Рішення

від 09.12.2014 по справі 22-ц/796/5198/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Махлай Л.Д., Шиманського В.Й.,

при секретарі - Перевузнику П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання вчинити дії та стягнення заробітної плати, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року позивач звернувся із позовом, на обґрунтування якого зазначив, що наказом №70-К від 10 червня 2008 року був призначений на посаду начальника інспекційного відділу Лівобережної частини міста управління Державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). З липня 2009 року відповідач безпідставно припинив сплачувати заробітну плату. 23 серпня 2013 року направив відповідачу по пошті заяву про звільнення із займаної посади, проведення повного розрахунку по заробітній платі та видачу трудової книжки, однак лист із зазначеною заявою повернувся за закінченням терміну зберігання.

Посилаючись на те, що будь-яких документів щодо звільнення із займаної посади та коштів в рахунок виплати заборгованості по заробітній платі позивач не отримував, просив зобов'язати відповідача звільнити його із займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з дня набрання чинності рішення суду, належним чином оформити та видати трудову книжку, здійснивши повний розрахунок по день звільнення, а також стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 359 956,56 грн. (а.с.1-19)

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання вчинити дії та стягнення заробітної плати відмовлено. (а.с.42-45)

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення скасувати із ухваленням нового про задоволення позову в повному обсязі. На обґрунтування скарги зазначив, що згідно розпорядження Київського міського голови №697 від 23 червня 2009 року його було включено до складу комісії щодо припинення Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та станом на 29 грудня 2012 року він продовжував перебувати на вказаній посаді, однак відповідач ухилився від виплати позивачу заробітної плати, чим порушив вимоги законодавства України про працю.(а.с.47-50)

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав скаргу і просив її задовольнити.

Інші особи до суду не прибули, були сповіщені належним чином про що у справі є докази. Повідомлення відповідачу повернулось із відміткою працівників пошти, що адресат вибув, заяв про зміну місця перебування відповідач не надавав.(а.с. 187, 193)

За вимог ст. 77, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи сторін та апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Судом встановлено, що наказом начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 70-К від 10 червня 2008 року ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника інспекційного відділу Лівобережної частини міста управління держархбудконтролю з 10 червня 2008 року. ОСОБА_1 був присвоєний 11 ранг державного службовця, встановлена надбавка за стаж державної служби у розмірі 15 відсотків від посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та встановлена надбавка за високі показники у праці у розмірі 50 % посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років.(а.с. 6)

Розпорядженням голови виконавчого органу Київської міської ради від 23 червня 2009 року № 697 утворено комісію та доручено голові комісії до 01 грудня 2009 року вжити заходів, що пов'язані з ліквідацією (припинення) Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). До складу комісії включено прізвище позивача ОСОБА_1 (а.с. 7-8)

За повідомленням голови ліквідаційної комісії від 29.12.2012 року № 17608/0/014/27 ліквідаційна процедура вищезазначеного управління триває, а позивач є одним із членів цієї комісії .(а.с. 9, 18, 39, 75-77)

Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначав, що з липня 2009 року відповідач безпідставно припинив сплачувати заробітну плату. 23 серпня 2013 року направив відповідачу по пошті заяву про звільнення із займаної посади, проведення повного розрахунку по заробітній платі та видачу трудової книжки, однак лист із зазначеною заявою повернувся без розгляду.

На виконання положень ч. 4 ст. 10 ЦПК України, колегія суддів за клопотанням позивача витребувала документи щодо роботи ОСОБА_1, нарахування та виплати йому заробітної плати, проте такі до суду не надані за їх відсутністю. При цьому, суд повідомлено, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не ліквідовано.(а.с. 69-74, 83, 90, 116-117, 121-140)

Згідно зі ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

За змістом ст. 24 КЗпП України укладення, а відтак й розірвання трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу.

Суд не вправі перебирати на себе повноваження роботодавця щодо безпосереднього вирішення питання про прийняття на роботу або звільнення з роботи, тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині позову підлягають задоволенню частково, а саме шляхом зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 23 серпня 2013 року про звільнення з роботи за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України).(а.с. 11)

Вимоги про зобов'язання відповідача належно оформити та видати позивачу трудову книжку, здійснивши повний розрахунок по день звільнення є похідними від розгляду заяви про звільнення з роботи, а тому в цьому провадженні задоволенню не підлягають.

Стосовно вимог позивача про стягнення на його користь із відповідача невиплаченої заборгованості по заробітній платі, колегія суддів зазначила наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон N 108/95-ВР), ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Проте до суду не надано доказів, які б підтверджували діяльність відповідача з липня 2009 року та виконання позивачем ОСОБА_1 як працівником відповідача функцій та обов'язків, передбачених трудовим договором (документи, що підтверджують діяльність Управління, табелі обліку робочого часу працівників із зазначенням прізвища ОСОБА_1, відомості нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати, тощо).

Цих обставин не спростовано і позивачем ОСОБА_1, який в суді апеляційної інстанції пояснив, що періодично з'являвся за місцем державної реєстрації відповідача за адресою м. Київ, вул.. Хрещатик, 32 проте у зв'язку з відсутністю визначеного йому робочого місця фактично роботу не виконував.

Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства та обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що не знайшли підтвердження в судовому засіданні доводи позивача про наявність заборгованості відповідача перед позивачем з нарахованої, проте не виплаченої заробітної плати. Застосування позивачем до визначення розміру заборгованості з невиплаченої заробітної плати положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 8 лютого 1995 р. N 100, колегія суддів визнала помилковим.

Вимог про стягнення із відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235 цього Кодексу), у цьому провадженні позивач не заявляв.

Тому вимоги позивача про стягнення на його користь 359 956.56 грн. заборгованості із невиплаченої заробітної плати задоволенню не підлягають.

Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Тому, на підставі ст. 88 ЦПК України, 243.60 грн. судового збору за розгляд справи районним судом та 121.80 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом слід стягнути із відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 303, п.п. 1,2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання вчинити дії і ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДПРОУ 25793645 розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення з роботи.

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року залишити без змін.

Стягнути із Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДПРОУ 25793645 на користь держави 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору за розгляд справи районним судом та 121(сто двадцять одна) грн. 80 коп. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

Л.Д.Махлай

В.Й.Шиманський

Справа № 22-ц/796/5198/2014

Унікальний номер 761/30906/13-ц

Головуючий у першій інстанції -Гриньковська Н.Ю.

Доповідач Левенець Б.Б.