У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/4052/14
Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
09 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О.
секретар судового засідання: Лозінська Н.В.,
за участі:
представника позивача: Сторожука А.В.
представника відповідача: Грень Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Стар 2006" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Стар 2006" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0011121501 від 29.04.2014 року щодо збільшення грошового зобов'язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 287280,00 грн., № 0011131501 від 29.04.2014 року щодо зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 6037,00 грн., № 0011111501 від 29.04.2014 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 6815,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1704,00 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Агро Стар 2006" (код за ЄДРПОУ 34342384) з питань дотримання норм податкового законодавства, достовірності формування показників податкової декларації з податку на додану вартість, правильності нарахування сум від'ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.11.2013 року по 31.01.2014 р.
За результатами перевірки складено акт № 407/1501/34342384 від 10.04.2014 року.
В ході перевірки виявлені та зафіксовані в акті порушення позивачем вимог:
- абз. "б" п. 201.1 ст. 201, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.3, абз. "а" п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (із змінами та доповненнями) ТОВ "Агро Стар 2006" завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість наступних звітних періодів (р. 23.2) по загальній декларації з ПДВ за січень 2014 року в сумі 6815 грн.;
- абз. "б" п. 201.1, 201.4, 201.7 ст. 201, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 209.3 ст. 209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (із змінами та доповненнями) ТОВ "Агро Стар 2006" завищено залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів (р. 24 декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства)) за січень 2014 року в сумі 293653 грн.;
- абз. "б" п. 201.1, 201.4, 201.7 ст. 201, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 209.2, п. 209.3 ст. 209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (із змінами та доповненнями) ТОВ "Агро Стар 2006" по декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення з попереднього звітного (податкового) періоду (ряд. 25) за грудень 2013 року в сумі 229824 грн.;
- абз. "б" п. 201.1, 201.4, 201.7 ст. 201, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 209.3 ст. 209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (із змінами та доповненнями) ТОВ "Агро Стар 2006" по декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р. 19) за січень 2014 року в сумі 6037 грн.;
На підставі акту № 407/1501/34342384 від 10.04.2014 року Красилівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області винесено податкові повідомлення - рішення № 0011121501, № 0011131501 та № 0011111501 від 29.04.2014 року.
Позивач, оскаржив вказані рішення в адміністративному порядку, однак рішенням Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області та Державної фіскальної служби України вказані рішення залишено без змін, а тому позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Агро Стар 2006", суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, а тому прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Колегія суддів вважає помилковим висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за листопад - грудень 2013 року та січень 2014 року на загальну суму 356958,00 грн., за рахунок віднесення ПДВ по податкових накладних, виписаних суб'єктами господарювання в порушення п. 4, п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України № 1379 від 01.11.2011 року та п. 201.1, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України.
Так, встановлено, що позивач здійснював господарську діяльність із ТОВ "МП Альфа", МПП Фірма "Ерідон", ТОВ "Фукс Мастила Україна", ТОВ "Агромотосервіс" та ТОВ "Корвет". Відповідач не заперечує що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер.
Водночас відповідач вказує, що ПІБ осіб, які складали, підписували шляхом накладення електронно-цифрового підпису та реєстрували податкові накладні в ЄРПН не відповідають ПІБ особам, які склали та підписали оригінали податкових накладних надані для перевірки та згідно даних ЄРПН. Позивач не мав права на віднесення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищезазначених податкових накладних, оскільки цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підпис, що скріплює цю накладну при її видачі покупцю, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних (що також зазначається в акті перевірки).
Відповідно до абз.5 п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1246 (далі - Порядок) для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає податковому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.
Твердження відповідача про те, що електронний цифровий підпис який накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підпис, що скріплює цю накладну при її видачі покупцю, повинні належати одній особі є помилковими.
Зазначеними вище нормами п.5 Порядку законодавцем обумовлюється право делегування іншій посадовій особі електронного цифрового підпису. Іншими словами продавець, який володіє електронним цифровим підписом, може делегувати свої повноваження і іншій посадовій особі. При цьому особа, яка делегує підпис, подає податковому органу за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи.
З аналізу вказаного вище Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1246, а так само іншого податкового законодавства не вбачається норм, які б забороняли продавцю формувати податкову звітність за допомогою електронного підпису, та звичайного підпису за наявності таких повноважень у посадової особи.
Згідно з п.198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вище податкові накладні, які сформовано постачальником в електронному вигляді, надіслано до податкового органу, яким надіслано квитанцію з відміткою «Документ Прийнято».
В абзаці 9 п.201.10 ст.201 ПК України зазначається, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Встановлено, що податкові накладні, які видані ТОВ "МП Альфа", МПП Фірма "Ерідон", ТОВ "Фукс Мастила Україна", ТОВ "Агромотосервіс", ТОВ "Корвет" на ім'я ТОВ "Агро Стар 2006" не містять жодного порушення, яке б давало підставу вважати, що така накладна не відповідає вимогам ст.201 ПК України.
З огляду на викладене вище, помилковими є твердження відповідача про те, що ТОВ "Агро Стар 2006" не мало права на віднесення до податкового кредиту суму в розмірі 356958,00 грн., оскільки при формуванні податкового кредиту позивач не допустив жодного порушення норм податкового законодавства.
Щодо твердження відповідача про включення до складу податкового кредиту за листопад 2013 року позивачем податкових накладних, які в порушення п. 198.2 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України не відповідають даті виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту, а саме: за листопад 2013 року: № 155/2 від 21.11.2013 року на суму 830883,94 грн., в т.ч. ПДВ 138480,66 грн. від TOB «A.T.K.»; № 35 від 27.11.2013 року на суму 80312,94 грн., в тому числі ПДВ - 13386,99 грн., № 36 від 30.11.2013 року на суму 49964,15 в тому числі ПДВ - 8327,36 грн. від ПАТ "Чотирбородське хлібоприймальне підприємство"; за грудень 2013 року: №146 від 24.12.2013 року на загальну суму 69281,72 грн., в т.ч. ПДВ 11546,95 грн. від TOB «A.T.K.»; за січень 2014 року: №3 від 04.01.2014 року від TOB «A.T.K.» на загальну суму 35268,70 грн., в тому числі ПДВ 5878,12 грн., суд зазначає послідуюче.
Так, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Стар 2006" в перевіряємий період мало взаємовідносини із ТОВ "А.Т.К." (код ЄДРПОУ 32826820) та ПАТ "Чотирбородське хлібоприймальне підприємство" (код ЄДРПОУ 00956721).
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та контрагентами укладались договори складського зберігання, а саме:
- ТОВ "А.Т.К." - Договір складського зберігання та виконання послуг по прийманню, сушці, очистці сільськогосподарських культур № Ц0807/1 від 08.07.2013 року. Згідно якого ТОВ "Агро Стар 2006" - Поклажодавець, а ТОВ "А.Т.К." - Склад. Предметом даного Договору є зобов'язання Поклажодавця передати, а Складу прийняти на умовах даного Договору, але в межах діючих норм обмежень, сільськогосподарські культури врожаю 2013 року для зберігання, а також забезпечує при необхідності очистку, сушку та іншу доочистку. Договір дійсний до 31.12.2013 року.;
- ПАТ "Чотирбородське хлібоприймальне підприємство": Договір № 20-К/ЗБ/2013 від 09 жовтня 2013 року. Згідно якого ТОВ "Агро Стар 2006" - Поклажодавець, а ПАТ "Чотирбородське хлібоприймальне підприємство" - Склад. Даний Договір регулює відносини сторін, при якому Поклажодавець передає на склад зерно, а саме кукурудза в зерні і качанах, які використовуються на продовольчі та непродовольчі потреби для експортування. Договір дійсний до 31.05.2013 року.; Договір № 18-С/ЗБ/2013 від 02.10.2013 року. Згідно якого ТОВ "Агро Стар 2006" - Поклажодавець, а ПАТ "Чотирбородське хлібоприймальне підприємство" - Склад. Договір регулює взаємовідносини сторін, при якому Поклажодавець передає на склад зерно, а саме насіння сої, яке призначене для використання на продовольчі, кормові та технічні потреби, і для експортування.
Фактичність здійснення господарських операцій ТОВ "Агро Стар 2006" із контрагентами по вищезазначених договорах підтверджується наданими позивачем до суду належним чином оформленими копіями Договору № Ц0807/1 від 08 липня 2013 року, додаткової угоди до Договору № Ц0807/1 від 08 липня 2013 року, Договору № 20-К/ЗБ/2013 від 09 жовтня 2013 року, Договору № 18-С/ЗБ/2013 від 02.10.2013 року, актів здачі-прийняття робіт та копіями податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій.
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно із підпунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Частиною 2 п. 198.6. ст. 198 ПК України передбачено, що у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно п. 201.4. Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох
примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
У відповідності із пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового
кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Таким чином, аналізуючи вищевикладені положення Податкового кодексу України можна зробити висновок, що TOB «Агро Стар 2006» могло віднести суми сплаченого податку до складу податкового кредиту лише після отримання відповідних податкових накладних.
Право покупця на віднесення сум податку до складу податкового кредиту кореспондується з обов'язком постачальника включити відповідні суми до складу податкових зобов'язань.
Згідно ст. 187.1. ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до ст.202.1 ПК України, звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є один календарний місяць.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено право покупця додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на постачальника, який порушив порядок заповнення податкової накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, всі податкові накладні були виписані вищевказаними постачальниками в тих самих податкових періодах (листопад, грудень 2013 року, січень 2014 року) в яких виникло податкове зобов'язання.
Враховуючи зазначене, позивач, як покупець товарів/послуг був позбавлений права скаржитися на постачальників - ТОВ "А.Т.К." та ПАТ "Чотирбородське хлібоприймальне підприємство".
Отже, постачальниками не було порушено порядок видачі податкових накладних та відображення податкового зобов'язання, а TOB «Агро Стар 2006» правомірно включило суми сплаченого податку по взаємовідносинах з вказаними контрагентами до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.
Окрім того, судом встановлено, що позивач мав взаємовідносини по поставці ТМЦ із ТОВ "ГПЛ" (код ЄДРПОУ 33190684) та ФПНДКК "Конкорд-Гей" (код ЄДРПОУ 13726552) на підставі договорів поставки № ЗР 424-2013 від 12.11.2013 року та № 2013/02/22-12 від 22.02.2013 року.
Позивачем при здійсненні операцій по договорах поставки № ЗР 424-2013 від 12.11.2013 року та № 2013/02/22-12 від 22.02.2013 року укладених із ТОВ "ГПЛ" та ФПНДКК "Конкорд-Гей", отримано від останніх податкові накладні:
- № 73 від 14.11.2013 року на загальну суму 3078,00 гривень, у тому числі ПДВ 513,00 гривень, виписана ТОВ "ГПЛ" (код ЄДРПОУ 33190684) та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 21.11.2013 року за № 9075316206. Згідно даної податкової накладної TOB «Агро Стар 2006» придбано оливу М10-ДМ ввезену на митну територію України, про що свідчить код УКТ ЗЕД 2710198100 в кількості 1 бочка за ціною 2565,01 грн.;
- № 280 від 13.11.2013 року на загальну суму 7425,96 гривень, у тому числі ПДВ 1237,66 гривень, виписана ФПНДКК "Конкорд-Гей" (код ЄДРПОУ 13726552) та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 18.11.2013 року за № 9073977983. Згідно даної податкової накладної TOB «Агро Стар 2006» придбано амортизатор, ввезений на митну територію України, про що свідчить код УКТ ЗЕД8483908990.
Проте, відповідач в акті перевірки зазначив, що вищевказані податкові накладні (№ 73 від 14.11.2013 року та № 280 від 13.11.2013 року) не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак суд не погоджується з таким твердженням податкового органу з огляду на наступне.
Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, судом встановлено, що податкові накладні № 73 від 14.11.2013 року та № 280 від 13.11.2013 року зареєстровані у відповідності до вимог чинного законодавства контрагентами позивача (ТОВ "ГПЛ" та ФПНДКК "Конкорд-Гей") в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій, а саме:
- квитанція № 1, згідно якої вбачається, що податкова накладна № 280 від 13.11.2013 року, виписана ФПНДКК "Конкорд-Гей" зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 18.11.2013 року за № 9073977983;
- квитанція № 1 від 21.11.2013 року, яка підтверджує, що податкова накладна № 73 від 14.11.2013 року, виписана ТОВ "ГПЛ" зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 21.11.2013 року за № 9075316206.
В матеріалах справи наявна довідка ТОВ "ГПЛ", згідно якої вбачається, що при реалізації TOB «Агро Стар 2006» оливи М10-ДМ 180 кг. згідно видаткової накладної № 1411-72 від 14.11.2013 року, було виписано в паперовому вигляді податкову накладну № 73 від 14.11.2013 року на суму 3078,01 грн. в т.ч. ПДВ 513 грн., один екземпляр якої надано в ТОВ «Агро Стар 2006». Проте, при реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних було допущено механічну помилку: в податковій накладній замість № 73 вказано № 141174. Всі інші дані вказано правильно.
Відповідно до податкових накладних, в них були заповнені усі необхідні реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 ПК України, вони пройшли реєстрацію в єдиному реєстрі податкових накладних, а тому у позивача не було підстав для подання скарг на постачальника товару.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 11 грудня 2014 року .
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Смілянець Е. С.
Сушко О.О.
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2014 |
Оприлюднено | 16.12.2014 |
Номер документу | 41849042 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Залімський І. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні