Рішення

від 05.12.2014 по справі 916/4048/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2014 р.Справа № 916/4048/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю"ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ" ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт";

про стягнення 78186,37грн.

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача: за дов. Нестеренко С.В.;

Від відповідача: за дов. Спину О.І.;

В засіданні суду від 01.12.2014р. було оголошено перерву по 05.12.2014р. відповідно до ст.77 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт" 78186,37грн. у тому числі 8186,37грн. пені за прострочення поставки матеріалів згідно договору поставки №Н-047 від 06.08.2013р., 70000,00грн. збитків, завданих простроченням поставки матеріалів згідно договору поставки №Н-047 від 06.08.2013р.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач позовні вимоги визнає частково у розмірі пені у сумі 8186,37грн., проти стягнення збитків у сумі 70000,00грн. заперечує з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

06.08.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ" (Позивач, Покупець, ТОВ "ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Неоліт" (Відповідач, Постачальник, ТОВ "Неоліт") укладено договір поставки №Н-047 до якого Постачальник зобов'язався передати Покупцю у власність фігурні елементи мощення, перелік яких зазначений у Специфікації до договору (додаток №1 до договору), яка є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Загальна вартість товару за договором складає 2701838,00грн. в тому числі ПДВ 450306,33грн. Покупець зобов'язаний здійснити передплату у сумі 2431654,25грн.. у тому числі ПДВ 405275,71грн., згідно графіку оплат (додаток №2 до договору) шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Остаточний розрахунок у сумі 270183,75грн. Покупець здійснює рівними частинами (в період з 07.10.2013р. по 28.12.2013р.) протягом 60 банківських днів у відповідності до графіку перерахунку грошових коштів, вказаному у додатку №2 до договору, який є невід'ємною частиною договору (п.п. 4.1., 4.2.1,4.2.2 договору).

Початок поставки товару здійснюється на наступний день з моменту отримання передплати, згідно п.4.2.1 договору. Строк поставки визначається у відповідності із графіком поставки (додаток №3 до договору), але не пізніше 20.10.2013р. (п.3.1. договору).

У випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань передбачених договором, сторони несуть відповідальність згідно вимог чинного законодавства. У випадку невиконання одної зі сторін зобов'язань, визначених договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язань (розділ 7 договору).

На виконання умов договору та додатку №2 до договору позивач сплатив на користь відповідача 16.08.2013р. - 96935,00грн., 21.08.2013р. - 272475,00грн., 30.08.2013р. - 326000,00грн. та 395353,00грн., 26.09.2013р. - 300000,00грн.

Відповідач в порушення умов договору та додатку №3 до договору здійснив поставку матеріалів з порушенням строків поставки у зв'язку з чим позивач, посилаючись на розділ 7 договору, просить стягнути з відповідача 8186,37грн. пені за прострочення поставки матеріалів згідно договору поставки №Н-047 від 06.08.2013р. та 70000,00грн. збитків, завданих простроченням поставки матеріалів згідно договору поставки №Н-047 від 06.08.2013р.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 8186,37грн. визнає у повному обсязі, оскільки дійсно порушив умови поставки, а в частині стягнення збитків у сумі 70000,00грн. заперечує посилаючись на те, що посилання позивача на використання в укладенні тротуарної плитки фронтального навантажувача DOCAN LD-300, який було орендовано на підставі договору найму транспортного засобу №12/08/2013 від 12.08.2013р., укладеного з ТОВ "СТО ТОН", за яким вартість найму вказаного засобу за одну машино-зміну з 08:00 до 17:00 склала 2000,00грн. з урахуванням 35 днів простою (загальний збиток у сумі 70000,00грн.), не відповідає дійсності, оскільки фронтальний навантажувач DOCAN LD-300 не може використовуватись для укладання тротуарної плитки - (висновок технічного центру), так як відповідно до ГОСТ 955787 навантаження або розвантаження повинно здійснювати вилочними навантажувачами (копія висновку в матеріалах справи).

Фронтальний навантажувач DOCAN LD-300 призначений для навантаження сипучих матеріалів, земляних робіт на ґрунтах І-ІІ категорії з вивантаженням у відвал або транспортні засоби, планування майданчиків, переміщення ґрунтів, щебеню, гравію, піску та інших матеріалів на невеликі відстані.

Крім того позивачем до позовної заяви не надано доказів використання фронтального навантажувача DOCAN LD-300 на території ТОВ "Летичівський комбікормовий завод" в рамках виконання будівельного договору.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що 06.08.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №Н-047 за яким відповідач зобов'язався передати позивачу у власність фігурні елементи мощення, перелік яких зазначений у Специфікації до договору (додаток №1 до договору), яка є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони договором та додатком №3 до договору встановили строк поставки товару, однак відповідач зазначений строк порушено.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачені штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.2 договору у випадку невиконання одної зі сторін зобов'язань, визначених договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язань.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 8186,37грн. (розрахунок в матеріалах справи).

У зв'язку з тим, що відповідачем були порушені умови договору щодо поставки товару, вимоги позивача про стягнення пені у сумі 8186,37грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі 70000,00грн. слід зазначити наступне.

Пунктом 7.1. договору сторони передбачили, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань передбачених договором, сторони несуть відповідальність згідно вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на використання в укладенні тротуарної плитки фронтального навантажувача DOCAN LD-300, який було орендовано на підставі договору найму транспортного засобу №12/08/2013 від 12.08.2013р., укладеного з ТОВ "СТО ТОН", за яким вартість найму вказаного засобу за одну машино-зміну з 08:00 до 17:00 складає 2000,00грн.

В матеріалах справи міститься лист науково-технічного центру "Станкосерт" в якому зазначено, що завантажувально- розвантажувальні роботи тротуарної плитки, упакованої на піддоні здійснюються іншим навантажувачем, а саме вілочним навантажувачем або вантажопід`ємними машинами з крюковою підвіскою (крани, автокрани).

Крім того в матеріалах справи міститься лист №263 від 22.10.2014р. ТОВ "Летичівський комбікормовий завод", на якому були здійснені роботи по укладанню тротуарної плитки, з якого вбачається, що відповідно до наданих представниками ТОВ "ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ" заявок на вивезення техніки належної ТОВ "ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ", фронтальний навантажувач DOCAN LD-300 не значиться. Серед списку техніки, що була задіяна ТОВ "ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ" при укладанні плитки, але вивезена з території ТОВ "Летичівський комбікормовий завод" власниками даної техніки на підставі документів, фронтальний навантажувач DOCAN LD-300 не значиться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Під час розгляду справи позивачем не доведено використання зазначеного навантажувача при укладанні тротуарної плитки на території ТОВ "Летичівський комбікормовий завод".

Позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача збитків у сумі 70000,00грн. не обґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ "ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ" підлягають задоволенню частково у сумі 8186,37грн.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт" (65016, м. Одеса, вул. Бригадна, 5/1, код ЄДРПОУ 32700659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬСАНТЕХМОНТАЖ" (65063, м. Одеса, вул. Сегедська, 1/3, код ЄДРПОУ 34994344) 8186/вісім тисяч сто вісімдесят шість/грн. 37коп. пені за прострочення поставки матеріалів згідно договору поставки №Н-047 від 06.08.2013р., 1827/одна тисяча вісімсот двадцять сім/грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 09 грудня 2014 р.

Суддя Н.О. Горячук