Ухвала

від 04.11.2014 по справі 804/10029/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2014 рокусправа № 804/10029/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Григорян А. С. (директор)

- Денисенко Т. М. (дов. від 22.10.2014 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року

у справі № 804/10029/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Дорбуд-Г»

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Дорбуд-Г» звернулося до адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акту перевірки №1813/224/35055639 від 02.07.2013 показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2012 року, які позивачем задекларовано у податковій звітності за відповідний період; зобов'язати відповідача відновити в діючих електронних автоматизованих системах співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2012 року, які позивачем задекларовано в податковій звітності за відповідний період.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача за серпень 2012 року та виключення з електронної бази даних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ на підставі акту перевірки. Є безпідставними висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій позивача з ПП «Пластпромбізнес» лише на підставі акту № 687/152/34358860 від 05.12.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки, складеного ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області щодо ПП «Пластпромбізнес» та акту перевірки №1731/22-517/37212057 від 26.10.2012, складеного Дніпропетровської МДПІ, в той час, коли первинним документам щодо правомірності формування податкового кредиту по відносинам з вказаним контрагентом, належної оцінки надано не було. Крім того, за результатами перевірки жодних рішень про донарахування податкових зобов'язань прийнято не було, що позбавляло відповідача можливості здійснювати коригування показників податкової звітності з ПДВ в з електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мали значення для повного та всебічного розгляду справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову. Відповідач зазначає, що складення акту перевірки та зазначення у ньому висновків перевірки належить до повноважень органу доходів та зборів, проте акт перевірки не містить у собі будь-яких владних приписів до суб'єкту, що перевірявся, не впливає на його права і обов'язки та не несе собою правові наслідки. Негативні наслідки може тягнути податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі такого акту, яке в даному випадку не приймалося. Внесення даних до електронної бази АІС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів носить лише інформаційний характер, на підставі якого податкові органи співставляють, обмінюються даними щодо суб'єктів господарювання, і вказані дії не порушують жодних прав та законних інтересів позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечують, у поданих запереченнях на апеляційну скаргу просять суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Спірним в межах даної справи є питання правомірності коригування відповідачем показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту позивача в автоматизованій інформаційній системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту перевірки №1813/224/35055639 від 02.07.2013.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Дорбуд-Г» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Пластпромбізнес» за період діяльності з 01.07.2012 по 30.09.2012 у фактичних періодах їх здійснення, за результатами якої складено акт №1813/224/35055639 від 02.07.2013.

Відповідач, використовуючи інформацію, отриману від податкових органів щодо контрагента позивача ПП «Пластпромбізнес», дійшов висновку про непідтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача з ПП «Пластпромбізнес», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування.

За наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення відповідач не приймав, натомість здійснив коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за серпень 2012 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем не спростовується, а саме: згідно витягу з автоматизованої інформаційної системи «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відповідачем на підставі акту перевірки внесено зміни до вказаної автоматизованої інформаційної системи шляхом коригування показників податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача по взаємовідносинам з його контрагентом ПП «Пластпромбізнес».

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції про протиправність дій відповідача, зважаючи на наступне.

Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки.

Дії органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання врегульовані п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, яким визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, в разі виявлення під час проведення перевірки заниження чи завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення, без винесення якого коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту лише на підставі акту перевірки, в якому встановлено заниження податкових зобов'язань не здійснюється, що підтверджується відсутністю вказаних повноважень податкового органу у ПК України.

Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що положення Податкового кодексу України виключають можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження у передбаченому чинним законодавством порядку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ані Податковий кодекс України, ані інші правові норми не містять повноважень податкового органу щодо коригування даних податкового кредиту та податкових зобов'язань платника податків в електронній інформаційній базі даних шляхом обнуління позитивних показників податкового кредиту та змінення сум податкових зобов'язань такого платника за результатами перевірок, що здійснюються податковим органом.

Згідно зі статтею 74 Податкового Кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 262-р та з метою реалізації положень наказу ДПА України від 17.03.2008 № 159 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" затверджено Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Пунктом 1.3.3 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (додаток до Наказу ДПА України № 266 від 18.04.2008) для реалізації Методичних рекомендацій, зокрема, створено такий програмний продукт як система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до п.2.14 Методичних рекомендацій інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до п.2.21 Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Вказаним наказом ДПА України №266 від 18.04.2008 не передбачено, що акт перевірки є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників.

Виходячи з наведених правових норм, приймаючи до уваги що показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в АІС «Податковий блок» та підсистемі «Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати, колегія суддів дійшла висновку про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, оскільки невизнання та зняття з обліку податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача, визначених при придбанні та подальшому продажу товарів (робіт, послуг) фактично є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст.49 ПК України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.

Крім того, з огляду на взаємопов'язаність всіх показників податкового обліку позивача як платника податків самостійне коригування податковим органом показників у податкового кредиту та зобов'язань позивача в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за період, що перевірявся, вплине на показники цього податку і за інші періоди, що, враховуючи незаконність таких дій відповідача, призводить до порушення охоронюваних законом прав та законних інтересів позивача.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, оскільки самостійна зміна відповідачем задекларованих показників в автоматизованій інформаційній системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» фактично є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвали законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у справі №804/10029/13-а - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко