Ухвала

від 02.12.2014 по справі 814/1351/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1351/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес хол" до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2014р. № 0001072201, -

В С Т А Н О В И В:

21.05.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес хол» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2014р. № 0001072201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 110062 гривень та застосовано штрафну санкцію в сумі 27516 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2014 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес хол» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 19.05.2014 року №0001072201.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 21.07.2014 року державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2014 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес хол».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 17.04.2014р. №389, у період з 18.04.2014р. по 25.04.2014р. головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області Дарієнко О.Л. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Бізнес хол» (код за ЄДРПОУ 37436459) з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування з податку на прибуток, по взаємовідносинах з ТОВ «Николаев Шампиньон» (код за ЄДРПОУ 36433394) за листопад 2012 року, січень, квітень 2013 року, ТОВ «Аламотрейд» (код за ЄДРПОУ 38436450) за лютий-травень, серпень 2013 року, ТОВ «Фениксторг» (код за ЄДРПОУ 38436423) за квітень 2013 року, ТОВ «Нектар Юг» (код за ЄДРПОУ 37630141) за грудень 2013 року та січень 2014 року, ПП ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) за лютий-квітень 2013 року, ТОВ ВКФ «Вікторія-2» (код за ЄДРПОУ 19163130) за грудень 2013 року, ТОВ «Десна-Транс Груп» (код за ЄДРПОУ 34853683) за лютий 2014 року та правомірності формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та доходів, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування з податку на прибуток, по взаємовідносинах з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у зазначених контрагентів-постачальників у відповідних періодах, за результатами якої складено акт перевірки №1676/14-02-22-01/37436459 від 06 травня 2014 року.

У висновках акту перевірки, серед іншого, вказується на порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, абз. а) п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 110062 грн. (у т.ч. за листопад 2012 року завищено на суму 15682 грн., за грудень 2012 року занижено на суму 15682 грн., за січень 2013 року занижено на суму 5241 грн., за січень 2013 року завищено на суму 5241 грн., за квітень 2013 року занижено на суму 9054 грн., за травень 2013 року завищено на суму 9054 грн., за грудень 2013 року занижено на суму 67529 грн., за січень 2014 року занижено на суму 42533 грн.).

В акті перевірки зазначено, що згідно наданих до перевірки первинних документів у перевіряємий період ТОВ «Бізнес хол» мало договірні відносини з контрагентами ТОВ «Аламотрейд», ТОВ «Фениксторг», ТОВ «Нектар Юг», ПП ОСОБА_3, ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ ВКФ «Вікторія-2», ТОВ «Десна-Транс Груп» суми ПДВ за якими товариством віднесено до податкового кредиту відповідних періодів. Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту. Зокрема, ДПІ Ленінському районі м.Миколаєва посилається на відомості які містяться в актах Миколаївського відділення Очаківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 08.10.2013р. №25/22/38436423 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Фениксторг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2013р. по 31.08.2013р.», від 07.11.2013р. №34/22-38436450 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аламотрейд» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Нектар Юг», ТОВ «Николаев Шампиньон», їх реальності та повноти відображення в лютому 2013 року», від 06.12.2013р. №52/22-38436450 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аламотрейд» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Нектар Юг», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.2013р. по 31.07.2013р., щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Николаев Шампиньон», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2013р. по 30.04.2013р.», від 28.02.2014р. №21/22/37630141 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нектар Юг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за період з 01.05.2013р. по 31.01.2014р.», а також актах ДПІ Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області від 23.09.2013р. №289/17-200/НОМЕР_2 «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за жовтень, листопад 2012 року, лютий, березень, квітень 2013 року», від 12.06.2013р. №1327/22-200/36433394 «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Николаев Шампиньон» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.04.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2010р. по 30.04.2013р.». Зазначеними актами встановлено відсутність контрагентів позивача за місцезнаходженням, а також відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. В ході проведення звірок не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Аламотрейд», ТОВ «Фениксторг», ТОВ «Нектар Юг», ПП ОСОБА_3, ТОВ «Николаев Шампиньон» до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Зазначене, на думку податкового органу свідчить про те, що правочини між ТОВ «Бізнес хол» та вказаними постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Первинна бухгалтерська документація, будь-які інші первинні та фінансово-господарські документи, податкові накладні видані від імені ТОВ «Аламотрейд», ТОВ «Фениксторг», ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ «Нектар Юг», ПП ОСОБА_3 не є такими, що підтверджують здійснення господарських операцій, а тому не можуть бути підставою для віднесення ТОВ «Бізнес хол» до витрат та податкового кредиту підприємства.

Також, актом перевірки відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА зафіксовано розбіжність за грудень 2013 року по контрагенту ТОВ «Вікторія-2» на суму 316,67 грн., за лютий 2014 року по контрагенту ТОВ «Десна-Транс Груп» на суму 1316,67 грн.

19 травня 2014 року, на підставі акту перевірки №1676/14-02-22-01/37436459 від 06.05.2014р., ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001072201, яким ТОВ «Бізнес хол» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 137578 грн. (у тому числі за основним платежем - 110062 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 27516 грн.).

Задовольняючи позов ТОВ «Бізнес хол» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх рішень, не надано спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, тому доводи ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про наявність в діяльності товариства порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, абз. а) п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 110062 грн., є помилковими. Колегія суддів погоджується з такими висновками Миколаївського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення витрат підприємства до складу валових та сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Так, колегією суддів встановлено, що 22.04.2013р. між ТОВ «Бізнес хол» (Покупець) та ТОВ «Фениксторг» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №22/04, на виконання якого у квітні 2013 року позивач отримав від вказаного постачальника сільськогосподарську продукцію (цибулю, буряк) на загальну суму 187516,16 грн. (в т.ч. ПДВ 31252,69 грн.).

ТОВ «Фениксторг» на виконання умов договору відвантажено товар та виписано податкові накладні №РН-0000077 від 25.04.2013р., №РН-0000080 від 30.04.2013р., №РН-0000078 від 29.04.2013р., №РН-0000079 від 30.04.2013р., №РН-0000081 від 30.04.2013р. та видаткові накладні №31 від 25.04.2013р., №34 від 30.04.2013р., №32 від 29.04.2013р., №33 від 30.04.2013р., №35 від 30.04.2013р.

Розрахунки за отриману продукцію ТОВ «Бізнес хол» було проведено шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Фениксторг» платіжними дорученнями №235 від 14.05.2013р., №242 від 17.05.2013р., №254 від 23.05.2013р., №259 від 30.05.2013р., №274 від 17.06.2013р.

Суми ПДВ по зазначених податкових накладних відображено позивачем у реєстрах отриманих податкових накладних та задекларовано у складі податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року (№9029032924 від 20.05.2013р.).

Придбані у ТОВ «Фениксторг» товари в подальшому було реалізовано ТОВ «Бізнес хол» контрагенту ТОВ «АТБ-маркет» на підставі договору від 21.08.2012р. №46169.

30.01.2013р. між ТОВ «Бізнес хол» (Замовник) та ТОВ «Аламотрейд» (Експедитор) було укладено договір транспортної експедиції №30/01, предметом якого є виконання послуг, пов'язаних із зберіганням, навантаженням, розвантаженням, транспортуванням вантажів.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Аламотрейд» надано транспортно-експедиційні послуги позивачу на суму 398500,02 грн. (в т.ч. ПДВ 66416,67 грн.) та виписано податкові накладні №12 від 15.02.2013р., №13 від 28.02.2013р., №20 від 04.03.2013р., №18 від 15.03.3013р., №19 від 29.03.2013р., №2 від 15.04.2013р., №24 від 30.04.2013р., №1 від 15.05.2013р., №9 від 31.05.2013р., №36 від 31.08.2013р. та складено акти виконаних робіт №ОУ-0000003 від 15.02.2013р., №ОУ-0000004 від 28.02.2013р., №ОУ-0000009 від 04.03.2013р., №ОУ-0000007 від 15.03.2013р., №ОУ-0000008 від 29.03.2013р., №ОУ-0000010 від 15.04.2013р., №ОУ-0000011 від 30.04.2013р., №ОУ-0000015 від 15.05.2013р., №ОУ-0000016 від 31.05.2013р., №ОУ-0000110 від 31.08.2013р.

Розрахунки за отримані послуги ТОВ «Бізнес хол» було проведено шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Аламотрейд» платіжними дорученнями №198 від 04.04.2013р., №200 від 05.04.2013р., №221 від 30.04.2013р., №234 від 14.05.2013р., №237 від 15.05.2013р., №239 від 16.05.2013р., №243 від 20.05.2013р., №253 від 22.05.2013р., №255 від 24.05.2013р., №322 від 10.09.2013р. та №338 від 08.10.2013р.

Суми ПДВ по зазначених податкових накладних відображено позивачем у реєстрах отриманих податкових накладних та задекларовано у складі податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, червень, вересень 2013 року.

01.12.2013р. між ТОВ «Бізнес хол» (Покупець) та ТОВ «Нектар-Юг» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №112-13, на виконання якого у грудні 2013 року, січні 2014 року позивач отримав від вказаного постачальника сільськогосподарську продукцію (цибулю, яблука) на загальну суму 660373,56 грн. (в т.ч. ПДВ 110062,26 грн.).

ТОВ «Нектар-Юг» на виконання умов договору відвантажено товар та виписано податкові накладні №32/2 від 01.12.2013р., №34/2 від 01.12.2013р., №35/2 від 02.12.2013р., №36/2 від 03.12.2013р., №37/2 від 05.12.2013р., №38/2 від 06.12.2013р., №74/2 від 28.12.2013р., №75/2 від 29.12.2013р., №72/2 від 29.01.2014р., №73/2 від 27.01.2014р., №74/2 від 28.01.2014р., №75/2 від 29.01.2014р., №76/2 від 30.01.2014р. та видаткові накладні №РН-0000113 від 01.12.2013р., №РН-0000114 від 01.12.2013р., №РН-0000115 від 02.12.2013р., №РН-0000116 від 03.12.2013р., №РН-0000117 від 05.12.2013р., №РН-0000118 від 06.12.2013р., №РН-0000124 від 28.12.2013р., №РН-0000125 від 29.12.2013р., №РН-0000015 від 24.01.2014р., №РН-0000016 від 27.01.2014р., №РН-0000017 від 28.01.2014р., №РН-0000018 від 29.01.2014р., №РН-0000019 від 30.01.2014р.

Розрахунки за отриману продукцію ТОВ «Бізнес хол» було проведено шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Нектар-Юг» платіжними дорученнями №413 від 09.01.2014р., №406 від 09.01.2014р., №415 від 11.01.2014р., №434 від 28.01.2014р., №439 від 05.02.2014р., №442 від 07.02.2014р., №443 від 07.02.2014р., №451 від 10.02.2014р., №445 від 10.02.2014р., №456 від 26.02.2014р., №481 від 13.03.2014р., №479 від 13.03.2014р., №471 від 13.03.2014р., №484 від 18.03.2014р., №518 від 03.04.2014р.

Суми ПДВ по зазначених податкових накладних відображено позивачем у реєстрах отриманих податкових накладних та задекларовано у складі податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за грудень 2013 року та січень 2014 року.

У відповідь на запит податкового органу від 24.04.2014р. ТОВ «Бізнес хол» пояснило, що придбаний у ТОВ «Нектар-Юг» товар станом на 25 квітня 2014 року не реалізовано та зберігається у холодильних камерах товариства, орендованих останнім у ТОВ «Плодоовощторг» згідно договору від 01.01.2014р. №1/14.

Також, 02.01.2013р. позивачем як суборендарем та ФОП ОСОБА_3 як орендодавцем було укладено договір суборенди №020113/1, за яким Орендар передав Суборендареві у строкове платне користування майно - нежитлове приміщення по АДРЕСА_2, загальною площею 10 кв.м.

На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_3 у лютому-квітні 2013 року надано позивачу послуг оренди на загальну суму 7200 грн. (в т.ч. ПДВ 1200 грн.) та виписано податкові накладні №8 від 28.02.2013р., №8 від 31.03.2013р., №12 від 30.04.2013р. та акти виконаних робіт №ОУ-0000021 від 28.02.2013р., №ОУ-0000024 від 31.03.2013р., №ОУ-0000031 від 30.04.2013р.

Розрахунки за отримані послуги оренди ТОВ «Бізнес хол» було проведено шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ФОП ОСОБА_3 платіжним дорученням №209 від 17.04.2013р.

01.04.2013р. між ФОП ОСОБА_3 (Орендодавець) та ТОВ «Бізнес хол» (Орендар) було укладено договір оренди №01/04-13, за умовами якого Орендодавець передав Орендареві у строкове платне користування майно - частину овочесховища №6 по АДРЕСА_1 загальною площею 600 кв.м. На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_3 надано позивачу послуг оренди на загальну суму 57600 грн. (в т.ч. ПДВ 9600 грн.) та виписано податкову накладну №15 від 30.04.2013р. та складено акт виконаних робіт №ОУ-0000037 від 30.04.2013р.

Розрахунки за отримані послуги оренди ТОВ «Бізнес хол» було проведено шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ФОП ОСОБА_3 платіжними дорученнями №271 від 14.06.2013р., №269 від 14.06.2013р. та №274 від 17.06.2013р.

20.01.2013р. між ФОП ОСОБА_3 (Постачальник) та ТОВ «Бізнес хол» (Покупець) було укладено договір поставки №2001м, на виконання якого Постачальник здійснив поставку Покупцю моркви на загальну суму 16240 грн. (в т.ч. ПДВ 2707 грн.) та виписав податкову накладну №5 від 06.02.2013р. та видаткову накладну №РН-00000002 від 06.02.2013р.

Розрахунки за отриману продукцію ТОВ «Бізнес хол» було проведено шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ФОП ОСОБА_3 платіжними дорученнями №157 від 26.02.2013р., №174 від 19.03.2013р., №208 від 17.04.2013р., №313 від 20.08.2013р. та №384 від 16.12.2013р.

Суми ПДВ по зазначених податкових накладних відображено позивачем у реєстрах отриманих податкових накладних та задекларовано у складі податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2013 року.

Придбані у ФОП ОСОБА_3 товари у лютому 2013 року в подальшому позивачем було реалізовано на адресу ТОВ «АТБ-маркет» на підставі договору від 21.08.2012р. №46169.

Також, у перевіряємий період між позивачем та ТОВ «Николаев Шампиньон» було укладено ряд договорів купівлі-продажу від 04.11.2012р. №04/11, від 10.01.2013р. №1001-13, від 13.01.2013р. №1301к., за якими у період листопад 2012 року - квітень 2013 року ТОВ «Николаев Шампиньон» було поставлено ТОВ «Бізнес хол» товар на загальну суму 513638,28 грн. (в т.ч. ПДВ 85605,72 грн.).

На виконання умов вказаних договорів ТОВ «Николаев Шампиньон» було відвантажено позивачу товар та виписано податкові накладні №1617/2 від 04.11.2012р., №1618/2 від 05.11.2012р., №1619/2 від 06.11.2012р., №27/2 від 12.01.2013р., №28/2 від 15.01.2013р., №29/2 від 16.01.2013р., №30/2 від 18.01.2013р., №38/2 від 19.01.2013р., №39/2 від 23.01.2013р., №40/2 від 25.01.2013р., №51/2 від 26.01.2013р., №52/2 від 29.01.2013р., №53/2 від 30.01.2013р., №54/2 від 14.01.2013р., №55/2 від 17.01.2013р., №45/2 від 15.04.2013р., №46/2 від 16.04.2013р., №44/2 від 30.04.2013р.

Розрахунки за отриману продукцію ТОВ «Бізнес хол» було проведено шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Николаев Шампиньон» платіжними дорученнями №107 від 14.01.2013р., №108 від 15.01.2013р., №111 від 16.01.2013р., №128 від 28.01.2013р., №129 від 29.01.2013р., №139 від 04.02.2013р., №155 від 26.02.2013р., №141 від 11.02.2013р., №148 від 21.02.2013р., №156 від 26.02.2013р., №246 від 21.05.2013р., №260 від 03.06.2013р., №295 від 23.07.2013р., №340 від 09.10.2013р., №349 від 21.10.2013р.

Суми ПДВ по зазначених податкових накладних відображено позивачем у реєстрах отриманих податкових накладних та задекларовано у складі податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за грудень 2012 року, січень, квітень 2013 року.

Придбані у ТОВ «Николаев Шампиньон» товари в подальшому позивачем було реалізовано на адресу ТОВ «АТБ-маркет» на підставі договору від 21.08.2012р. №46169.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи копії первинних документів, встановлено, що вони у повній мірі відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України. Слід зазначити, що жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування відсутності факту виконання позивачем умов зазначених вище господарських договорів відповідач ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій не надав.

Позивачем доведено, що зазначені вище договори не були ані удаваними, ані фіктивними, мають економічний ефект, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Зазначені договори спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

ТОВ «Бізнес хол», також, доведено суду наявність всіх необхідних умов на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (послуг), до податкового кредиту, зокрема, щодо фактичності придбання товару (послуг), наявності податкових накладних на підтвердження придбання такого товару (послуг) та сплати відповідної суми ПДВ, а також подальшого використання придбаного товару (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ зазначає, що контрагенти позивача не могли здійснювали господарську діяльність, з огляду на встановлений факт відсутності у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень апелянта, оскільки такі висновки взято відповідачем з актів Миколаївського відділення Очаківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 08.10.2013р. №25/22/38436423 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Фениксторг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2013р. по 31.08.2013р.», від 07.11.2013р. №34/22-38436450 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аламотрейд» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Нектар Юг», ТОВ «Николаев Шампиньон», їх реальності та повноти відображення в лютому 2013 року», від 06.12.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аламотрейд» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Нектар Юг», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.2013р. по 31.07.2013р., щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Николаев Шампиньон», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2013р. по 30.04.2013р.», від 28.02.2014р. №21/22/37630141 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нектар Юг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за період з 01.05.2013р. по 31.01.2014р.», а також актів ДПІ Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області від 23.09.2013р. №289/17-200/НОМЕР_2 «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за жовтень, листопад 2012 року, лютий, березень, квітень 2013 року», від 12.06.2013р. №1327/22-200/36433394 «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Николаев Шампиньон» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.04.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2010р. по 30.04.2013р.», без самостійної перевірки таких обставин та без наявності жодного документального підтвердження таких доводів. Більше того, сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю.

Варто зазначити, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не можуть вважатися належними доказами допущення позивачем порушень, так як зазначені акти свідчать лише про неможливість проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання. Вказані акти взагалі не є перевіркою, а викладені в них висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків є нічим іншим, як припущеннями податкового органу, які необґрунтовані належними доказами.

Відповідно до п.4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України 22 квітня 2011 року №236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3).

В свою чергу, додаток 3 до вказаних Методичних рекомендацій містить зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, згідно якого такий акт повинен містити тільки загальну інформацію про платника податків та фіксувати факт неможливості проведення звірки із зазначенням причин цього і не може містити висновків про порушення цим суб'єктом податкового законодавства.

Безпідставними являються доводи апелянта про відсутність контрагентів позивача за місцезнаходженням, оскільки при укладенні договорів підприємства-контрагенти були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстровані як платники податку на додану вартість і мали право на видачу податкових накладних. Доводів протилежного ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області не надано.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Порушення прямими контрагентами позивача порядку здійснення господарської діяльності, не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення його до відповідальності, оскільки будь - яка юридична відповідальність особи, згідно до ст.61 Конституції України, має індивідуальний характер. У разі невиконання контрагентом (іншими особами - учасниками господарських операцій з контрагентами позивача в ланцюгу постачання товару) добросовісного платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього.

Що ж до висновків акту перевірки на укладення ТОВ «Бізнес хол» угод без мети настання реальних наслідків колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Оскільки встановлено, що договори з контрагентами укладені у письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджується первинними документами, тому суд апеляційної інстанції вважає, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України. Укладені договори відповідають вимогам ст.203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також такі договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

Варто зазначити, що ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Аламотрейд», ТОВ «Фениксторг», ТОВ «Нектар Юг», ПП ОСОБА_3, ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ ВКФ «Вікторія-2», ТОВ «Десна-Транс Груп».

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2014 року №0001072201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 110062 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 27516 грн., прийнято відповідачем необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню.

В поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення Миколаївським окружним адміністративним судом норм матеріального права, однак не зазначає, в чому саме такі порушення виразились, і лише дублює свою позицію, викладену ним при поданні до суду першої інстанції заперечення проти позову.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв