Ухвала

від 02.12.2014 по справі 806/5842/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 року м. Київ К/800/11332/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря : Іванова Д.О.

представників:

позивача: Заїка А.М.

відповідача : Плужнік К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 року

у справі № 806/5842/13-а

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІНКО-ФУД УКРАЇНА» доБердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКО-ФУД УКРАЇНА» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ІНКО-ФУД УКРАЇНА») звернулось з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу позивач посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ОДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «ІНКО-ФУД УКРАЇНА» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень - грудень 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень - грудень 2012, за результатами якої складено акт від 16.07.2013 року №161/1504/35976986.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ «ІНКО-ФУД УКРАЇНА» не має права на отримання суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2012 року на 10000 грн., за червень 2012 року на 10000 грн., за липень 2012 року на 141255 грн., за серпень 2012 року на 159011 грн., за вересень 2012 року на 450000 грн., за жовтень 2012 року на 1150000 грн., за листопад 2012 року на 450000 грн., за грудень 2012 року на 1050000 грн. та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України , в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення за червень 2012 року в сумі 20016,59 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 31.07.2013 року №0000101504, у зв'язку з чим ТОВ «ІНКО-ФУД УКРАЇНА» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3420266 грн. та №0000091504, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 20017 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу .

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.5 ст. 200 ПК України передбачено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ІНКО-ФУД УКРАЇНА» щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 31.07.2013 року №0000101504 та №0000091504, суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, посилався на:

- постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 року (залишену без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2013 року) у справі №0670/5705/12, де скасовано податкове повідомлення - рішення від 20.08.2012 року №0000061504 про зменшення ТОВ «ІНКО-ФУД УКРАЇНА» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2012 року у розмірі 10000 грн. та штрафних фінансових санкцій в розмірі 5000 грн.,

- постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.02.2013 року (залишену без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 року) у справі № 0670/6483/12, де скасовано податкове повідомлення - рішення від 18.09.2012 року №000081504 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 10000 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 5000 грн.,

- постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 року (залишену без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2013 року) у справі № 0670/7627/12, де скасовано податкове повідомлення - рішення від 02.11.2012 року №0000101504 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень - серпень 2012 року у розмірі 300266 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 150133 грн.,

- постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 року (залишену без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2013 року) у справі № 806/597/13-а скасовано податкове повідомлення - рішення від 18.01.2013 року №000001/1504 сума завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень - жовтень 2012 року у розмірі 1 600 000 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 800 000 грн.,

- постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.04.2013 року (залишену без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року) у справі № 806/2008/13-а, де скасовано податкове повідомлення - рішення від 13.03.2013 року №000002/1504 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад - грудень 2012 року у розмірі 1 500 000 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 750 000 грн., зазначені податкові повідомлення - рішення прийняті ОДПІ за наслідками попередніх перевірок ТОВ «ІНКО-ФУД УКРАЇНА» за вищевказані періоди у тих самих розмірах.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «ІНКО-ФУД УКРАЇНА» порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: в травні 2012 року до складу податкового кредиту включено податкову накладну від 30.05.2012 року № 27 на суму ПДВ 20016,59 грн. від ПП «Реалбуд», не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до завищення суми податкового кредиту на 20016,59 грн. та до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 20016,59 грн.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України , податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно п. 201.6 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 26.06.2012 року ДПІ було направлено запит ТОВ «ІНКО-ФУД УКРАЇНА» №66720/10/16-01 про проведення моніторингу реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та запропоновано надати письмове підтвердження щодо отриманих ТМЦ від ПП «Реалбуд» у травні 2012 року.

В свою чергу, позивач 04.07.2012 року повідомив ДПІ про виявлені невідповідності даних відображених в реєстрі виданих та одержаних податкових накладних за період травень 2012 року та надав копію реєстру з виправленими помилками.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з первинного реєстру було виключено податкові накладні від 30.05.2012 року № 25 на суму ПДВ 713,20 грн., № 26 на суму ПДВ 7996,40 грн., № 27 на суму ПДВ 20016,59грн., які були помилково включені, а натомість, до Реєстру на підставі паперових екземплярів були включені податкові накладні від 30.05.2012 року № 25 на суму ПДВ 9575,40 грн., № 26 на суму ПДВ 9575,39 грн., № 27 на суму ПДВ 9575,40 грн.

Отже, на момент перевірки податкова накладна № 27 від 30.05.2012 року на суму ПДВ 20016,59 грн., яку знято з податкового кредиту відповідачем, не включена позивачем до реєстру виданих та одержаних податкових накладних за травень 2012 року.

Водночас, відповідачем в акті перевірки зазначено, що ТОВ «ІНКО-ФУД УКРАЇНА» у вересні 2012 року самостійно зменшено податковий кредит на суму ПДВ 20016,59 грн. по податковій накладній від 30.05.2012 року № 27 від ПП «Реалбуд», що відображено в Реєстрі отриманих податкових накладних, хоча коригуючий реєстр за травень 2012 року подано в липні 2012 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов