Ухвала

від 04.12.2014 по справі 810/6974/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6974/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

04 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Безименної Н.В., Кобаля М.І.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІЗ Озерне» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІЗ Озерне» звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області, в якому просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 №0000332201/1284.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "ТІЗ Озерне" з питань правильності формування значення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року.

За результатами перевірки контролюючим органом зменшено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 24) у розмірі 4018925,00 грн. та вказано на необхідність відобразити зазначену суму у рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року з позначкою "мінус".

З огляду на зазначене, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 27 вересня 2013 року №0001412201/368, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією від 9 вересня 2013 року №90558751876 за липень 2013 року на 4018925,00 грн.

При перевірці декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 19 вересня 2013 року №9058839436 відповідачем було складено акт про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "ТІЗ Озерне" від 30 вересня 2013 року №433/10-16-22-01/32931921. Під час перевірки відповідач зробив висновок про неправомірність відображення у рядку 24 декларації з ПДВ за серпень 2013 року суми на яку зменшено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду у розмірі 4018925,00 грн., сформованого за період грудень 2004 року - липень 2010 року, та залишку від'ємного значення сформованого за серпень 2010 року у розмірі 362,00 грн. На основі висновків акту камеральної перевірки від 30 вересня 2013 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 29 жовтня 2013 року №0000142201/682 (а.с. 30), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 362,00 грн.

У подальшому ТОВ "ТІЗ Озерне" не врахувало у декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року висновків актів перевірки від 20 вересня та 30 вересня 2013 року, що на думку відповідача є протиправним, і відповідно, призвело до подальшого завищення податкового кредиту.

Так, відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року. Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ТІЗ Озерне" розділу 5 наказу №41 від 25 січня 2011 року "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" та статті 200 Податкового кодексу України, а саме: суми зменшеного значення рядка 24 попереднього періоду контролюючим органом, позивачем не відображено в рядку 21.3 декларації наступного звітного періоду (вересень 2013 року).

На підставі висновків вказаного акту позивачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 22 листопада 2013 року №0000252201/25, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4019287,00 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, за результатами якої складено Акт від 22.11.2013 №1158/10-16-22-01/32931921.

Під час перевірки відповідач зробив висновок про неправомірність відображення у рядку 24 декларації з ПДВ за листопад 2013 року суми, на яку зменшено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду у розмірі 4019287,00 грн., сформованого за період грудень 2004 року - липень 2010 року, та 13695,00 грн. залишку від'ємного значення сформованого за жовтень 2010 року, підприємству необхідно відобразити у рядку 21.3 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року з позначкою "мінус"

На основі висновків акту камеральної перевірки від 22 листопада 2013 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 10 грудня 2013 року №0000332201/1284, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 4032982 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що на момент здійснення камеральної перевірки, оформленої актом від 22 листопада 2013 року №1158/10-16-22-01/32931921 відповідачем не було враховано ту обставину, що грошове зобов'язання встановлене податковими-повідомленнями рішеннями №0001412201/368 та №0000142201/682 були не узгодженими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 розділу VI Наказу Мінфіну "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише як самостійні документи, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період помилки якого виправляються.

Відповідно п.198.3 ст.198 ПК України, за якими податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону .

Відповідно до п.8 р.ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість ,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 (в ред.,діючої на момент виникнення правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно пп.14.2 п.14 р.ІІІ зазначеного Порядку додатками до декларації є, зокрема, довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2).

Пунктом 4.6 р.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість визначений порядок заповнення розділу ІІІ податкової декларації з податку на додану вартість "Розрахунки з бюджетом за звітний період".

У відповідності до пп.4.6.5 п.4.6 р.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Підпунктом 4.6.6 п.4.6 р.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Згідно з п.102.1 ст.102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Пунктом 102.5 ст.102 передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, строки давності застосовуються виключно до права платника податку на повернення надміру сплачених та відшкодування грошових зобов'язань та не розповсюджується на право зарахування належної платнику податків суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, а так як позивач не виявив наміру на відшкодування цього податку із бюджету, відповідного рішення не приймав та не звертався до відповідача із такою заявою, - відповідачем при проведенні перевірки безпідставно застосовані положення п. 102.5 ст. 102 ПК України, які визначають строки давності на подання заяви про бюджетне відшкодування.

Крім того, відповідно до матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення від 27 вересня 2013 року №0001412201, від 29 жовтня 2013 року №0000142201/682 та від 22 листопада 2013 року, на основі яких відповідачем зроблено висновок про неправомірність зазначення у рядку 24 декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 4037344,00 грн., були оскаржені позивачем у судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2013 року було відкрите провадження у адміністративній справі №810/5383/13-а про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001412201/368. Також, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2013 року відкрите провадження у справі №810/5998/13-а про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000142201/682. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 в адміністративній справі №810/5383/13-а визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2013 року №0001412201/368.

Виходячи з вище наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що на момент здійснення камеральної перевірки, оформленої актом від 22 листопада 2013 року №1158/10-16-22-01/32931921 відповідачем не було враховано, що грошове зобов'язання встановлене податковими-повідомленнями рішеннями №0001412201/368 та №0000142201/682 були не узгодженими, а тому у відповідача не було підстав для зменшення суми від'ємного значення в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року на суму визначену у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області - залишити без задоволення .

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 11.12.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді Н.В. Безименна

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Безименна Н.В.

Кобаль М.І.