Рішення

від 08.12.2014 по справі 212/5246/14-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/5246/14-ц

2/212/2546/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2014 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді Чайкіна І.Б.,

секретарі Конограй В.В.,

за участі позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Шевченка С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду міста Кривого Рогу, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Інтерпартнер" про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Інтерпартнер" про визнання права власності на майно за набувальною давністю, в якому просив визнати за ним, ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки «FORD TRANSIT», 1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2, світло-сірого кольору, вартістю 23000 гривень.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 22 листопада 2010 року директором Товариства « Інтерпартнер» Форовим С.В. для своєчасного виконання підрядних робіт за договором було одержано від ОСОБА_2 безвідсоткову позику в сумі 23000 гривень для заправки орендованої техніки при виконанні земляних робіт, кінцевим терміном виконання робіт було 31.12.2010 року, безвідсоткова позика була оформлена строком на 30 днів. Кошти за виконані роботи могли бути зараховані на поточний рахунок підприємства лише в січні 2011 року, що унеможливлювало своєчасні розрахунки з позивачем по безвідсотковій позиці. У зв'язку з наполяганням ОСОБА_2 про одержання попередніх домовленостей стосовно термінів позики та враховуючи ситуацію, що складається на кінець фінансового року, позивач звернувся до відповідача продати йому в рахунок своєчасного погашення заборгованості по безвідсотковій позиці від 22.11.2010 року автомобіль марки «FORD TRANSIT», 1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2, світло-сірого кольору, вартістю 23000 гривень, який належить відповідачу. На що він погодився та взяв обов'язок підготовки документів купівлі-продажу на себе, а в якості гарантування домовленостей передав позивачу вищезазначений автомобіль, що було оформлено підписанням акту приймання-передачі заборгованості по безвідсотковій позиці від 22.11.2010року в сумі 23000 грн., яку визнали погашеною. Відповідач не заперечував про пропозицію погашення заборгованості шляхом продажу йому автомобіля «FORD TRANSIT». На виконання всіх домовленостей відповідачем були проведені, згідно до Статуту підприємства загальні збори, де було вирішено передати транспортний засіб для подальшого оформлення договору купівлі-продажу та після оформлення відповідних документів заборгованість по безвідсотковій позиці від 22.11.2010 року в сумі 23000 гривень вважати погашеною. З 20.12.2010 року вищевказаний автомобіль знаходиться в користуванні позивача, але фактично документи не оформлено, що створює для позивача труднощі в користуванні, у зв'язку з цим він вимушений звернутися до суду для вирішення вказаного питання.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги, заявлені у позовній заяві, підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача Шевченко С.Л. позовні вимоги позивача визнав, та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Вислухавши позивача та представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що 22 листопада 2010 року директором Товариства « Інтерпартнер» Форовим С.В. для своєчасного виконання підрядних робіт за договором було одержано від ОСОБА_2 безвідсоткову позику в сумі 23000 гривень для заправки орендованої техніки при виконанні земляних робіт, кінцевим терміном виконання робіт було 31.12.2010 року, безвідсоткова позика була оформлена строком на 30 днів( а.с.9-10).

Згідно до Статуту підприємства загальними зборами було вирішено передати ОСОБА_2 транспортний засіб марки «FORD TRANSIT», 1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2, світло-сірого кольору, вартістю 23000 гривень, який належить Товариству « Інтерпартнер»для подальшого оформлення договору купівлі-продажу ( а.с. 11-12).

20.12.2010 року на виконання протоколу Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпартнер» було підписано акт-передачі транспортного засобу автомобіля марки «FORD TRANSIT», 1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2, світло-сірого кольору, вартістю 23000 гривень - ОСОБА_2 ( а.с.13).

Відповідно до ст. 344 ч. 4 ЦК України право власності за набувальною давністю на транспортні засоби набувається за рішенням суду.

Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти рухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом (ст. 344 ч. 1 ЦК України).

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, якій після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на рухоме майно через п'ять років з часу спливу позовної давності (ч. 3 ст. 344 ЦК України).

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.

Для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно з правилами ст. 344 ЦК, по-перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом з тим факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство).

По-друге, таке володіння повинно бути відкритим, тобто очевидним для всіх інших осіб, при цьому володілець має ставитись до цього майна як до власного (експлуатувати, вживати необхідні заходи для утримання майна в належному стані тощо). Приховування володільцем свого володіння майном є порушенням цієї вимоги.

По-третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків (відповідно до ч. 2 ст. 344 ЦК особа, яка володіє майном, до часу свого фактичного володіння може приєднати час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є).

Цей строк відповідно до ст. 344 ЦК для нерухомого майна встановлений тривалістю десять років, для рухомого майна - п'ять років.

Інші строки за набувальною давністю встановлені на випадки, коли особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, але після закінчення строку договору власник не пред'явив вимоги про повернення майна. У цьому випадку право власності за набувальною давністю виникає через 15 років на нерухоме майно та через п'ять років на рухоме (ч. 3 ст. 344 ЦК). Цей строк обчислюється з дня спливу позовної давності, протягом якої власник мав право витребувати своє майно.

Перерви у володінні таким майном (ч. 3 ст. 344 ЦК) не впливають на перебіг строків набувальної давності, якщо володілець протягом одного року пред'явить вимоги про повернення майна або фактично поверне своє майно.

За загальним правилом право власності за набувальною давністю виникає з моменту спливу строків, визначених у частинах 1, 3 ст. 344 ЦК.

Слід зазначити, що оскільки можливість набуття права власності за набувальною давністю безпосередньо пов'язана зі спливом позовної давності, то ця норма не може бути застосована до вимог, на які позовна давність не поширюється (ст. 268 ЦК).

Але сам по собі сплив строку набувальної давності не є достатньою підставою для набуття володільцем права власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби та цінні папери.

Аналіз ст. 344 ЦК в сукупності, зокрема, з нормами ч. 3 ст. 335, ч. 3 ст. 1157 ЦК дає підстави для висновку, що законодавець лише приблизно визначив коло об'єктів набувальної давності, вказавши на можливість набуття рухомих і нерухомих речей, включаючи земельні ділянки, транспортні засоби і цінні папери, та не зазначивши винятки.

Однак з огляду на загальні правила можна зробити висновок, що набувальна давність не застосовується до об'єктів, виключених із цивільного обороту (ст. 178 ЦК), або до таких об'єктів, щодо яких не може бути встановлене право власності як абсолютне речове право (майнові права, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація тощо).

Деякі групи об'єктів набувальної давності мають особливий статус: нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери.

Так, у законі передбачено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду (ч. 4 ст. 344 ЦК), тобто для набуття права власності на ці об'єкти володілець повинен звернутися до суду. Набрання рішенням суду законної сили є підставою для виникнення права власності на зазначені види майна, крім нерухомого, право власності на яке підлягає державній реєстрації. На цей вид майна право власності за набувальною давністю виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Таким чином, як зазначили сторони транспортний засіб було передано 20.12.2010 року п'ятирічний строк володіння рухомим майном для визнання права власності за набувальною давністю дотримано не було, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 3, 10-11, 60, 212-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Інтерпартнер" - про визнання права власності відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу.

Повний текст рішення суду складено та підписано 10.12.2014 року.

Суддя: І. Б. Чайкін