Ухвала

від 08.12.2014 по справі 179/778/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9866/14 Справа № 179/778/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Новік Д. І. Доповідач - Каратаєва Л.О. Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Козлова С.П., Прозорової М.Л.

при секретарі - Ялової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповдальністю агрофірма "Олімпекс - Агро" про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, -

в с т а н о в и л а:

15 вересня 2014 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення про задоволення позову ОСОБА_4 до ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Стягнуто з ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» на користь ОСОБА_4 на відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки - 13 036 грн. 80 коп. та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачці ОСОБА_4, на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,250 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222384000:01:001:0005, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 018187, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 010412301734 від 11 жовтня 2004 року (а.с. 12).

Між позивачкою та відповідачем ТОВ агрофірма «Олімпекс-Агро» (а.с. 2829) 22 листопада 2005 року було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, строком на 5 років зі сплатою орендної плати за кожен календарний рік, який діяв з 24 листопада 2005 року до 12 березня 2012 року (а.с. 7-8).

На підставі взаємної згоди сторін щодо дострокового припинення дії договору оренди, шляхом його розірвання, 12 березня 2012 року позивач та відповідач підписали Угоду про розірвання договору оренди, яка була зареєстрована у відділі Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області за № 122230004001781 (а.с. 9) та сторони в підтвердження досягнутої згоди про дострокове припинення договору оренди 12 березня 2012 року підписали акт приймання-передачі спірної земельної ділянки, відповідно до якого відповідач повернув, а позивач прийняла в натурі земельну ділянку розміром 5,250 га, яка належить їй та місцезнаходження якої було визначено відповідно до плану (схеми), який міститься в Державному акті на право власності на земельну ділянку (а.с. 9).

Повернення земельної ділянки з оренди здійснювалось за участю представника Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, при цьому на момент підписання акту приймання-передачі на земельній ділянці були відсутні будь-які посіви сільськогосподарських культур або незавершене виробництво (виконані сільськогосподарські роботи) які б належали відповідачу.

З моменту підписання угоди про припинення договору оренди земельної ділянки 12 березня 2012 року та повернення за актом приймання-передачі земельної ділянки відповідач - ТОВ агрофірма «Олімпекс-Агро» втратив право користування цієї земельної ділянки.

Незважаючи на це, відповідач самовільно у період з 20 квітня 2012 року по 01 травня 2012 року, не маючи на це жодних правових підстав, посіяв на належній позивачу земельній ділянці кукурудзу.

Вказані обставини підтверджуються актом від 15 червня 2012 року (а.с. 14), складеним комісією у складі головного агронома Магдалинівського управління агропромислового розвитку Коваль О.М., землевпорядника Личківської сільської ради Живодьор Н.М., депутата сільської ради Халецького І.В. та представника ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» агрономом відділення Личкове Пасічник В.В.

Відповідно до акту, земельна ділянка АДРЕСА_1 площею 5,250 га. засіяна кукурудзою, зовнішні межові знаки, які ідентифікують земельну ділянку /визначають її зовнішні межі/, у зв'язку з проведенням сільськогосподарських робіт /посіву кукурудзи/ знищено. Посіви, з пояснень ОСОБА_4, їй не належать, а належать ТОВ агрофірма «Олімпекс - Агро». На земельних ділянках, які межують з земельною ділянкою позивача також посіяна кукурудза.

Вказані обставини підтверджуються підписом в акті представника ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» Пасічник В.В.

За ст. ст. 317, 321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. При цьому право власності є непорушним, ніхто не бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003р. № 963-1У, самовільне зайняття земельної ділянки - це будь які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування /оренду/ або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 211 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, в тому числі і за самовільне зайняття земельних ділянок.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки проведено відповідно до п. 4 Методики, затвердженої Постановою КМ України від 25 липня 2007 року № 963. Площа самовільно зайнятої земельної ділянки складає 5,250 га (а.с. 13), середній дохід по Дніпропетровській області з 1 га. 776 грн., коефіцієнт функціонального використання земель 1, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель в 2012 року, згідно листа Державного агентства земельних ресурсів України від 12 січня 2012 року № 355/22/6-12 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» - 3,2. Виходячи з наведеного, шкода заподіяна позивачу складає 13 036 грн. 80 коп.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно досліджено обставини справи, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами та застосовано відповідні норма матеріального права.

Згідно ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції надана невірна оцінка доказам використання земельної ділянки позивачки ТОВ АФ «Олімпекс-Агро», колегія суддів не приймає до уваги, оскільки під час розгляду справи всі докази були досліджені та їм надана відповідна оцінка. Згідно до ст. 212 ЦПК оцінка доказів є виключним правом суду та їх переоцінка є неприпустимою. Жодних інших доказів, які спростовують твердження позивача та висновки суду першої інстанції відповідачем надано не було, про що зазначено в рішенні.

Крім того, колегія зауважує на те, що на час посівної, відповідачем оспорювалась угода щодо розірвання договору оренди, що свідчить про їх намір у подальшому також обробляти ділянку позивачки. Земельна ділянка позивачки знаходиться в єдиному масиві, який обробляється відповідачем та був також засіяний кукурудзою.

Щодо незгоди апелянта з розміром визначеної шкоди, слід зазначити, що відповідно до ст..ст. 10, 60 ЦПК, останнім не було надано жодних доказів на спростування розміру визначеної шкоди та не заявлялось клопотання про проведення експертизи з цього питання.

Суд першої інстанції в рішенні зазначив неможливість застосування «Порядоку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України за № 132 від 25 лютого 2013 року, так як він прийнятий після виникнення спірних правовідносин.

Інші доводи апеляційної скарги полягають у тлумаченні норм чинного законодавства на власний розсуд апелянта з метою уникнення відповідальності.

За вказаних обставин, колегія суддів не знаходить підстав, визначених ст.. 309 ЦПК для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" відхилити.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду чинне з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді