Рішення

від 02.12.2014 по справі 925/1932/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року Справа № 925/1932/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Олійник І.С., за участю представників:

від позивача: Ступака Н.В., Мочинський А.Р. - представники за довіреностями,

від відповідача: Лещинський О.Й. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімгрупа Компаній», м. Біла Церква, Київська область

до приватного підприємства «СЛВ», м. Черкаси

про стягнення 715 698 грн. 76 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімгрупа Компаній" звернулось до суду з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з приватного підприємства "СЛВ" 715 698 грн. 76 коп. основного боргу за договором №02/04-Ц від 02.04.2013 та витрати зі сплати судового збору в сумі 14 313 грн. 98 коп.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, представник відповідача - позовні вимоги визнав, проти позову не заперечив.

У судовому засіданні згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

02 квітня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохімгрупа Компаній» (далі - позивач) та приватним підприємством «СЛВ» (далі - відповідач) було укладено договір № 02/04-Ц, відповідно до умов якого позивач зобов'язався продати та відвантажити погодженими партіями продукцію у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього визначену грошову суму (ціну товару). Найменування товару, його кількість і ціна, вказуються в додатках, специфікаціях, видаткових накладних, що додаються та є невід'ємними складовими цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, загальна сума договору становить 627 580,08 грн. з ПДВ, але у будь-якому разі точно складається з сум усіх додатків, специфікацій, видаткових накладних, що додаються та є невід'ємними складовими цього договору.

На виконання умов договору, позивач відпустив відповідачу товар на загальну суму 649 800,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 131 від 07.05.2013 на суму 34 560,00 грн., № 132 від 07.05.2013 на суму 372 960,00 грн., № 133 від 07.05.2013 на суму 61 891,20 грн., № 134 від 08.05.2013 на суму 158 169,60 грн., №306 від 18.10.2013 на суму 22 219,20 грн. (відпущено по товарно-транспортній накладній від 18.10.2013), які були належним чином підписані та скріплені печатками обох сторін.

Відповідно до додатку № 1-ЗЗР до договору № 02/04-Ц від 02.04.2013, додатку № 2-ЗЗР до договору № 02/04-Ц від 02.04.2013, додатку № 3-ЗЗР до договору № 02/04-Ц від 02.04.2013, Додатку №4-ЗЗР до Договору № 02/04-Ц від 02.04.2013 відповідач зобов'язаний був здійснити 100 % оплату до 01 жовтня 2013 року. Згідно додатку № 6-ЗЗР до договору № 02/04-Ц від 14.10.2013 відповідач зобов'язаний був здійснити оплату товару до 30 жовтня 2013 року.

11 березня 2014 року між сторонами було укладено договір про внесення змін і доповнень до договору №02/04-Ц від 02.04.2013.

Згідно умов даної угоди відповідач зобов'язався сплатити заборгованість в сумі 461 525,78 грн., що дорівнює 56 490,30 (461 525,78/8,17) доларів США до 31 серпня 2014 року. У разі зміни/збільшення курсу долара США по відношенню до курсу гривні, сума заборгованості збільшується пропорційно такому збільшенню курсу на день фактичної сплати заборгованості, а у разі несплати заборгованості в строк до 31 серпня 2014 року на день звернення позивача до господарського суду.

Сторонами було погоджено, що пропорційне збільшення суми заборгованості у разі зміни/збільшення курсу долара США по відношенню до курсу гривні, не потребує додаткового узгодження між сторонами та сплачується відповідачем на вимогу позивача.

Проте, відповідач за отриманий товар розрахувався частково, в сумі 198 274,24 грн.

Позивач звертався до відповідача з листом - вимогою від 15.09.2014 № 15/09-1, яким просив відповідача сплатити наявну заборгованість. Проте даний лист залишений відповідачем без відповіді, а вимога про сплату заборгованості - без задоволення.

Станом на 20.10.2014, заборгованість відповідача перед позивачем складає 715 698,76 грн.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується частина 1 статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Після передачі позивачем товару у строк, передбачений договором, відповідач обов'язок повністю оплатити товар не виконав, тобто порушив свої зобов'язання.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача боргу за придбаний товар в розмірі 715 698,76 грн. обґрунтованою, доведеною наявними в матеріалах справи доказами, та, відповідно такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 14 313 грн. 98 коп. судового збору, оскільки спір виник з вини відповідача по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «СЛВ» (юридична адреса: 18016, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 85, кв. 49, поштова адреса: 18031, м. Черкаси, вул. Ільїна, 55, оф. 5, ідентифікаційний код 32180581) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімгрупа Компаній» (09170, Київська область, Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 4, ідентифікаційний код 31712836) - 715 698 грн. 76 коп. боргу та 14 313 грн. 98 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 09 грудня 2014 року.

Суддя О.В. Чевгуз