Постанова

від 03.12.2014 по справі 910/9535/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року Справа № 910/9535/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Гольцової Л.А., Козир Т.П.,

за участю представників сторін: позивача - Котягіна А.С. дов. № 01/13 від 2 січня 2013 року, відповідача - Туголукової І.В. дов. б/н від 20 червня 2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Адвокатського об'єднання "Київська колегія адвокатів "Праволад" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2014 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "ТОІ-ТОІ Системи санітарні" до Адвокатського об'єднання "Київська колегія адвокатів "Праволад" про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року ТОВ "ТОІ-ТОІ Системи санітарні" (далі - позивач) звернулось до Адвокатського об'єднання "Київська колегія адвокатів "Праволад" (далі - відповідач) з позовом про стягнення 3375 гривень боргу.

Позовні вимоги обгрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати оренди та послуг з обслуговування біокабін за договором оренди №24-К від 19 червня 2013 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20 серпня 2014 року позов задоволено повністю.

З Адвокатського об'єднання "Київська колегія адвокатів "Праволад" стягнуто на користь ТОВ "ТОІ-ТОІ Системи санітарні" 3375 гривень боргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2014 року апеляційну скаргу Адвокатського об'єднання "Київська колегія адвокатів "Праволад" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20 серпня 2014 року - без зміни.

У касаційній скарзі Адвокатське об'єднання "Київська колегія адвокатів "Праволад" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20 серпня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2014 року, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Заперечує, що позивачем надано відповідачу послуги відповідно до умов спірного договору.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 19 червня 2013 між сторонами укладений договір оренди №24-К, відповідно до п. 1.1 якого позивач передає, а відповідач бере у тимчасове володіння та користування санітарні кабіни типу ТОІ-ТОІ на умовах, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору кількість кабін, що передаються в оренду за цим договором, визначається окремими замовленнями відповідача, які є додатком до цього договору і становлять його невід'ємну частину.

Згідно п. 1.6 договору приймання кабін в оренду відповідачем та повернення їх з оренди позивачу оформлюється відповідними актами прийняття-передачі майна в користування.

Відповідно до п. 4.1 договору орендна плата за 1 замовлену кабіну позивача встановлюється в розмірі 750 гривень 00 коп., з обов'язковим чотириразовим обслуговуванням кабін позивача на місяць, включаючи ПДВ 20% від вартості послуг, що включає: оренда однієї кабіни на місяць 270 гривень 00 коп. та кожне обслуговування кабіни 120,00 грн., включаючи ПДВ 20%.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що відповідач сплачує позивачу попередню оплату за договором за перший місяць оренди переданих кабін та плату за перший місяць обслуговування орендованих кабін протягом 7 робочих днів з моменту одержання рахунку на оплату позивача.

Згідно п. 5.2 договору в подальшому щомісячна оплата за договором перераховується відповідачем на поточний банківський рахунок позивача протягом трьох днів з моменту надходження до відповідача рахунку-фактури, складеного на підставі акту прийому-передачі робіт (послуг) за попередній місяць користування кабінами.

Судами встановлено, що 19 червня 2013 року сторонами підписано та скріплено печатками замовлення оренди та обслуговування кабін санітарних (туалетів) на об'єкті по вул. Русанівська коса.

Також судами встановлено, що 21 червня 2013 року сторонами підписаний акт прийому-передачі в оренду кабін санітарних типу ТОІ-ТОІ згідно договору оренди №24-К від 19 червня 2013 року, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду 1 кабіну санітарну (туалет) типу ТОІ-ТОІ.

Досліджено, що сторонами без заперечень підписані наступні акти приймання-передачі виконаних робіт: за червень 2013 року - б/н від 30 червня 2013 року на суму 127 гривень 50 коп., за червень 2013 року - б/н від 30 червня 2013 року на суму 247 гривень 50 коп., за липень 2013 року - б/н від 31 липня 2013 року на суму 1500 гривень 00 коп., за серпень 2013 року - б/н від 31 серпня 2013 року на суму 1500 гривень 00 коп., на загальну суму 3375 гривень 00 коп.

Також судами досліджено, що, на оплату оренди та послуг з обслуговування біокабін за договором №24-К від 19 червня 2013 року, позивачем виставлено відповідачу рахунок №СФ-01027 від 23 липня 2014 року на загальну суму 3375 гривень 00 коп.

Судами встановлено, що вказаний рахунок відповідачем оплачений не був.

Таким чином, судами встановлено належне виконання позивачем умов спірного договору, встановлений факт отримання відповідачем об'єкту оренди у користування та послуг з обслуговування біокабін та, у зв'язку з відсутністю доказів оплати відповідачем оренди та отриманих послуг, обгрунтованість нарахування суми боргу.

Відповідно до п. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Пунктом 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, позивачем надано суду докази належного виконання спірного договору, передання об'єкту оренди у користування відповідача та надання послуг.

Отже, враховуючи, що наявність боргу доведено позивачем, враховуючи доведеність факту отримання відповідачем об'єкту оренди у користування та отримання послуг з обслуговування біокабін, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, а тому не можуть бути прийняті до уваги з огляду на межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлені ст. ст. 111-5 - 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій законні та обгрунтовані, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 - 111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2014 року - без зміни.

Головуючий Л. Іванова

Судді Л. Гольцова

Т. Козир