Постанова

від 04.11.2014 по справі 804/16488/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 р. Справа № 804/16488/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпр Обл Зем Агенція» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

08.10.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпр Обл Зем Агенція» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.07.2014 року № 0002882203.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі висновків, викладених у акті перевірки від 10.06.2014 року № 2020/2203/38529795, прийнято податкове повідомлення-рішення 03.07.2014 року № 0002882203, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 499 308 грн. Позивач з зазначеним рішенням не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Враховуючи те, що відповідачем не виконано вимогу суду щодо подання письмових заперечень та пояснень проти позову, визначену в ухвалі суду від 08.10.2014 року, суд вирішив розглянути справи на підставі доказів, наявних в ній.

Відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпр Обл Зем Агенція» (далі - ТОВ «ДОЗА») зареєстроване як юридична особа 15.01.2013 року та перебуває на податковому обліку в Лівобережні об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

10.06.2014 року працівниками Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт № 2020/2203/38529795 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Дніпр Обл Зем Агенція» (код ЄДРПОУ 38529795) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Кийторгсервіс» (код ЄДРПОУ 38800200) за листопад, грудень 2013 року, їх реальності та повноти відображення».

Відповідно до висновків вказаного акту, документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено:

1. Не реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Дніпр Обл Зем Агенція», а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Дніпр Обл Зем Агенція» операцій по ланцюгу з постачальником ТОВ «Кийторгсервіс» за період листопад, грудень 2013 року.

2. Не реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Дніпр Обл Зем Агенція», а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Дніпр Обл Зем Агенція» операцій по ланцюгу з постачальником ТОВ «Кийторгсервіс» - ТОВ «Дніпр Обл Зем Агенція» - контрагенти-покупці за період листопад, грудень 2013 року з такими контрагентами: ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ДП «Дніпропетровський інститут землеустрою», ДП «Запорізький інститут землеустрою», сільськогосподарське ТОВ «Дружба-Казначеївка», фермерське господарство «Барвінок», ТОВ ВКП «Ювіс», селянське (фермерське) господарство «Хуторське», селянське (фермерське) господарство «Зоря», ФГ «Нове», ПП «Геохора», селянське (фермерське) господарство «Перлина», ФГ «Сонячне», СФГ «Аудит», селянське (фермерське) господарство «Ліна», ФГ «ОЛЛА», СФГ «Росток», ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», ТОВ «Шураві», ФГ «Агросенс», ФГ «Подоляночка», ФГ «Берегиня», ТОВ Фірма «Атекс», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укргеопроект», служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області, ПВКП «Промтехснаб», КП «МЗКЦ», ТОВ «Шестірня», ТОВ Агрофірма «Обрій», ТОВ «Агрофірма «Вікторія», СФГ «Мічуріна», ПП «Оазіс», ТОВ «Гетьман», ПП «АФ «Славутич», ТОВ «Придніпровський», ТОВ «Фрунзе», ПСП «Олександрівське», ПРАТ «ОРРЗ», ПП «Перемога АВК», С(Ф)Г «Зоряне», ТОВ «Перемога», ПСГП «Еліта», ТОВ «Еліта», ТОВ «Агрофірма Росток», СПП «Чумаки», ПП «Агрофірма «Сяйво», ТОВ «Агроальянс», ТОВ «Стандарт Україна», ТОВ «Гарант-Агро», СФГ «Фаворит», ТОВ «Нікопольський завод електрозварювальних труб», ПП АФ «Прогрес», ПП «Таврія», ФГ «Адоніс», ТОВ «Агрікол-Україна», ТОВ «Лани Нікопольщини», ТОВ «Зеленодольський Хлібокомбінат», ПП «А-ЯІК», ТОВ «Стіл Агро», ТОВ «Чистопілля», ТОВ «Експерт-Груп», ТОВ «Агродніпроцентр», ТОВ «Агротрейд-2010», ТОВ «АДМ», ПП «Укрмережземпроект».

3. Порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 332 872 грн. у т.ч. у листопаді 2013 року на суму 163 928 грн. та у грудні 2013 року на суму 168 944 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними висновками акту перевірки позивачем подано письмові заперечення на нього.

Листом від 27.06.2014 року № 21242/10/04-64-22-03-11 позивача повідомлено про результати розгляду заперечень та про залишення їх без задоволення, а акту перевірки без змін.

03.07.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002882203, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 499 308 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 332 872 грн. та за штрафними санкціями - 166 436 грн.

Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом ТОВ «Дніпр Обл Зем Агенція» грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.

Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

Порядок проведення податковим органом перевірок та оформлення результатів її проведення визначені главою 8 Податкового кодексу України (статті 75 - 86) та Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 395 від 14.03.2013 року (далі - Порядок № 395).

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно ст. 86 цього Кодексу результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до Порядку № 395 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пункт 1.5.).

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пункт 1.6.).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 1.7.).

Результати документальної перевірки діяльності платника податків складаються таким чином - у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення (пункт 2.3.2.2.).

З акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для винесення оспорюванного рішення стали наступні обставини.

В ході здійсненої перевірки встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем було укладеного договір з ТОВ «Кийторгсервіс», предметом якого є надання інформаційних та інших послуг.

Згідно висновків податкового органу операції між позивачем та ТОВ «Кийторгсервіс» не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети), оскільки за результатами перевірки неможливо підтвердити факт реального здійснення господарської діяльності.

Оскільки, ТОВ «Дніпр Обл Зем Агенція» не мало права на реалізацію послуг отриманих у ТОВ «Кийторгсервіс» своїм контрагентам-покупцям, підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 163 928 грн. у листопаді 2013 року та суму в розмірі 168 944 грн. в грудні 2013 року.

З метою підтвердження або спростування висновків податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів.

Відповідно до установчих та реєстраційних документів ТОВ «ДОЗА» основними видом діяльності зокрема є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг та технічного консультування в цих сферах.

Згідно штатного розкладу ТОВ «ДОЗА» на підприємстві працюють спеціалісти із землевпорядкування, інженери-землевпорядники, інженери-геодезисти, інші особи, всього в кількості 49 чоловік.

З матеріалів справи судом встановлено, що 20.10.2013 року між ТОВ «Дніпр Обл Зем Агенція» (замовник) та ТОВ «Кийторгсервіс» (виконавець) укладено договір № К 201013, предметом якого є надання інформаційних та інших послуг клієнтам замовника, а також функцій з виконання робіт, обумовлених договорами між замовником та клієнтами замовника, в порядку та на умовах, встановлених цим договором.

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору позивачем надано та судом досліджено наступні первинні документи: податкові накладні виписані ТОВ «Кийторгсервіс» на адресу ТОВ «Дніпр Обл Зем Агенція» з відображеними видами наданих послу, їх вартість та суми сплаченого податку на додану вартість, акти надання послуг, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), якими підтверджується факт отримання ТОВ «Дніпр Обл Зем Агенція» послуг від ТОВ «Кийторгсервіс» та їх вартість, платіжні доручення.

З наданих первинних документів вбачається, що ТОВ «Кийторгсервіс» надавало позивачеві послуги щодо підготовки обмінного файлу у складеній конфігурації у форматі XML, топографо-геодезичні вишукувальні та камеральні роботи, інформаційно-консультативні послуги щодо аналіз та підготовки документів для виконання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

На підставі отриманих податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит.

Як вбачається з акту перевірки податковий орган прийшов до висновку про нереальність вищевказаних господарських операцій виключно на підставі податкової інформації, отриманої у вигляді актів від інших ДПІ, а саме: акти ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.01.2014 року № 75/26-57-22-05/38800200 про результати проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Кийторгсервіс» щодо документального не підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за період листопад 2013 року та від 03.02.2014 року № 116/26-57-22-05/38800200 про результати проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Кийторгсервіс» щодо документального не підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2013 року.

Суд звертає увагу, що відповідно до акту перевірки відповідач дійшов висновку про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Кийторгсервіс» на підставі розгляду матеріалів перевірок, які здійснені іншим податковим органом. Проте, оцінюватись при дослідженні господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Отже, з огляду на вказане, висновок відповідача про не підтвердження операцій між позивачем і ТОВ «Кийторгсервіс», а також про відсутність реального здійснення господарських операцій є безпідставним і необґрунтованим.

Також судом вважають необґрунтованим доводи податкового органу про те, що подані позивачем первинні документи не можуть підтвердити фактичне виконання умов укладеного договору, оскільки акти виконаних робіт не містять обов'язкових реквізитів таким, як: дата складання даних документів та відсутні дані, які дали б змогу ідентифікувати осіб, які підписували документи.

Здійснивши аналіз долучених до матеріалів справи первинних документів, зокрема актів про надання послуг судом встановлено, що вказані акти містять обов'язкові реквізити, такі як: дату складання, назви підприємств від імені яких складено документи, зміст та обсяг наданих послуг, їх вартість, підписи осіб та печатки підприємств.

Окрім того, суд вважає безпідставним посилання податкового органу на Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», як на підставу того, що ТОВ «Кийторгсервіс» не мало права виконувати роботи з землеустрою оскільки відсутня ліцензія на цей вид діяльності, оскільки зазначені податковим органи послуги проведення землеоціночних робіт та земельних торгів не надавались. Предметом укладеного позивачем з ТОВ «Кийторгсервіс» договору є надання послуг, які не потребують отримання ліцензій на право їх здійснення.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( пункт 198.1.).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.).

Як вбачається з акту перевірки та матеріалами справи підтверджено, що придбані у ТОВ «Кийторгсервіс» послуги використовувались позивачем у власній господарській діяльності, зокрема під час правочинів з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ДП «Дніпропетровський інститут землеустрою», ДП «Запорізький інститут землеустрою», сільськогосподарське ТОВ «Дружба-Казначеївка», фермерське господарство «Барвінок», ТОВ ВКП «Ювіс», селянське (фермерське) господарство «Хуторське», селянське (фермерське) господарство «Зоря», ФГ «Нове», ПП «Геохора», селянське (фермерське) господарство «Перлина», ФГ «Сонячне», СФГ «Аудит», селянське (фермерське) господарство «Ліна», ФГ «ОЛЛА», СФГ «Росток», ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», ТОВ «Шураві», ФГ «Агросенс», ФГ «Подоляночка», ФГ «Берегиня», ТОВ Фірма «Атекс», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укргеопроект», служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області, ПВКП «Промтехснаб», КП «МЗКЦ», ТОВ «Шестірня», ТОВ Агрофірма «Обрій», ТОВ «Агрофірма «Вікторія», СФГ «Мічуріна», ПП «Оазіс», ТОВ «Гетьман», ПП «АФ «Славутич», ТОВ «Придніпровський», ТОВ «Фрунзе», ПСП «Олександрівське», ПРАТ «ОРРЗ», ПП «Перемога АВК», С(Ф)Г «Зоряне», ТОВ «Перемога», ПСГП «Еліта», ТОВ «Еліта», ТОВ «Агрофірма Росток», СПП «Чумаки», ПП «Агрофірма «Сяйво», ТОВ «Агроальянс», ТОВ «Стандарт Україна», ТОВ «Гарант-Агро», СФГ «Фаворит», ТОВ «Нікопольський завод електрозварювальних труб», ПП АФ «Прогрес», ПП «Таврія», ФГ «Адоніс», ТОВ «Агрікол-Україна», ТОВ «Лани Нікопольщини», ТОВ «Зеленодольський Хлібокомбінат», ПП «А-ЯІК», ТОВ «Стіл Агро», ТОВ «Чистопілля», ТОВ «Експерт-Груп», ТОВ «Агродніпроцентр», ТОВ «Агротрейд-2010», ТОВ «АДМ», ПП «Укрмережземпроект», іншим замовникам зазначеними у долучених до матеріалів справи договорах.

Отже висновки податкового органу про те, що позивач не мав права використовувати у своїй господарській діяльності придбані у ТОВ «Кийторгсервіс» послуги у зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по вказаним операціям спростовуються встановленими в ході судового розгляду справи та підтвердженими первинними документами обставинами.

Податковим органом не надано суду доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача, а висновки про неможливість здійснення господарських операції позивача з його контрагентами-покупцями ґрунтується виключно на доводах щодо не підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «Кийторгсервіс» та ТОВ «ДОЗА», які піддані сумніву в ході судового розгляд справи.

Вказані обставини судом не можуть вважатись як такі, що належним чином підтверджують правомірність висновків податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту.

Таким чином суд зазначає, що відповідач безпідставно дійшов до висновку про завищення позивачем податкового кредиту в розмірі 163 928 грн. у листопаді 2013 року та суму в розмірі 168 944 грн. в грудні 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач формував податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що ТОВ «ДОЗА» склало свою податкову звітність з податку на додану вартість без відповідного підтвердження первинними документами та відсутні підстави вважати про заниження податку на додану вартість.

Таким чином, відповідач прийшов помилкового висновку про завищення позивачем податкового кредиту та як наслідок про заниження податку на додану вартість.

Вказане призвело до неправомірного збільшення позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає податкове повідомлення-рішення від 03.07.2014 року № 0002882203 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпр Обл Зем Агенція» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.07.2014 року № 0002882203.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 04.11.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля