ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2014 року м. Київ К/800/63934/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
головуючого: Мороз Л.Л.,
суддів: Маслія В.І.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу житловий кооператив "Приладобудівник" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року у справі за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Печерської районної в м. Києві державної адміністрації до Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Приладобудівник" про припинення юридичної особи,
ВСТАНОВИЛА:
Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з позовом до Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Приладобудівник» про визнання недійсним запису № 10701020000028628 від 15.06.2007 року про державну реєстрацію обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Приладобудівник» та припинити у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством юридичну особу - обслуговуючий кооператив житлового кооперативу «Приладобудівник».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року, позов задоволено. Визнано недійсним запис № 10701020000028628 від 15.06.2007 року про державну реєстрацію обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Приладобудівник». Визнано недійсною державну реєстрацію обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Приладобудівник». Припинено у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством юридичну особу - обслуговуючий кооператив житлового кооперативу «Приладобудівник».
У касаційній скарзі Обслуговуючий кооператив житловий кооператив "Приладобудівник", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у березні 2013 року заступником прокурора міста Києва проведено перевірку у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів під час державної реєстрації обслуговуючих кооперативів житлових кооперативів, зокрема, ОКЖК «Приладобудівник».
Перевіркою встановлено, що 15.06.2007 року Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією зареєстровано статут ОКЖК «Приладобудівник», про що зроблено реєстраційний запис № 10701020000028628.
Загальними зборами засновників 30.09.2010 року прийнято рішення про внесення змін до статуту кооперативу шляхом затвердження його у новій редакції.
Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 28.10.2010 року згідно з поданими ОКЖК «Приладобудівник» документами зареєстровано статут ОКЖК «Приладобудівник» (нову редакцію), про що зроблено реєстраційний запис. Відповідно до нової редакції статуту ОКЖК «Приладобудівник» його членами є ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4
Відповідно до статті 5 Закону України «Про кооперацію» від 04.06. 2009 року № 1448-VI законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.
До таких нормативно-правових актів з питань кооперації відноситься, зокрема, і Житловий кодекс Української РСР від 30.06.1983 № 5464-X, глава 5 якого регулює відносини щодо забезпечення громадян жилими будинками в будинках житлово-будівельних кооперативів, зокрема, щодо обліку, умов прийому, черговості прийому громадян, які бажають вступити до ЖБК, порядку організації і діяльності ЖБК, тощо.
У відповідності статті 3 Закону України "Про правонаступництво України" закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що норми ЖК України мають пріоритет як спеціальні над нормами Закону № 1448 які є загальними. Так, саме норми ЖК України визначать такий вид кооперативу як житловий, мету, порядок (включаючи вимоги для цього) створення, суб'єктний склад. В той же час, як випливає з преамбули Закону № 1448, останній визначає лише правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні. Тобто, визначає загальні умови до кооперації як такої, проте, такі вимоги не можуть бути застосовані всупереч вимог спеціального законодавства щодо конкретного кооперативу, яким в даному випадку є ЖК України в силу свого змісту та статті 5 Закону України «Про кооперацію».
Відповідно до змісту статуту ОКЖК «Приладобудівник», мети, завдань та видів діяльності, даний кооператив створений як житлово-будівельний.
Стаття 133 ЖК України визначає, що вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру вправі громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до статті 134 ЖК України на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР) і потребують поліпшення житлових умов.
Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають право бути взятими на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, а також громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.
Відповідно до частини 2 статті 135 ЖК України до членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР) і перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни, зазначені в ч. 1 ст. 143, ч. 2 ст. 145 і ч. 1 ст. 146 цього Кодексу.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що члени (засновники) ОКЖК «Приладобудівник» станом на день створення і державної реєстрації ОКЖК «Приладобудівник» на квартирному обліку не перебували, а отже і не потребували поліпшення житлових умов.
Отже, члени (засновники) відповідача не мали права створювати та здійснювати державну реєстрацію ОКЖК «Приладобудівник».
Відповідно до частини третьої статті 137 Житлового кодексу Української РСР, норми якого у спірних правовідносинах мають пріоритет, як спеціальні, порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства Української РСР.
Примірний статут житлово-будівельного кооперативу затверджується Радою Міністрів Української РСР.
Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 статуту відповідача визначено, що метою створення кооперативу є, зокрема, будівництво одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу.
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 року № 186, при будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.
При цьому засновниками ОКЖК «Приладобудівник» виступили 4 особи, а станом на день звернення до суду кількість його членів становить 3 особи, що підтверджується матеріалами справи, а відповідачем не спростовано.
Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки встановлені у цій справи обставини свідчать, що при створенні ОКЖК «Приладобудівник» допущені порушення, які неможливо усунути, а саме, (засновники) ОКЖК «Приладобудівник» станом на день його створення і державної реєстрації не відповідали визначеним Житлового кодексу Української РСР вимогам.
Крім того, посилання відповідача на наявність процедурних порушень під час проведення прокуратурою перевірки не стосуються предмету доказування у цій справі. Так, предметом доказування у цій справі є питання щодо наявності передбачених законом підстав для визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи та її припинення у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством.
Оскільки Прокуратурою міста Києва перевірка щодо додержання та застосування законів під час державної реєстрації (перереєстрації) відповідача проведена в березні 2013 року, тобто саме з цього часу встановлено порушення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурор звернувся до суду у межах строку, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛА:
Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу житловий кооператив "Приладобудівник" відхилити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2014 |
Оприлюднено | 11.12.2014 |
Номер документу | 41822300 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Мороз Л.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні