Рішення від 08.12.2014 по справі 910/19165/14

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19165/14 08.12.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс - Україна"

до Приватного підприємства "Ескарп ХХІ"

про визнання договорів недійсними

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 08.12.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.10.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 675 АГ від 15.10.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс - Україна" (надалі - позивач) до Приватного підприємства "Ескарп ХХІ" (надалі - відповідач) про визнання договорів недійсними

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/19165/14, розгляд справи призначено на 22.10.2014.

В судове засідання, призначене на 22.10.2014, з'явився представник позивача та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, які долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 22.10.2014, представник відповідача, не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду 22.10.2014 відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладав розгляд справи на 10.11.2014.

В судове засідання, призначене на 10.11.214, з'явились представники сторін та надали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, які долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.11.2014 оголошено перерву на 19.11.2014.

В судове засідання, призначене на 19.11.2014, з'явився представник відповідача та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, які долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 19.11.2014, представник позивача, не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив.

19.11.2014 відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладав розгляд справи на 08.12.2014.

В судове засідання, призначене на 08.12.2014, представники сторін, не з'явились, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.08.2008 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Євросервіс-Україна».

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.06.2009 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Євросервіс - Україна» на загальну суму 175 215 414, 14 грн., в тому числі вимоги Банку на загальну суму 93 334 742,23 грн.

В реєстрі вимог кредиторів вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - Банк) включені в першу чергу вимог, як вимоги що забезпечені заставою, на підставі договору застави основних засобів № 11/1-2327 від 01.11.2011.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.08.2011 у справі № 49/277-6 про банкрутство ТОВ «Євросервіс-Україна» введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Луговського Є.В.

Ухвалою суду від 24.04.2012 затверджено план санації боржника, а ухвалою від 14.01.2013 продовжено процедуру санації та погоджено зміни і доповнення до плану санації та затверджено зміни і доповнення до плану санації. На сторінці 2 Змін та доповнень до плану санації передбачено, що в процесі фінансового оздоровлення Товариства передбачається передача майна Товариства інвестору в замін на внесені інвестиційні кошти на підставі цього плану санації боржника, а саме рухомого та нерухомого майна - цукрового заводу, що розміщене за адресою: Хмельницька область, Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Заводська, буд. 1/1, вул. Довженка, буд. З, вул. Цукровиків, буд. 7 та становить переважну частину цілісного майнового комплексу цукрового заводу.

В розділі 10 Змін та доповнень до плану санації (сторінка 4) затверджений порядок реалізації майна боржника: «...передача (продаж) нерухомого майна, обладнання, транспортні засоби та інвентар Волочиського цукрового заводу, що розташовані за адресою: Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Заводська, буд. 1/1, вул. Довженка, буд. 3, вул. Цукровиків, буд. 7 інвестору відповідно до експертної оцінки в замін на внесені інвестиційні кошти...».

Ухвалою суду від 29.07.2013 ПП «Ескарп XXI» було визнане інвестором ТОВ «Євросервіс-Україна», з яким керуючий санацією уклав договір про участь інвестора у санації боржника згідно з планом санації. Також, 29.07.2013 у справі № 49/277-б судом було ухвалено скасувати усі арешти, обтяження та заборони щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна".

05.08.2013 між боржником в особі керуючого санацією та ПП «Ескарп XXI» було укладено договір про участь інвестора у санації боржника, відповідно до якого інвестор надає інвестиції з метою відновлення платоспроможності боржника, а боржник зобов'язаний передати інвестору нерухоме (комплекс виробничих будівель, споруд, приміщень) та рухоме майно (обладнання, транспортні засоби, інвентар) Волочиського цукрового заводу, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Заводська, буд. 1/1, еквівалентну сумі внесених інвестиційних коштів.

Вартість майна, яке передається інвестору встановлена відповідно до висновку від 05.02.2013 про оцінку активів майнового комплексу цукрового заводу, що належить боржнику та складає 5 192 449,00 грн., з яких: 3 076 010 грн. - вартість нерухомого майна, 2 116 439 грн. - вартість рухомого майна.

ПП "Ескарп XXI" та боржником було укладено договір № 1 про передачу рухомого майна боржника, а 26.11.2013 підписано акти приймання передачі майна відповідно до якого боржник передав інвестору у власність рухоме майно Волочиського цукрового заводу, взамін внесених інвестиційних коштів в сумі 2 116 439,00 грн., відповідно до договору про участь інвестора у санації боржника б/н від 05.08.2013 р. у справі № 49/277-б.

На момент підписання договору про участь інвестора у санації боржника від 05.08.2013 та в момент передачі спірного майна ТОВ «Євросервіс-Україна» до ПП «Ескарп XXI» у сторін були всі права та обов'язки щодо укладення відповідного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2014 у справі № 49/277-б про банкрутство ТОВ «Євросервіс-Україна» замінено кредитора ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з грошовими вимогами до ТОВ «Євросервіс-Україна» у сумі 93 334 742, 23 грн процесуальним правонаступником - ТОВ «Факторингова компанія «Паритет».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.03.2014 був затверджений звіт керуючого санацією боржника Луговського Є.В. у справі № 49/277-б про банкрутство ТОВ «Євросервіс- Україна», на якому і розглядались питання дійсності договору від 05.08.2013 б/н про участь інвестора в санації боржника, а також договір № 1 від 21.11.2013 про передачу рухомого майна боржника.

Згідно вказаної ухвали судом встановлено поданий звіт керуючого санацією від 21.03.2014 відповідає вимогам законодавства (містить баланс боржника, відомості про нереалізовані права вимоги боржника, про розрахунок прибутків і збитків боржника, про наявність грошових коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, довідку про стан дебіторської та кредиторської заборгованості), а також вказаний звіт було розіслано всім кредиторам боржника, в т.ч. і ТОВ «Факторингова компанія «Паритет». Крім того, в ухвалі суду встановлено, що під час розгляду та затвердження звіту керуючого санацією присутні у засіданні учасники провадження у справі заперечень щодо звіту не навели, не заперечував щодо звіту представник комітету кредиторів - ТОВ «Факторингова компанія «Паритет».

Ухвала господарського суду м. Києва від 31.03.2014 про затвердження звіту керуючого санацією у справі № 49/277-б про банкрутство ТОВ «Євросервіс-Україна» оскаржувалась заставним кредитором - ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» та була залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2014.

Отже, вказана постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 та постанова Вищого господарського суду України від 28.08.2014 справі № 49/277-б про банкрутство ТОВ «Євросервіс-Україна» підтверджує правильність набуття права власності на майно, яке ПП «Ескарп XXI» придбало у справі про банкрутство ТОВ «Євросервіс-Україна» під час процедури санації останнього та законність договору № 1 від 21.11.2013 про передачу рухомого майна.

Крім того, в рамках справи № 49/277-б про банкрутство ТОВ «Євросервіс-Україна» ще в процедурі санації останнього розглядалась заява одного з кредиторів боржника - ДП «Підприємство Продпрогрес», щодо незаконності укладення такого договору та можливості накладення арешту на майно, яке було передане боржником інвестору - ПП «Ескарп XXI».

Так, ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.03.2014 у справі № 49/277-б зазначено, що рухоме майно боржника було передано ПП "Ескарп XXI" без порушення встановленого законодавством порядку та порушень прав та інтересів кредиторів та боржника, оскільки факт передачі відбувся до прийняття судом апеляційної інстанції до розгляду апеляційної скарги на ухвалу від 29.07.2013 та скасування ухвали про визнання ПП "Ескарп XXI" інвестором боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Отже, беручи до уваги ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.06.2009 про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ «Євросервіс - Україна» на загальну суму 175 215 414, 14 грн., в тому числі вимоги Банку на загальну суму 93 334 742,23 грн. та ухвали Господарського суду м. Києва від 24.04.2012 та від 14.01.2013 про затвердження плану санації боржника, ухвали Господарського суду м. Києва від 29.07.2013 про визнання ПП «Ескарп XXI» інвестором, в силу ст. 388 Цивільний кодекс України, ПП «Ескарп XXI» є добросовісним набувачем вказаного майна.

Після ухвал Господарського суду м. Києва від 29.07.2013 у справі № 49/277-б про банкрутство ТОВ «Євросервіс-Україна», які скасовані Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2014, Господарським судом м. Києва було винесено ще дві ухвали від 30.09.2013 та від 23.10.2013, якими було продовжено процедуру санацію боржника та повноваження керуючого до 29.11.2013. Дані ухвали ніким не оскаржувались і вони на даний час є чинними.

А тому у керуючого санацією ТОВ «Євросервіс-Україна» виникала необхідність у вчиненню наступних процесуальних дій на виконання плану санації, в т.ч. і щодо виконання інвестиційних зобов'язань боржника перед інвестором відповідно до договору про участь інвестора в санації боржника від 05.08.2013.

Договором є погоджена дія двох або більше сторін спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частини 1, 2, 4 статті 202 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Про те, що на момент укладення договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору та бажали настання цивільних прав та обов'язків, свідчать підписи сторін на спірному договорі.

Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України (ст.215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до абз. 4 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено суду належними засобами доказування, що оскаржувані ним договори в момент їх укладення суперечили закону, а також суд встановив, що особи, які його підписали, мали на це необхідний обсяг цивільної дієздатності, а також оскаржуваний правочин відповідав внутрішній волі сторін.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог із наведених Позивачем обґрунтувань позову, та їх відхиляє.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на Позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено 12.12.2014

Суддя М.О. Лиськов