Постанова

від 25.09.2014 по справі 808/1114/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року 11:40Справа № 808/1114/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Заболотньої Н.Ю., та представників

позивача: Іоффе В.Л.,

відповідача: Бойка Є.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Технологія» (далі - позивач або ТОВ «Технологія») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач) в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000302211 від 29.01.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно прийнято спірне податкове повідомлення - рішення, оскільки позивач об'єктивно не міг надати на перевірку первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпробуд Стайл», ТОВ «Компані Газресурссервіс», ПП «Від світанку до заходу», ТОВ «Промислове підприємство «Енергія», ТОВ «Соліт-Буд», ТОВ «СВС Груп», ТОВ «ТФ «Діаніт», ТОВ «Спецбуденергопостач», оскільки вказані документи були вилучені ВДСБЕЗ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області (лист №26/3-2260 від 23.08.2013 р.). Зазначає, що на момент складання відповідачем акту перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення позивачу не було повернуто вилучені документи по взаємовідносинах з вищевказаними контрагентами, а тому податковий орган дійшов необґрунтованого висновку про порушення позивачем приписів податкового законодавства. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що під час проведення позапланової перевірки по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Дніпробуд Стайл», ТОВ «Компані Газресурссервіс», ПП «Від світанку до заходу», ТОВ «Промислове підприємство «Енергія», ТОВ «Соліт-Буд», ТОВ «СВС Груп», ТОВ «ТФ «Діаніт», ТОВ «Спецбуденергопостач» позивачем не надано до перевірки документи первинного податкового та бухгалтерського обліку, що свідчить про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми коштів по операціях з даними контрагентами. Крім того, представник відповідача зазначив, що відповідно до положень Податкового кодексу України проведення перевірки зупинялось для одержання від ВДСБЕЗ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області вилучених у позивача документів. Разом з тим, листом ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області відповідача повідомлено, що супровідним листом №26/3-2653 від 26.090.2013 р. позивачу було повернуто вилученні первинні документи, проте, позивачем після продовження позапланової перевірки також не було надано первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпробуд Стайл», ТОВ «КомпаніГазресурссервіс», ПП «Від світанку до заходу», ТОВ «Промислове підприємство «Енергія», ТОВ «Соліт-Буд», ТОВ «СВС Груп», ТОВ «ТФ «Діаніт», ТОВ «Спецбуденергопостач». Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд,розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 16.10.2013 р. по 22.10.2013 р. ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Технологія» з питань дотримання вимог діючого податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «Дніпробуд Стайл», ТОВ «КомпаніГазресурссервіс», ПП «Від світанку до заходу», ТОВ «Промислове підприємство «Енергія», ТОВ «Соліт-Буд», ТОВ «СВС Груп», ТОВ «ТФ «Діаніт» за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2013 р., за результатами якої складено акт №1315/22-11/25474319 від 29.10.2013 р.

На підставі акту №1315/22-11/25474319 від 29.10.2013 р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.11.2013р. №0003032211 за платежем податок на прибуток на суму 408269,00 грн., з них: основний платіж - 342764,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 65505,00 грн.; №0003022211 за платежем податок на додану вартість на суму 455605,00 грн., з них: основний платіж - 374917,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 80688,00 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями - рішеннями звернувся з відповідною скаргою до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області.

За результатами розгляду скарги податковим органом здійснено позапланову перевірку ТОВ «Технологія» в межах питань, викладених в скарзі, за результатами якої складено акт №8/22-11/25474319 від 15.01.2014 р. За результатами проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

- п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.36, п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, ст.138 Податкового кодексу України, в наслідок чого ТОВ «Технологія» у періоді, що перевірявся з 01.06.2010 р. по 30.06.2013 р. занижено податок на прибуток на суму 482665,00 грн.;

- пп.7.4.1, пп.7.4.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету в розмірі 475058,00 грн.

Позивач, не погодившись з висновками викладеними в акті перевірки №8/22-11/25474319 від 15.01.2014 р. звернувся зі скаргою до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Рішенням за результатами розгляду первинної скарги №287/10/08-01-100420 від 24.01.2014 р. ГУ Міндоходів у Запорізькій області скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 15.11.2013 р. №0003022211 в частині 11780,00 грн. нарахованого податку на додану вартість та в частині зайво застосованої штрафної санкції в сумі 2945,00 грн., в іншій частині вказане рішення залишено без змін та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 15.11.2013 р. №0003032211.

Відповідачем на підставі акту перевірки №8/22-11/25474319 від 15.01.2014 р. та рішення ГУ Міндоходів у Запорізькій області №287/10/08-01-100420 від 24.01.2014 р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000302211 від 29.01.2014 р., яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 440880,00 грн., в т.ч. за основним платежем 363137,00 грн. та 77743,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, звернувся з позовом до суду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення став висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпробуд Стайл», ТОВ «Компані Газресурссервіс», ПП «Від світанку до заходу», ТОВ «Промислове підприємство «Енергія», ТОВ «Соліт-Буд», ТОВ «СВС Груп», ТОВ «ТФ «Діаніт», ТОВ «Спецбуденергопостач». До вказаного висновку податковий орган дійшов у зв'язку з неподанням позивачем під час проведення перевірки первинних документів бухгалтерської та податкової звітності по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами.

Суд зазначає, що згідно п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Згідно п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 (який набрав чинності з 10.01.2011), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем та ТОВ «Спецбуденергопостач» укладено договір підряду №11/11-СП від 01.11.2011 р., відповідно до умов якого замовник - ТОВ «Технологія» доручає, а підрядник - ТОВ «Спецбуденергопостач» бере на себе зобов'язання по виконанню робіт по підготовці об'єктів для проведення експертного обстеження, технічного діагностування, визначення технічного стану, неруйнуючого та руйнуючого контролю підвищеної небезпеки та несучих конструкцій будівель та споруд, допомога та асистування при експертному обстеженні та технічному діагностуванні.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано дублікати актів здачі - приймання виконаних робіт, дублікати податкових накладних виписаних ТОВ «Спецбуденергопостач». На підтвердження здійснення оплати за виконанні ТОВ «Спецбуденергопостач» роботи позивачем до матеріалів справи надано виписки з банку.

Крім того, суд зазначає, що позивач, після отримання дублікатів вищевказаних документів від контрагента, передав їх податковому органу, проте, відповідач листом від 27.01.2014 р. за №834/10/2211 повідомив позивача, що надані документи не можуть у повній мірі підтвердити взаємовідносини ТОВ «Технологія» та ТОВ «Спецбуденергопостач» та не можуть вплинути на висновки акту перевірки від 15.01.2014 р. №8/22-11/25474319.

Також, судом встановлено, що між ТОВ «Технологія» та ТОВ «Соліт-Буд» було укладено договір на надання послуг №01/06 від 01.06.2010 р., відповідно до умов вказаного договору замовник - ТОВ «Технологія» доручає, а підрядник - ТОВ «Соліт-Буд» бере на себе зобов'язання по виконанню робіт по підготовці об'єктів для проведення експертного обстеження, технічного діагностування, визначення технічного стану, неруйнуючого та руйнуючого контролю підвищеної небезпеки та несучих конструкцій будівель та споруд. Відповідно до п.3.1 договору загальна сума Договору становить 360000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 60000,00 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано акти здачі - приймання виконаних робіт, податкові накладні виписані ТОВ «Соліт-Буд». На підтвердження здійснення оплати за виконанні ТОВ «Соліт-Буд» роботи позивачем до матеріалів справи надано виписки з банку.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що аналогічні договори укладалися також з контрагентами ТОВ «СВС Груп» (договір підряду №15/03-СП від 15.03.2011 р.), ТОВ «КомпаніГазресурссервіс» (договір на надання послуг №20/11-СП від 20.10.2010 р.), ТОВ «Дніпробуд Стайл» (договір підряду №30/11-СП від 30.11.2010 р.)

Крім того, при розгляді справи судом встановлено, що за перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «ТФ Діаніт» з придбання копіювального апарату Canon у кількості 1 шт. вартістю 9214,68 грн. На підтвердження здійснення господарської операції позивачем до матеріалів справи надано платіжне доручення №107 від 27.08.2010 р., прибуткову накладну №ПН-0000005 від 10.12.2010 р., акт приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а так як дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, то це зумовлює відсутність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, а висновок відповідача про безпідставність включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по зазначеним контрагентам є необґрунтованим.

Стосовно ненадання під час проведення перевірки підтверджуючих документів по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпробуд Стайл», ТОВ «Компані Газресурссервіс», ПП «Від світанку до заходу», ТОВ «Промислове підприємство «Енергія», ТОВ «Соліт-Буд», ТОВ «СВС Груп», ТОВ «ТФ «Діаніт», ТОВ «Спецбуденергопостач», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

При розгляді справи судом встановлено, що до ТОВ «Технологія» надійшов лист №26/3-2260 від 23.08.2013 р., за підписом заступника начальника ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області полковника міліції Натахіна С.П., в якому позивача в межах кримінального провадження внесеного в ЄРДР №42013080390000014 від 30.03.2013 р. зобов'язано надати за ІІ півріччя 2010 року по І півріччя 2013 року документи, а саме: угоди щодо придбання та постачання продукції, виконання отримання робіт (послуг), податкові та видаткові накладні, платіжні банківські доручення, інвентаризаційні відомості, податкову та фінансову звітність, тощо.

23.08.2013 р. позивачем листом 23/08 від 23.08.2013 р. до ВДСБЕЗ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області передано оригінали первинних бухгалтерських документів підприємства по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.07.2010 по 30.06.2013, а саме: угоди з контрагентами щодо придбання та постачання продукції, акти виконаних робіт, податкові та видаткові накладні, платіжні банківські доручення, інвентаризаційні відомості, документи податкової та фінансової звітності підприємства.

Усього вказаним супровідним листом до ВДСБЕЗ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області було передано первинних бухгалтерських документів підприємства позивача в 8 томах на 1781 аркушах, серед іншого, було передано:

первинні бухгалтерські документи за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2013 р. по взаємовідносинам між підприємствами ТОВ «Технологія» та ТОВ «Компані Газресурссервіс» (код ЄДРПОУ 36255608), а саме: договори на виконання робіт, рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки на 15 (п'ятнадцяти)аркушах;

первинні бухгалтерські документи за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2013р. по взаємовідносинам між підприємствами ТОВ «Технологія» та ТОВ «ПП Енергія» (код ЄДРПОУ 30663778), а саме: договори на виконання робіт, договори купівлі - продажу, договори фінансової поворотної допомоги, податкові накладні, рахунки, видаткові накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки на 122 аркушах;

первинні бухгалтерські документи за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2013 р. по взаємовідносинам між підприємствами ТОВ «Технологія» та ТОВ «СВС ГРУП» (код ЄДРПОУ 34916748), а саме: договори на виконання робіт, рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки на 14 аркушах;

первинні бухгалтерські документи за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2013 р. по взаємовідносинам між підприємствами ТОВ «Технологія» та ТОВ «Спецбуденергопостач» (код ЄДРПОУ 37268639), а саме: договори на виконання робіт, рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки - 132 аркушах;

первинні бухгалтерські документи за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2013 р. по взаємовідносинам між підприємствами ТОВ «Технологія» та ТОВ «СОЛІТ-БУД» (код ЄДРПОУ 36911500), а саме :договори на виконання робіт, договір переуступки, рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки на 41 аркуші;

первинні бухгалтерські документи за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2013 р. по взаємовідносинам між підприємствами ТОВ «Технологія» та ТОВ «Дніпробуд Стайл» (код ЄДРПОУ 37213307), а саме: договори на виконання робіт, рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт , банківські виписки - 41 аркуш;

первинні бухгалтерські документи за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2013 р. по взаємовідносинам між підприємствами ТОВ «Технологія» та ТОВ «ТФ «Діаніт» (код ЄДРПОУ 36235885), а саме: договори купівлі - продажу, рахунки, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки - 4 аркуша.

Суд зазначає, що п.86.9 ст.89 Податкового кодексу України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що податковий орган, у разі вилучення правоохоронними органами первинних документів, зобов'язаний перенести терміни проведення перевірки до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

При розгляді справи судом встановлено, що під час виходу на перевірку 19.08.2013 р. податковим органом було встановлено факт вилучення первинних документів позивача ВДСБЕЗ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, у зв'язку з чим, у відповідності до приписів Податкового кодексу України, було призупинено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Технологія» до усунення причин, які призвели до неможливості ї проведення.

10.10.2013 р. до податкового органу надійшла відповідь ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області №26/3-2653 від 26.09.2013 р., відповідно до якої документи які вилучались у ТОВ «Технологія» супровідним листом №26/3-2653 від 26.08.2013 р. були направлені на адресу ТОВ «Технологія» згідно переліку.

09.01.2014 р. відповідачем поновлено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Технологія», у зв'язку з усунення причин, які призвели до неможливості її проведення, а саме повернення позивачу документів первинного бухгалтерського та податкового обліку за перевіряємий період.

Проте позивач в судовому засіданні зазначив, що на момент проведення перевірки до ТОВ «Технологія» ВДСБЕЗ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області не було повернуто вилучених первинних документів за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2013 р., про що позивач повідомляв відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Згідно ч.2. ст.69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Ухвалою суду від 23.07.2014 р. від ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області витребувано докази на підтвердження направлення/вручення позивачу документів витребуваних листом від 23.08.2013 №26/3-2260.

26.08.2014 р. на виконання ухвали суду ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області вказало, що вилучені у позивача документи були повернуті супровідним листом №26/3-2673 від 27.09.2013 р. Також було зазначено, що документи передавались у приміщенні Міського управління міліції на руки після пред'явлення довіреності і під підпис уповноваженої особи позивача, на підтвердження вказаного до суду надано належним чином засвідчену копію супровідного листа №26/3-2673 від 27.09.2013 р.

Разом з тим, суд зазначає, що на супровідному листі №26/3-2673 від 27.09.2013 р. міститься лише напис: «отримав за довіреністю та підпис». У вказаному супровідному листі відсутня дата отримання уповноваженою особою позивача документів, посада та П.І.Б. такої особи, також відсутня належним чином засвідчена копія довіреності, яка б підтверджувала повноваження представника на отримання документів.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що супровідний лист №26/3-2673 від 27.09.2013 р. не може бути визнаний належним доказом передачі уповноваженій особі позивача документів, які були витребувані листом від 23.08.2013 №26/3-2260.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься відповідь ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області на запит ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, відповідно до якої витребувані листом від 23.08.2013 №26/3-2260 документи були повернуті позивачу супровідним листом №26/3-2653 від 26.08.2013 р.

Будь - яких інших доказів повернення позивачу, витребуваних листом від 23.08.2013 №26/3-2260, документів (розписка про отримання, повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, тощо) ані відповідачем, ані представником ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення п.86.9 ст.89 Податкового кодексу України передчасно дійшли висновку про відсутність у позивача первинної документації, оскільки матеріали справи не містять належних доказів того, що витребуванні листом від 23.08.2013 №26/3-2260 документи були повернуті до ТОВ «Технологія».

Стосовно посилань податкового органу на анулювання у контрагентів позивача свідоцтва платника податку на додану вартість, суд зазначає, що таке анулювання було значно пізніше ніж були здійсненні господарські операції, а саме свідоцтво платника ПДВ: ТОВ «Дніпробуд Стайл» було анульовано 17.06.2011 р., проте правовідносини з даним контрагентом позивач мав у період з грудня 2010 р. по березень 2011 р.;ТОВ «Компані Газресурссервіс» - 25.03.2011 р., період здійснення господарських операцій зпозивачем - листопад 2010 р.;ТОВ «ТФ «Діаніт» - 23.09.2011 р., період здійснення господарських операцій з позивачем - листопад 2010 р.;ТОВ «Соліт-буд» - 21.03.2011 р., період здійснення господарських правовідносин з позивачем - жовтень 2010 р.;ТОВ «СВС Груп» - 06.06.2011 р., період здійснення господарських правовідносин з позивачем - квітень-травень 2011 р.

Щодо посилань податкового органу на акти перевірок ТОВ «Дніпробуд Стайл» (код ЄДРПОУ 37213307) від 18.04.2011 р. №790/23-4/37213307, від 31.05.2011 р. №1115/23-2/37213307, від 27.07.2012 р. №209/22-6/37213307, від 18.04.2012 р. №411/22-6/37213307, складених ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та акт перевірки ТОВ «Соліт Буд» №194/23-3/36911500 від 02.02.2012 р., складений ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, суд зазначає наступне.

В силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

В ході розгляду справи відповідачем не надано до суду доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб ТОВ «Дніпробуд Стайл», ТОВ «КомпаніГазресурссервіс», ПП «Від світанку до заходу», ТОВ «Промислове підприємство «Енергія», ТОВ «Соліт-Буд», ТОВ «СВС Груп», ТОВ «ТФ «Діаніт», ТОВ «Спецбуденергопостач» та наявності рішення суду про визнання угод недійсними. Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія» задовольнити.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 29 січня 2014 №0000302211.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія» судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко