Рішення

від 08.12.2014 по справі 908/3928/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/121/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2014 Справа №908/3928/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ", (юридична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Рогачевська, буд. 1-В; поштова адреса: 69120, м. Запоріжжя, вул. Чарівная, буд. 74)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг "Іскра"", (83016, м. Донецьк, вул. Кірова, буд. 26)

про стягнення 88798,09 грн. основного боргу за договором поставки № 8083 від 20.01.2014 р., 1805,80 грн. пені, 285,13 грн. 3 % річних, 847,57 грн. інфляційного нарахування на суму боргу та 6967,48 грн. штрафу

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача - Попова Г.Г., довіреність б/н від 24.11.2014 р.;

від відповідача - не з'явився.

08.10.2014 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ФУДТОРГ", м. Донецьк з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг "Іскра"", м. Донецьк про 88798,09грн. основного боргу за договором поставки № 8083 від 20.01.2014 р., 1805,80 грн. пені, 285,13 грн. 3 % річних, 847,57 грн. інфляційного нарахування на суму боргу та 6967,48 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.10.2014 р., на підставі Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку із проведенням антитерористичної операції" та Розпорядженням Вищого господарського суду України № 28-р від 02.09.2014 р., порушено провадження у справі № 908/3928/14, справі присвоєно номер провадження 4/121/14, судове засідання призначено на 12.11.2014р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті. Ухвалою суду від 12.11.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 08.12.2014р.

В судовому засіданні 08.12.2014р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. ст. 526, 530, 546, 553, 610, 612 ЦК України і полягають в тому, що 20.01.2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 8083. Відповідно до п.1.1. договору позивач (постачальник) поставляє та передає у власність відповідача, а відповідач приймає та оплачує товар на умовах визначених Договором, та у відповідності з замовленням відповідача і товаросупровідною документацією. На виконання умов договору, згідно товарно-транспортних накладних, позивачем з 17.04.2014р. по 20.05.2014р. було поставлено товар на загальну суму 88800, 23 горн. Відповідачем поставлений товар сплачений частково в сумі 2, 14 грн. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Товариства Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг "Іскра"", м. Донецьк 88798,09 грн. основного боргу за договором поставки №8083 від 20.01.2014 р., 1805,80 грн. пені, 285,13 грн. 3 % річних, 847,57 грн. інфляційного нарахування на суму боргу та 6967,48 грн. штрафу.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем надано суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 14.10.2014р., згідно з яким, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг "Іскра"" (код ЄДРПОУ 35485279) є: 83016, м. Донецьк, вул. Кірова, буд. 26, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 08.10.2014 р. про порушення провадження у справі № 908/3928/14 та ухвала суду від 12.11.2014р. про відкладення розгляду справи №908/3928/14, які направлялися на адресу відповідача, на адресу господарського суду Запорізької області не поверталися.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/3928/14.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2014року між Товариством з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ" (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг "Іскра"" (відповідачем у справі) був укладений договір поставки №8083 (надалі за текстом - Договір).

Відповідно до п.1.1. договору позивач (постачальник) поставляє та передає у власність відповідача (покупець), а відповідач приймає та оплачує товар на умовах визначених Договором, та у відповідності з замовленням відповідача і товаросупровідною документацією.

Відповідно до п. 2.1 Договору поставка товару здійснюється зі складу постачальника шляхом доставки в межах асортименту та кількості, зазначених в товарно-транспортній накладній, при цьому вартість транспортних витрат входить до ціни товару.

Згідно п. п.5.3 Договору в редакції Протоколу розбіжностей до договору відповідач зобов'язаний оплачувати товар протягом 28 (двадцяти восьми) календарних днів з моменту його одержання. Датою оплати є датою зарахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов Договору поставки № 8083 від 20.01.2014 р. позивачем, за період з 17.04.2014р. по 20.05.2014р., поставлено відповідачу товар, передбачений умовами договору, що підтверджується товарно-транспортними накладними за цей період, на загальну суму 88800, 23 грн.

Вище зазначені товарно-транспортні накладні за спірний період підписані уповноваженими особами позивача та відповідача і скріплені відбитками печаток підприємств.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору поставки № 8083 від 20.01.2014 р. доведений відповідними товарно-транспортними накладними, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи скріплені печатками сторін на вказаних накладних. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячі із загальних положень щодо оплати товару, за договором купівлі-продажу в порядку ст. 692 ЦК України, після того як покупець прийняв товар або товаро-розпорядчі документи на нього він зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. (частина 1 статті 693 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався. Оплату за поставлений товар, що поставлявся позивачем за умовами Договору поставки № 8083 від 20.01.2014 р., відповідач здійснив частково в сумі 2,14 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до пункту 8.1 Договору в редакції Протоколу розбіжностей до договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014р.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити поставлений товар не припинено.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору поставки №8083 від 20.01.2014 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим за ним рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 88798,09грн.

Станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідач заборгованість перед позивачем не погасив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі відповідач суду не надав.

Матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ" у розмірі 88798,09 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 88798,09 грн. основного боргу за договором поставки № 8083 від 20.01.2014р. пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 6.8 Договору в редакції протоколу розбіжностей до договору поставки, який передбачає, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми отриманого товару.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором поставки № 8083 від 20.01.2014р. позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 1805, 80 грн., з урахуванням частково здійснених відповідачем проплат.

Розрахунок пені судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 1805, 80 грн. пені за порушення строків оплати за Договором заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 6967,48 грн. штрафу за прострочення оплати товару.

Частиною 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. міститься вказівка, що чинним законодавством не виключена можливість встановлення в укладеному сторонами договорі застосування до грошового зобов'язання не тільки пені, а й іншого виду неустойки - штрафу, притому і як самостійного заходу відповідальності, і як такого, що застосовується поряд з пенею.

У відповідності до п. 5.2 Договору сторони передбачили, що за прострочення платежу понад 30 днів покупець крім пені сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від неоплаченої суми отриманого товару.

Факт прострочення відповідачем терміну оплати товару, передбаченого 5.3 Договору в редакції Протоколу розбіжностей до договору є доведеним та підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 6967,48 грн. штрафу на підставі п. 5.2 Договору є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 285,13 грн. 3 % річних та 847,57 грн. інфляційного нарахування на суму боргу.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 285,13 грн. 3 % річних та 847,57 грн. інфляційних витрат за порушення строків оплати за Договором заявлені до стягнення правомірно та підлягають задоволенню судом в заявленій сумі.

За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надіслав, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що в цілому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 44, 49, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг "Іскра"", м. Донецьк задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіахолдинг "Іскра"", (83016, м. Донецьк, вул. Кірова, буд. 26, код ЄДРПОУ 35485279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ", (юридична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Рогачевська, буд. 1-В; поштова адреса: 69120, м. Запоріжжя, вул. Чарівная, буд. 74, код ЄДРПОУ 37133981) 88798 (вісімдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн. 09 коп. основного боргу, 1805 (одну тисячу вісімсот п'ять) грн. 80 коп. пені, 285 (двісті вісімдесят п'ять) грн. 13 коп. 3 % річних , 847 (вісімсот сорок сім) грн. 57 коп. інфляційного нарахування, 6967 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 48 коп. штрафу та 1 974 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 08 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "09" грудня 2014 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.