Постанова

від 01.12.2014 по справі 813/5965/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2014 року № 813/5965/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді - Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Петрика Р.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - Патько Н.Я., Брунця В.Г., згідно довіреності,

від відповідача - Середяка Б.В., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Межиріччя" до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Межиріччя" (далі - ФГ "Межиріччя", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Миколаївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, відповідач) про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення від 14.08.2014 року № 0001982200.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що порушення, які зафіксовані в акті перевірки № 555/13-21-22-00/35313663 від 30.07.2014 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Первинні бухгалтерські документи, які підтверджують господарські операції ФГ "Межиріччя" з ТзОВ "Домін Груп", відповідають вимогам чинного законодавства, оформлені належним чином, а операції безпосередньо пов'язані з власною господарською діяльністю позивача. На думку позивача, дані висновки зроблені відповідачем без об'єктивного аналізу господарських операцій та ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу щодо відсутності фактичного надання послуг у зв'язку з відсутністю у контрагента ТзОВ "Домін Груп" необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, транспортних засобів, систематичного придбання та продажу даного виду товарів. В заперечення даному твердженню відповідача, позивач зазначає, що відсутність у контрагента вищевказаних умов не може ставити під сумнів здійснення позивачем даних господарських операцій, адже чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника - у залежність від стану податкового обліку його контрагента. Позивач зазначає, що здійснення господарської діяльності в сукупності з належними первинними документами свідчить про реальність здійснення спірних господарських операцій, а тому вважає, що висновки відповідача є безпідставними та нічим не підтвердженими.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у запереченнях, поданих до суду 29.09.2014 року та 23.10.2014 року, суть яких зводиться до наступного. Під час проведення позапланової виїзної перевірки ФГ "Межиріччя" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2012 року по 23.05.2014 року, встановлено розбіжності по податковому зобов'язанню з податку на додану вартість по взаєморозрахунках ФГ "Межиріччя" з контрагентом - покупцем ТзОВ "Домін Груп" за грудень 2013 року - січень 2014 року. У зв'язку з тим, що поголів'я свиней, яке було реалізовано ТзОВ "Домін Груп" не вирощено на власних чи орендованих виробничих потужностях ФГ "Межиріччя", а придбано у ТзОВ "Даноша" згідно представлених до перевірки документів, то позивачем зайво задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Окрім цього, щодо реальності здійснення даних операцій, то відповідачем наводяться висновки з акту перевірки ТзОВ "Домін Груп", в яких зазначено про відсутність факту реального вчинення господарських операцій по взаємовідносинах з платниками податків за січень - лютий 2014 року. Вагомою підставою, на думку відповідача щодо не підтвердження даних господарських операції між ФГ "Межиріччя" з контрагентом - покупцем ТзОВ "Домін Груп" є відсутність у контрагента ТзОВ "Домін Груп" необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, транспортних засобів, викликає сумнів врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо - складських приміщень та іншого майна, яке необхідне для виконання робіт даного виду. Додатково відповідач звертає увагу суду на те, що первинні документи (договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарських операцій, а оскільки податковий орган ставить під сумнів дані господарські операції, то відповідні документи не можуть вважатися первинними навіть за наявності всіх формальних реквізитів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

ФГ "Межиріччя", код ЄДРПОУ 35313663, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію знаходиться за адресою: 81730, Львівська область, Жидачівський район, с. Заріччя. Взято на облік в органах державної податкової служби 25.07.2007 року за № 2303 та станом на 17.07.2014 року перебуває на обліку в Жидачівському відділенні Миколаївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, є платником ПДВ.

Як вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, позивач являється підприємством, що займається розведенням свиней та інших тварин, виробництвом м'яса, вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур, насіння олійних культур та іншого.

З 01.04.2009 року ФГ "Межиріччя" зареєстроване як суб'єкт спеціального оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200113040.

Миколаївською ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ФГ "Межиріччя" код ЄДРПОУ 35313663 з питань дотримання вимог податкового законодавства під час проведення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ "Домін Груп", код ЄДРПОУ 38905991, за період з 01.01.2012 року по 23.05.2014 року.

Дана перевірка проведена відповідно до пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та на виконання постанови старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві майора податкової міліції Стецюка Р.А. За результатами даної перевірки складено акт № 555/13-21-22-00/35313663 від 30.07.2014 року.

Перевірку проведено з відома голови ФГ "Межиріччя" Лозинського Романа Івановича та в присутності головного бухгалтера Яременко Анни Павлівни.

Проведеною перевіркою встановлені такі порушення:

- п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством зайво задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість та відображено у деклараціях з податку на додану вартість ПДВ в сумі 329733,00 грн., в тому числі по періодах: за грудень 2013 року в сумі 202800,00 грн., за січень 2014 року в сумі 126933,00 грн.

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, підприємством не відображено у деклараціях з податку на додану вартість та не сплачено до бюджету ПДВ в сумі 329722,00 грн., в тому числі по періодах: за грудень 2013 року в сумі 202800,00 грн., за січень 2014 року в сумі 126933,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі акту, податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення - рішення (а.с. 24) № 0001982200 від 14.08.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 412166,00 грн., в тому числі за основним платежем 329733,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 82433,00 грн.

Підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є висновок відповідача про зайво задеклароване податкове зобов'язання з податку на додану вартість та відображення у декларації податку на додану вартість в сумі 329722,00 грн., а також заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та не відображення їх у декларації на ту ж саму суму внаслідок оформлення безтоварних операцій з продажу свиней в адресу ТзОВ "Домін Груп".

Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.12.2013 року та 27.01.2014 року між ФГ "Межиріччя" та ТзОВ "Домін Груп" укладено договори купівлі продажу № 7 та № 02 (а.с. 42-43).

За умовами даних договорів ФГ "Межиріччя" зобов'язується передати у власність товар (свиней), а ТзОВ "Домін Груп" зобов'язується прийняти та оплатити їх вартість за умовами даного договору.

Факт купівлі - продажу даних товарів підтверджується наявними в матеріалах справи накладними № 330 від 27.12.2013 року на суму 399600,00 грн.; № 331 від 28.12.2013 року на суму 403200,00 грн.; № 332 від 30.12.2013 року на суму 414000,00 грн.; № 5 від 30.01.2014 року на суму 377600,00 грн.; № 6 від 31.01.2014 року на суму 384000,00 грн.

В матеріалах справи містяться податкові накладні: № 313/2 від 27.12.2013 року на суму 399600,00 грн., № 314/2 від 28.12.2013 року на суму 403200,00 грн., № 315/2 від 30.12.2013 року на суму 414000,00 грн., № 7/2 від 30.01.2014 року на суму 377600,00 грн., № 8/2 від 31.01.2014 року на суму 384000,00 грн.; податкові декларації з податку на додану вартість за 2013 та 2014 роки, а також книги поточних рахунків та розрахунків за 2013 та 2014 роки.

Суми податку на додану вартість по відповідних податкових накладних включено до податкових зобов'язань з ПДВ по спеціальному режиму оподаткування за грудень 2013 року та січень 2014 року та відображено у реєстрах виданих податкових накладних, що містяться в матеріалах справи.

Товар одержував директор ТзОВ "Домін Груп" Корнієнко Ростислав Олександрович згідно довіреностей № 15 від 27.12.2013 року та № 8 від 30.01.2014 року (а.с. 61-62).

Транспортування товару покупцю здійснювалося власним транспортом ФГ "Межиріччя", а саме автомобілем МАЗ НОМЕР_1, водієм ОСОБА_9, що підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля від 27.12.2013 року, 28.12.2013 року, 30.12.2013 року, 30.01.2014 року, 31.01.2014 року (а.с. 63-67), та товарно - транспортними накладними: № 200454 від 27.12.2013 року, № 200465 від 28.12.2013 року, № 200466 від 30.12.2013 року, № 05 від 30.01.2014 року, № 06 від 31.01.2014 року (а.с. 68-72).

Рух товарів (свиней) підтверджується актами на вибуття тварин від 27.12.2013 року, 28.12.2013 року, 30.12.2013 року, 30.01.2014 року та 31.01.2014 року (а.с. 100-103).

ТзОВ "Домін Груп" здійснило часткову оплату отриманого товару на загальну суму 360000,00 грн., згідно банківських виписок, що містяться в матеріалах справи (а.с. 73-77).

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПК України, на порушення якого вказує відповідач, згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним товарів, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до п. 209.7 ст. 209 ПК України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

До товарної групи 01 "Живі тварини" УКТ ЗЕД, належать свині живі, код 0103.

Відтак, враховуючи вищевказане, продаж свиней, що згідно п. 209.7 ст. 209 ПК України, є сільськогосподарським товаром, підпадає під спеціальний режим оподаткування.

З приводу вирощування та відгодівлі, то відповідно до п.п. 209.17.6 п. 209.17 ст. 209 ПК України, дія спеціально режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на розведення свиней (01.23.0 КВЕД), що включає в себе поряд з іншим вирощування свиней. Крім того, як зазначається в підкласі 01.42.0 КВЕД, надання послуг по відгодівлі худоби регулюється розділом 01.2 КВЕД, до якого належить КВЕД 01.23.0 - розведення свиней.

Таким чином, розведення свиней, що підпадає під спеціальний режим оподаткування, включає в себе відгодівлю молодняка свиней.

ФГ "Межиріччя" згідно договору купівлі - продажу живих свиней № 414 від 13.03.2013 року (а.с. 79), придбавало молодняк свиней у ТзОВ "Даноша", основним видом діяльності якого є розведення свиней, а також оптова торгівля живими тваринами.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, до моменту реалізації живого товару ТзОВ "Домін Груп", придбані в ТзОВ "Даноша" свині відгодовувалися позивачем протягом більше як шести місяці продукцією вирощеною на власних сільськогосподарських угіддях, а саме кормами, отриманими з врожаю сільськогосподарських культур: зерновими, кукурудзою та іншими кормовими культурами. В підтвердження цього, представником позивача до матеріалів справи, було долучено копію звіту форми № 29 - сг про підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 01.12.2013 року (а.с. 80-83) та звіт про стан тваринництва за 2013 рік (а.с. 84-85), згідно якого на вирощування свиней ФГ "Межиріччя" витратило 7550 кормових одиниць.

На підтвердження наявності в позивача сільськогосподарських угідь, в матеріалах справи містяться довідки Станківецької сільської ради Миколаївського району Львівської області № 58/08-08 від 13.02.2013 року (а.с. 86), згідно якої на території сільської ради ФГ "Межиріччя" використовує 191,1861 га землі під сінокіс та № 20/02-15 від 23.01.2014 року (а.с. 87), згідно якої на території сільської ради ФГ "Межиріччя" використовує 218,2124 га землі під сінокоси. Також міститься довідка Зарічанської сільської ради Жидачівського району Львівської області № 129 від 04.02.2014 року (а.с. 88), згідно якої ФГ "Межиріччя" орендує землі пайового фонду загальною площею 704,5 га, з них 494,5 га ріллі, 11,9 га сінокосів та 234,1 га пасовищ.

Окрім цього, в матеріалах справи містяться договори оренди нежитлових приміщень з ТзОВ "Ілів" № 04/1 від 02.01.2013 року та № 03 від 02.01.2014 року (а.с. 89-92), згідно яких ФГ "Межиріччя" орендує нежитлові приміщення для ведення господарської діяльності за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с. Ілів, вул. Шевченка, 28.

Згідно договору оренди тваринницьких приміщень № 3 від 02.01.2013 року (а.с. 104), ФГ "Межиріччя" орендує в ТзОВ "Колос" тваринницькі приміщення та обладнання, що знаходяться за адресою: Львівська область, Жидачівський район, с. Межиріччя. До складу орендованого приміщення входять два тваринницькі приміщення загальною площею по 1512 кв. м кожне, тваринницьке приміщення загальною площею 2516 кв. м; та зерновий склад загальною площею 3200 кв. м. Додатком до даного договору є акт приймання передачі орендованих приміщень від 02.01.2013 року (а.с. 105).

На момент здійснення спірних господарських операцій на балансі позивача перебувало 77 основних засобів , в тому числі 7 тракторів, дробілка кормів, кормозбиральний комбайн, культиватори, автомашини МАЗ, КАМАЗ, худобозабійний пункт тощо. Дані засоби зафіксовані в інвентарній книзі обліку основних засобів (а.с. 97-99).

Відповідач зазначає, що господарські операції між ФГ "Межиріччя" та ТзОВ "Домін Груп" носять характер безтоварних, оскільки в контрагента позивача ТзОВ "Домін Груп" відсутні умови для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, транспортних засобів, систематичного придбання та продажу даного виду товарів та іншого, у підтвердження чого податковий орган покликається на акти про неможливість проведення зустрічних звірок ТзОВ "Домін Груп" щодо не підтвердження господарських відносин з платниками податків.

Однак, реальність здійснення позивачем господарських операцій купівлі - продажу свиней підтверджується всіма належним чином оформленими первинними документами, а саме видатковими та податковими накладними, товарно - транспортними накладними, подорожніми листами, довіреностями, актами на вибуття тварин. Крім того, у позивача наявні всі адміністративно - господарські можливості і умови, які необхідні для здійснення продажу свиней.

Судом при прийняття рішення також взято до уваги той факт, що зміст господарської операції з купівлі-продажу свиней між позивачем та ТзОВ "Домін Груп" повністю відповідає основному виду діяльності за КВЕД останнього - оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами.

Щодо покликання відповідача на безтоварність господарських операцій між позивачем та ТзОВ "Домін Груп" в зв'язку з винесенням вироку Дарницького районного суду м. Києва від 14.08.2014 року у справі № 753/11826/14-к про обвинувачення засновника ТзОВ "Домін Груп" у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст.27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, то суд погоджується з думкою представника позивача, викладеною у поясненнях від 06.11.2014 року вх. № 38522, про безпідставність такого твердження з огляду на наступне. Даним вироком не встановлено факту безтоварності спірних господарських операцій. Більше того, у вироку жодним чином не згадується ніяка інша фінансово-господарська операція. Крім того, керівника ТзОВ "Домін Груп" було засуджено не за фіктивне підприємництво, а за пособництво у фіктивному підприємництві. Частина розрахунків з ТзОВ "Домін Груп" позивачем проведена вже після зміни керівника ОСОБА_8 на ОСОБА_10 Також оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем 14.08.2014 року, тобто до набрання законної сили вироком суду у кримінальній справі, в межах якої було призначено перевірку позивача в порядку кримінально - процесуального законодавства.

Відповідно до п. 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Поняття господарської операції визначено в ст. 1 вищевказаного Закону, це - дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Згідно п. 2.4 даного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений даний документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 152.1. ст. 152 Податкового кодексу України, податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі ст.149 цього кодексу. Згідно ст.149 кодексу, податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього кодексу, з урахуванням положень ст.ст.135-137 та 138-143 цього кодексу.

Згідно пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст.135-137 цього кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст.138-143 цього кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього кодексу.

Пунктом 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, тобто обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, відображення господарських операцій у податковому обліку здійснювалося відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПК України, сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством зі спеціальним режимом оподаткування на вартість поставлених ним товарів, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальну на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку для інших виробничих цілей.

Згідно Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" товаром є будь - яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Відповідно до п. 209.7 ст. 209 ПК України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем не були дотримані в повній мірі, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Покликання податкового органу на неналежність первинної документації, спростовується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, які підтверджують реальні господарські операції позивача з ТзОВ "Домін Груп". Дані документи оформлені належним чином, містять всі необхідні реквізити та відповідають типовій формі даних документів. Окрім того, з позовної заяви та пояснень представника позивача вбачається, що жодних зауважень до первинних документів під час проведення перевірки у відповідача не було.

Суд вважає, що позивач при виборі контрагента зібрав всю оприлюднену інформацію та документацію про контрагента, яка вказувала на його добросовісність. Про це свідчить наявність у позивача документів що підтверджують правосуб'єктність ТзОВ "Домін Груп", а саме витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Згідно ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості, які підлягають внесенню до даного реєстру вважаються достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Відтак наявність у позивача зазначених документів, вказує на добросовісність та обачність позивача при виборі контрагента.

Суд звертає увагу на те, що відсутність у контрагента необхідного персоналу та технічного устаткування для здійснення господарювання, не може бути підставою вважати господарські операції позивача безтоварними з огляду на наступне. В ухвалі Вищого адміністративний суд України від 18.09.2013 року № К/9991/55382/12 зазначено, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Відтак, платник податку на додану вартість не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентами вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та дотримання вимог податкового законодавства.

Щодо твердження відповідача про безтоварність спірних господарських операцій у зв'язку з відсутністю ветеринарних свідоцтв, то суд зазначає, що Податковий кодекс України не пов'язує можливість застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства передбаченого ст. 209 ПК України, з видачею ветеринарних свідоцтв на реалізацію свиней, а передбачає дотримання певних вимог, які були дотримані позивачем в повному обсязі. Зокрема, це реалізація сільськогосподарського товару, який вирощений (відгодований) суб'єктом спеціального режиму оподаткування за рахунок сільськогосподарської продукції, вирощеної на сільськогосподарських угіддях, які належать товаровиробнику на праві власності або надані йому у користування.

Суд враховує лист Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", в якому визначено обставини, які можуть свідчити про безтоварність господарських операцій. Це, зокрема, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Наявність саме цих обставин, а не відсутність ветеринарних свідоцтв є підставою для застосування до платника податків відповідальності згідно ПК України. Як вбачається з матеріалів справи та усних пояснень представника позивача, в ФГ "Межиріччя" наявні всі вищевказані умови, що разом з належними первинними документами свідчить про реальність здійснення господарських операцій.

Суд звертає увагу відповідача на те, що вирок Дарницького районного суду м. Києва від 14.08.2014 року у справі № 753/11826/14 - к про обвинувачення засновника ТзОВ "Домін Груп" у вчиненні пособництва у фіктивному підприємництві, не може бути доказом у даній адміністративній справі, оскільки вказаний вирок не містить фактів, які мають значення для даної справи, адже обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дії чи бездіяльність якої є предметом розгляду в даній адміністративній справі. Вирок у кримінальній справі щодо посадової особи контрагента не є підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства. Окрім цього, оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем 14.08.2014 року, тобто до набрання законної сили вироком суду по кримінальній справі в межах якої було призначено перевірку позивача в порядку кримінально - процесуального законодавства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2014 року, зазначено, що матеріали перевірки та висновки податкового органу викладені в акті перевірки, яка призначена на виконання постанови старшого слідчого податкового органу відповідно до кримінально - процесуального закону, до набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення про визначення платникові податків грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, в суду відсутні правові підстави вважати правомірним спірне податкове повідомлення-рішення від 14.08.2014 року № 0001982200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 412166,00 грн.

Відтак, відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України.

Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню, а спірне податкове повідомлення - рішення, - скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України 487,20 грн. судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення видане Миколаївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області від 14.08.2014 року № 0001982200.

Стягнути з Державного бюджету України в користь фермерського господарства "Межиріччя", код ЄДРПОУ 35313663, що знаходиться за адресою: 81730, Львівська область, Жидачівський район, с. Заріччя, 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 08.12.2014 року.

Суддя Потабенко В.А.