Рішення

від 29.09.2014 по справі 527/2382/14-ц

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/2382/14-ц

номер провадження 2/527/678/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 вересня 2014 року Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді - Марущак Р.М.,

при секретарі - Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івановоселищенської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, ІІІ особи без самостійних вимог щодо предмету спору - Глобинське районне управління юстиції в особі реєстраційної служби, відділ Держземагенства у Глобинському районі, Глобинська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 22.09.2014 року звернулася до суду з зазначеним позовом.

Обґрунтувала його наступним. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її чоловік - ОСОБА_3, після смерті якого залишилось спадкове майно - житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1. Вона є єдиним спадкоємцем майна померлого за законом, яка вчасно прийняла спадщину.

В зв'язку з оформленням спадщини виявилося, що при житті ОСОБА_3 не оформив правовстановлюючий документ на домоволодіння. По цій причині Глобинська державна нотаріальна контора відмовила їй (позивачу) у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Посилаючись на викладене, позивач прохала суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на спадковий житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1, на неприватизованій земельній ділянці площею 0,12 га.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Вказала, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача - Івановоселищенської сільської ради, представники третіх осіб - Реєстраційної служби Глобинського РУЮ, відділу Держземагенства у Глобинському районі, Глобинської держнотконтори, третя особа - ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилися. Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. В заявах, адресованих суду, прохали розглянути справу у їх відсутності, заперечень на позов не надали. Відповідач позов визнав.

Суд, дослідивши та оцінивши надані письмові докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємного зв'язку встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3. Спадкоємцями першої черги спадкування за законом є його дружина ОСОБА_1 (позивач у справі) та син ОСОБА_2 ( ІІІ особа у справі).

Згідно дослідженої судом спадкової справи № 527/08, заведеної державним нотаріусом Глобинської держнотконтори, єдиною спадкоємицею першої черги спадкування за законом, яка в установлений строк прийняла спадщину, є дружина померлого - ОСОБА_1. Сини померлого - ОСОБА_2 та ОСОБА_4, від прийняття спадщини в установленому законом порядку відмовилися на користь ОСОБА_1. До того ж ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 помер.

До складу спадкового майна входить житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1, який був збудований спадкодавцем і в якому він проживав до дня своєї смерті.

Відповідно до повідомлення Глобинської державної нотаріальної контори від 16.09.2014 року № 1235/01-16 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нього.

Згідно технічного паспорту, житловий будинок літ. «А», погріб з шийкою літ. «Д», прибудову літ. «а», сарай літ. «В», сарай літ. «Г», убиральню літ. «Ж», ганок літ. «аг», колодязь питний літ. «К» було побудовано в 1970 році, сарай літ. «З» - в 1971 році, сарай літ. «г» - в 1975 році, літню кухню літ. «Б», ганок літ. «Бг» - в 1980 році, літній душ літ. «Е» - в 1985 році, навіс літ. «а1», гараж літ. «Л» - в 1990 році, сарай літ. «Є» - в 1991 році, вимощення літ. «І» огорожу № 1, ворота № 2 - в 2013 році.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року «Про застосування Указу ПВР СРСР від 26.08.1948 року» побудовані громадянами на відведених їм земельних ділянках будинки є їх особистою власністю.

Порядок правової реєстрації будинків та господарських будівель і споруд, а також домоволодіння в містах та селищах міського типу був врегульований на Україні Інструкцією про порядок реєстрації будівель в містах, робочих, дачних і курортних селищах України від 23/25.12.1947 року, Інструкцією про порядок реєстрації будинків і домоволодінь в містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.1966 року Мінкомгоспом УРСР.

Запис в реєстраційній книзі про належність домоволодіння на праві особистої власності певній особі, є офіційним доказом права власності даної особи на це домоволодіння.

Згідно Закону «Про сільську Раду депутатів трудящих УРСР» від 02.06.1968 року, кожна сільська рада вела погосподарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської ради, в особовому рахунку вказувались прізвище, ім'я та по батькові глави сім»ї, на ім'я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку.

Згідно записів в погосподарських книгах Івановоселищенської сільської ради ОСОБА_3 був зареєстрований в АДРЕСА_1 і проживав у ньому до смерті. За ним, останнім часом під № 65, значилося належне на праві власності нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на неприватизованій земельній ділянці площею 0,12 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель.

Оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку, що спадкодавець ОСОБА_3 за свого життя набув право власності на назване нерухоме майно відповідно до закону, що діяв на час створення даного майна, проте, за життя не провів державну реєстрацію права власності на нього, відповідно до закону, що діє на час прийняття позивачем спадщини, в зв'язку з чим і виник спір. Його вирішення можливе лише в судовому порядку.

Згідно висновку відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Глобинської РДА від 16.09.2014 року № 251/02-04, житловий будинок літ. «А», погріб з шийкою літ. «Д», прибудова літ. «а», навіс літ. «а1», літня кухня літ. «Б», сарай літ. «В», сарай літ. «г», сарай літ. «Г», літній душ літ. «Е», сарай літ. «Є», убиральня літ. «Ж», сарай літ. «З», гараж літ. «Л», ганок літ. «аг», ганок літ. «Бг», вимощення літ. «і», колодязь питний літ. «К», огорожа № 1, ворота № 2, які розташовані в АДРЕСА_1 збудовані без істотних порушень діючих будівельних норм і правил.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ст. ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ч.1, ч.5 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

За ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Встановивши, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя на передбачених законом підставах набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1, суд прийшов до висновку, що позивач, як єдиний спадкоємець, яка прийняла спадщину, має право на успадкування названого майна за заповітом.

Визнання права власності за ОСОБА_1 на спадковий житловий будинок з господарськими будівлями не оспорюється відповідачем та не порушує прав чи інтересів інших осіб.

Позов ґрунтується на законі, доведений належними доказами, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1217, 1218, 1261, 1270, 1273 ЦК України, ст. ст. 10, 11,30, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою с. Іванове Селище Глобинського району Полтавської області, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3, право власності на нерухоме майно: житловий будинок літ. «А», прибудову літ. «а», навіс літ. «а1», ганок літ «аг», літню кухню літ. «Б», ганок літ. «Бг», сарай літ. «В», погріб з шийкою літ. «Д», сарай літ. «Г», сарай літ «г», сарай літ «Є», убиральню літ. «Ж», літній душ літ. «Е», сарай літ. «З», гараж літ. «Л», вимощення літ. «і», колодязь питний літ «К», огорожа № 1, ворота № 2, які розташовані в АДРЕСА_1, на неприватизованій земельній ділянці площею 0,12 га.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ ГЛОБИНСЬКОГО

РАЙОНОГО СУДУ Р. М. Марущак