Постанова

від 30.10.2014 по справі 804/6220/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 р. Справа № 804/6220/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТалаш Д.В. за участю: представника позивача Авер"янової Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговий дім Парадіс-Дніпропетровськ" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005152203 від 26.11.2013 року, №0001922203 від 28.04.2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Парадіс-Дніпропетровськ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.11.2013 р. № 0005152203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 007 451,00 грн., від 28.04.2014 року № 0001922203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 60 784,50 грн. (із них 40 523,00 грн. за основним платежем, 20 261,50 грн. за штрафними санкціями).

В обґрунтування позову зазначено, що податковий орган провів перевірку позивача, однак висновки викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що спірні повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки є необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідком їх неправомірність та є підставою для скасування, оскільки позивач правомірно формував залишок від'ємного значення ПДВ в попередньому звітному періоді.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням по справі №804/7652/13-а.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві, що містяться в матеріалах справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час судового розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без участі контролюючого органу. В тому числі, представником відповідача були наданні письмові заперечення на адміністративний позов, які містяться в матеріалах справи. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Парадіс-Дніпропетровськ» як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.

На підставі пункту 75.1 статті 75, в порядку статті 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року

№ 2755-VI (далі - Податковий Кодекс), в приміщеній ДПІ в Амур - Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Парадіс- Дніпропетровськ " код ЄДРПОУ 34886148.

За наслідками перевірки складено Акт від 29.10.2013 року №755/04-61-22-3/34886148 «Про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість», згідно висновків якого встановлено порушення: п. 198.6 статті 198, пункту 200.2, пункту 200.3 статті 200 Податкового Кодексу та пункту 4.6.7 розділу V Порядку підприємством ТОВ "ТД Парадіс - Дніпропетровськ" неправомірно сформовано залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за вересень 2013 року у розмірі 5007451,00 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання та сплати податку в бюджет на 589340,00 грн., в т.ч. за січень 2013 року на суму ПДВ 145766,00 грн., за лютий 2013 року на суму ПДВ 43467,00 грн., за березень 2013 року на суму ПДВ 43423,00 грн., за квітень 2013 року на суму ПДВ 152464,00 грн., за травень 2013 року на суму ПДВ 40509,00 грн., за червень 2013 року на суму ПДВ 43459,00 грн., за липень 2013 року на суму ПДВ 40261,00 грн., за серпень 2013 року на суму ПДВ 39468,00 грн., за вересень 2013 року на суму ПДВ 40523,00 грн..

Відповідно до статті 86 Податкового кодексу України позивачем надані заперечення від 15.11.2013 року на Акт перевірки. Згідно відповіді на заперечення від 21.11.2013 року №1113/10/04-61-22-3 висновки Акту перевірки залишенні без змін.

На підставі висновків Акту перевірки Державна податкова інспекція в Амур- Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області прийняла податкові повідомлення-рішення № 0005152203 від 26.11.2013 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 007 451,00 грн. та № 0005162203 від 26.11.2013 р. про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 884 010,00 грн..

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 26.11.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Парадіс-Дніпропетровськ» оскаржило їх в адміністративному порядку, згідно статті 56 Податкового кодексу України, до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, а потім до Міністерства доходів і зборів України.

Так, рішенням про результати розгляду скарги від 10.02.2014 року №811/10/09-36-10-08-06, Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишає без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська під 26.11.201З року №0005152203 про зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 5007451 грн., та скасовує податкове повідомлення-рішення ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська від 26.11.2013 року №0005162203 в частині збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 823 225,50 грн. (основний платіж - 548817,00грн., фінансові санкції - 274408,5 грн.).

Згідно п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України).

27 лютого 2014 року позивачем було подано повторну скаргу до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням від 18.04.2014 року №7163/6/33-33-10-01-15 Міністерство доходів і зборів скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення з урахуванням рішення, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги - без змін.

Так, на підставі рішення про результати розгляду скарги від 10.02.2014 року №811/10/09-36-10-08-06 Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001922203 від 28.04.2014 року на зменшену суму, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 60 784,50 грн. (із них за основним платежем 40 523,00 грн., за штрафними санкціями 20 261,50 грн.).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 року за №984 Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 4-6 Порядку №984 від 22.12.2010 року).

Як вбачається з акту перевірки та заперечень відповідача на адміністративний позов, згідно поданої ТОВ «ТД Парадіс - Дніпропетровськ» до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року та додатками до неї: рядок 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) складає 5047974,00 грн., рядок 22 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду», за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» та рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» складає 5007451,00 грн..

Підставою винесення податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються є завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Парадіс-Дніпропетровськ» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (рядок 24 декларації), що встановлено Актом перевірки №5270/22-6/34886148 від 14.12.2012 року з питань визначення правомірності формування залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2012 року. За результатами проведеної перевірки винесене податкове повідомлення-рішення за формою «В4» від 26.12.2012 року №0000482304 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 5 596 791 грн., яке оскаржено позивачем.

Проте, як зазначено відповідачем, позивачем не враховані результати перевірки та продовжується декларування залишку від'ємного значення у декларації з ПДВ.

Однак, з таким висновком відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України, відповідно до якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах (п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України).

Таким чином, приписи податкового законодавства встановлюють, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняття рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, однак такого обов'язку для платника податку норми чинного законодавства не встановлено. В тому числі, Податковим кодексом України не передбачено позбавлення права платника податку при розрахунках з бюджетом з податку на додану вартість користуватись податковим кредитом, у тому разі якщо платник не скористався правом на бюджетне відшкодування протягом 1095 днів.

Також слід зазначити, що за змістом п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що податкова декларація за вересень 2013 року з податку на додану вартість заповнена та подана позивачем до податкового органу до фактичного узгодження податкових зобов'язань, а саме ТОВ «Торговий дім Парадіс-Дніпропетровськ» оскаржило податкове повідомлення - рішення №0000482304 від 26.12.12р. в судовому порядку.

При цьому, нормами чинного податкового законодавства не встановлено обов'язок платника податку врахувати у податкової звітності суму неузгодженого грошового зобов'язання, до моменту його узгодження.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року по справі №804/7652/13-а було задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Парадіс-Дніпропетронськ» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області державної податкової служби №0000482304 від 26 грудня 2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5596751 грн., №0001521530 від 16 квітня 2013 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5407558 грн., №0001531530 від 16 квітня 2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 236541,25 грн., №0002091530 від 27 травня 2013р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5364 135 грн., №0002101530 від 27 травня 2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 65134,50 грн., яка ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 року залишена без змін, тобто набрала законної сили в силу статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, судами встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ та збільшення суми грошових зобов'язань з ПДВ став висновок відповідача, що в термін 1095 днів, визначений п.102.5 ПК України, позивачем не подано заяву на повернення надміру сплачених податків або на їх відшкодування з бюджету. Однак вимоги Податкового Кодексу України не встановлюють для платника податку, який має право на бюджетне відшкодування обов'язку щодо прийняття такого рішення, а в разі його не прийняття застосування штрафних санкцій до платника. Тобто, відповідачем при проведенні перевірки безпідставно застосовані положення п.102.5 ст.102 ПК України, які визначають строки давності на подання заяви про бюджетне відшкодування, до показників рядка 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду) декларації з податку на додану вартість, оскільки застосування цієї норми права можливо у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку, між тим позивач не заявляв свого наміру на відшкодування цього податку із бюджету, відповідного рішення не приймав та не звертався до відповідача із необхідною заявою.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною другою цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно положень частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність їх винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговий дім Парадіс-Дніпропетровськ" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005152203 від 26.11.2013 року, №0001922203 від 28.04.2014 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005152203 від 26.11.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001922203 від 28.04.2014 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"Торговий дім Парадіс-Дніпропетровськ" (код ЄДРПОУ 34886148) судові витрати у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп..

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно з ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко