Рішення

від 02.12.2014 по справі 915/1651/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року Справа № 915/1651/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бездолі Ю.С. (прізвище змінено у зв'язку з реєстрацією шлюбу та на підставі наказу заступника голови господарського суду Миколаївської області від 01.12.2014р. №189-а)

при секретарі судового засідання: Воробйовій В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Шевцова Т.М., довіреність від 23.12.2013р. №01-02/314

від відповідача: Гомонюк Т.В., директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (04071, м. Київ, вул. Електриків, 8, код ЄДРПОУ 00017733)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехелектро-Юг» (54040, м. Миколаїв, вул. Крилова, 56, кв. 24, код ЄДРПОУ 33797814)

про: стягнення 888663,93 грн., -

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехелектро-Юг» 888663,93 грн., з яких: 812488,45 грн. основного боргу, 11114,79 грн. 3% річних та 65060,69 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором тайм-чартеру суден від 07.12.2012р. в частині повної та своєчасної оплати за використання судна.

17.11.2014р. за вх.№21043/14 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

18.11.2014р. за вх.№21251/14 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У відповідності до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 18.11.2014р. судом оголошувалась перерва до 02.12.2014р. о 16:00.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях не заперечував проти задоволення позову в частині стягнення основного боргу, просив суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, з підстав, викладених у відзиві на позов. Так, відповідач вважає, що в даному випадку його дії підпадають під обставини непереборної сили, зокрема військові дії, та звільняють його від відповідальності отримання можливих збитків позивачем. При цьому відповідач вказує, що не ухиляється від сплати основного боргу, проте не може сплатити його на даний час через проведення військових дій (антитерористичної операції).

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

07.12.2012р. між сторонами укладений договір тайм-чартеру, за умовами якого (з урахуванням Додаткової угоди №3 від 30.09.2013р.) судновласник (позивач) зобов'язався надати фрахтувальнику (відповідач) т/х «Смолин-2» (буксир-товкач) для використання в перевезеннях законних вантажів між безпечними портами.

Відповідно до п.6 частини ІІ Універсального тайм-чартеру (Боксова форма 1974р.) «Балтайм 1939» договору від 07.12.2012р. фрахтувальник виплачує орендну плату за ставкою, вказаної зазначеною в боксі 19 (п.27 Додаткових статей) за кожні 30 днів, починаючи з моменту здачі судна в тайм-чартер до моменту повернення судна з тайм-чартеру його власникам. Виплати за оренду судна проводяться способом зазначеним у боксі 20 (п.27 Додаткових статей).

Згідно зі ст. 27 Додаткових статей до частини ІІ тайм-чартеру («Балтайм 1939» форма 1974) від 07.12.2012р. фрахтувальник оплачує використання судна шляхом переказу коштів на поточний рахунок судновласника, банківські витрати - за рахунок фрахтувальника. Плата за використання судна в тайм-чартері за добу: еквівалент 950,0 (дев'ятсот п'ятдесят) доларів США, що дорівнює 7593,35 грн., в т.ч. ПДВ 1265,58 грн., за офіційним курсом НБУ на день підписання тайм-чартеру. Оплата здійснюється шляхом передоплати за кожний наступний місяць не пізніше 5 днів до закінчення поточного (сплаченого раніше) місяця використання судна (знаходження його в тайм-чартері), згідно виставленого судновласником рахунку. Оплата здійснюється у гривнях за курсом НБУ на момент виставлення рахунку. Нарахування плати за використання судна в період дії тайм-чартеру починається з дня підписання акту здачі та закінчується в день підписання акту виводу судна з тайм-чартеру, включаючи вихідні та святкові дні, за судно незалежно від того, використовувалось воно фрахтувальником чи ні.

За актом приймання-передачі в тайм-чартер буксиру «Смолин-2» від 30.09.2013р. позивач передав в тайм-чартер, а відповідач прийняв в тайм-чартер буксир «Смолин-2» 28.09.2013р. о 00:00.

У відповідності до акту приймання-передачі з тайм-чартеру буксиру «Смолин-2» від 19.05.2014р. відповідач передав з тайм-чартеру, а позивач прийняв з тайм-чартеру буксир «Смолин-2» 19.05.2014р. о 00:00 по Запоріжжю.

Таким чином, відповідач використовував надане судно протягом періоду з 28.09.2013р. 00:00 по 19.05.2014р. 00:00, плата за що склала 812488,45 грн., що підтверджується Актами виконання робіт (надання послуг): №104 від 28.02.2014р. на суму 212613,80 грн., №182 від 31.03.2014р. на суму 235393,85 грн., №283 від 30.04.2014р. на суму 227800,50 грн., №348 від 18.05.2014р. на суму 136680,30 грн.

Виставлені позивачем рахунки на оплату №51 від 03.02.2014р. на суму 212613,80 грн., №98 від 04.03.2014р. на суму 235393,85 грн., №187 від 25.04.2014р. на суму 227800,50 грн., №220 від 20.05.2014р. на суму 136680,30 грн. відповідачем не сплачені.

У листі №01-01/279 від 13.08.2014р. позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату грошових коштів, у відповідь на яку листом №26/08 від 26.08.2014р. відповідач вказав на неможливість сплати боргу у зв'язку з відсутністю грошових коштів.

Несплата відповідачем наявного боргу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 912 ЦК України за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.

За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Господарським судом встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором тайм-чартеру від 07.12.2012р. в частині повної та своєчасної оплати за використання судна, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем у розмірі 812488,45 грн.

Жодних доказів погашення наявного боргу відповідач до суду не надав.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти наявності вказаного боргу не заперечує.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про стягнення з відповідача 812488,45 грн. боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання . Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд приймає до уваги розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, надані позивачем до суду в додатку до позовної заяви, вважає їх обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 11114,79 грн. 3% річних та 65060,69 грн. інфляційних втрат - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі вимог ст. 625 ЦК України.

Посилання відповідача на обставини непереборної сили, зокрема військові дії, що на думку відповідача звільняє його від відповідальності за отримання можливих збитків позивачем, не приймаються господарським судом в якості підстави для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, оскільки такі посилання відповідачем у розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України жодним чином не доведені, окрім того, позивачем не нараховуються відповідачу ані збитки, ані штрафні санкції, при цьому наразі відсутні підстави не стягувати з відповідача заявлені 3% річних та інфляційні втрати.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехелектро-Юг» (54040, м. Миколаїв, вул. Крилова, 56, кв. 24, код ЄДРПОУ 33797814) на користь Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (04071, м. Київ, вул. Електриків, 8, код ЄДРПОУ 00017733) 812488 (вісімсот дванадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 45 коп. боргу, 11114 (одинадцять тисяч сто чотирнадцять) грн. 79 коп. 3% річних, 65060 (шістдесят п'ять тисяч шістдесят) грн. 69 коп. інфляційних втрат та 17773 (сімнадцять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 28 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 08 грудня 2014 року.

Суддя Ю.С. Бездоля