Постанова

від 03.12.2014 по справі 927/584/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року Справа № 927/584/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у справі № 927/584/14 Господарського суду Чернігівської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ-К" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" простягнення 143 583, 49 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаВисіцька І.В. - - відповідачаЧернінська Л.М., Савченко С.В.

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ-К" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 143 583, 49 грн. переплати за договором № П-ПР-202Н на постачання природного газу за регульованим тарифом від 20.12.2012, 2 871, 67 грн. судового збору та 20 880,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.06.2014, яка прийнята і розглянута судом, т.1., а.с.180-181).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.06.2014 (суддя Михайлюк С.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 (головуючий Авдеєв П.В., судді: Куксов В.В., Яковлєв М.Л.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати. Судові рішення мотивовані обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись із рішеннями судів, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ-К" не погоджується з доводами касатора і просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ-К" (споживачем) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" (постачальником) укладений договір № П-ПР-202Н на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі по тексту - Договір), за умовами якого постачальник протягом 2013 року здійснює споживачу постачання природного газу, а споживач оплачує постачальнику вартість газу (т.1., а.с.13-18).

Додатковою угодою № 4 від 31.12.2013 до вказаного договору сторони визначили ціну за 1 000 куб. м. газу в розмірі 4209,6720 грн. з ПДВ. Додаткова угода поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2014. (т.1., а.с.23).

Додатком 2 до Договору на розподіл природного газу сторони визначили перелік комерційних вузлів обліку газу - GMS-G 65-50-10 У2-НН№ 104439, коректор КПЛГ-1.02Р № 02355 (т.1., а.с.31).

У відповідності до пунктів 2.6 - 2.9, 3.5 Договору послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1; постачальник до 2-го числа місяця, наступного за звітнім, направляє споживачеві 2 примірники акта приймання-передачі газу, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника; споживач протягом двох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу; акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків, які складаються на підставі результатів вимірювання обсягу газу вузлами обліку.

Пунктом 3.2 Договору сторони погодили, що облік обсягів газу, що постачається на умовах Договору, здійснюється згідно з правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 за № 67/11941, а також згідно з договором на розподіл природного газу, укладеного між споживачем та постачальником, та іншими діючими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок обліку природного газу під час його розподілу.

Відповідно до пункту 4.6 Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу (додаток 2).

Згідно із пунктом 4.6.3 Договору у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше першого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач виставив для оплати позивачеві рахунок № 3 від 04.02.2014 для оплати 34, 287 тис.м.куб. газу на суму 144 337, 02 грн. та рахунок № 53 від 25.02.2014 на оплату 15.164 тис.м.куб. газу на суму 63 835, 47грн. (т.1., а.с.34-35).

В свою чергу, споживач сплатив постачальнику 144 337, 02 грн. за спожитий газ в січні 2014 року (платіжні доручення від 17.12.2013 № 2754 на суму 15 158, 88 грн., з яких за січень 2014 року зараховано 4 380, 56 грн., від 26.12.2013 № 2777 на суму 15 158, 88 грн., № 2778 на суму 1 213, 92 грн., від 14.01.2014 № 11 на суму 15 158, 88 грн., від 27.01.2014 № 31 на суму 1 618, 56 грн., від 30.01.2014 № 38 на суму 13 538 грн., від 07.02.2014 № 55 на суму 50 000 грн., від 24.03.2013 № 108 на суму 43 268, 22 грн.) та 63 835, 47грн. за спожитий в лютому 2014 (платіжні доручення від 27.01.2014 № 36 на суму 16 373 грн., від 19.02.2014 № 73 на суму 16 373 грн., від 26.02.2014 № 79 на суму 21 831грн., від 28.02.2014 № 89 на суму 9 551 грн., із яких 9 258, 47 грн. зараховано за лютий 2014 року) (т.1., а.с.37-48).

Зазначені обставини в установленому законом порядку не спростовані і сторонами не заперечуються.

Сторонами підписаний акт приймання-передачі протранспортованого природного газу № 246 за січень 2014 року, згідно з яким споживач прийняв 34,287 тис.м.куб. газу. При цьому, акт з боку споживача підписаний із застереженням про те, що останній не згоден з нарахуванням за встановленою потужністю, а заперечення та пояснення будуть надані окремо (т.1., а.с.49).

Сторонами також підписаний акт приймання-передачі протранспортованого природного газу № 246 за лютий 2014 року, згідно з яким споживач прийняв 15,164 тис.м.куб. газу. При цьому, акт з боку споживача підписаний із застереженням про те, що останній не згоден з нарахуванням за встановленою потужністю, а заперечення та пояснення будуть надані окремо (т.1., а.с.52).

У запереченнях від 11.02.2014 на акт приймання-передачі протранспортованого природного газу № 246 за січень 2014 року, які адресовані відповідачу та ним одержані 11.02.2014, позивач вказує, що облік спожитого газу за січень 2014 має відбуватися виключно за даними лічильника газу, визнає зафіксований в акті приймання-передачі обсяг спожитого газу за січень 2014 року в розмірі 9913 м. куб. та не погоджується із додатково нарахованим об'ємом - 24371 м. куб. (т.1., а.с.51-53).

У запереченнях від 04.03.2014 на акт приймання-передачі протранспортованого природного газу № 246 за лютий 2014 року, які адресовані відповідачу та ним одержані 04.03.2014, позивач вказує, що облік спожитого газу за лютий 2014 має визначатися виключно за даними лічильника газу, збільшеними на обсяг спожитого газу за період тимчасової відсутності такого лічильника, розрахованого як середньогодинне споживання в січні 2014, визнає зафіксований в акті приймання-передачі обсяг спожитого газу за лютий 2014 в розмірі 5430 м. куб. та не погоджується із додатково нарахованим об'ємом - 9734 м. куб. (т.1., а.с.57-59).

Як вбачається з матеріалів справи спір виник у зв'язку з тим, що відповідач, за посиланням позивача, без достатніх правових підстав не повертає йому суму переплати, яка виникла внаслідок безпідставного перерахуванням останнім об'ємів прийнятого газу за номінальною потужністю обладнання, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення переплачених коштів за договором № П-ПР-202Н на постачання природного газу за регульованим тарифом від 20.12.2012 за січень та лютий 2014 року.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що відповідно до добових звітів коректора за період з 20.01.2014 по 31.01.2014 лічильник газу GMS-G 65-50 зупинився 20.01.2014 в о-00 год. та в подальшому працював з перебоями, а з 25.01.2014 зупинився взагалі, що свідчить про його несправність. Представниками ПАТ "Чернігівгаз" 05.02.2014 о 10-00 було знято лічильник газу з причин зупинки, як зазначено в акті, який підписаний представниками сторін, 05.02.2014 складено акт №6 про припинення (обмеження) газопостачання у зв'язку із заявою споживача та залишено в роботі 5 горілок, а інше обладнання було опломбоване. Сервісним центром ПАТ "Чернігівгаз" 06.02.2014 були виконані роботи з ремонту відлікового пристрою та профілактичне обслуговування вимірювального механізму у вигляді промивання та чищення роторів та підшипників. Лічильник газу після ремонту та повірки був виданий 06.02.2014 енергетику позивача. Встановлено лічильник газу 07.02.2014 о 10-30. Відповідач вважає, що у нього були всі законні підстави для здійснення перерахунків об'єму природного газу за час несправності лічильника за проектною номінальною потужністю з 20.01.2014 по 31.01.2014 в розмірі 24371 м. куб, об'єму природного газу за час несправності лічильника за проектною номінальною потужністю з 01.02.2014 по 05.02.2014 в розмірі 8781 м. куб. та об'єму природного газу за час відсутності лічильника з 05.02.2014 по 07.02.2014 в розмірі 1358 м. куб.

Колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову достатньо обґрунтованими, виходячи з наступного.

Випадки, коли проводяться перерахунки об'єму протранспортованого газу, наведені у пункті 5.13. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, що затверджені наказом Мінпаливенерго України 27.12.2005 № 618, зареєстровані в Мін`юсті України 26.01.2006 за № 67/11941 (надалі - Правила обліку), та на які сторони посилаються в договорі на постачання природного газу № П-ПР-202Н 20.12.2012 (пункт 3.2.). Згідно з типовим договором на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) № Т-ПР-202Н, що укладений сторонами 20.12.2012 (на який також посилаються сторони в пункті 3.2. договору № П-ПР-202Н), облік обсягів газу, що транспортується на умовах даного договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Мінпаливенерго від 27.12.2005 № 618 (п. 3.2.). До таких випадків віднесені:

- тимчасова відсутність ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт);

- непридатність до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу;

- наявність аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

У відповідності до пункту 12 Правил обліку перевірки технічного стану комерційних вузлів обліку газу та правильності розрахунків протранспортованого та реалізованого споживачу газу (далі - перевірки) проводяться уповноваженими представниками облікової організації і споживача у порядку та терміни, що передбачені умовами договору або окремою технічною угодою до цього договору. Перевірки комерційних вузлів обліку газу поділяються на планові (за затвердженим обліковою організацією і споживачем графіком) та позачергові (у разі виробничої необхідності, як правило, за наявності розбалансів між кількістю протранспортованого і реалізованого газу). Облікова організація і споживач погоджують перелік уповноважених представників, які допускаються до перевірок комерційних вузлів обліку газу. Керівник облікової організації та споживач затверджують перелік осіб, що уповноважені здійснювати перевірки комерційних вузлів обліку газу. У разі необхідності проведення позачергової перевірки комерційного вузла обліку газу ініціатор перевірки (облікова організація або споживач) письмово повідомляє про це іншу сторону договору. Перевірка проводиться не пізніше ніж у дводенний термін(вихідні та святкові дні не враховуються) з дня надходження повідомлення до іншої сторони договору. У разі виникнення аварійних ситуацій, що призвели до унеможливлення обліку протранспортованого газу, позачергові перевірки можуть проводитись без попереднього письмового повідомлення власника комерційного вузла обліку газу. За будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна). Акт, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у пункті 5.13 цих Правил або умов договору у випадках виявлення недоліків, які не передбачені цими Правилами.

Згідно із пунктом 3.12 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ 13.09.2012 № 1181 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 (далі - Правила користування) перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу; пропущення строків повірки ЗВТ. Після закінчення строку дії повірки ЗВТ вважаються непридатними до застосування і перерахунок обсягу спожитого газу проводиться відповідно до вимог нормативних документів, починаючи з дня, наступного після дати закінчення строку повірки. Технічні перевірки комерційних вузлів обліку газу поділяються на планові (за затвердженим газорозподільним/газотранспортним підприємством і споживачем графіком) та позачергові (за наявності розбалансів між кількістю протранспортованого і реалізованого газу або у разі виникнення спірних питань між сторонами договору щодо результатів вимірювань об'єму газу). За будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму розподіленого/протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу тощо), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною за його технічний стан особою складає двосторонній акт про порушення цих Правил. Акт, підписаний представниками сторін, є підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого-переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у підпунктах 3.12.3, 3.12.4 цього пункту або в умовах договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не обґрунтовує перерахунок обсягу споживання пропущенням строків повірки ЗВТ.

Слід визнати обґрунтованим посилання судів попередніх інстанцій, що відповідно до пункту 8.2 Правил обліку до аварійних ситуацій ЗВТ належать ситуації, за якими: поточні значення вимірюваних величин вийшли за границі встановлених діапазонів; розрахункові значення величин вийшли за границі, встановлені методикою виконання вимірювань; вихідні сигнали вимірювальних перетворювачів вийшли за границі встановлених діапазонів; відсутнє електричне живлення, яке забезпечує функціонування вимірювального комплексу у штатному режимі; поточні значення вимірюваних величин замінено на константи без погодження з іншою стороною договору. Доказів аварійної ситуації не надано. Тому підставою для перерахунку об'єму протранспортованого газу (окрім тимчасової відсутності ЗВТ) може бути лише двосторонній акт про виявлені недоліки, який в силу статті 34 ГПК України є доказом підстав здійснення перерахунку. Такого акту до матеріалів справи не надано.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що лічильник газу був тимчасово відсутній з 10-00 05.02.2014 до 10-30 07.02.2014 у зв'язку з його зняттям по причині зупинки. Зняття та встановлення підтверджується двосторонніми актами. Згідно з актом від 05.02.2014 про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної апаратури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності) у роботі залишено 5 горілок (відповідно до додатку № 1 до договору № П-ПР-202 від 20.12.2012 кількість газового обладнання - 8).

В своїй касаційній скарзі відповідач посилається на неправильність розрахунку позивача, оскільки при його здійсненні не враховано 1,466 тис. м. куб. газу. Відповідач також посилається на те, що розрахунок суми переплати за спожитий газ за січень та лютий 2014 року позивачем до матеріалів справи не подавався і судами попередніх інстанцій не досліджувався.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума переплати розраховувалась позивачем виходячи із кількості газу, обрахованого відповідачем за номінальною потужністю газового обладнання. Така кількість газу відображена самим відповідачем в Актах приймання-передачі протранспортованого природного газу № 246 за січень та лютий 2014 року. Під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції відповідач не заперечував проти правильності такого розрахунку.

Відповідач вважає, що в спірних правовідносинах не потрібно підписувати двосторонній акт про порушення Правил користування природним газом для юридичних осіб, в якому би фіксувався факт несправності лічильника газу.

Однак, відповідно до пункту 3.12.11 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 № 1181, підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого-переданого газу, в порядку, передбаченому у підпунктах 3.12.3, 3.12.4 вказаних Правил, є двосторонній акт про порушення цих Правил. Такий акт складається за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'ємів газу.

Пунктом 4.6.5. договору № П-ПР-202Н на постачання природного газу за регульованим тарифом від 20.12.2012 сторони погодили, що у разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

01.04.2014 постачальник одержав вимогу споживача про повернення коштів, яка залишена останнім без задоволення (т.1., а.с.67-68).

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним місцевим судом, вартість спожитого газу за січень 2014 року становить 41 730,48 грн., за лютий 2014 року - 22 858, 52 грн., в той час як ним сплачено 144 337, 02 грн. та 63 845, 47 грн. відповідно. Отже, переплата за ці місяці становить 143 583, 49грн.

З урахуванням наведених обставин, рішеннями судів попередніх інстанцій стягнуто з відповідача на користь позивача вказану суму переплати за договором №П-ПР-202Н на постачання природного газу.

Враховуючи, що частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено покладення на відповідача суми, яка підлягає сплаті за послуги адвоката, при задоволенні позову, висновки судів попередніх інстанцій в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката, колегія вважає обґрунтованими.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

Доводи, що викладені в касаційній скарзі пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 у справі № 927/584/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова