Ухвала

від 09.12.2014 по справі 344/19745/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/19745/13-ц

Провадження № 22-ц/779/2445/2014

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Польська М. В.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.,

секретаря Мельник О.В.,

з участю: позивача - ОСОБА_2 та її представника -

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ сумісного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільно нажитого у шлюбі майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 29 жовтня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 29 жовтня 2014 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.

В апеляційній скарзі на дану ухвалу ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм процесуального права. Апелянт зазначає, що судом не враховано того, що при подачі зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 визнав, що майно, на яке накладено арешт, а саме - квартира АДРЕСА_1 є її особистою приватною власністю і не належить до спільної сумісної власності подружжя, оскільки були придбані за її власні кошти до укладення шлюбу. Крім того, ОСОБА_2 звертає увагу апеляційного суду на те, що при накладенні арешту на вищезазначене майно, суд першої інстанції не зобов'язав ОСОБА_4 забезпечити заставою його вимоги, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову. Також ОСОБА_2 вказує, що судом не було вирішено питання про те, чи вжиті заходи не будуть перешкоджати господарській діяльності юридичної особи - ТзОВ «Анастасія і Ко», яке являється власником спірного нежитлового приміщення. Посилаючись на вищенаведене, просить ухвалу суду скасувати.

ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився з невідомих причин, хоч судове повідомлення йому вручено завчасно у встановленому порядку. Отже, є правові підстави для розгляду даної справи у його відсутності.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній. Крім того зауважили, що арешт названого нежитлового приміщення унеможливило його продаж в умовах постійного зниження ринкової ціни на нього.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та її представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10 лютого 2014 року було частково задоволено клопотання ОСОБА_4 про забезпечення позову та накладено арешт на спірні квартиру АДРЕСА_1 (а.с.33-34).

Можливість вжиття судом заходів забезпечення позову передбачена ст.ст.151,152 ЦПК України. Про це наголошується і у п.20 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав".

Згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Частинами 6 та 7 ст. 154 ЦПК України передбачені підстави для скасування заходів забезпечення позову, зокрема: якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили, а також у разі неподання заявником відповідної позовної заяви протягом трьох днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, у разі повернення позовної заяви, у разі відмови у відкритті провадження у справі.

З матеріалів даної справи, а також з документів, наданих апелянтом вбачається, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виник цивільно-правовий спір з приводу поділу рухомого і нерухомого майна, придбаного за час спільного проживання. Розгляд згаданої справи по суті судом першої інстанції в даний час ще не завершено.

Ніяких відомостей, які б підтверджували, що арешт згаданого вище нежитлового приміщення перешкоджає господарській діяльності ТзОВ "Анастасія і Ко", апелянтом не надано.

Таким чином, оскільки спір між сторонами не розглянутий і по даній справі не винесено остаточне рішення, вищезазначених підстав для скасування заходів забезпечення позову немає. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у клопотанні ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.

Крім того, колегія суддів зауважує, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Приймаючи до уваги вище викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду в даній справі про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову є законною і обґрунтованою. Доводи апелянта висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскарженої ухвали немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 218, 307; 312; 313-315; 319; 324 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 29 жовтня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Васильковський

О.Є. Меленко