Рішення

від 04.12.2014 по справі 911/4383/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2014 р. Справа № 911/4383/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора м. Славутича Київської області в інтересах держави в особі Славутицької міської ради

до приватного підприємства «Славутич Квант»

та до комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 245-Д від 09.12.2013 р., додатків до нього та зобов'язання повернути майно

Секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

Представники сторін:

від прокуратури: Біньковська А.В. (посв. № 009568)

від позивача: Величковська Н.В. (довіреність № 01-12/2758 від 29.10.2014 р.), Єгоренко Ю.О. (довіреність № 01-21/2977 від 19.11.2014 р.), Позняк В.А. (довіреність № 01-21/2963 від 18.11.2014 р.), Олійник З.А. (довіреність № 02-05-068 від 02.12.2014 р.)

від відповідача 1: Ненашев Є.В. (довіреність б/н від 23.10.2014 р.)

від відповідача 2: Осіпова С.В. (наказ № 30 від 24.11.2014 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області звернувся прокурор м. Славутича Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Славутицької міської ради (далі - позивач) до приватного підприємства «Славутич Квант» (далі - відповідач 1, ПП «Славутич Квант») та комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради (далі - відповідач 2, КП «Агентство регіонального розвитку») про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 245-Д від 09.12.2013 р., додатків до нього та зобов'язання повернути майно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначав, що вказаний договір оренди нерухомого майна комунальної власності від 09.12.2013 р. було укладено з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича, затвердженого рішенням Славутицької міської ради, у зв'язку з чим спірний договір, на переконання прокурора, підлягає визнанню недійсним, а майно, передане за вказаним договором, підлягає поверненню орендодавцеві.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2014 р. було порушено провадження у даній справі за вказаною позовною заявою.

Розгляд справи відкладався.

27.10.2014 р. до господарського суду Київської області представником відповідача 1 було подано клопотання б/н від 27.10.2014 р. про ознайомлення з матеріалами справи.

30.10.2014 р. до господарського суду Київської області відповідачем 1 було подано відзив б/н від 30.10.2014 р. на позовну заяву, за змістом якої ПП «Славутич Квант» вважає позовні вимоги прокурора необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим просить суд у позові відмовити.

30.10.2014 р. до господарського суду Київської області відповідачем 2 було подано відзив № 542 від 29.10.2014 р. на позовну заяву, згідно якого КП «Агентство регіонального розвитку» проти позовних вимог прокурора заперечувало, вважаючи відсутніми порушення чинного законодавства в діях орендодавця при укладенні оспорюваного правочину, у зв'язку з чим просило суд у задоволенні позовних вимог у даній справі відмовити.

10.11.2014 р. до господарського суду Київської області представником відповідача 1 ПП «Славутич Квант» було подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду.

20.11.2014 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення № 01-12/2917 від 13.11.2014 р. щодо позовних вимог прокурора у даній справі.

26.11.2014 р. до господарського суду Київської області представником відповідача 1 ПП «Славутич Квант» було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке у засіданні суду 04.12.2014 р. не було підтримане представником відповідача 1, оскільки подане помилково і стосується іншої судової справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2014 р. було виправлено допущену в ухвалі господарського суду Київської області від 20.11.2014 р. про відкладення розгляду справи на 04.12.2014 р. описку у зазначенні дати винесення ухвали.

03.12.2014 р. до господарського суду Київської області відповідачем 2 КП «Агентство регіонального розвитку» було подано додаткові пояснення № 581 від 24.11.2014 р. до відзиву на позовну заяву.

03.12.2014 р. до господарського суду Київської області відповідачем 2 КП «Агентство регіонального розвитку» було подано клопотання № 1 (вих. № 598 від 01.12.2014 р.) про визнання недійсною довіреності б/н від 29.10.2014 р., виданої на ім'я Миргородової Тетяни Василівни. За змістом вказаного клопотання відповідач 2 повідомляє суд про скасування згідно з наказом від 01.12.2014 р. № 32 довіреності, виданої для участі у судових засіданнях у даній справі вказаному представникові, та про відсторонення її від участі у судових засіданнях, у зв'язку з чим просить вважати недійсною довіреність, видану на ім'я Миргородової Т.В.

Присутня у засіданні суду 04.12.2014 р. керівник відповідача 2 (в.о. директора Осіпова С.В. на підставі наказу № 30 від 24.11.2014 р.) зазначене клопотання відповідача 2 підтримала.

Клопотання відповідача 2 № 1 (вих. № 598 від 01.12.2014 р.) залишено судом поза увагою, оскільки наказ підприємства від 01.12.2014 р. № 32 стосується відсторонення представника Миргородової Т.В. від участі у іншій справі (№ 911/4480/14).

03.12.2014 р. до господарського суду Київської області відповідачем 2 КП «Агентство регіонального розвитку» було подано клопотання № 2 (вих. № 599 від 01.12.2014 р.) про визнання недійсним відзиву від 29.11.2014 р. № 542 та про долучення до матеріалів справи відзиву № 600 від 01.12.2014 р.

Присутня у засіданні суду 04.12.2014 р. керівник відповідача 2 (в.о. директора Осіпова С.В. на підставі наказу № 30 від 24.11.2014 р.) зазначене клопотання відповідача 2 підтримала.

03.12.2014 р. до господарського суду Київської області відповідачем 2 КП «Агентство регіонального розвитку» було подано відзив на позовну заяву прокурора № 600 від 01.12.2014 р., згідно якого відповідач 2 підтримує позовні вимоги прокурора м. Славутича та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

03.12.2014 р. до господарського суду Київської області відповідачем 2 КП «Агентство регіонального розвитку» було подано клопотання № 611 від 02.12.2014 р. про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів.

04.12.2014 р. до господарського суду Київської області позивачем були подані доповнення № 01-12/3012 від 02.12.2014 р. до пояснення щодо позовних вимог у справі.

У судовому засіданні 04.12.2014 р. представником прокуратури були подані до суду письмові пояснення № 3605вих14 від 03.12.2014 р. до позовної заяви про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 245-Д від 09.12.2013 р., додатків до нього та зобов'язання повернути майно.

У судовому засіданні 04.12.2014 р. представником відповідача 1 було подано до матеріалів справи копію рішення засновника Л.М.Нікітенко про наміри створення приватного підприємства «Славутич Квант» від 26.11.2013 р.

У судовому засіданні 04.12.2014 р. представником відповідача 2 було подане суду клопотання № 600/4 від 01.12.2014 р. про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.12.2014 р. представники прокуратури, позивача та відповідача 2 позовні вимоги підтримували, представник відповідача 1 проти позову заперечував.

У судовому засіданні 04.12.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Встановив:

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ч. 3 ст. 760 ЦК України).

Орендні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, яке перебуває в комунальній власності, регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно з п. 2 ст. 2 вказаного Закону, політику у сфері оренди щодо майна, яке перебуває у комунальній власності, здійснюють органи місцевого самоврядування.

Орендні відносини щодо комунального майна, яке надається в оренду в м. Славутичі, регулюються, окрім приписів Закону України «Про оренду державного та комунального майна», вимогами Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича, а також Методикою розрахунку та порядку використання орендної плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича, що затверджені рішенням Славутицької міської ради від 15.12.2004 р. з подальшими змінами та доповненнями.

14 жовтня 2013 року за результатами проведення конкурсу на право оренди нежитлових приміщень № 15 площею 206,4 кв.м та № 17 площею 9,6 кв.м 1-го поверху будівлі універсаму «Дніпро», корисною площею 216,00 кв.м, ринкова вартість яких становить 663490,48 грн., розташованих за адресою: проспект Дружби Народів, 5, переможцем було визнано ФОП Ісхакова І.Е. з конкурсною пропозицією орендної плати - 93 грн. 94 коп. за 1 кв.м (з урахуванням ПДВ).

14 жовтня 2013 року між комунальним підприємством «Фонд комунального майна» (далі - КП «ФКМ») в особі директора Гантімурової Н.А. та фізичною особою - підприємцем Ісхаковим І.Е. було укладено договір про оренду вищезазначених об'єктів нерухомості за № 241-Д з терміном дії до 30 листопада 2016 року, який було погоджено Відділом комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради. Розмір місячної орендної плати за перший місяць оренди склав 20290,18 грн.

22 листопада 2013 року ФОП Ісхаковим І.Є. на адресу директора КП «ФКМ» було направлено заяву щодо розірвання договору оренди № 241-Д від 14.10.2013 р. з 30.11.2013 року.

27 листопада 2013 року до КП «ФКМ» надійшла заява громадянки Ярош Л.С. з проханням передати з 10.12.2013 року в оренду приміщення №№ 15, 17 корисною площею 216 кв.м, розташовані у будівлі універсаму «Дніпро», приватному підприємству «Славутич Квант».

30 листопада 2013 року між ФОП Ісхаковим І.Е. та КП «ФКМ» в особі директора Гантімурової Н.А. було підписано акт прийому-передачі комунального майна з оренди.

9 грудня 2013 року між КП «ФКМ» та приватним підприємством «Славутич Квант», без проведення конкурсу, було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 245-Д, згідно якого в оренду ПП «Славутич Квант» передаються приміщення №№ 15, 17, корисною площею 216 кв.м, розташовані у будівлі універсаму «Дніпро», з розміром орендної плати на перший місяць оренди - 10796,68 грн.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор наголошує, що договір оренди комунального майна № 245-Д від 09.12.2013 р. був укладений без вжиття заходів щодо вивчення попиту на об'єкт оренди, без проведення конкурсу, за відсутності отриманої у законний спосіб оцінки вартості об'єкта оренди та з вдвічі меншим розміром орендної плати, що є грубим порушенням вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та підставою для визнання вказаного договору недійсним і повернення майна орендодавцеві.

Дослідивши матеріали справи, доводи та позиції сторін станом на час вирішення спору, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог прокурора з огляду на таке.

Порядок укладення договорів оренди державного та комунального майна визначається Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Частиною першою статті 9 вказаного закону передбачено, що фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

Як слідує з матеріалів справи, приватне підприємство «Славутич Квант», що виступає орендарем за оспорюваним правочином, до орендодавця (на той час - КП «Фонд комунального майна», назву якого було змінено згідно з рішенням Славутицької міської ради від 14.03.2014 р. № 1384-44-VI на КП «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради) з відповідною заявою про надання спірного майна в оренду взагалі не зверталось.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача 1 на те, що на час звернення громадянки Ярош Л.С. до КП «ФКМ» із заявою про надання в оренду комунального майна приватному підприємству «Славутич Квант» останнє знаходилось в процесі створення, а вказану громадянку було уповноважено на вчинення таких дій від імені підприємства рішенням засновника останнього, оскільки законом не передбачено можливості звернення фізичної особи за укладенням договору оренди комунального майна від імені юридичної особи, якої на час звернення іще не існує.

Таким чином, оспорюваний договір оренди комунального майна був укладений з порушенням приписів ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Окрім того, згідно вимог ст. 11 того ж Закону оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.

Відповідно до п. 3.4 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича, затвердженої рішенням Славутицької міської ради від 15.12.2004 р. № 550-41-IV (в редакції рішення Славутицької міської ради від 24.06.2011 р. № 227-9-VІ, із змінами згідно рішень Славутицької міської ради від 07.12.2012 р. № 756-22-VІ, від 25.10.2013 р. № 1176-34- VІ) (далі - Методика), у разі передачі орендодавцем в оренду нерухомого майна площею понад 200 кв. метрів звіт про незалежну оцінку майна розглядається і затверджується виконавчим комітетом Славутицької міської ради.

Судом встановлено, що на час укладення договору оренди № 245-Д від 09.12.2013 р. у законний спосіб не було проведено та належним чином затверджено експертну оцінку майна, яке передається в оренду, оскільки договір на проведення оцінки було укладено із суб'єктом оціночної діяльності 10.12.2013 р., а договір оренди нерухомого майна із ПП «Славутич Квант» був укладений 09.12.2013 р., тобто напередодні, в той час як звіт про оцінку спірного майна був затверджений виконавчим комітетом Славутицької міської ради 25.12.2013 р., вже після укладення договору оренди № 245-Д.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо наявності порушень вимог ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» при укладенні між відповідачами оспорюваного договору оренди.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено перелік умов дійсності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Поряд з цим, статтею 207 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як зазначено у п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що наведені вище порушення вимог ст.ст. 9, 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» при укладенні договору оренди комунального майна № 245-Д від 09.12.2013 р. з приватним підприємством «Славутич Квант» є підставою для визнання недійсним вказаного договору з додатками до нього.

Згідно з ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до приписів ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

З урахуванням наведеного, похідна позовна вимога прокурора про повернення відповідачем 1 отриманого за договором оренди комунального майна № 245-Д від 09.12.2013 р. майна відповідачеві 2 також підлягає задоволенню.

При цьому судом залишається поза увагою посилання прокурора, позивача та відповідача 2 на те, що на момент звернення 27.11.2013 р. громадянки Ярош Л.С. до орендодавця із заявою про надання спірного об'єкта в оренду сплив передбачений законом 10-денний термін після розміщення відповідного оголошення у засобах масової інформації з огляду на таке.

Частиною 4 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника. Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна. Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.

Згідно вказаної норми закону та пункту 2.4 Положення, інформація щодо об'єктів комунальної власності, які можуть бути надані в оренду у місті Славутичі, є відкритою і щомісячно оприлюднюється у газеті, ТРК «Славутич», в мережі «Інтернет» та на сайті Славутицької міської ради, а також надсилається за письмовим запитом фізичних та юридичних осіб.

З матеріалів справи слідує, що у порушення вимог п. 2.2 Положення до реєстру об'єктів комунального майна, які можуть бути передані в оренду станом на 01.11.2013 року, безпідставно було включено об'єкт нерухомого майна - приміщення №№ 15, 17 корисною площею 216 кв.м, розташовані у будівлі універсаму «Дніпро», який на час включення до реєстру та опублікування вказаного реєстру в засобах масової інформації перебував в оренді ФОП Ісхакова І.Е. згідно договору № 241-Д від 14.10.2013 р.

Зазначену публікацію реєстру об'єктів комунального майна, які можуть бути передані в оренду станом на 01.11.2013 року, було здійснено 14.11.2013 р. у газеті «Теледень-Славутич» № 46 (783) (копію витягу з газети долучено до матеріалів справи, оригінал оглянуто судом).

Крім того, представниками позивача надавалися суду пояснення, що вказаний реєстр об'єктів комунального майна, яке може бути передане в оренду станом на 01.11.2013 року, було вперше опубліковано 07.11.2013 р. посадовими особами Відділу комунальної власності на офіційному веб-сайті Славутицької міської ради, однак доказів здійснення зазначеної публікації до матеріалів справи не надано.

Між тим, згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Як слідує з приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відтак, суд вважає, що належними та допустимими доказами у даній справі підтверджений той факт, що публікацію наведеного реєстру було здійснено 14.11.2013 р., у зв'язку з чим передбачений законом та п. 3.3 Положення строк на отримання орендодавцем заяв від зацікавлених осіб у 10 робочих днів, попри посилання позивача та відповідача 2, закінчувався 28.11.2013 р.

Натомість слід зазначити, що в порушення вимог п.п. 2.1, 2.2 Положення після закінчення 30.11.2013 р. дії попереднього договору оренди спірного комунального майна № 241-Д від 14.10.2013 р. відомості про спірний об'єкт оренди до реєстру об'єктів комунального майна, які можуть бути передані в оренду станом на 01.12.2013 року, внесені не були, і, відповідно, в порушення п. 2.4 Положення ця інформація не була оприлюдненою. Наведене підтверджується реєстром об'єктів комунального майна, які можуть бути передані в оренду станом на 01.12.2013 року, та витягом з газети «Теледень-Славутич» за 05.12.2013 р. № 49 (786) (копії реєстру та витягу з газети долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Стосовно посилання прокурора, позивача та відповідача 2 на порушення орендодавцем прав інших підприємців щодо отримання спірних приміщень в оренду шляхом ненадання їм достовірної інформації щодо потенційних об'єктів оренди на усні запити, слід зазначити, що згадуваним вище пунктом 2.4 Положення передбачено надсилання відповідної інформації щодо об'єктів, які можуть бути надані в оренду, за письмовим запитом фізичних та юридичних осіб.

Водночас, до матеріалів справи не надано доказів звернення зацікавлених осіб у встановленому порядку із письмовими запитами.

Проте, наведені вище обставини не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для визнання недійсними договору оренди та додатків до нього і зобов'язання повернути майно.

Стосовно розподілу судових витрат у даній справі слід зазначити наступне.

Згідно з приписами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат належить, зокрема, судовий збір.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями), приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється до Державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Поряд з цим, згідно з п. 2.2 тієї ж постанови Пленуму, статтею 55 ГПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (пп. 2.2.1 п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру (п. 2.10 тієї ж постанови Пленуму).

Як слідує з матеріалів справи, зокрема, із договору № 245-Д від 09.12.2013 р., вартість орендованого майна складає 663490,48 грн.

Враховуючи викладене, судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів 1 та 2 в рівних частинах шляхом стягнення до Державного бюджету України сум судового збору за немайновою вимогою прокурора про визнання недійсним договору (1218,00 грн. - 1 мінімальна заробітна плата на 01.01.2014 р.) та за майновою вимогою про зобов'язання повернути майно (2% від вартості майна: 2%*663490,48 грн.=13269,81 грн.), що загалом складає по 7243,90 грн. з кожного з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 245-Д від 9 грудня 2013 року, з додатками до нього, укладений між комунальним підприємством «Фонд комунального майна» та приватним підприємством «Славутич Квант».

3. Зобов'язати приватне підприємство «Славутич Квант» (07101, Київська обл., м. Славутич, Московський квартал, 9, кв. 2, код 38755829) повернути комунальному підприємству «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради (07101, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, 5, код 32301037) майно, отримане на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 245-Д від 9 грудня 2013 року, укладеного між комунальним підприємством «Фонд комунального майна» та приватним підприємством «Славутич Квант».

4. Стягнути з приватного підприємства «Славутич Квант» (07101, Київська обл., м. Славутич, Московський квартал, 9, кв. 2, код 38755829) до Державного бюджету України 7243 (сім тисяч двісті сорок три) грн. 90 коп. судового збору.

5. Стягнути з комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради (07101, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, 5, код 32301037) до Державного бюджету України 7243 (сім тисяч двісті сорок три) грн. 90 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 09.12.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна