Постанова

від 09.12.2014 по справі 914/2649/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 914/2649/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів :Мачульського Г.М., Полянського А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Медвежа Воля" на постановувід 22.10.2014 Львівського апеляційного господарського суду у справі№ 914/2649/14 господарського суду Львівської області за позовомФермерського господарства "Велес" доПриватного акціонерного товариства "Медвежа Воля" простягнення 22 361,23 грн в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: від відповідача:не з'явились не з'явились В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Петрашко М.М.) від 27.08.2014, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Д.Новосад, судді - Г.Орищин, Г.Мельник) від 22.10.2014, у справі № 914/2649/14 позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Медвежа Воля" на користь Фермерського господарства "Велес" 19 520,00 грн - основного боргу, 713,60 грн - 3% річних, 2 127,63 грн - інфляційних втрат та 1 827,00 грн - судового збору.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 640, 662, 692 ЦК України

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фермерське господарство "Велес" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Медвежа Воля" про стягнення заборгованості в загальній сумі 22 361,23 грн (19 520,00 грн - основний борг, 713,60 грн - 3% річних та 2 127,63 грн - інфляційні втрати), посилаючись на порушення відповідачем обов'язків за договором №01 від 14.03.2013.

Судами встановлено таке.

14.03.2013 між Фермерським господарством "Велес" (продавець) та Закритим акціонерним товариством "Медвежа Воля", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Медвежа Воля" (покупець), укладено договір №01 купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продає покупцю племінні корови та нетелі "Симентальської породи" в кількості 21 гол. живою масою 10 120,00 кг.

Відповідно до п.1.2. договору покупець зобов'язується прийняти велику рогату худобу в господарстві продавця і оплатити її повну вартість згідно накладних.

Згідно із п.1.3. договору передача великої рогатої худоби здійснюється по акту прийому-передачі і підкріплюється необхідними документами.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що продавець зобов'язується відвантажити велику рогату худобу після 100% надходження коштів на його рахунок.

Відповідно до п.2.1. договору ціна за один кілограм живої ваги складає 21,00 грн в т.ч. ПДВ - 3,50 грн.

Загальна сума договору складає 212 520,00 грн (п.2.2. договору).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаним договором підтверджується видатковими накладними: №РН-000024 від 02.04.2013 на суму 69 930,00 грн, №РН-000025 від 05.04.2013 на суму 76 860,00 грн та №РН-000026 від 10.04.2013 на суму 65 730,00 грн.

Позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 212 520,00 грн. Копії вказаних накладних містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуто в судовому засіданні.

Відповідачем було частково оплачено переданий товар на загальну суму 193 000,00 грн. Вказані оплати підтверджуються банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи. Оригінали вказаних банківських оглянуто в судовому засіданні. Докази сплати за решту отриманого відповідачем товару в сумі 19 520,00 грн в матеріалах справи відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суди дійшли правомірного висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 19 520,00 грн основного боргу є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами ст.625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми, тому стягнення судами з відповідача на користь позивача 713,60 грн трьох процентів річних та 2 127,63 грн інфляційних втрат є правомірним.

Доводи касаційної скарги стосовно того, що строк оплати товару не наступив, з посиланням на ст.692 ЦК України щодо зобов'язання покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього не приймаються до уваги, оскільки спростовуються встановленими судами обставинами справи про обов'язок відповідача оплатити товар на умовах 100% передоплати в твердій сумі.

Ненадання позивачем відповідачеві племінних документів не підтверджується матеріалами справи

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 8 , п.1 ч.1 ст.111 9 , ст.111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Медвежа Воля" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 у справі № 914/2649/14 залишити без змін.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді Г.Мачульський

А.Полянський