Постанова

від 04.12.2014 по справі 813/8592/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 876/7741/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Клюби В.В., Яворського І.О.

з участю секретаря судового засідання : Гелецького П.В.

представника позивача : Рудакевича Ю.Ю.

представника відповідача : Чубак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Галенерго» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року за позовом Приватного підприємства «Галенерго» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

В листопаді 2013 року Приватне підприємство (далі - ПП) «Галенерго» звернулося в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова) № 0002502240 від 05.11.2013 р., яким підприємству було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 714454,00 грн., в тому числі 485650,40 грн. за основним платежем та 228803,70 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0002322240 від 06.11.2013 р., яким підприємству було визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки у підприємства наявні всі підтверджуючі документи, пов'язані із здійсненням господарської діяльності. На думку представника позивача, вимог чинного законодавства підприємство не порушувало, а висновки податкового органу щодо відсутності реальних господарських операцій з його контрагентами є помилковими та необґрунтованими, оскільки базуються на виявлених порушеннях у контрагентів позивача, а саме на актах про неможливість проведення зустрічних звірок зазначених контрагентів та за фактом відсутності у них основних засобів, трудових ресурсів, виробничих активів, технічного персоналу, складських приміщень та іншого майна, яке необхідне для здійснення господарських операцій. Вважає, що відсутність за місцезнаходженням контрагентів позивача, що зафіксовано у відповідних актах контролюючих органів, не дає підстав відповідачу стверджувати про нереальність господарських операцій між ПП «Галенерго» та такими контрагентами.

В поданих суду письмових запереченнях представник відповідача зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено факт безпідставного відображення ПП «Галенерго» у податковому обліку господарських операцій з контрагентами, оскільки такі фактично не відбувалися. В ході перевірки встановлено, що у контрагентів позивача відсутні власні виробничі потужності та трудові ресурси, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань. Документи, якими позивач обґрунтовує факт здійснення господарських операцій з контрагентами не можуть підтверджувати його право на формування податкового кредиту та валових витрат за наслідками відображення в податковому обліку. Крім того, на думку представника відповідача, позивач не надав доказів фактичного переміщення товару, а також його навантаження та розвантаження. По договорам на здійснення електромонтажних робіт та розроблення проекту електропостачання, з метою виконання яких ПП «Галенерго» залучало субпідрядників, на запит податкового органу замовники цих робіт надали відповідь, з якої убачається, що фактичним виконавцем робіт був позивач.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2014 р. в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржило ПП «Галенерго». Апеляційну скаргу мотивує тим, що представником позивача була надана суду первинна документація, яка також була надана під час проведення перевірки якою підтверджуються господарські операції з придбання електротехнічної продукції, здійснення монтажу електрообладнання та розроблення проектної документації. Зокрема, по договорам на виконання електромонтажних робіт були надані договори, податкові накладні, акти приймання виконаних робіт. По договорах купівлі-продажу та поставки електротехнічної продукції були надані договори, податкові та видаткові накладні. Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі розгляду справи і водночас зазначив щодо нікчемності ряду правочинів, коли така вимога позивачем на заявлялася, а представником відповідача не було надано суду доказів на підтвердження того, що такі правочини були спрямовані на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина. Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про безтоварність господарських операцій, вказавши, що предметом розгляду справи є реальність господарських операцій позивача з контрагентами, які залучалися до робіт як субпідрядники, а не діяльність замовників та ПП «Галенерго», як генпідрядника, оскільки первинна документація була надана і по цим підприємствам. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги ПП «Галенерго».

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта Рудакевича Ю.Ю., який просив задовольнити апеляційну скаргу, представника відповідача Чубак Н.В., яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Галенерго» (код ЄДРПОУ - 34462266) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТзОВ «Західелектрокомплект» (код ЄДРПОУ - 31074182) за березень 2012 року, ТзОВ «Вайз Юніон ЛТД» (код ЄДРПОУ - 37569727) за вересень 2012 року, жовтень 2012 року, ТзОВ «Будівельна компанія АРС» (код ЄДРПОУ - 37264634), ТзОВ «Лідерком» (код ЄДРПОУ - 35197074), ПП «Біко Агротрейд» (код ЄДРПОУ - 36677875), ТзОВ «АРС Трейд» (код ЄДРПОУ - 37451200), ПП «СМУ-600» (код ЄДРПОУ - 26187550) за період з 01.10.2010 р. по 01.10.2013 р., ТзОВ «Сана Прим» (код ЄДРПОУ - 33927607) за період з 01.10.2010 р. по 01.10.2013 р., про що складено акт № 398/22-40/34462266 від 23.10.2013 р.

В ході перевірки виявлені порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого ПП «Галенерго» завищено податковий кредит на суму 485650,40 грн., в тому числі : за березень 2011 року на суму 10433,16 грн., за квітень 2011 року на суму 17611,90 грн., за серпень 2011 року на суму 34130,82 грн., за вересень 2011 року на суму 38760,89 грн., за жовтень 2011 року на суму 39146,66 грн., за листопад 2011 року на суму 31431,96 грн., за грудень 2011 року на суму 15313,86 грн., за лютий 2012 року на суму 1586,62 грн., за березень 2012 року на суму 153807,47 грн., за вересень 2012 року на суму 74136,59 грн., за жовтень 2012 року на суму 69290,50 грн.; п.121.1 ст.121 ПК України, у зв'язку з ненаданням до перевірки первинних документів.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, ДПІ у Галицькому районі м. Львова були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002322240 від 06.11.2013 р., яким до ПП «Галенерго» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій на суму 510,00 грн. та № 0002502240 від 05.11.2013 р., яким підприємству було збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 714454,00 грн., в тому числі 485650,40 грн. за основним платежем та 228803,70 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані порушення, згідно акту перевірки, полягають у тому, що позивач безпідставно завищив суму податкового кредиту по господарських відносинах з вище переліченими контрагентами, оскільки такі операції фактично не здійснювалися, а також у ненаданні позивачем до перевірки первинних документів по операціях з цими контрагентами.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зміст перевірених документів вказує на те, що договори між замовниками та ПП «Галенерго», як генпідрядником, укладені без зазначення субпідрядників. Крім того, на запити контролюючого органу замовниками робіт були надані відповіді, з яких убачається, що фактичним виконавцем робіт виступало ПП «Галенерго». Перевіркою встановлено відсутність документів, які підтверджують факт видачі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, наказів на відрядження працівників, факт транспортування товарно-матеріальних цінностей, а також підтверджуючих документів щодо витрат на поштовий та стільниковий зв'язок, які не були надані і в ході розгляду справи судом. Також суд першої інстанції вказав на те, що позивачем були сплачені кошти розробку проектної документації, проте вона не була надана для огляду. Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що представником позивача всупереч неодноразовим вимогам суду надати первинні документи на підтвердження факту господарських операцій із ТзОВ «Сана Прим», відповідні документи, окрім копій платіжних доручень та ліцензії № 573561 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури з 22.02.2011 р. надані не були, як і не були пред'явлені на вимогу суду згідно ухвали від 18.11.2013 р. оригінали усіх вище перелічених документів для огляду у судових засіданнях.

З матеріалів справи видно, що ПП «Галенерго» зареєстроване як юридична особа 07.07.2006 р . з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 34462266, діє на підставі Статуту. Відповідно до Довідки АА № 790382 видами діяльності за КВЕД значаться : 43.21 Електромонтажні роботи; 27.33 Виробництво електромонтажних пристроїв; 33.14 Ремонт технічне обслуговування електричного устаткування; 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.

Відповідно до Свідоцтва № 17866479 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 29.09.2007 р.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства відповідно є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб 'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів , згідно з ч.2 цієї статті , можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.1 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 цього Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з : а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається дата тієї події, що відбулася раніше : дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як зазначено у п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках наступні обов'язкові реквізити : а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і в реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6. ст.201 ПК України).

Згідно п.201.7 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 966-ХІV), обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Статтею 2 Закону № 966-ХІV визначено, що сфера його дії поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, Наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29.03.2003 р. «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання», передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 цього Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення визначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частиною 1 статті 9 Закону № 966-ХІV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити : назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частиною 5 статті 8 Закону № 966-ХІV передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції. У протилежному випадку є обґрунтовані підстави для висновку про відсутність самої господарської операції. Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Зокрема, на необґрунтованість податкової вигоди (тобто безпідставне зменшення сум податкових зобов'язань до сплати в бюджет, отримання бюджетного відшкодування тощо) можуть також вказувати, підтверджені належними доказами доводи податкового органу, щодо відсутності первинних документів; обліку з метою оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані із фактом виникнення податкової вигоди якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність основних засобів та виробничих потужностей для досягнення результатів позитивної підприємницької, економічної діяльності; неможливості реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ПП «Галенерго» та ТзОВ «Лідерком» були укладені договори на електромонтажні роботи № 1/25П_11_2011 від 25.11.2011 р.,; № 1/3П_12_2011 від 03.12.2011 р. з додатком № 1 (перелік об'єктів); № 1/6П_11_2011 від 06.11.2011 р.; № 1/7П_09_2011 від 07.09.2011 р.; № 2/5П_11_2011 від 05.11.2011 р.; № 2/3П_11_2011 від 03.11.2011 р.; № 1/3П_11_2011 від 03.11.2011 р.; № 1/7П_11_2011 від 07.11.2011 р.; № 1/5П_11_2011 від 05.11.2011 р.; № 1/4ЕП_11_2011 від 04.11.2011 р.; № 1/2П_11_2011 від 02.11.2011 р.; № 1/ЗП_10_2011 від 03.10.2011 р.; договори на виконання проектних робіт № 2/7П_09_2011 від 07.09.2011 р.; № 1/3П_08_2011 від 03.08.2011 р.; № 2/№ П_08_2011 від 03.08.2011 р.; № 6/5П_08_2011 від 05.08.2011 р.; № 3/3П_08_2011 від 03.08.2011 р.;; № 5/5П_08_2011 від 05.08.2011 р.; № 4/9П_08_2011 від 09.08.2011 р.

Згідно з ліцензією № 589907 ТОВ «Лідерком» має право займатися господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури з 10.08.2011 р. по 10.08.2014 р.

Фактичне виконання вищевказаних господарських договорів підтверджується податковими накладними; копіями договірних цін; довідок про вартість робіт; актів приймання виконаних будівельних робіт; актів здачі-приймання виконаних робіт; протоколів погодження договірної ціни, які містяться в матеріалах справи та були досліджені судом першої інстанції.

Аналогічні договори ПП «Галенерго» укладало з ТзОВ «БК АРС», яке згідно з ліцензією № 589907 має право займатися господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури з 09.11.2010 р. по 09.11.2014 р., (Договори на електромонтажні роботи № 8/12П_08_2011 від 12.08.2011 р., № 2/3П_08_2011 від 03.08.2011 р., № 1/9П_09_2011 від 09.09.2011 р.,; № 1/1П_09_2011 від 01.09.2011 р.; № 14/1_03_2011 від 14.03.2011 р.; № 7/12П_08_2011 від 12.08.2011 р.,; № 1П/01_07_2011 від 01.07.2011 р.; № 04/1_04_2011 від 04.04.2011 р.; № 1/2П_08_2011 від 02.08.2011 р.; № 1/1П_08_2011 від 01.08.2011 р.), на підтвердження реальності яких до матеріалів справи долучено : копії договірних цін; локальних кошторисів; довідок про вартість виконаних підрядних робіт; актів приймання виконаних робіт; податкових накладних; актів здачі-приймання виконаних робіт; копії розрахунку, з ТзОВ «Вайз Юніон ЛТД», яке згідно з ліцензією № 577385 має право займатися господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури з 26.04.2011 р. по 26.04.2014 р. (договори на електромонтажні роботи № 28/12п від 01.10.2012 р.,; № 31/12п від 14.06.2012 р.; № 3/23П від 01.08.2012 р.; № 23/12П від 01.10.2012 р.,; Договір на проектні роботи № 02/07П, 2012 від 02.07.2012 р.), на підтвердження фактичного виконання яких, до матеріалів адміністративної справи долучено копії довідок про вартість виконаних робіт; копії актів приймання виконаних робіт; податкових накладних, з ТОВ «АРС Трейд» (Договори на електромонтажні роботи № 22/1_03_2011 від 22.03.2011 р.,; № 25/1_03_2011 від 25.03.2011 р.; № 1/1_03_2011 від 01.03.2011 р.; № 04/1_03_2011 від 04.03.2011 р., на підтвердження реальності яких до матеріалів адміністративної справи долучено копії податкових накладних; довідок про вартість виконаних робіт; актів приймання виконаних підрядних робіт; актів здачі-приймання виконаних робіт; договірних цін.

Факт оплати послуг за вищевказаними договорами підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції послався на відповіді, які були надані замовниками робіт на запит контролюючого органу, а також на те, що в договорах не були вказані субпідрядники.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

На вимогу Львівського апеляційного адміністративного суду представником відповідача були надані відповіді ТзОВ «Варіант - Глобус», ПрАТ «Компанія Ензим», ПАТ «Ідея Банк», ПАТ «Банк Форум», Волосянківської сільської ради Сколівського району Львівської області, ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», надані на запит заступника начальника - начальника слідчого управління фінансових розслідувань, в яких вказується лише на те, що виконавцем робіт являється ПП «Галенерго».

На думку колегії суддів вказані відповіді не можуть свідчити про відсутність господарських операцій, оскільки такі спростовуються договорами, які укладалися ПП «Галенерго» із субпідрядниками, копії яких містяться в матеріалах справи і яким суд першої інстанції не дав належної оцінки. Крім того, в матеріалах справи містяться копії договорів, які були укладені між замовниками робіт та ПП «Галенерго», як виконавцем, а також договори, які укладалися ПП «Галенерго» із субпідрядниками, надані акти здачі-приймання виконаних робіт згідно договорів, які укладалися між замовниками, в тому числі тими, які надали відповіді на запит контролюючого органу, та ПП «Галенерго».

Крім того, згідно ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 838 цього Кодексу передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що ПП «Галенерго», отримавши замовлення на виконання робіт, залучивши субпідрядників та передавши виконані роботи згідно актів здачі-приймання робіт, належним чином виконало свої зобов'язання за договорами підряду.

Пунктом 30 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 р., які відповідно до ЦК України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів, передбачено, що підрядник має право залучати за згодою замовника до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників).

Таким чином, ЦК України та загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, не передбачено такої вимоги до змісту договору підряду, як зазначення у ньому субпідрядника.

Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначення у відповідях замовників робіт їх виконавця ПП «Галенерго» відповідає умовам укладених договорів підряду і не дає підстав для висновку про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами ТзОВ «Лідерком», ТзОВ «БК АРС», ТзОВ «Вайз Юніон ЛТД» та ТзОВ «АРС Трейд».

Що стосується господарських операцій ПП «Галенерго» з ТзОВ «Західелектрокомплект», ПП «Біко Агротрейд», ПП «СМУ-600» та ТзОВ «Сана Прим», то слід зазначити наступне.

З матеріалів справи видно, що між ПП «БікоАгротрейд» (постачальник) та ПП «Галенерго» (покупець) було укладено договір поставки № 12-3 від 01.02.2013 р., відповідно до якого постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначеному Договором, поставити покупцю, визначену договором електротехнічну продукцію, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених договором, прийняти товар та оплатити його вартість. На підтвердження факту реальності такого позивачем до матеріалів справи долучено копії податкових та видаткових накладних.

Крім того, між ПП «Галенерго» (покупець) та ПП «СМУ-600» (постачальник) було укладено договір поставки № 1-02 від 25.01.2012 р., відповідно до якого постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначеному договором поставити покупцю електротехнічну продукцію. На підтвердження виконання умов цього договору до матеріалів справи долучені копії податкових та видаткових накладних.

Судом також встановлено, що між ПП «Галенерго» та ТзОВ «Західелектрокомплект» було укладено договір купівлі-продажу № 3-12 від 16.03.2012 р., на підтвердження якого до матеріалів справи долучено копії податкових та видаткових накладних.

На підтвердження факту оплати послуг за вищевказаними договорами представником позивача до матеріалів справи долучені копії платіжних доручень.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України у своєму листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р., судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини : 1) рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от : наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності. Установленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що наявність у позивача лише документів, які відповідно до ПК України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, зокрема виданих ТзОВ «Західелектрокомплект», ПП «Біко Агротрейд», ПП «СМУ-600» та ТзОВ «Сана Прим» податкових накладних, сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, оскільки в ході розгляду справи було встановлено відсутність документів, які підтверджують факт видачі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, факт транспортування товарно-матеріальних цінностей, а отже відсутність господарських правовідносин.

В ході апеляційного розгляду було встановлено, що суд давав оцінку господарським відносинам позивача з ТзОВ «Сана Прим», проте, як убачається з п.п.3.1.2 п.3.1 Акту перевірки, стосовно перевірки правильності визначення податкового кредиту, то до суми податку на додану вартість 485650,40 грн., на яку було збільшено грошове зобов'язання позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, не віднесено господарські операції ПП «Галенерго» із зазначеним контрагентом. Крім того, в акті вказується, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Галенерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ТзОВ «Сана Прим» за період липень 2010 року порушень не встановлено.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст.71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 4 статті 70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Таким чином, аналізуючи наведені вище встановлені судом обставини, колегія суддів приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0002502240 від 05.11.2013 р. в частині збільшення ПП «Галенерго» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 485 614,04 грн., в тому числі 329976,89 грн. за основним платежем та 155637,15 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002322240 від 06.11.2013 р., яким підприємству було збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями на суму 510 грн., то суд першої інстанції вірно встановив, що посадовими особами ПП «Галенерго» не було надано первинних документів, на підставі яких сформовано суму податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п.121.1 ст.121 цього Кодексу, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Як вказав суд першої інстанції у постанові, що оскаржується, представник позивача жодних пояснень з цього приводу не надав, як не надав таких пояснень і в суді апеляційної інстанції.

У відповідності до ст.202 цього Кодексу підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Галенерго» задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року по справі № 803/8592/13-а скасувати та прийняти нову, якою позов Приватного підприємства «Галенерго» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0002502240 від 05.11.2013 р. в частині збільшення Приватному підприємству «Галенерго» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 485 614 (чотириста вісімдесят п'ять тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 04 коп., в тому числі 329976 (триста двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 89 коп. за основним платежем та 155637 (сто п'ятдесят п'ять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 15 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : В.В.Клюба

І.О.Яворський

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.12.2014 р.