Рішення

від 04.12.2014 по справі 907/929/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.12.2014 Справа № 907/929/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Неомет", м. Львів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява - Міськбуд", с. Голубине Свалявського району

про стягнення 39 762,42 грн.

Суддя Бобрик Г. Й.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Прадід І. І. - представник по довіреності № 37 від 05.11.2014 року

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Неомет", м. Львів подало до господарського суду позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява - Міськбуд", с. Голубине Свалявського району суми 39 762,42 грн., з яких: 31 978,00 грн. основний борг, 2 417,56 грн. пеня, 1 598,90 грн. штраф, 478,36 грн. 3% річних, 3 289,60 грн. інфляційні витрати.

Позивач заявами від 21.11.2014 року та від 24.11.2014 року уточнив ціну позову, вказавши суму позову 39 762,42 грн. та 1 827,00 грн. судових витрат, які не включаються в ціну позову. Одночасно із вищезазначеною заявою подав суду письмові пояснення стосовно періоду прострочення заборгованості пені, 3% річних, інфляційних витрат, вказавши період прострочення з 18.12.2013 року по 18.06.2014 року.

21.11.2014 року позивач надіслав на адресу суду, відповідно до ст. 22 ГПК України заяву про уточнення позовних вимог, зазначивши загальну суму заборгованості - 39 762,42 грн.

Судом прийнято заяву позивача та долучено її до матеріалів справи.

Заява позивача про внесення виправлень в позовну заяву судом відхилена, як така, що не передбачена нормами ГПК.

Представник відповідача в судових засіданнях та в письмових поясненнях визнав основний борг в сумі 31 978,00 грн., врешті позовних вимог просить відмовити. Водночас, в письмових поясненнях від 10.11.2014 року та 24.11.2014 року просить суд розстрочити суму основного боргу на 24 місяці.

З питанням про розстрочення суми боргу позивач вправі звернутися в порядку ст. 121 ГПК України.

У судових засіданнях, за згодою сторін, відповідно до ст. 69 ГПК України, суд продовжив розгляд справи на 15 днів та відповідно до 77 ГПК України, оголошував перерви з 10.11.2014 року до 24.11.2014 року до 12:00 та з 24.11.2014 року до 04.12.2014 року до 14:00.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2013 року між сторонами по справі був укладений договір поставки товару № 9-12/2013, за умовами якого позивач ("Продавець") зобов'язався поставити та передати у власність відповідача ("Покупця") товар (котли КТН 100СР А), а "Покупець" зобов'язався прийняти та оплатити його по факту поставки.

Ціна, кількість, асортимент (або комплектність) товару обумовлюється у рахунку - фактурі або накладній, які додаються до цього Договору та становлять його невід'ємну частину (п. 1.3. Договору).

Загальна сума договору складає: 31 978,00 грн. (п. 3.1.Договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання умов вищезгаданого договору передав відповідачу згідно видаткової накладної № НТ- 0000499 від 17 грудня 2013 року, котли КТН 100СР А в кількості 2 штуки на загальну суму 31 978,00 грн. Даний товар був прийнятий відповідачем на підставі довіреності № 19 від 09.12.2013 року. Факт отримання відповідачем товару підтверджено підписом та відтиском печатки відповідача на видатковій накладній, не заперечується представником відповідача у судовому засіданні та в письмових запереченнях.

Відповідно до умов п. 4.1 Договору "Покупець" здійснює оплату після одержання товару шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок "Продавця".

Проте, відповідач не здійснив оплату отриманої партії товару, усні та телефонні звернення позивача з вимогою погасити заборгованість залишив без задоволення, що слугувало підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними) свідчить про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Строк виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі - продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України та не ставиться в залежність від звернення до боржника з вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки, позивач поставив товар 17.12.2013 року, то оплату отриманого товару відповідач мав здійснити 18.12.2013 року.

Загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає правовідносин поставки, чітко встановленою зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушують майнові права або законні інтереси інших суб'єктів поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За таких обставин факт отримання товару відповідачем і видаткова накладна, надана позивачем, на підтвердження своїх вимог, є самостійною підставою для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар в сумі 31 978,00 грн. Отже, вимога позивача про стягнення 31 978,00 грн. основного боргу заявлена правомірно та підлягає до задоволення судом.

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 13 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс / індекси інфляції та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунками позивача сума 3% річних складає 478,36 грн. та сума інфляційних витрат складає 3 289,60 грн. та охоплює період прострочення з 18.12.2013 року по 18.06.2014 року (розрахунки містяться в матеріалах справи).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором одним із видів господарської санкції згідно з ч.2 ст. 217 ГК України штрафні санкції до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

Отже, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Умовами п. 7.1 Договору від 09.12.2013 року, при несплаті чи несвоєчасній сплаті Покупцем вартості товару, останній зобов'язався виплатити Продавцю пеню у розмірі 0,3% від вартості неоплаченого товару, але не більше подвійної облікованої ставки НБУ, діючої в період прострочення, а також відшкодувати всі збитки, спричинені такою несплатою, включаючи втрачену вигоду.

За розрахунками позивача сума пені, розрахована від суми основного боргу з урахуванням подвійної облікової ставки за період прострочення з 18.12.2013 року по 18.06.2014 року, складає 2 417,56 грн. .

Окрім того, відповідно до п. 7.2 Договору при порушенні терміну оплати, вказаного в п. 4.1 даного Договору, більше ніж 20 календарних днів, Продавець має право вимагати, а Покупець зобов'язаний виплатити Продавцю штраф у розмірі 5% від неоплаченої вартості товару.

Позивач нарахував до сплати відповідачеві штраф у розмірі 5% від неоплаченої вартості товару, що складає суму 1 598,90 грн. (31978 - сума заборгованості X 5% - розмір визначений в договорі : 100).

Розрахунки позивача про стягнення 2 417,56 грн. пені, 1 598,90 грн. штрафу, 478,36 грн. 3% річних та 3 289,60 грн. інфляційних витрат судом перевірені та визнані обґрунтованими.

З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 31 978,00 грн. основного боргу, 2 417,56 грн. пені, 1 598,90 грн. штрафу, 478,36 грн. 3% річних та 3 289,60 грн. інфляційних витрат за прострочення платежу є законними та обґрунтованими матеріалами справи, не спростовані відповідачем, підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судовий збір, сплачений позивачем в сумі 1 827,00 грн. за подання позовної заяви, підлягає відшкодуванню відповідачем відповідно до ст. 49 ГПК України в повному обсязі, по винні якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 526, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу, ст. ст. 22, 44, 49, 77, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява - Міськбуд" (89320, Закарпатська область, Свалявський район, с. Голубинне, 192 код ЄДРПОУ 33000657) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Неомет" (79068, м. Львів, вул. Паньківського, буд. 4 Б, кв. 10; код ЄДРПОУ 31588482) суму 39 762,42 (тридцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят дві гривні 42 коп., з яких 31 978,00 грн. основного боргу, 2 417,56 грн. пені, 1 598,90 грн. штрафу, 478,36 грн. 3% річних та 3 289,60 грн. інфляційних витрат та 1 827,00 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Вступну та резолютивну частину рішення проголошено 04.12.2014 року.

Повне рішення складено 10.12.2014 року.

Суддя Бобрик Г. Й.