Постанова

від 10.12.2014 по справі 820/17870/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

10 грудня 2014 р. справа № 820/17870/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

представника позивача - Макаренко О.А.,

представника відповідача - Бондар Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Інститут інформаційних технологій" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Інститут інформаційних технологій", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.10.2014 р. № 0003322201 та № 0003312201, прийняті Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 22.09.2014 р. № 3782/20-30-22-01/22723472 "Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Інститут інформаційних технологій" (код ЄДРПОУ 22723472) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо взаємовідносин з ПП «Інтер-Буд-Комфорт» (код ЄДРПОУ 35702465) за період з 01.09.2011 р. по 30.11.2011 р. та з ТОВ «Градієнт Тек» (код ЄДРПОУ 36095668) за період з 01.11.2012 р. по 31.12.2011 р." відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 08.10.2014 р. № 0003322201 та № 0003312201. Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними, а вказані податкові повідомлення - рішення такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в актах перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Інститут інформаційних технологій" зареєстроване як юридична особа 03.01.1995 р., перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 23.01.1995 р., є платником ПДВ, згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 01.08.2011 р. № 100346417, індивідуальний податковий номер - 227234720307.

Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Інститут інформаційних технологій" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо взаємовідносин з ПП «Інтер-Буд-Комфорт» за період з 01.09.2011 р. по 30.11.2011 р. та з ТОВ «Градієнт Тек» за період з 01.11.2012 р. по 31.12.2012 р.

Результати перевірки оформлені актом від 22.09.2014 р. № 3782/20-30-22-01/22723472 (т. 1 а.с. 13-32). В акті зазначено про порушення позивачем:

- п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту у розмірі 969281,00 грн. та як наслідок, заниження суми податку на додану вартість в сумі 969281,00 грн., в тому числі у вересні 2011 року в сумі 51667,00 грн., у листопаді 2011 року в сумі 600548,00 грн., у листопаді 2012 року в сумі 204167,0 грн. та у грудні 2012 року в сумі 112899,00 грн.;

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.1.1, п.п. 138.1.2 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення сум витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, та як наслідок, заниження суми податку на прибуток у розмірі 1213966,00 грн., в тому числі у 4 кварталі 2011 року на суму 807547,00 грн. та у 4 кварталі 2012 року на суму 406419,00 грн. (т. 1 а.с. 31).

На підставі висновків вказаного акту 08.10.2014 р. відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0003322201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1417175,00 грн., з яких 1213966,00 грн. - за основним платежем, 203209,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення - рішення № 0003312201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1453921,50 грн., з яких 969281,00 грн. - за основним платежем, 484640,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 11, 12).

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення контрагентами позивача, ПП «Інтер-Буд-Комфорт» та ТОВ «Градієнт Тек», своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад).

В основу висновку відповідача покладено відомості актів:

- акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 18.02.2013 р. № 257/224/36095668 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Градієнт Тек» з ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) за вересень 2012 року, ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) за червень 2012 року, ТОВ «Старт Д» (код ЄДРПОУ 32694059) за липень 2012 року, в якому зроблено висновок про не підтвердження ТОВ «Градієнт Тек» реальності здійснення операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями в перевіряємих періодах;

- акту ДПІ у Київському районі м. Харкова від 16.12.2011 р. № 1037/233/35702465 про результати зустрічної звірки щодо господарських відносин ПП «Інтер-Буд-Комфорт» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень-жовтень 2011 року та подальшому ланцюгу постачання, та акт від 9.01.2012 р. № 52/233/35702465 про результати зустрічної звірки щодо господарських відносин ПП «Інтер-Буд-Комфорт» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період листопад 2011 року та подальшому ланцюгу постачання, в яких зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення ПП «Інтер-Буд-Комфорт» господарських операцій за вересень-листопад 2011 року.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені позивачем з ПП «Інтер-Буд-Комфорт» та ТОВ «Градієнт Тек», мають ознаки нереальності здійснення.

Суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 р., залишеною без змін хвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2012 р., по справі № 2а-1455/12/2070 було визнано неправомірними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо проведення зустрічної звірки ПП " Інтер-Буд-Комфорт" (код ЄДРПОУ 35702465), на підставі якої складно акт від 16.02.2011 р. № 1037/233/35702465.

Судом встановлено, що в перевіряємих періодах Приватне акціонерне товариство "Інститут інформаційних технологій" (далі - АТ «ІІТ») мав взаємовідносини з ПП «Інтер-Буд-Комфорт», з яким були укладені наступні договори.

За договором №0873/01-11 від 18.07.2011 р. (т.1 а.с. 43-46) АТ «ІІТ» у ПП «Інтер-Буд-Комфорт» були придбані та оплачені роботи з розробки програмних модулів перетворення документів для системи SAP на мові програмування ABAP, програмного комплексу конвертування даних з апаратних модулів на електронні токени ruToken та uaToken, внутрішніх програмних засобів моніторингу працездатності сітьових платформ 0U та 1U. Оплата здійснена в повному обсязі. Мета укладення договору АТ «ІІТ» - для виконання своїх зобов'язань за договорами №0550/06-08 від 14.10.2008 р. (т.1 а.с. 159-167), №71112/2 від 24.12.2007 р. (т.1 а.с. 181-208), №0550/04-08 від 31.08.2011 р. (т.1 а.с. 168-180). Використання в поточній діяльності - використано АТ «ІІТ» для виконання робіт (надання послуг) замовнику за зазначеними договорами.

За договором №0873/02-11 від 04.08.2011 р. (т.1 а.с. 47-52) АТ «ІІТ» замовило у ПП «Інтер-Буд-Комфорт» та оплатило послуги. Результати наданих послуг оформлені звітом (т.2 а.с. 65-151) та використані в господарській діяльності.

За договором №0873/03-11 від 06.10.2011 р. (т.1 а.с. 53-56) АТ «ІІТ» у ПП «Інтер-Буд-Комфорт» були придбані та оплачені мережеві платформ 1U у кількості 6 штук. Даний договір вже був предметом розгляду Харківським окружним адміністративним судом по справі № 2а-833/12/2070 (т.1 а.с. 88-93). Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що правовідносини за зазначеним договором між контрагентами відбулися та скасовано відповідні податкові повідомлення-рішення.

За договором №0873/04-11 від 12.10.2011 р. (т.1 а.с. 57-59) АТ «ІІТ» у ПП «Інтер-Буд-Комфорт» були придбані та оплачені діоди „КГ 401А" в кількості 3200 штук. За договором №0873/05-11 від 14.10.2011 р. (т.1 а.с. 60-62) АТ «ІІТ» у ПП «Інтер-Буд-Комфорт» були придбані та оплачені мікросхеми АТ91SAM7S256-AU в кількості 1350 штук. За договором №0873/06-11 від 17.10.2011 р. (т.1 а.с. 63-66) АТ «ІІТ» у ПП «Інтер-Буд-Комфорт» були придбані та оплачені діоди „КГ 401 А" в кількості 2800 штук. За договором №0873/07-11 від 19.10.2011 р. (т.1 а.с. 67-69) АТ «ІІТ» у ПП «Інтер-Буд-Комфорт» були придбані та оплачені діоди „КГ 401 А" в кількості 3100 штук. За договором №0873/08-11 від 20.10.2011 р. (т.1 а.с. 70-72) АТ «ІІТ» у ПП «Інтер-Буд-Комфорт» були придбані та оплачені мікросхеми АТ91SAM7S256-AU в кількості 1450 штук. За договором №0873/09-11 від 21.10.2011 р. (т.1 а.с. 73-75) АТ «ІІТ» у ПП «Інтер-Буд-Комфорт» були придбані та оплачені мікросхеми АТ91SAM7S256-AU в кількості 1345 штук. За договором №0873/10-11 від 24.10.2011 р. (т.1 а.с. 76-79) АТ «ІІТ» у ПП «Інтер-Буд-Комфорт» були придбані та оплачені мікросхеми АТ91SAM7S256-AU в кількості 400 штук, керамічні конденсатори 0603 33пФ, 50В, NPO в кількості 12000 штук, керамічні конденсатори 0603 22нФ, 50В, X7R в кількості 24000 штук, керамічні конденсатори 0603 4,7мкФ, 6,3В, X5R в кількості 6000 штук.

Всі товарно-матеріальні цінності, придбані за зазначеними вище договорами в бухгалтерському обліку відображено згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 202 за листопад. Ці комплектуючі вироби (діоди «КГ 401А», мікросхеми AT91SAM7S256-AU та керамічні конденсатори) були придбані для виготовлення Апаратно-програмних засіб КЗІ "Електронний ключ "Кристал-1" та для подальшої поставки замовнику за договором №0874/01-11 від 07.07.2011 р. (т.1 а.с. 209-222). Комплектуючі вироби АТ «ІІТ» були спочатку передані за договором № 2/09-Э від 15.01.2009 р. (т.1 а.с. 223-231) для виконання НВП Хартрон-Енерго ЛТД (ТОВ) робіт виробничого характеру по виготовленню виробів Електронний ключ «Кристал-1» для подальшої їх поставки за договором № 0874/01-11 від 07.07.2011 р. (т.1 а.с. 209-222).

Окрім зазначених вище, результати робіт (послуг) та товари, отримані від ПП «Інтер-Буд-Комфорт», було використано АТ «ІІТ» у власній господарській діяльності за наступними правочинами: договір №0550/06-08 від 14.10.2008 р. (т.1 а.с. 159-167), договір №71112/2 від 24.12.2007 р. (т.1 а.с. 181-208), №0550/04-08 від 31.03.2008 р. (т.1 а.с. 168-180).

Протягом листопада-грудня 2011 року позивач мав правовідносини з ТОВ "Градієнт Тек".

За договором № 0914/01-12 від 08.10.2012 р. (т.1 а.с. 101-105). АТ «ІІТ» у ТОВ «Градієнт Тек» придбало та оплатило послуги з розробки комплекту експлуатаційної документації внутрішнього та зовнішнього веб-сайтів ЦСК Держмитслужби України; обстеження середовищ функціонування на об'єкті інформаційної діяльності ЦСК Держмитслужби України. Надані послуги оформлені звітом (т.2 а.с. 152-250, т.3 а.с. 1-36). Мета укладення договору - для виконання своїх зобов'язань за договором №73/3 від 16.08.2012 р. (т.1 а.с. 232-248).

За договором №0914/02-12 від 01.11.2012 р. (т.1 а.с. 106-110) АТ «ІІТ» у ТОВ «Градієнт Тек» придбало та оплатило послуги з установки та налагодження серверного, комп'ютерного, офісного та мережного обладнання та програмного забезпечення. Мета укладення договору - для виконання АТ «ІІТ» зобов'язань за договором №04/121121-4 від 21.11.2012 р. (т.2. а.с. 1-5).

За договором №0914/03-12 від 02.11.2012 р. (т.1 а.с. 111-115) АТ «ІІТ» у ТОВ «Градієнт Тек» придбало та оплатило послуги з оформлення матеріалів обстеження середовищ функціонування на об'єкті інформаційної діяльності офісу електронних послуг Дніпропетровської облдержадміністрації; розрахунку кошторисної вартості щонайменше двох альтернативних варіантів створення КСЗІ Віртуального офісу електронних послуг Дніпропетровської облдержадміністрації. Надані послуги оформлені звітом (т.3 а.с. 37-68). Мета укладення договору - для виконання АТ «ІІТ» своїх зобов'язань за договором №22/10/12 від 22.10.2012 р. (т.2 а.с. 6-13).

За договором №0914/04-12 від 02.11.2012 р. (т.1 а.с. 116-120) АТ «ІІТ» у ТОВ «Градієнт Тек» придбало та оплатило послуги з аналізу технологій функціонування прикладної програмної системи Віртуального офісу електронних послуг з метою виявлення всіх ділянок, на яких необхідна інтеграція на рівні бібліотек програмного комплексу користувача ПТК ЦСК „ІІТ користувач ЦСК-1" та оформлення вимог до майбутнього графічного інтерфейсу бібліотек Дніпропетровської облдержадміністрації. Надані послуги оформлені звітом (т.3 а.с. 69-147). Мета укладення договору - для виконання своїх зобов'язань за договором №22/10/12 від 22.10.2012 р. (т.2 а.с. 6-13).

За договором №0914/05-12 від 02.11.2012 р. (т.1 а.с. 121-125) АТ «ІІТ» у ТОВ «Градієнт Тек» придбало та оплатило послуги з оформлення матеріалів обстеження середовищ функціонування на об'єктах інформаційної діяльності ІТС Харківської обласної митниці; розрахунку кошторисної вартості щонайменше двох альтернативних варіантів створення КСЗІ ІТС Харківської обласної митниці. Надані послуги оформлені звітом (т.3 а.с. 148-233). Мета укладення договору - для виконання АТ «ІІТ» зобов'язань за договором №0176/01-12/330 від 29.10.2012 р. (т.2 а.с. 14-24).

За договором №0914/06-12 від 15.11.2012 р. (т.1 а.с. 126-130) АТ «ІІТ» у ТОВ «Градієнт Тек» придбало та оплатило роботи виробничого характеру. Мета укладення договору - для виконання АТ «ІІТ» своїх зобов`язань за договором №0824/04-12 від 11.12.2012 р. Використано АТ «ІІТ» при виготовленні ІР-шифраторів «Канал-301Д» (1 шт.) та «Канал-201Д» (24 шт.) для поставки замовнику за договором №0824/04-12 від 11.12.2012 р. (т.2 а.с. 25-30).

За договором №0914/07-12 від 15.11.2012 р. (т.1 а.с. 131-134) АТ «ІІТ» у ТОВ «Градієнт Тек» придбало та оплатило послуги з доопрацювання інтерфейсних частин наступних комп'ютерних програм: програмний комплекс центральних серверів ЦСК; програмні засоби користувача ЦСК; комп'ютерна програма "ІІТ Користувач ЦСК-1"; комп'ютерна програма шлюзу захисту з'єднань "ІІТ Захист з'єднань - 2. Шлюз захисту"; комп'ютерна програма Програмні клієнти захисту з'єднань "ІІТ Захист з'єднань - 2. Клієнт". Мета укладення договору - для виконання своїх зобов`язань за договором №АЦСК-1/28.03.11 від 28.03.2011 р. Використано АТ «ІІТ» для виконання робіт (надання послуг) замовнику за договором №АЦСК-1/28.03.11 від 28.03.2011 р. (т.2 а.с. 31-49)

За договором №0914/08-12 від 20.11.2012 р. (т.1 а.с. 135-138) АТ «ІІТ» у ТОВ «Градієнт Тек» придбало та оплатило послуги з розробки пропозицій до методик експертних випробувань з урахуванням вимог НД ТЗІ 2.6-001-11, НД ТЗІ 2.7-009-09, НД ТЗІ 2.7-010-09 Надані послуги оформлені звітом (т.4 а.с. 1-119). Мета укладення договору - для виконання своїх зобов`язань за договором №0809/02-09 від 12.03.2009 р. (т.2 а.с. 50-61).

За договором №0914/09-12 від 06.12.2012 р. (т.1 а.с. 139-145) АТ «ІІТ» придбало у ТОВ «Градієнт Тек» комплектуючі вироби (плата з елементами ЄААД.668627.153, корпус ЄААД.735224.153, вставка ЄААД.735224.153). Мета укладення договору - для подальшої поставки замовнику програмного продукту за рахунком-фактурою №СФ-0000083 від 10.12.2012 р. (т. 2 а.с. 62-64).

Суд вважає необґрунтованою позицію відповідача, що правочини між позивачем та ПП «Інтер-Буд-Комфорт» та ТОВ «Градієнт Тек» здійснені без мети настання реальних наслідків з огляду на наступне.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV, на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Отже, згідно вказаної правової норми, первинні документи по відображенню господарських операцій, є основою для податкового обліку.

Порядок формування валових витрат платниками податку на прибуток визначений Податковим кодексом України. Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 138 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Матеріалами справи встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача (податкові накладні, акти надання-приймання послуг, акти здачі-приймання виконаних робіт, акти прийому-передачі товару), які надані ним в підтвердження формування валових витрат, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Доказів зворотнього судовим розглядом справи не встановлено.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

В даному випадку виконання угод між позивачем та ПП «Інтер-Буд-Комфорт» та ТОВ «Градієнт Тек» підтверджується належними первинними документами, які містяться в матеріалах справи, отже, можливо зробити висновок, що витрати з придбання робіт вірно віднесено до валових витрат позивача.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, АТ "ІІТ") права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично отриманих послуг, товарів) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає, що АТ "ІІТ" виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні придбаних послуг, товарів контрагентів ПП «Інтер-Буд-Комфорт» та ТОВ «Градієнт Тек», які в свою чергу, виконали вимоги діючого законодавства, видавши позивачу належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Відповідно до ст. 202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст. 203 ЦК України. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Слід зазначити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства контрагентами.

Якщо контрагент можливо не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між АТ «ІІТ» та ПП «Інтер-Буд-Комфорт», ТОВ «Градієнт Тек» правочинів, та як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту та правомірність формування позивачем валових витрат.

Виконання договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, договори між позивачем і контрагентами мали реальний характер. Судом не встановлені факти, які б свідчили, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отримані позивачем від контрагентів зазначені податкові накладні не мають недоліків, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за N 168/704, що спричиняють втрату нею статусу первинного документа.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним рішень, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням чинного законодавства України. Фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність включення до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді сум ПДВ по отриманим податковим накладним та формування у відповідних звітних періодах валових витрат.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо нікчемності угод є безпідставними і судом до уваги не приймаються, оскільки укладені договори виконані з боку позивача в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавались, а податкові накладні в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на прибуток та податку на додану вартість і його сум.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення від 08.10.2014 р. № 0003322201 та № 0003312201 не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Інститут інформаційних технологій" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.10.2014 р. № 0003322201 та № 0003312201, прийняті Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Приватного акціонерного товариства "Інститут інформаційних технологій" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 12, код ЄДРПОУ 22723472) судові витрати у розмірі 4872,00 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 11.12.2014 р.

Суддя Сагайдак В.В.