Постанова

від 08.12.2014 по справі 816/4474/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/4474/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Рогози Х.С.,

представника позивача - Лишевського І.І.,

представника відповідача - Боровик Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Компанія "Л-Транс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2014 року позивач Приватне підприємство "Компанія "Л-Транс" (надалі - ПП "Компанія "Л-Транс") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0005462201/2121 від 30.10.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Компанія "Л-Транс" (код за ЄДРПОУ 38742599) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "ЕКОН ТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 38475635) за період листопад 2013 року у зв'язку з отриманою інформацією про можливі порушення платником податків - ПП "Компанія "Л-Транс" податкового законодавства, за наслідками проведення перевірок ТОВ "ЕКОН ТРЕЙД" та надання пояснення без повного документального підтвердження на письмовий запит Кременчуцької ОДПІ №22960/10 від 15.09.2014 року. За наслідками перевірки складено акт №2387/16-03-22-01-08/38742599 від 10.10.2014 року. За результатами розгляду заперечень та на підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0005462201/2121 від 30.10.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 39168,75 грн.( 31335,00 грн за основним платежем, 7833,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Позивач із викладеними в Акті висновками не погоджується, і вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийняте з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Надав пояснення, аналогічне за змістом обґрунтуванню позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав викладених у запереченні на адміністративний позов. /а.с.82-93, том1/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП "Компанія "Л-Транс" (код за ЄДРПОУ 38742599) зареєстроване 17.05.2013 року у Кременчуцькому міському управлінні юстиції за №15851020000008584./а.с.73, том 1/. Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ від 18.05.2013 року за № 16031381953.

У період з 30.09.2014 року по 06.10.2014 року, головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області Скрипченко А.М., проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Компанія "Л-Транс" (код за ЄДРПОУ 38742599) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ЕКОН ТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 38475635) за період листопад 2013 року у зв'язку з отриманою інформацією про можливі порушення платником податків - ПП "Компанія "Л-Транс" податкового законодавства, за наслідками проведення перевірок ТОВ "ЕКОН ТРЕЙД" та надання пояснення без повного документального підтвердження на письмовий запит Кременчуцької ОДПІ №22960/10 від 15.09.2014 року.

За результатами перевірки Кременчуцькою ОДПІ складено акт № 2387/16-03-22-01-08/38742599 від 10.10.2014 року /а.с.22-41, том 1/.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

У висновках Акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся в сумі 31335,00 грн.: в т.ч. за листопад 2013 року - 31335,00 грн.

Відповідно до висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що Кременчуцькою ОДПІ було використано при проведенні перевірки акт Світловодської ОДПІ про результати зустрічної звірки від 10.07.2014 року №196/2200/38475635 щодо документального підтвердження господарських відносин ТОВ "ЕКОН ТРЕЙД" із платником податків ТОВ "Торговий дім "Ветек", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2013 року по 31.01.2014 року, ТОВ "Готика ЛТД" за період з 01.11.2013 року по 31.12.2013 року, Представництво "Сопрема Трейдінг ЛТД" за період з 01.12.2013 року по 28.02.2012 року. Так, за висновками акта про результати зустрічної звірки від 10.07.2014 року №196/2200/38475635 контролюючим органом встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. /а.с.91-94,том 1/.

Позивачем до Кременчуцької ОДПІ були подані заперечення №79 від 20.10.2014 року /а.с.43-47,том 1/на акт перевірки.

За результатом розгляду заперечень поданих ПП "Компанія "Л-Транс", Кременчуцькою ОДПІ надано лист-відповідь за №26707/10 від 27.10.2014 року /а.с.48-55/, яким заперечення ПП "Компанія "Л-Транс" були відхилені.

30.10.2014 року Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0005462201/2121, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП "Компанія "Л-Транс" за платежем податок на додану вартість в розмірі 39168,75 грн., з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем становить 31335,00 грн. та за штрафними санкціями становить 7833,75 грн.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що між ТОВ "ЕКОН ТРЕЙД" (постачальник) та ПП "Компанія "Л-Транс" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №33 від 01.10.2013 року. /а.с.10-12,том 1/. Згідно умов даного договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити нафтопродукти, відповідно до умов цього Договору. Номенклатура, кількість, ціна Товару визначається сторонами за взаємною згодою на основі заявки Покупця й зазначається в специфікаціях та/або розрахункових документах (рахунках-фактурах), видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору. Місцем передачі товару є адреса зазначена Постачальником в товаротранспортній накладній згідно заявки Покупця. Оплата здійснюється на підставі виставленого Постачальником рахунку на умовах 100% передоплати, а в інших випадках оплата узгоджується відповідно до Додатків та додаткових угод до цього договору.

На підтвердження реальності виконання умов договору поставки нафтопродуктів №33 від 01.10.2013 року позивачем надано протокол розбіжностей від 01.10.2013 року до договору поставки нафтопродуктів №33 /а.с.13,том 1/, сертифікат відповідності Серії ВВ за №UA1.163.0241763-12 з терміном дії з 27.12.2012 року по 26.11.2013 року /а.с.21, том 1/, специфікацію на постачання товару в якій зазначена загальна кількість товару - 17,280 тон та загальна вартість товару - 188010,00 грн./а.с.14,том 1/, рахунок-фактура №СФ-22/11-3 від 22.11.2013 року на загальну суму 188010,00 грн, в тому числі ПДВ 31335,00 грн./а.с.15,том 1/, видаткову накладну №РН-22/11-3 від 22.11.2013 року на загальну суму 188010,00 грн, в тому числі ПДВ 31335,00 грн./а.с.16,том 1/ та акт №22/11-3 здачі - прийняття товару від 22.11.2013 року /а.с.17,том 1/.

Для документального оформлення договору поставки нафтопродуктів №33 від 01.10.2013 року складено податкову накладну №70 від 22.11.2013 року на загальну суму 188010,00 грн, в тому числі ПДВ 31335,00 грн. /а.с.19,том 1/.

Здійснення оплати по договору за придбаний товар здійснювалась у безготівковій формі на що надано до суду копію виписки від 27.11.2013 року, згідно якої слідує що позивач сплатив кошти у розмірі 188010,00 грн. /а.с.20/.

Транспортування товару за вказаним договором здійснювалось ФОП ОСОБА_5 що підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №00289 від 22.11.2013 року /а.с.18,том 1/. Постачання товару відбувалось до пункту розвантаження за адресою м.Кременчук, вул.Чкалова, 186, де знаходяться склади позивача.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом (ТОВ "ЕКОН ТРЕЙД") підтверджується видатковою та податковою накладною, рахунком-фактура, платіжними дорученнями, та іншими первинними документами в зв'язку із чим наявність наведених доказів суд вважає достатньою підставою для визнання факту придбання нафтопродуктів у ТОВ "ЕКОН ТРЕЙД" реальним.

Судом встановлено, що вищезазначена угода виконана в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання неправомірними - відсутні.

Посилання податкового органа на наявність акта перевірки відносно контрагента позивача, в якому встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за спірний період, спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Аналізуючи наявні у справі докази, надані на підтвердження реальності здійснення господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку позивачем, суд дійшов висновку, що первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання вищевказаного договору між позивачем та його контрагентом, що стала підставою для формування податкового кредиту та витрат позивача, оформлена належним чином, із акта перевірки випливає, що порушень при її оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, оприбуткування та використання придбаного товару (дизельного палива) у власній господарській діяльності, про що надані відповідні докази./а.с.125-250, том1; 1-37, том 2/.

Незважаючи на проаналізовані вище обставини, визначальним при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення було прийнято до уваги відповідачем даних Акту перевірки Світловодської ОДПІ про результати зустрічної звірки від 10.07.2014 року №196/2200/38475635 щодо документального підтвердження господарських відносин ТОВ "ЕКОН ТРЕЙД" із платником податків ТОВ "Торговий дім "Ветек", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2013 року по 31.01.2014 року, ТОВ "Готика ЛТД" за період з 01.11.2013 року по 31.12.2013 року, Представництво "Сопрема Трейдінг ЛТД" за період з 01.12.2013 року по 28.02.2012 року, що на думку представника відповідача, є підставою для збільшення суми грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що чинним законодавством України на учасників цивільно - правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "ЕКОН ТРЕЙД" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, фактичність поставки дизельного палива від ТОВ "ЕКОН ТРЕЙД" підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом в ході судового розгляду.

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеним договором настали, позивачем та його контрагентом виконані договірні обов'язки, первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ЕКОН ТРЕЙД".

Суд також звертає увагу на приписи ч. 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № №0005462201/2121 від 30.10.2014 року обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено 10% суми судового збору, що становить 182,70 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

В силу пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, отже, сума судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог (90%) з відповідача до державного бюджету стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Компанія "Л-Транс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0005462201/2121 від 30 жовтня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Компанія "Л-Транс" (код ЄДРПОУ 38742599) витрати по сплаті судового збору в розмірі 182,70 грн. /сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок/. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2014 року.

Суддя Г.В. Костенко