Постанова

від 03.12.2014 по справі 811/635/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року Справа № 811/635/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючої-судді - Нагібіної Г.П. у порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу за адміністративним позовом фермерського господарства "Агропродукт КС" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ФГ "Агропродукт КС" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 26.06.2012 р. №0000060224, №0000070224, №0000080224.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки відповідачем винесені, як на думку позивача, протиправні податкові повідомлення - рішення, оскільки вони ґрунтуються на неправомірних висновках податкових ревізорів про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ПП "Зітекс", ТОВ "Агропромсервіс трейд", ТОВ "Міксбуд", ПП "Інбудтраст", ТОВ "Дженерал інвест", ТОВ "Євросвіт", ПП "Тревел Ком" , оскільки реальність господарських операцій підтверджена усіма належними первинними документами.

Відповідач надав заперечення проти позову, які обґрунтовані тим, що між позивачем та ПП "Зітекс", ТОВ "Агропромсервіс трейд", ТОВ "Міксбуд", ПП "Інбудтраст", ТОВ "Дженерал інвест", ТОВ "Євросвіт", ПП "Тревел Ком", мали місце правочини, які вчинені без мети реального настання, оскільки ПП "Зітекс", ТОВ "Агропромсервіс трейд", ТОВ "Міксбуд", ПП "Інбудтраст", ТОВ "Дженерал інвест", ТОВ "Євросвіт", ПП "Тревел-Ком" не мали реальних можливостей (відсутність найманих працівників, приміщень, автомобілів тощо) здійснити поставку товарів та надання послуг.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.209 т.2). Представник відповідача в останнє судове засідання не з'явився.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд вирішив провести судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши покази свідка, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ФГ "Агропродукт КС" (далі позивач) зареєстроване як юридична особа 28.04.2005 р. Кіровоградською РДА Кіровоградської області, відомості щодо нього внесено до ЄДРПОУ та господарство взято на облік як платника податків (а.с.46 - 50 т.1).

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС яка ухвалою суду замінена на Кіровоградську ОДПІ ГУ Міндоходів (далі відповідач) у розумінні статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржені.

Державними податковими ревізорами - інспекторами Кіровоградської ОДПІ з 29.05.2012 р. по 05.06.2012 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, про що складено акт від 12.06.2012 р. №93/22-4/33423335 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФГ "Агропродукт КС" (код 33423336) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2011» (далі - акт перевірки, а.с. 11- 40 т.1).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем:

- п.198.3, п.198.6, п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено:

- заниження ПДВ на загальну суму 149342 грн. в т.ч. за жовтень 2009 р. - 76877 грн., за листопад 2009 р. - 56528 грн., за лютий 2010 р. - 2176 грн., за вересень 2010 р. - 4546 грн., за січень 2011 р. - 7667 грн., за лютий 2011 р. - 1548 грн.

- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 декларації) за грудень 2011 р. на суму 16667 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 26.06.2012 р.:

- №0000060224, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 219407 грн., у тому числі за основним платежем - 149342 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 70065 грн. (далі оскаржуване рішення-1, а.с.42 т.1);

- №0000070224, яким зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 16667 грн. (далі оскаржуване рішення-2, а.с.41 т.1);

- №0000080224, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 164583 грн. (далі оскаржуване рішення-3, а.с.43 т.1).

Правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Стосовно оскаржуваного рішення-1, яким збільшено суму ПДВ, суд дійшов наступних висновків.

Відповідач в розділі 3.2.2 «податковий кредит» акту перевірки зазначив про те, що ФГ «Агропродукт КС» завищив суму податкового кредиту з 01.07.2009 р. по 31.12.2011 р. на суму 166009 грн., в т.ч. жовтень 2009 р. - 76877 грн., за листопад 2009 р. - 56528 грн., за лютий 2010 р. - 2176 грн., за вересень 2010 р. - 4546 грн., за січень 2011 р. - 7667 грн., за лютий 2011 р. - 1548 грн., за грудень 16667 грн.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на безтоварності господарських операцій позивача з ПП "Зітекс", ТОВ "Агропромсервіс трейд", ТОВ "Міксбуд", ПП "Інбудтраст", ТОВ "Дженерал інвест", ТОВ "Євросвіт", ПП "Тревел Ком", оскільки у даних підприємств відсутні реальні можливості (відсутність найманих працівників, приміщень, автомобілів тощо) на здійснення поставки товарів та надання послуг.

Щодо господарських операцій з ТОВ «Агропромсервіс трейд», суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено про завищення позивачем податкового кредиту у жовтні 2009 р. в сумі 767876,83 грн.

Позивач надав суду копію договору поставки №68 від 01.10.2009 р. укладеного ТОВ «Агропромсервіс трейд» (Постачальник) та ФГ «Агропродукт КС» (Покупець), згідно якого Постачальник зобов'язується продати, а Покупець прийняти і оплатити товар (а.с.214-215 т.1).

Згідно рахунку №157 від 03.10.2009 р. та накладної №112 від 03.10.2009 р. товаром, який згідно вищезазначеного договору придбав позивач є соя в кількості 131.8 тон (а.с.209 т.1).

По фактам поставки сої ТОВ «Агропромсервіс трейд» виписало податкову накладну від 05.10.2009 р. №112 на загальну суму 461261 грн. в т.ч. ПДВ 76976,83 грн. (а.с.210 т.1).

Доказом оплати сої є квитанції до прибуткового касового ордера №89 від 05.10.2009 р., №90 від 06.10.2009 р., № 91 від 07.10.2009 р., №92 від 08.10.2009 р., №93 від 09.10.2009 р., №94 від 12.10.2009 р., №95 від 13.10.2009 р., №96 від 14.10.2009 р., №97 від 15.10.2009 р. кожен з ордерів на 50000 грн. та №98 від 16.10.2009 р. на суму 11260 грн. (а.с.211-213 т.1).

Досліджуючи реальність операції щодо поставки сої, суд зазначає наступне.

Так, в акті перевірки ТОВ «Агропромсервіс Трейд» від 23.06.2011 р. (а.с.53-56 т.2) зазначено про те, що досудовим слідством встановлено, що директор ТОВ «Агропромсервіс Трейд» ОСОБА_2 зайняв посаду директора за винагороду, жодних документів, що стосуються товариства не підписував, діяльність в підприємстві не проводив (пояснення ОСОБА_2 від 27.11.2009 р.).

Згідно висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в м. Києві, підписи в податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.06.2008 по 31.05.2011 р. підпис від імені директора ОСОБА_2 виконано іншою особою (а.с.41-48 т.2)

У протоколі допиту свідка від 23.06.2001 р. ОСОБА_2 зазначив про те, що він ніякого відношення до фінансової діяльності ТОВ «Агропромсервіс Трейд» не мав і документів фінансової та податкової звітності ніколи не підписував (а.с.52 т.2).

Позивач зазначав, що за отриманий товар він розраховувався готівкою.

Такі, докази також судом оцінені критично з огляду на те, що надаючи суду докази роздрукованих книг касової книги за 2009 рік, позивач на надав доказів наявності у товаристві можливості протягом 10 днів поспіль видавати ТОВ «Агропромсервіс Трейд» готівкою (з якого рахунку знімались готівкові кошти, чи то інформацію про надходження до каси господарства готівки за реалізований товар тощо).

Письмові пояснення позивача про неможливість надати докази про рух готівкових коштів через вилучення їх правоохоронними органами не приймають судом, у зв'язку з їх безпідставність.

Так, у протоколі тимчасового доступу до речей і документів з 26.06.13 по 30.09.13 р. зазначено проте, що ОСОБА_3 (директор ФГ «Агропродукт КС») копії усіх документів, окрім копій документів, по яких неможливо зробити відповідні копії із зазначенням переліку таких документів. Серед переліку документів, відсутні перелік банківських документів за жовтень 2009 року (.а.с.210-218 т.2).

Відсутній перелік, вилучених документів за жовтень з 05.10. по 16.10.2009 р. і у протоколі виїмки та огляду від 21.10.2010 р. , 18.10.2011 р., 14.07.2011 р., 09.07.2010 р. (а.с.75-86 т.1).

Тобто, факт готівкого розрахунку позивача протягом десяти днів з ТОВ «Агропромсервіс Трейд» за сою, не знайшов свого підтвердження в суді.

Як на доказ транспортування отриманої сої надані шляхові листи від 05.10.2009 р., 06.10.2009 р., 07.10.2009 р., 08.10.2009 р. (а.с.216-219 т.1).

Так, згідно знімків мапи зі супутника, за адресою місто Київ, вул. Кіквідзе,18 знаходиться п'ятиповерховий житловий будинок (а.с.241-242 т.1), дані обставини унеможливлюють будь-яку можливість навантаження сої за адресою, зазначеною в шляхових листах.

Крім того, в судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_4 - водій ФГ «Агропродукт КС», оглянувши копії шляхових листків від 05.10.2009 р., 06.10.2009 р., 07.10.2009 р., 08.10.2009 р. пояснив суду, що вони виписані не ним, а можливо, іншим працівником господарства. Стосовно встановлення адреси навантаження сої свідок зазначив, що він жодного разу не їздив у Київ за отриманням сої, при цьому зазначив, що лише готову продукцію привозив у Київ на птахофабрику.

Крім того, шляховий лист є внутрішнім первинним документом господарства, проте, доказом транспортування, зокрема є ТТН, копії яких позивач не надав суду взагалі і не зазначив про неможливість їх надати.

Згідно відповіді на ухвалу суду Державної служби статистики Україна від 16.04.2013 р., ТОВ «Агропромсервіс трейд» в органи державної статистики звітності з питань землеробства не подавало (а.с.145 т.2).

Згідно Порядку видачі сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2009 р. N 1294 (далі Порядок), контроль за виконанням цього Порядку покладається на Держсільгоспінспекцію, що є спеціально уповноваженим державним органом у сфері державного контролю за якістю зерна та продуктів його переробки.

Пунктом 4 Порядку визначено, що сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки (далі - сертифікат) - документ, який підтверджує, що послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки відповідають правилам і стандартам, нормативно-правовим актам зберігання зерна та продуктів його переробки на зерновому складі (далі - правила і стандарти, нормативно-правові акти). Якщо у власності або оренді, лізингу юридичної особи перебуває кілька територіально відокремлених зерносховищ, він повинен мати сертифікат за місцем розташування кожного зерносховища. Форма сертифіката затверджується Держсільгоспінспекцією.

Відповідно до пункту 8 Порядку, сертифікація послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки (далі - сертифікація послуг) є одним з основних напрямів здійснення державного контролю за відповідністю правилам і стандартам, нормативно-правовим актам послуг, що надаються зерновими складами, підтвердженням якої є видача сертифіката.

Держсільгоспінспекція України в Київській області, у відповіді на ухвалу суду зазначила, що за ТОВ «Агропромсервіс трейд» зернових складів не реєструвалось (а.с.178 т.2).

Вищеописане, дає суду підстави дійти висновку, що позивач штучно створив шляхові листи, оскільки як зазначив свідок, він жодного разу не їздив в Київ за соєю, а також те, що за адресою навантаження сої в шляховому листі зазначений п'ятиповерховий житловий будинок.

Згідно акту перевірки ТОВ «Агропромсервіс Трейд» від 23.06.2011 р., останнє за перевіряємий період не мало найманих працівників та основних фондів, що має ознаки фіктивного підприємства.

Саме за ознаками створення фіктивного підприємства та ухилення від сплати податків порушена кримінальна справа, яка перебуває на судовому розгляді, зокрема і по факту фіктивного створення ТОВ «Агропромсервіс Трейд».

Щодо господарських операцій з ТОВ «Міксбуд», суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено про завищення позивачем податкового кредиту у листопаді 2009 р. в сумі 56527,83 грн.

Позивач зазначив про укладення договору поставки сої з ТОВ «Міксбуд», примірник договору в матеріалах справи відсутній.

Згідно рахунку №746 від 09.11.2009 р. та накладної №813 від 10.11.2009 р. позивач придбав сою в кількості 95,54 тон (а.с.225 т.1).

По фактам поставки сої ТОВ «Міксбуд» виписало податкову накладну від 10.11.2009 р. №742 на загальну суму 339167 грн. в т.ч. ПДВ 56527,83 грн. (а.с.226 т.1).

Доказом оплати сої є квитанції до прибуткового касового ордера №8 від 10.11.2009 р., №8 від 11.11.2009 р., №8 від 12.11.2009 р., №8 від 17.11.2009 р., №8 від 13.11.2009 р., №8 від 16.11.2009 р., кожен з ордерів на 50000 грн. та №8 від 18.11.2009 р. на суму 39000 грн. (а.с.227 т.1).

Досліджуючи реальність операції щодо поставки сої, суд зазначає наступне.

Позивач зазначав, що за отриманий товар він розраховувався готівкою.

Такі, докази також судом оцінені критично з огляду на те, що надаючи суду докази роздрукованих книг касової книги за 2009 рік, позивач на надав доказів наявності у товаристві можливості протягом 10 днів поспіль видавати ТОВ «Агропромсервіс Трейд» готівкою (з якого рахунку знімались готівкові кошти, чи то інформацію про надходження до каси господарства готівки за реалізований товар тощо).

Письмові пояснення позивача про неможливість надати докази про рух готівкових коштів через вилучення їх правоохоронними органами не приймають судом, у зв'язку з їх безпідставність.

Так, у протоколі тимчасового доступу до речей і документів з 26.06.13 по 30.09.13 р. зазначено проте, що ОСОБА_3 (директор ФГ «Агропродукт КС») копії усіх документів, окрім копій документів, по яких неможливо зробити відповідні копії із зазначенням переліку таких документів. Серед переліку документів, відсутні перелік банківських документів за жовтень 2009 року (.а.с.210-218 т.2).

Тобто, факт готівкого розрахунку позивача протягом десяти днів з ТОВ «Агропромсервіс Трейд» за сою, не знайшов свого підтвердження в суді. Не зрозуміло, чи позивач їздив до Київа віддавати гроші кожного дня по 50000 грн., чи директор ТОВ "Агропромсервіс Трейд" кожного приїздив до села Новопетрівка. Вичерпної інформації з цього приводу позивачем не надано.

Як на доказ транспортування отриманої сої надані шляхові листи від 10.11.2009 р., 11.11.2009 р., 12.11.2009 р. (а.с.228-230 т.1).

Так, згідно знімків мапи зі супутника, за адресою місто Київ, вул. Тампере,4а знаходиться також п'ятиповерховий житловий будинок (а.с.244-245 т.1), дані обставини унеможливлюють будь-яку можливість навантаження сої за адресою, зазначеною в шляхових листах.

Крім того, в судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_4 - водій ФГ «Агропродукт КС», оглянувши копії шляхових листків від 10.11.2009 р., 11.11.2009 р., 12.11.2009 р. пояснив, що вони виписані не ним, а можливо, іншим працівником господарства. Стосовно встановлення адреси навантаження сої свідок зазначив, що він жодного разу не їздив у Київ за отриманням сої, при цьому зазначив, що лише готову продукцію привозив у Київ на птахофабрику.

Згідно відповіді на ухвалу суду Державної служби статистики Україна від 16.04.2013 р., ТОВ «Міксбуд» в органи державної статистики звітності з питань землеробства не подавало (а.с.145 т.2).

Згідно інформації ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 28.03.2013 р., ТОВ «Міксбуд» починаючи з ІІ кварталу 2008 р. взагалі не звітує (а.с.130-131 т.2).

Держсільгоспінспекція України в Київській області, у відповіді на ухвалу суду зазначила, що за ТОВ «Міксбуд» зернових складів не реєструвалось (а.с.178 т.2).

Вищеописане, дає суду підстави дійти висновку, що позивач штучно створив шляхові листи, оскільки як зазначив свідок, він жодного разу не їздив в Київ за соєю, а також те, що за адресою навантаження сої в шляховому листі зазначений п'ятиповерховий житловий будинок.

Крім того, шляховий лист є внутрішнім первинним документом господарства, проте, доказом транспортування, зокрема є ТТН, копії яких позивач не надав суду взагалі і не зазначив про неможливість їх надати.

Згідно акту перевірки ТОВ «Міксбуд» від 11.10.2011 р., останнє за перевіряємий період не мало не мало найманих працівників та основних фондів, що має ознаки фіктивного підприємства (а.с.64-71 т.2).

Саме за ознаками створення фіктивного підприємства та ухилення від сплати податків порушена кримінальна справа, зокрема і по факту фіктивного створення ТОВ «Міксбуд».

Щодо господарських операцій з ТОВ «Інбудтраст», суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено про завищення позивачем податкового кредиту у лютому 2010 р. в сумі 2175,83 грн.

Позивач зазначив про укладений договір поставки сої з ТОВ «Інбудтраст».

Згідно рахунку-фактурі №СФ-0000015 від 29.01.2010 р. та видаткової накладної №РН-0000015 від 02.02.2010 р. товаром, який згідно вищезазначеного договору придбав позивач є соя в кількості 3,435 тон (а.с.231,232 т.1).

По фактам поставки сої ТОВ «Інбудтраст» виписало податкову накладну від 02.02.2010 р. №15 на загальну суму 13055 грн. в т.ч. ПДВ 2175,83 грн. (а.с.233 т.1).

Доказом оплати сої є виписка з банку (а.с.234 т.1).

Досліджуючи реальність операції щодо поставки сої, суд зазначає наступне.

Так, в акті перевірки ТОВ «Інбудтраст» від 26.01.2012 р. (а.с.92-112 т.2) зазначено, що за юридичною адресою АДРЕСА_1 проживають батьки ОСОБА_5 (директора ТОВ «Інбудтраст»), які відмовляються надавати будь-які пояснення щодо місцезнаходження ОСОБА_5 Згідно відповідей державних установ, ТОВ «Інбудтраст» не має трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських, офісних та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення підприємницької діяльності. Крім того, основним видом діяльності ТОВ «Інбудтраст» є будівництво.

Як на доказ транспортування отриманої сої надані шляховий лист від 02.02.2010 р. в якому адреса навантаження товару зазначена - АДРЕСА_1 (а.с.235 т.1).

Так, згідно знімків мапи зі супутника, а також інформації з акту перевірки ТОВ «Інбудтраст» за адресою АДРЕСА_1 знаходиться приватний житловий будинок, дані обставини унеможливлюють будь-яку можливість навантаження сої за адресою, зазначеною в шляховому листі.

Крім того, шляховий лист є внутрішнім первинним документом господарства, проте, доказом транспортування, зокрема є ТТН, копії яких позивач не надав суду взагалі і не зазначив про неможливість їх надати.

Згідно відповіді на ухвалу суду Державної служби статистики Україна від 16.04.2013 р., ТОВ «Інбудтраст» в органи державної статистики звітності з питань землеробства не подавало (а.с.145 т.2).

Держсільгоспінспекція України в Кіровоградській області, у відповіді на ухвалу суду зазначила, що за ТОВ «Інбудтраст» зернових складів не реєструвалось (а.с.180 т.2).

Згідно акту перевірки ТОВ «Інбудтраст», останнє за перевіряємий період мало лише одного працівника, що має ознаки фіктивного підприємства.

Саме за ознаками створення фіктивного підприємства та ухилення від сплати податків порушена кримінальна справа, зокрема і по факту фіктивного створення ТОВ «Інбудтраст».

Щодо господарських операцій з ТОВ «Дженерал Інвест», суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено про завищення позивачем податкового кредиту у вересні 2010 р. в сумі 4546,33 грн.

Позивач зазначив про укладений договір поставки сої з ТОВ «Дженерал Інвест».

Згідно рахунку-фактурі №СФ-0000014 від 01.09.2010 р. та видаткової накладної №РН-1.43 від 01.09.2010 р. товаром, який згідно вищезазначеного договору придбав позивач є соя в кількості 8,524 тон (а.с.220,221 т.1).

По фактам поставки сої ТОВ «Дженерал Інвест» виписало податкову накладну від 01.09.2010 р. №78 на загальну суму 27276,03 грн. в т.ч. ПДВ 4548,33 грн. (а.с.222 т.1).

Доказом оплати сої є виписка з банку (а.с.223 т.1).

Досліджуючи реальність операції щодо поставки сої, суд зазначає наступне.

Як на доказ транспортування отриманої сої надані шляховий лист від 01.09.2010 р. в якому адреса навантаження товару зазначена - м. Київ, Залізничне шосе,47 (а.с.224 т.1).

Так, згідно знімків мапи зі супутника, за адресою м. Київ, Залізничне шосе,47 знаходиться двоповерхова адмінбудівля, дані обставини унеможливлюють будь-яку можливість навантаження сої за адресою, зазначеною в шляховому листі.

Свідок ОСОБА_4 - водій ФГ «Агропродукт КС», при встановленні адреси навантаження сої зазначив, що він жодного разу не їздив у Київ за отриманням сої, при цьому зазначив, що лише готову продукцію привозив у Київ на птахофабрику.

Крім того, шляховий лист є внутрішнім первинним документом господарства, проте, доказом транспортування, зокрема є ТТН, копії яких позивач не надав суду взагалі і не зазначив про неможливість їх надати.

Згідно відповіді на ухвалу суду Державної служби статистики Україна від 16.04.2013 р., ТОВ «Дженерал Інвест» в органи державної статистики звітності з питань землеробства не подавало (а.с.145 т.2).

Держсільгоспінспекція України в Київській області, у відповіді на ухвалу суду зазначила, що за ТОВ «Дженерал Інвест» зернових складів не реєструвалось (а.с.178 т.2).

Згідно інформації ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ «Дженерал Інвест» звіт на найманих працівників не подавало (а.с.129 т.2).

Саме за ознаками створення фіктивного підприємства та ухилення від сплати податків порушена кримінальна справа, зокрема і по факту фіктивного створення ТОВ «Дженерал Інвест».

Щодо господарських операцій з ПП «Тревел-Ком», суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено про завищення позивачем податкового кредиту у грудні 2011 р. в сумі 16666,67 грн.

Позивач надав суду копію договору поставки №33 від 28.11.2011 р., згідно якого ПП «Тревел-Ком» (Постачальник) зобов'язується передати товар ФГ «Аропродукт КС» (Покупцеві) (а.с.240 т.1).

Згідно рахунку №451 від 28.11.2011 р. та накладної №451 від 28.11.2011 р. товаром, який згідно вищезазначеного договору придбав позивач є соя в кількості 30,769 тон (а.с.236,237 т.1).

По фактам поставки сої ПП «Тревел-Ком» виписало податкову накладну від 01.12.2011 р. №б/н на загальну суму 100000 грн. в т.ч. ПДВ 16666,67 грн. (а.с.239 т.1).

Досліджуючи реальність операції щодо поставки сої, суд зазначає наступне.

Докази оплати сої в матеріалах справи відсутні.

Позивач протягом тривалого часу розгляду даної справи, не заявив жодного клопотання щодо необхідності витребувати докази, які б підтверджували факт оплати сої.

Як на доказ транспортування отриманої сої надані ТТН від 01.12.2011 р. в якому адреса навантаження товару село Іванці. Проте, на примірнику ТТВ взагалі відсутня печатка ПП «Тревел-Ком». Крім того, у графі «автопідприємство» в ТТН зазначено Знам'янське КХП (а.с.238 т.1).

Так, на ухвалу суду, ТОВ «Знам'янське ХПП» надало інформацію від 12.11.2014 р. про те, що ТОВ «Знам'янське ХПП» операцій по перевезенню сої, згідно ТТН 02ААТ від 01.12.2011 р. за замовленням ПП «Тревел-Ком» не здійснювало, а також про спростування наявність господарських відносин з ПП «Тревел-Ком» та ФГ «Агропродукт КС» (а.с.176 т.2).

Згідно акту перевірки ПП «Тревел-Ком» від 26.01.2012 р. за юридичною адресою даного підприємства знаходиться приватний житловий будинок - АДРЕСА_1 в якому проживають батьки ОСОБА_5 (директора ТОВ «Інбудтраст»).

Згідно відповіді на ухвалу суду Державної служби статистики Україна від 16.04.2013 р., ПП «Тревел-Ком» в органи державної статистики звітності з питань землеробства не подавало (а.с.145 т.2).

Держсільгоспінспекція України в Полтавській області, у відповіді на ухвалу суду зазначила, що за ПП «Тревел-Ком» зернових складів не реєструвалось (а.с.18378 т.2).

За ознаками створення фіктивного підприємства та ухилення від сплати податків порушена кримінальна справа, зокрема і по факту фіктивного створення ПП «Тревел-Ком».

Щодо господарських операцій з ТОВ «Євросвіт», суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено про завищення позивачем податкового кредиту у січні 2011 р. в сумі 7666,67 грн. та у лютому 2011 р. в сумі 1548,33 грн.

Позивач до матеріалів справи долучив договір №1 на транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2011 р., згідно якого ТОВ «Євросвіт» (Експедитор) від свого імені та за рахунок ФГ «Агропродукт КС» (Замовника) забезпечує здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом (а.с.199-200 т.1).

Згідно акту №1 здачі-приймання (надання послуг) від 27.01.2011 р., ТОВ «Євросвіт» надало транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу вантажним автомобілем на 46000 грн. в т.ч. ПДВ 7666,67 грн.

Як доказ оплати надано копію квитанції до прибуткового касового ордера №140 від 27.01.2011 р. на 46000 грн.

ТОВ «Євросвіт» виписало рахунок - фактуру №1 від 27.01.2011 р. та податкову накладну від 27.01.2011 р. №61 на загальну суму 46000 грн., в т.ч. ПДВ 7666,67 грн. (а.с.195, 196 т.1).

Згідно акту №106 здачі-приймання (надання послуг) від 25.02.2011 р., ТОВ «Євросвіт» надало транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу вантажним автомобілем на 9290 грн. в т.ч. ПДВ 1548,33 грн. (а.с.193 т.1).

Як доказ оплати надано копію квитанції до прибуткового касового ордера №б/н від 25.02.2011 р. на 9290 грн. (а.с.192 т.1).

ТОВ «Євросвіт» виписало рахунок - фактуру №26 від 25.02.2011 р. та податкову накладну від 25.02.2011 р. №259 на загальну суму 9290 грн., в т.ч. ПДВ 1548,33 грн. (а.с.191, 194 т.1).

Досліджуючи реальність операції щодо поставки сої, суд зазначає наступне.

Згідно відповіді на ухвалу суду УДАІ УМВС України в Кіровоградській області від 04.04.2013 р., ТОВ «Євросвіт» не мало у власності вантажного транспорту (а.с.135 т.2).

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568, затверджено Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (в редакції чинній на час виникнення правовідносин, надалі - Правила), які визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.5, 3.6, 3.7 Правил договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники).

У Договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов'язки сторін, відповідальність тощо.

Згідно з пунктом 11.1 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Розділом 1 Правил визначено, що товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пунктів 11.4, 11.5, 11.6, 11.7, 11.9 Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

Належним та допустимим доказом надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу вантажним автомобілем є ТТН, копії яких позивач не надав суду взагалі і не зазначив про неможливість їх надати.

Крім того, згідно вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" первинний документ (акти здачі-прийнятт послуг) повинен мати, зокрема і зміст господарської операції та її кількість.

Проте, в актах здачі-приймання (надання послуг) відсутні інформація щодо змісту господарської операції, оскільки не визначено географічної назви куди та звідки здійснювалось перевезення вантажу.

А відтак, суд дійшов висновку про не підтвердження відповідними первинними документами факту надання транспортно-експедиційних послуг за господарською операцією з ТОВ «Євросвіт».

Перевіряючи правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за спірними господарськими операціями, суд виходив з того, що на час виникнення спірних правовідносин з ТОВ «Агропромсервіс Трейд» та ТОВ «Міксбуд», порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість був врегульований Законом України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97 (надалі - Закон №168/97), а за господарськими операціями з ТОВ «Індбудтраст», ТОВ «Дженерал Інвест», ПП «Тревел-Ком», ТОВ «Євросвіт» - порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість врегульований Податковим Кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755- (надалі - ПК України).

В матеріалах справи наявний акт про втрату документів від 01.11.2011 р. (а.с.87 т.1).

Відповідно до пункту 44.5 статті 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Тобто, оскільки факту втрати документі з вини правоохоронних органів жодним докумнтом не зафіксовано, а тому суд дійшов висновку про те, що у разі втрати позивачем первинних дкоументів, він був зобов'язаний їх відновити.

Аналізуючи норми Закону №168/97та ПК України суд дійшов висновку, що право платника податку на додану вартість на податковий кредит виникає на підставі сукупності юридичних фактів, а саме, придбання платником податку товарів (робіт, послуг) з нарахуванням сум податку в ціні придбання, що підлягає сплаті іншому платнику цього податку - постачальнику товарів (робіт, послуг); характеристика товарів (робіт, послуг) з метою оподаткування як таких, що призначені для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності покупця - платника податку; підтвердження суми податку податковою накладною, митною декларацією чи іншими документами, визнаними подібними до зазначених Законом України "Про податок на додану вартість".

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Адже наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції. При цьому презумується, що такі господарські операції здійснюється з врахуванням комерційного інтересу, розумного співвідношення розміру понесених витрат та очікуваної вигоди.

Витрати по сплаті податку на додану вартість для цілей включення до складу податкового кредиту та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У судовому засіданні не знайшли підтвердження факти реальності вчинення господарських операцій з поставки сої ТОВ «Агропромсервіс Трейд», ТОВ «Міксбуд», ТОВ «Індбудтраст», ТОВ «Дженерал Інвест», ПП «Тревел-Ком» позивачеві та факт надання експедиційно-транспортних послуг ТОВ «Євросвіт», зокрема, з огляду на відсутність належних та достовірних доказів щодо походження цих товарів, їх транспортування, невідповідність даних у первинних документів до обставин встановлених в суді.

Відсутність фактичного здійснення господарських операції свідчить, що відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. З огляду на це, наявність податкових та видаткових накладних, які формально відповідають вимогам до їх оформлення, у спірних правовідносинах не є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту, оскільки під час судового розгляду справи доведено, що відомості у таких документах щодо господарських операцій не відповідають дійсності.

Як вказав Верховний Суд України у постанові від 08.09.09 №09/143, висновки якої є в силу 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України, надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

За правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 07.02.12 №21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

За таких обставин, враховуючи непідтвердження фактичного постачання ТОВ «Агропромсервіс Трейд», ТОВ «Міксбуд», ТОВ «Індбудтраст», ТОВ «Дженерал Інвест», ПП «Тревел-Ком» позивачеві сої та факт надання експедиційно-транспортних послуг ТОВ «Євросвіт», суд погоджується з висновками відповідача про безпідставність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за такими операціями, незважаючи на наявність у позивача податкових накладних та доказів часткової оплати вартості товарів. Як встановлено у судовому засіданні, позивач та його контрагент ставили за мету не виконання договору, а складання документів, які б дали правові підстави позивачеві отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобов'язань.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст.44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Доводи представників позивача, що господарством було перероблене отриману сою та реалізовано іншим суб'єктам господарської діяльності, не приймається судом як доказ реальності господарських операцій, оскільки не доводить факту отримання позивачем сої саме від ТОВ «Агропромсервіс Трейд», ТОВ «Міксбуд», ТОВ «Індбудтраст», ТОВ «Дженерал Інвест», ПП «Тревел-Ком».

А відтак, суд дійшов висновку, що порушення позивачем приписів податкового законодавства під час декларування взаємовідносин з:

- ТОВ «Агропромсервіс Трейд» у жовтні 2009 р. на суму ПДВ - 76876,83 грн.;

- ТОВ «Міксбуд» у листопаді 2009 р. на суму ПДВ - 56527,83 грн.;

-ТОВ «Індбудтраст» у лютому 2010 р. на суму ПДВ - 2175,83 грн.;

- ТОВ «Дженерал Інвест» у вересні 2010 р. на суму ПДВ 4546,33 грн.;

- ТОВ «Євросвіт» у січні 2011 р. на суму ПДВ - 7666,67 грн., у лютому 2011 р. - 1548,33 грн.;

Так, згідно розрахунку суми визначеного грошового зобов'язання з ПДВ по оскаржуваному рішенню-1, за господарськими операціями з вище переліченими товариствами, позивач сформував податковий кредит в сумі 149342 грн. (а.с.71 т.1).

Позивачем такі висновки та докази отримані судом не спростовані, а правомірність формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Агропромсервіс Трейд», ТОВ «Міксбуд», ТОВ «Індбудтраст», ТОВ «Дженерал Інвест», ТОВ «Євросвіт», як на думку суду, належними доказами не підтверджена.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідач надав суду реєстр винесених податкових повідомлень - рішень за попередні 1095 днів, які свідчать на те, що позивачу визначалось податкове зобов'язання з ПДВ, зокрема, податковим - повідомленням рішення від 19.07.2010 р. №0002601520/0 (а.с.117-119 т.2).

Позивач не надав суду доказів скасування даного податкового повідомлення - рішення.

Інформації щодо оскарження даного рішення автоматизована система Діловодство спеціалізованого суду не містить.

Враховуючи висновок суду щодо правомірності визначеного основного платежу в сумі 149342 грн., суд дійшов висновку про правомірність нарахування штрафних санкцій в сумі 70065 грн. (розрахунок штрафу наведений у детальному розрахунку податкового зобов'язання, а.с.71 т.1).

Тому, у частині позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 26.06.2012 р. №0000060224, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ, належить відмовити за безпідставністю.

Стосовно оскаржуваного рішення-2, яким зменшено залишок від'ємного значення з ПДВ, суд дійшов наступних висновків.

Відповідач в акті перевірки зазначив про завищення від'ємного значення ПДВ за грудень 2011 р. за результатами завищення суми податкового кредиту за господарською операцією з ПП «Тревел-Ком» за грудень 2011 р. в сумі 16667 грн.

Позивач сформував податковий кредит за правовідносинами з ПП «Тревел-Ком» у грудні 2011 р. на суму ПДВ 16666,67 грн.

Висновок суду щодо завищення позивачем суми податкового кредиту описаний судом вище.

Так, згідно податкових декларації з ПДВ за грудень 2011 р. та уточнюючих декларацій (а.с.105-109 т.2), позивач у грудні 2011 р. мав за об'єкт оподаткування з ПДВ від'ємне значення, а тому відповідач правомірно визначив суму завищення від'ємного значення ПДВ за грудень 2011 р. по господарській операції з ПП «Тревел-Ком» в розмірі 16667 грн.

Так, згідно розрахунку суми визначеного грошового зобов'язання з ПДВ по оскаржуваному рішенню-2, за господарськими операціями з ПП «Тревел-Ком», позивач сформував податковий кредит в сумі 16667 грн. (а.с.72 т.1).

Тому, у частині позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 26.06.2012 р. №0000070224, яким зменшено залишок від'ємного значення з ПДВ, належить відмовити за безпідставністю.

Стосовно оскаржуваного рішення-3, яким збільшено суму податку на прибуток підприємств, суд дійшов наступних висновків.

В розділі 3.1.2 «валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено завищення валовит витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування встановлено їх завищення за 4 квартал 2011 р. на суму 164583,33 грн.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на безтоварності господарських операцій позивача з ПП "Зітекс" та ПП "Тревел Ком", оскільки у даних підприємств відсутні реальні можливості (відсутність найманих працівників, приміщень, автомобілів тощо) на здійснення поставки товарів та надання послуг.

Щодо господарських операцій з ПП "Зітекс", суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено про завищення витрат за 2 квартал 2011 р. в сумі 81250 по господарській операції позивача з ПП «Зітекс».

Позивач надав суду копію договору поставки №11 від 25.04.2011 р. укладеного ПП «Зітекс» (Постачальник) та ФГ «Агропродукт КС» (Покупець), видаткову накладні від 25.04.2011 р. №РН-0000059, податкову накладну від 25.05.2011 р., квитанції про готівковий розрахунок за сою від 25.04.2011 р. №51, від 26.04.2011 р. №52, ТТН від 25.04.2011 р. та подорожній лист від 25.04.2011 р. (а.с.201-208 т.1).

Проте, суд не досліджує реальність даної господарської операції, оскільки правова оцінка щодо реальності такої операції дана іншим судом.

Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.01.2013 р. по справі № 1170/2а-2005/12 позовні вимоги ФГ «Агропродукт КС» до Кіровоградської ОДПІ задоволені повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення- рішення від 24.01.2012 р., яким визначено суму ПДВ в розмірі 16251 грн. В даній постанові судом перевірялась правомірність формування податкового кредиту за квітень 2011 рік по господарській операції з ПП «Зітекс» з огляду на визнання таких операцій податковим органом нікчемними (а.с.154-158 т.2). В цій постанові суду описані первинні документи за квітень 2011 р. Дана постанова залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 р. (а.с.159-161 т.2).

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, встановлені судом обставини є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки судовим рішення встановлено реальність господарських операцій позивача з ПП «Зітекс», що мали місце у квітні 2011 р.

Так, згідно розрахунку суми визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств по оскаржуваному рішенню-3, за господарськими операціями з ПП «Зітекс», позивач сформував витрати в сумі 81250 грн. та як наслідок завищив суму від'ємного значення (а.с.72 т.1).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 26.06.2012 р. №0000080224, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в частині визначення суми завищення в розмірі 81250 грн.

Щодо господарських операцій з ПП "Тревел-Ком", суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено про завищення витрат по господарській операції з ПП «Тревел-Ком» у 4 кварталі 2012 р. в сумі 83333,33 грн.

Висновок суду щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ за господарською операцією з ПП «Тревел-Ком» наведений судом вище. Такий висновок суду ґрунтується на не підтвердженні факту реальної господарської операції щодо поставки сої між позивачем та ПП «Тревел-Ком».

Так, згідно розрахунку суми визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств по оскаржуваному рішенню-3, за господарськими операціями з ПП «Тревел-Ком», позивач сформував витрати в сумі 83333 грн. та як наслідок завищив суму від'ємного значення (а.с.72 т.1).

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 26.06.2012 р. №0000080224 в частині визначення суми завищення в розмірі 83333 грн. за безпідставністю.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 2352 грн., що підтверджується квитанцією №8 від 19.02.2013 р. (а.с.2 т.1), враховуючи часткове задоволення позовних вимог поверненню з Державного бюджету підлягає 476,97 грн.

Керуючись ст. ст. 2,17, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фермерського господарства "Агропродукт КС" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.06.2012 р. №0000080224 Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в частині визначення суми завищення від'ємного значення в розмірі 81250,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити фермерському господарству "Агропродукт КС" судовий збір в розмірі 476 (чотириста сімдесят шість) гривень 97 копійок з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна