Постанова

від 10.12.2014 по справі 910/11589/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року Справа № 910/11589/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

ПАТ "Неос Банк" - Семенця І.І.,

ТОВ "Поверхность Спорт-ТВ" - Клименко Р.В.,

ТОВ "Поверхность ТВ" - Олексенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Неос Банк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014

у справі № 910/11589/13 господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Неос Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность ТВ"

про стягнення заборгованості в розмірі 2 149 855,57 дол. США та 18 588 196,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-ТВ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность ТВ" про стягнення заборгованості за договором поруки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2013 (суддя Головіна К.І.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ"Поверхность Спорт-ТВ" на користь ПАТ "Банк Кіпру" заборгованість за кредитом у сумі 1 699 973 дол. США, заборгованість за кредитом у сумі 13 140 265,28 грн., заборгованість по процентах у сумі 449 882,57 дол. США, заборгованість по процентах у сумі 5 137 071,11 грн., пеню за прострочення повернення кредиту в сумі 207 693,08 грн. та пеню за прострочення повернення кредиту в сумі 310 860,32 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 замінено ПАТ "Банк Кіпру" його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Неос Банк".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 (колегія суддів у складі: суддя Ткаченко Б.О. - головуючий, судді Алданова С.О., Чорногуз М.Г.) вказане рішення господарського суду від 12.09.2013 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Неос Банк" просить скасувати постанову апеляційного суду від 29.09.2014, а рішення господарського суду першої інстанції від 12.09.2014 залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги позивач стверджує, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено вимоги ст.ст. 11, 251, 252, 526, 554, 559, 627 ЦК України.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Суд апеляційної інстанції, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановив наступне:

- 18.09.2006 Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк", правонаступником якого є ПАТ "Неос Банк" (банк, позивач) та Дочірнім підприємством "Поверхность ТВ", правонаступником якого є ТОВ "Поверхность ТВ" (позичальник, третя особа) був укладений кредитний договір № 002-130/2006, згідно з умовами якого банк відкриває кредитну лінію в гривні та доларах США окремими частинами в межах максимального ліміту заборгованості до 6 100 000,00 грн. на поповнення обігових коштів для ведення статутної діяльності, строком з 18.09.2006 до 17.09.2009, зі сплатою 18% річних у гривні та 13% річних у доларах США. При цьому ліміт кредитування по доларах США в гривневому еквіваленті не може перевищувати 2 745 000,00 грн.;

- відповідно до п. 3.9 кредитного договору позичальник зобов'язується за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом та непогашення в строк, що передбачений п. 3.8, суми перевищення встановленого ліміту сплачувати банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості або перевищення встановленого ліміту за кожний день прострочки платежу або переліміту;

- п. 11.3 кредитного договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за ним;

- до кредитного договору вносилися зміни шляхом укладення додаткових угод, якими, зокрема, додатковою угодою № 14 від 24.06.2011, збільшено максимальний ліміт заборгованості до 27 000 000,00 грн. зі строком повернення до 11.12.2012, сплатою 22,5% річних у гривні та 15% у доларах США; додатковою угодою № 15 від 21.10.2011 встановлено, що максимальний ліміт кредитування в доларах США не міг перевищувати 1 735 856,63 дол. США;

- додатковою угодою № 15 від 21.10.2011 також змінювався розмір процентної ставки, проте сума ліміту в гривні та строки повергнення коштів залишилися такими ж як у додатковій угоді № 14;

- 11.01.2010 ВАТ "Банк Кіпру", правонаступником якого є ПАТ "Неос Банк" (кредитор), ТОВ "Поверхность Спорт-ТВ" (поручитель) та ТОВ "Поверхность ТВ" (позичальник) був укладений договір поруки № 52-2010, відповідно до умов якого, з урахуванням внесених змін додатковою угодою № 2 від 24.06.2011 встановлено, що поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником в повному обсязі грошових зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 002-130/2006 від 18.09.2006 та всіх додаткових угод до нього, згідно з якими кредитор відкриває позичальнику кредитну лінію в гривні та доларах США на поповнення обігових коштів в межах максимального ліміту заборгованості 27 000 000,00 грн., з них: максимальний ліміт кредитування в гривні становить 12 935 494,00 грн., а максимальний ліміт кредитування в доларах США 1 699 973,00 дол. США, строком з 18.09.2006 до 11.12.2012 зі сплатою 22,5% річних за користування гривнями та 15% річних у доларах США;

- відповідно до п. 2.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й позичальник, у тому числі за основний борг 27 000 000,00 грн., сплату щомісячних процентів, підвищених процентів, пені, суми комісій, а також за відшкодування збитків;

- згідно з п. 2.3 договору поруки поручитель бере на себе зобов'язання при невиконанні позичальником боргових зобов'язань перед кредитором в строки і на умовах, зазначених у кредитному договорі, задовольнити його вимоги до позичальника шляхом надання необхідної суми кредитору в строк до семи банківських днів після отримання повідомлення;

- п. 3.2 договору поруки передбачено, що дія договору припиняється після повного виконання позичальником або поручителем зобов'язань перед кредитором за кредитним договором;

- на виконання умов кредитного договору № 002-130/2006 від 18.09.2006 позивач надавав ТОВ "Поверхность ТВ" грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позичальника за період з 18.09.2006 по 05.06.2013 і не заперечується сторонами;

- ТОВ "Поверхность ТВ" належним чином не виконувало покладені на нього зобов'язання за кредитним договором, а саме - в обумовлені строки, визначені погодженим графіком, не здійснювало повернення банку кредиту, процентів за користування кредитом у розмірах та терміни, передбачених умовами кредитного договору;

- у зв'язку з викладеним у третьої особи виникла заборгованість перед позивачем, яка складається як з суми заборгованості за кредитом так і з суми заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за період з 18.09.2006 по 11.12.2012;

- 11.06.2013 ПАТ "Банк Кіпру" направило на адресу ТОВ "Поверхность Спорт-ТВ" вимогу про повне погашення суми заборгованості за кредитним договором як солідарному боржнику, оскільки ТОВ "Поверхность ТВ" порушило умови кредитного договору в частині своєчасної сплати основної заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитними коштами. Крім того, позивач додатково нарахував та просив погасити 207 693,08 грн. та 310 860,32 грн. пені за прострочення повернення кредиту за період з 01.12.2012 по 01.06.2013;

- вимога була залишена ТОВ "Поверхность Спорт-ТВ" без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим банк 17.06.2013 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача як поручителя.

Вищий господарський суд відхиляє ствердження позивача про порушення господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови вимог ст.ст. 11, 251, 252, 526, 554, 559, 627 ЦК України з огляду на наступне:

Зобов'язання виникають із підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя .

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.ст. 251, 252 ЦК України).

Враховуючи викладені вимоги закону, Вищий господарський суд України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що умова у п. 3.2 договору про те, що його дія припиняється після повного виконання позичальником або поручителем зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, у відповідності до вимог ст. 251 та ст. 252 ЦК України, не є строком, а є терміном.

Отже, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Слід також зазначити, що аналіз ч. 4 ст. 559 ЦК України дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, зокрема й застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Враховуючи преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

При цьому зазначене положення не виключає можливості пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень другого речення ч. 4 ст. 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України, або із дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі, якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Відтак, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 у справі № 6-53цс14, яка згідно з ст. 111 28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Враховуючи викладене, а також з урахуванням тієї обставини, що позов було подано до господарського суду 17.06.2013, Вищий господарський суд України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що банк звернувся поза межами шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що порука за договором поруки від 11.01.2010 припинилася на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України та правомірно відмовив у задоволенні позову.

За таких обставин, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Твердження скаржника в касаційні скарзі про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Неос Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 у справі № 910/11589/13 залишити без змін.

Головуючий суддя:Н. Губенко Судді: Т. Барицька В. Картере