 14 липня 2014 року. Тобто, всю відповідальність за точні і достовірні відомості щодо кількості товару, відповідно до умов договору про надання митних послуг № 14/07-ХД від 14 липня 2014 року, несе замовник, а саме ТОВ «Ходагор». Відомості про кількість товару він міг отримати лише від замовника, можливості перевірити відповідність поставленого товару та документів, наданих замовником у нього не було. За таких обставин ввважає, що в його діях відсутні подія та склад правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Крім того зазначає, що постанову суду було винесено, в порушення вимог ст.268 КУпАП, без його участі, копію постанови він отримав лише 31 жовтня 2014 року, а тому був позбавлений права на участь в розгляді справи та оскарження постанови суду в установлені строки. У зв'язку з чим ОСОБА_2 просить поновити строк на подачу апеляційної скарги.

Вислухавши пояснення:

прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав необґрунтованими, просив залишити постанову суду без змін;

представника Київської митниці Міндоходів, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги;

вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк для апеляційного оскарження постанови місцевого суду.

Наведені ОСОБА_2 причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги визнаються судом поважними, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне поновити строк на оскарження постанови суду від 24 жовтня 2014 року.

Винуватість ОСОБА_2 у недекларуванні товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, кількість) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме протоколом про порушення митних правил від 21 серпня 2014 року №0482/125000001/14, протоколом опитування та поясненнями ОСОБА_2, доповідними записками інспекторів Київської митниці, актом про проведення огляду (переогляду) товарів та описом предметів, іншими доказами, що містяться в справі.

Вказаним доказам судом першої інстанції була дана належна правова оцінка, дії ОСОБА_2 за ст. 472 МК України кваліфіковані вірно.

Так, згідно акту про проведення огляду (переогляду) товарів, при здійсненні переогляду вантажу з 19.08.2014 по 20.08.2014 року у контейнері MSKU4823450 на в/а BH5506EC|BH0975XM встановлено наступні невідповідності: фактична кількість товару №2 «ручки кулькові автоматичні з рідкими чорнилами» становить 241 752 одиниці, що на 212 352 одиниці більше, ніж заявлено у митній декларації; фактична кількість товару №3 «ручка коректор для виправлення помилок» становить 42 060 одиниць, що на 34 560 одиниць більше, ніж заявлено у митній декларації; фактична кількість товару №8 «карти гральні для дорослих, з паперу» становить 61 520 одиниць, що на 41 520 одиниць більше, ніж заявлено у митній декларації.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_2 не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей про кількість товарів, а тому допустив порушення митних правил, за що передбачена відповідальність за статтею 472 МК України.

Відповідно до вимог ст. 4 ч.1 п.8 МК України декларантом є особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

У відповідності до ст. 265 ч.5 МК декларант може здійснювати декларування товарів самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Згідно вимог ст. 266 ч.5 МК України особа, уповноважена на декларування товарів від імені декларанта, має такі самі обов»язки, права і несе таку саме відповідальність, що й декларант.

Відповідно до вимог ч.2 ст.266 МК України, декларант перед подачею митної декларації має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначених у товаросупровідних документах.

Таким чином, перед подачею митної декларації ОСОБА_2 не був позбавлений можливості з дозволу митного органу здійснити огляд товарів. Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 про огляд товарів працівникам митниці не заявляв та відповідний огляд не проводив.

За таких обставин доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що всю відповідальність за точні та достовірні відомості щодо кількості товару несе замовник - ТОВ «Ходагор», відповідно до умов договору про надання митних послуг від 14.07.2014р. №14/07-ХД, та що він був позбавлений можливості перевірити відповідність поставленого товару та документів, що були надані замовником є безпідставними.

Також безпідставними є посилання апелянта на те, що в його діях не було умислу на подання не точних та недостовірних відомостей щодо кількості товару, а тому суд дійшов до необґрунтованого висновку щодо його вини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, оскільки порушення митних правил, передбачене ст.472 МК України може вчинятись як умисно, так і через необережність, відповідно до вимог ч.1 ст. 458 МК України.

Таким чином відсутність в діях ОСОБА_2 умислу на порушення митних правил не свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновку судді щодо винуватості ОСОБА_2 у порушенні митних правил та правильності кваліфікації його дій не спростовують.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладено з урахуванням вимог ст.ст.461, 462, 464, 465, 466 МК України.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд всупереч вимогам ст. 268 КпАП України розглянув справу без його участі, чим порушив його права, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, розгляд вказаної справи в суді першої інстанції було призначено на 03.10.2014р. Однак 03.10.2014р. до суду надійшла заява від захисника ОСОБА_3, який діяв на підставі угоди про надання правової допомоги, укладеної з ОСОБА_2 від 01.10.2014р., про відкладення розгляду справи в зв»язку з неможливістю його бути присутнім в судовому засіданні (а.с.54). Розгляд справи було відкладено на 17.10.2014р., про що було повідомлено учасників судового розгляду. 17.10.2014р. до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи та з метою залучення захисника (а.с.57). Розгляд справи повторно було відкладено на 24.10.2014р., про що ОСОБА_2 був повідомлений належним чином.

24.10.2014р. ОСОБА_2 та його захисник втретє до суду не з»явились, до суду надійшло клопотання від ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи в зв»язку з його хворобою (а.с.59). Однак, оскільки жодних об»єктивних даних про те, що ОСОБА_2 хворіє, матеріали справи не містять, тому суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_2

З доданого до апеляційної скарги листка непрацездатності вбачається, що ОСОБА_2 перебував на амбулаторному лікуванні з 27 (двадцять сьомого) жовтня 2014р.

За таких обставин постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_2 є законною, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв'язку з чим залишає дану постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП, ст.ст. 366, 461, 462, 464, 465, 466, 471 МК України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду від 24 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя