Ухвала

від 03.12.2014 по справі 826/8246/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8246/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання: Самсонова М.М., за участю сторін: представник позивача Луценко Р.Р., представник відповідача Івченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Канквест Паллет» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Канквест Паллет» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Канквест Паллет» (надалі - ТОВ «Канквест Паллет») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2014 р. № 0000332203, яке прийнято відповідачем за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки.

Позов обґрунтовано тим, що висновки податкового органу щодо не реальності здійснення господарських угод з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Леонайдс Кепітал» (надалі ТОВ «Леонайдс Кепітал») ґрунтуються на висновках акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента та спростовуються наданими позивачем первинними документами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2014 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «Леонайдс Кепітал» носять реальний характер.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2014 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Канквест Паллет» з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Леонайдс Кепітал» за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. за результати якої складено акт від 24.12.2013 №383/26-57-22-03-07/37311008, в якому зазначено про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п. 201.1,201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), пп. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення №88), що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2012 року на загальну суму 112 020, 00 грн.

В акті перевірки зазначено, що підставою для висновків відповідача була інформація з акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «Леонайдс Кепітал» від 28.05.2012 № 1850/22-3/37568304, згідно якої: кількість працюючих на даному підприємстві - 3 особи; складські приміщення - відсутні; не встановлено факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами. Крім того, в акті перевірки відповідача зазначено, що позивачем в ході перевірки не надано будь-яких належним чином оформлених документів на підтвердження обставин транспортування товару постачальником.

Відповідачем на підставі вказаного зроблено висновок: операції між ТОВ «Канквест Паллет» та ТОВ «Леонайдс Кепітал» здійснювалися з метою штучного формування податкового кредиту та не мали реального товарного характеру (факту передачі товарів, робіт, послуг від продавця до покупця). Відсутність у ТОВ «Леонайдс Кепітал» основних фондів, відсутність трудових ресурсів, що є ознаками того, що дана операція не має економічної суті (не є господарською) та вказує на відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Відтак, ТОВ «Леонайдс Кепітал» не могло надати товар, та послуги щодо розвантаження, складування та ремонту піддонів ТОВ «Канквест Паллет» за перевіряємий період.

На підставі вказаного акту відповідачем за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п. 201.1, 201.6, 201.10 ст.201 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 року № 0000332203, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 112020 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 28 005 грн.

Вищенаведені обставини не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України випливає, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 необхідною умовою для віднесення позивачем сум податку з придбаних товарів (робіт, послуг) до податкового кредиту та до складу валових витрат є факт придбання таких товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в межах його власної господарської діяльності, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (робіт, послуг), тому в межах даного спору підлягає встановленню факт підтвердження сум витрат на придбання товарів (робіт, послуг) належним чином оформленими первинними документами, факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентом та спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач підписав з ТОВ «Леонайдс Кепітал» три договори:

- договір купівлі-продажу від 01.08.2012 №12/0801/1, згідно якого контрагент-продавець зобов'язується поставити та передати у власність позивачу піддони, а останній зобов'язується прийняти та оплатити цей товар. При цьому, відповідно до п. 5.2 договору, відвантаження товару здійснюється силами продавця;

- договір про надання послуг від 01.08.2012 № 12/0801/2, предметом якого є надання контрагентом послуг по розвантаженню та сортуванню піддонів б/у на складах позивача, за ціною 11,76 грн. (в т.ч. ПДВ) за одиницю розвантаженого та посортованого товару;

- договір про надання послуг від 01.09.2012 № 12/0801/3, предметом якого є надання контрагентом послуг з ремонту піддонів б/у з матеріалів позивача.

На підтвердження здійснення господарської операції позивач надав наступні документи: за договором купівлі-продажу від 01.08.2012 №12/0801/1: видаткові накладні від 03.09.2012 № РН-030902 згідно якої поставлено 2140 піддонів різного сорту на суму 58977,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 9829,60 грн.), від 10.09.2012 № РН-100901 поставлено 2020 піддонів різного сорту та 200 кришок на суму 59995,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 9999,30 грн.), від 12.09.2012 № РН-120901 поставлено 1340 піддонів на суму 59978,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 9996,40 грн.), від 18.09.2012 № РН-180901 поставлено 1773 піддони різного сорту та 80 кришок на суму 58358,64 грн. (в т.ч. ПДВ - 9726,44 грн.), від 19.09.2012 № РН-190901 поставлено 1104 піддони на суму 54979,20 грн. (в т.ч. ПДВ - 9163,20 грн.), від 21.09.2012 № РН-210901 поставлено 1180 піддонів на суму 52816,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 8802,80 грн.), від 26.09.2012 № РН-260902 поставлено 950 піддонів різного сорту на суму 25926,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4321,00 грн.), від 26.09.2012 № РН-260901 поставлено 800 піддонів різного сорту на суму 20352,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3392,00 грн.);

- податкові накладні від 03.09.2012 № 2, від 10.09.2012 № 12, від 12.09.2012 № 16, від 18.09.2012 № 29, від 19.09.2012 № 31, від 21.09.2012 № 34, від 26.09.2012 № 41, від 26.09.2012 № 40.

ТОВ «Леонайдс Кепітал» перед поставкою товару були виставлені рахунки на оплату (від 03.09.2012 № СФ-030903, від 10.09.2012 № СФ-100902, від 12.09.2012 № СФ-120903, від 18.09.2012 № СФ-180901, від 19.09.2012 № СФ-190901, від 21.09.2012 № СФ-210902, від 26.09.2012 № СФ-260903, від 26.09.2012 № СФ-260902) цього товару з загальною його вартістю, що відповідає ціні у вищенаведених видаткових накладних.

Позивачем не були надані довіреності на отримання товару позивачем. Крім того на підтвердження факту оплати за придбаний товар позивач надав виписки банку по його рахунку, згідно яких лише дві операції - 24.09.2012 р. вказують на сплату позивачем коштів ТОВ Леонайдс Кепітал» по виставленим рахункам на оплату товару поставленого у вересні 2012 року, а саме: 10000,00 грн. сплачено по рахунку від 03.09.2012 № СФ-030903 та 28570,00 грн. сплачено одночасно за двома рахунками від 03.09.2012 № СФ-030903 та від 31.08.2012 № СФ-310808.

Інших доказів щодо оплати товару позивач не надав.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що транспортні витрати згідно податкових накладних складають 0,00 грн.

На підтвердження здійснення господарської операції за договором від 01.08.2012 № 12/0801/2 позивач надав наступні документи: акти про надання послуг від 13.09.2012 № ОУ-130901 на суму 48216,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8036,00 грн.) та від 14.09.2012 № ОУ-140905 на суму 58800,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9800,00 грн.), та виставило позивачу рахунки на оплату вказаних послуг від 13.09.2012 № СФ-130901 та від 14.09.2012 №СФ-140903; податкові накладні від 13.09.2012 № 17 та від 14.09.2012 № 22, суми податку на додану вартість по яких позивачем віднесені до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у вересні 2012 року.

Проте, позивач доказів на підтвердження факту проведення розрахунків з контрагентом за надані у вересні 2012 року послуги не надав.

На виконання договору про надання послуг за договором від 01.09.2012 № 12/0801/3 позивач надав документи: щодо ремонтування 9651 од. товару акти надання послуг від 03.09.2012 № ОУ-030901 на суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7500,00 грн.), від 06.09.2012 № ОУ-060901 на суму 38520,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6420,00 грн.), від 14.09.2012 № ОУ-140904 на суму 59958,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9993,00 грн.), від 20.09.2012 № ОУ-200901 на суму 30240,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5040,00 грн.), за якими виставило позивачу рахунки на оплату вказаних послуг від 03.09.2012 № СФ-030904, від 06.09.2012 №СФ-060901, від 14.09.2012 № СФ-140902, від 20.09.2012 №СФ-200902; податкові накладні від 03.09.2012 № 3, від 06.09.2012 № 9, 14.09.2012 № 21 та від 20.09.2012 № 32.

Проте, доказів на підтвердження факту проведення розрахунків з контрагентом за надані у вересні 2012 року послуги позивачем не надано.

Отже, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що позивач не надав суду всіх необхідних документів на підтвердження реального характеру здійснення господарських операцій з контрагентом. Апелянтом вказаний висновок суду першої інстанції не спростовано.

Крім того, судом першої інстанції проаналізовано економічна доцільність вище перелічених договорів.

З наданих позивачем документів вбачається, що позивач придбавав у вересні 2012 року у ТОВ «Леонайдс Кепітал» піддони різних сортів, а саме: піддон за ціною 37,30 грн. (без ПДВ) за одиницю; піддон 1-го сорту за ціною 39,40 грн. (без ПДВ) за одиницю; піддон 1-го сорту з термообробкою за ціною 37,50 грн., 37,90 грн., 44,40 грн. (без ПДВ) за одиницю; піддон 2-го сорту за ціною 25,80 грн., 22,50 грн., 27,50 грн. (без ПДВ) за одиницю; піддон 2-го сорту з термообробкою за ціною 31,20 грн. (без ПДВ) за одиницю; піддон 3-го сорту за ціною 19,10 грн., 19,20 грн., 19,26 грн., 19,30 грн., 17,50 грн., 17,90 грн., 21,50 грн.(без ПДВ) за одиницю; піддон 3-го сорту з термообробкою за ціною 21,20 грн. (без ПДВ) за одиницю; піддон 4-го сорту з термообробкою за ціною 23,60 грн. (без ПДВ) за одиницю; європіддон з термообробкою за ціною 41,50 грн., 43,00 грн. (без ПДВ) за одиницю.

У тому ж вересні 2012 року позивач продав вказаний товар за ціною: ТОВ «Аміда Плюс» піддон 2-го сорту з термообробкою за ціною 36,25 грн. (без ПДВ) за одиницю, при цьому ціна закупівлі - 31,20 грн.; ТОВ «Чіпіта Україна Збут», ПП «Аллакс», ТОВ «Альцест» піддон 3-го сорту за ціною 20,83 грн. (без ПДВ) за одиницю, при цьому ціна закупівлі - 19,10 грн., 19,20 грн., 19,26 грн., 19,30 грн., 17,50 грн., 17,90 грн., 21,50 грн.; ТОВ «Чіпіта Україна Збут» піддон 1-го сорту за ціною 45,83 грн. (без ПДВ) за одиницю, при цьому ціна закупівлі - 39,40 грн.; ТОВ «ДЖІ.М» піддон 3-го сорту за ціною 22,40 грн. та 23,12 грн. (без ПДВ) за одиницю, при цьому ціна закупівлі - 19,10 грн., 19,20 грн., 19,26 грн., 19,30 грн., 17,50 грн., 17,90 грн., 21,50 грн.; ТОВ «ДЖІ.М» піддон 2-го сорту за ціною 34,51 грн. (без ПДВ) за одиницю, при цьому ціна закупівлі - 25,80 грн., 22,50 грн., 27,50 грн.; ДП «Київцемент» піддон 3-го сорту за ціною 30,00 грн. (без ПДВ) за одиницю, при цьому ціна закупівлі - 19,10 грн., 19,20 грн., 19,26 грн., 19,30 грн., 17,50 грн., 17,90 грн., 21,50 грн.; Студія Модерна, ТОВ, ТОВ «Європрофіль юа» піддон 3-го сорту за ціною 22,50 грн. (без ПДВ) за одиницю, при цьому ціна закупівлі - 19,10 грн., 19,20 грн., 19,26 грн., 19,30 грн., 17,50 грн., 17,90 грн., 21,50 грн.; ТОВ «Київська кріпильна компанія» піддон 3-го сорту за ціною 21,63 грн. (без ПДВ) за одиницю, при цьому ціна закупівлі - 19,10 грн., 19,20 грн., 19,26 грн., 19,30 грн., 17,50 грн., 17,90 грн., 21,50 грн.; ТОВ «ВП «Скіф» піддон 3-го сорту з термообробкою за ціною 24,72 грн. (без ПДВ) за одиницю, при цьому ціна закупівлі - 21,20 грн.; ТОВ «КВС -Україна» піддон 4-го сорту з термообробкою за ціною 27,50 грн. (без ПДВ) за одиницю при цьому ціна закупівлі - 23,60 грн.; ДП Кам'янецьПодільського ПАТ «Гіпсовик» піддон 2-го сорту за ціною 36,43 грн. (без ПДВ) за одиницю при цьому ціна закупівлі - 25,80 грн., 22,50 грн., 27,50 грн.

Проаналізувавши наведені ціни закупівлі та продажу товару, вбачається, що дохід позивача від продажу товару становив декілька гривень.

Таким чином, з урахуванням наведених обставин, ненадання позивачем документів для з'ясування обставин яким чином транспортувався товар, місце зберігання товару, процесу приймання товару відповідальними особами, оплати товару, тощо, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що надані позивачем документи в їх сукупності не дають суду можливості встановити реальність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Леонайдс Кепітал».

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 08.12.2014р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Канквест Паллет» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2014 року, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Канквест Паллет» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.