Ухвала

від 08.12.2014 по справі 826/15422/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15422/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

08 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Старової Н.Е., Чаку Є.В., при секретарі - Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіїівському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Голосіїівському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіїівському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001551701 від 19.08.2014;

- визнання протиправним та скаcування акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог чинного законодавства з питання оподаткування фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 в частині підпункту 2.1.1 "Результати перевірки правильності визначення валового доходу, валових витрат та оподатковуваного ( чистого) доходу" стосовно заниження суми виручки, що підлягає оподаткуванню єдиним податком у розмірі 5% на суму 401 889, 00 (чотириста одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять грн. 00 коп.) за 2013 рік.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2014 закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог чинного законодавства з питання оподаткування фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 в частині підпункту 2.1.1 "Результати перевірки правильності визначення валового доходу, валових витрат та оподатковуваного (чистого) доходу" стосовно заниження суми виручки, що підлягає оподаткуванню єдиним податком у розмірі 5% на суму 401889,00 (чотириста одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять грн. 00 коп.) за 2013 рік.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині скасування податкового повідомлення - рішення № 0001551701 від 19.08.2014 і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в цій частині. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 21.07.2014 року № 1837 та на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог чинного законодавства з питань оподаткування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатом якої складено акт перевірки від 31.07.2014 № 63/26-50-17-01-3175415371.

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- п. 294.1 ст. 294 ПК України, а саме: не подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 4 квартал 2013 року;

- п. 292.1 ст. 292 ПК України, в результаті чого занижено суму виручки в розмірі 401889,00 грн., у зв'язку з чим донараховано єдиний податок за 2013 рік у сумі 20094,45 грн.

На підставі складеного акту перевірки від 31.07.2014 № 63/26-50-17-01-3175415371 податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 19.08.2014 № 0001551701, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 25288,07 грн., з якої: за основним платежем - 20094,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5193,62 грн. за платежем: єдиний податок.

Як вбачається з акту перевірки, ФОП ОСОБА_2 в період з 01.01.2013 по 30.06.2013 здійснював оподаткування доходів від здійснення господарської діяльності на загальній системі оподаткування обліку та звітності, а з 01.07.2013 по 31.12.2013 - на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності як платник єдиного податку ІІІ групи за ставкою 5%.

Крім цього, податковим органом було встановлено, що ФОП ОСОБА_2 не подав до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 4 квартал 2013 року, у зв'язку з чим, відповідачем на підставі п. 1 ст. 120 ПК України було застосовано штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що для проведення перевірки були надані виписки з розрахункових рахунків за перевіряємий період по яким було встановлено, що ТОВ "ТрансЄвропіан Логістик Груп Україна" (код ЄДРПОУ 37817653) сплатило за транспортно-експедиторські послуги на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 кошти у 2013 році в сумі 506399,00 грн., які відповідачем були віднесені до складу виручки.

Таким чином, ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві дійшла висновку про наявність розбіжностей у валовому доході (виручці) позивача в розмірі 40889,00 грн., а саме: між задекларованою сумою виручки за 2 півріччя 2013 року в сумі 104510,00 грн. та фактичною, яка надійшла від ТОВ "Транс Європіан Логістик Груп Україна" в сумі 506399,00 грн.

Відтак, відповідач дійшов висновку про порушення ФОП ОСОБА_2 п. 292.1 ст. 292 ПК України, оскільки, в результаті неподання податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 4 квартал 2013 року, встановлено заниження суми виручки, що підлягає оподаткуванню єдиним податком у розмірі 5% на загальну суму 401889,00 грн. та становить 20094,45 грн.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно п. 291.3 ст. 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПК України, до третьої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень.

Згідно п. 291.6 ст. 291 ПК України, платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПК України, доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, пунктом 292.4 ст. 292 ПК України визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Згідно п. 292.6 ст. 292 ПК України, датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Відповідно до пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Згідно пп. 293.3.1 п. 293.3 ст. 293 ПК України, для третьої і четвертої груп платників єдиного податку встановлюється відсоткова ставка єдиного податку у розмірі: 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Пунктом 294.1 ст. 294 ПУ України встановлено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої - шостої груп є календарний квартал.

Відповідно до п. 295.3 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно п. 120.1 ст. 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV). Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Частиною 2 статті 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ФОП ОСОБА_2 був зареєстрований як підприємець та з 01.07.2013 перебував на ставці єдиного податку для 3-ї групи в розмірі 5% до доходу та здійснював іншу допоміжну діяльність у сфері транспортування (52.29), підтвердженням чого є копія свідоцтва платника єдиного податку.

Згідно КВЕД-2010: клас 52.29 включає: експедицію вантажів; організацію перевезень залізничним, автомобільним, водним або авіаційним транспортом; організацію групових або індивідуальних відправлень вантажів (у т.ч. вивіз і доставку вантажів, а також компонування партій); видачу й одержування транспортної документації та накладних; діяльність митних брокерів; діяльність суднових брокерів і агентів з фрахтування місць для авіаційних вантажних перевезень; посередництво з фрахту вантажного місця на судні або в літаку; вантажно-розвантажувальні роботи, наприклад, тимчасове пакування задля збереження вантажу під час транзитних перевезень, перепакування, вибірковий контроль та зважування вантажу тощо.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом було встановлено, що за 2013 рік позивач отримав на рахунок 506399,00 грн., у зв'язку з чим, відповідач дійшов висновку, що весь дохід позивача є його виручкою.

Проте, на спростування тверджень податкового органу, що виручка позивача за 2013 рік становила 506 399,00 гривень, позивачем було надано копії заявок-договорів укладених з ТОВ "Трансєвропіан логістик групп Україна" на організацію міжнародних автоперевезень; копії рахунків на оплату; копії актів наданих послуг; копії рахунків-фактур; копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); копії банківських виписок та копію витягу із книги обліку доходів.

З аналізу вищевказаних первинних документів вбачається, що ФОП ОСОБА_2 займався експедиційною діяльністю на замовлення експедиційних послуг від ТОВ "Трансєвропіан логістик групп Україна".

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, транспортне обслуговування (транспортні послуги міжнародного перевезення) надавало ТОВ "ЛАА Транс".

Експедиторські фірми здійснюють свою діяльність на підставі договорів про надання послуг з перевезення вантажів та послуг з організації перевезень, включаючи оплату за рахунок вантажовласника послуг транспорту, оформлення відповідних документів тощо.

Таким чином, на рахунок експедитора можуть зараховуватися, крім коштів у вигляді виручки від надання експедиторських послуг (комісійної винагороди), ще й кошти, які експедитор отримує від особи - замовника транспортно-експедиційних послуг і, як посередник, зобов'язаний передати їх третій особі - виконавцю транспортних послуг. Зазначені кошти не належать до власної виручки експедиторської фірми.

Отже, отримані позивачем від ТОВ "Трансєвропіан логістик групп Україна" кошти за здійснення експедиційної діяльності частково залишалися на рахунку позивача як виручка, а інша їх частина (біля 90%) перераховувалася перевізнику (ТОВ "ЛАА Транс") за надану послугу з міжнародного перевезення товару замовника (транзитні кошти).

З урахуванням викладеного, суд вважає доцільним зазначити, що оподаткуванню єдиним податком підлягають кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок суб'єкта підприємницької діяльності за надані ним роботи, послуги, товари тощо, крім коштів, які, згідно з укладеними договорами, передаються експедиторськими організаціями за дорученнями і за рахунок вантажовласника третім особам.

Аналогічна позиція відображена в листі Державної податкової адміністрації України від 30.12.2009 № 29353/7/15-0117, в якому податковий орган зазначає: "Кошти, що надходять на розрахунковий рахунок платників єдиного податку - юридичних осіб, які здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські, агентські послуги, є транзитними і вони не мають права власності на такі кошти.

Таким чином, оподаткуванню підлягає виручка, що належить вищезазначеним суб'єктам підприємницької діяльності від реалізації ними своєї продукції (товарів, робіт, послуг). Тому суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, які здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські, агентські послуги, повинні включати до бази оподаткування єдиним податком лише суми комісійної (агентської) винагороди, отримані від здійснення таких видів діяльності.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.08.2014 № 0001551701 в частині збільшення суми грошового зобов'язання позивача в розмірі 25118,07 грн., з якої: за основним платежем - 20094,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5023,62 грн.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 не надав до суду жодного доказу щодо протиправності застосованої штрафної санкції в розмірі 170,00 грн., а тому відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафну санкцію за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) передбачену п. 201 ст. 120 ПК України.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіїівському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя Н.Е.Старова

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Старова Н.Е.

Чаку Є.В.