Рішення

від 09.12.2014 по справі 909/1208/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 р. Справа № 909/1208/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. при секретарі судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ", вул. Крайківського, 1-б, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Приватного підприємства "ЛД", вул. Краснодонців, 20/2, м.Івано-Франківськ, 76019

про стягнення заборгованості по договору підрядних робіт в сумі 118 441 грн. 10 коп. в тому числі 100000грн. основного боргу, 5441,09грн. -3% річних , 13000грн. інфляційних збитків.

за участю представників сторін:

від позивача: Чабан Ю.В., (довіреність від 20.03.14р)- представник

від відповідача: Семків М.Н., (довіреність від 06.11.14)- адвокат;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕТОН ГРУП ІФ" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до приватного підприємства "ЛД" про стягнення заборгованості по договору підряду № 03/12/02 від 03.12.2012року в сумі 118 441 грн. 10 коп. в тому числі 100000грн. основного боргу, 5441,09грн. -3% річних , 13000грн. інфляційних збитків.

Представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав викладених в позовній заяві, просить суд позов задоволити.

Представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечує, відповідно до ч.4 ст. 849 ЦК України, просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕТОН ГРУП ІФ" та Приватним підприємством "ЛД" 03.12.12р укладено договір на виконання підрядних робіт № 03/12/02.

Відповідно до умов вказаного вище договору, відповідач зобов'язувався виконати покрівельні роботи, а позивач зобов'язується прийняти дані роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.5.1 договору підрядник зобов'язується виконати обумовлені даним договором покрівельні роботи до 31.12.2012року.

Відповідно до п. 2.3 вищевказаного договору загальна вартість робіт/послуг/ становить 209498,40грн.. Оплата робіт відповідно до п. 3.2 договору проводиться протягом 3 робочих днів з часу підписання сторонами Акту виконаних робіт.

12 грудня 2012року позивач перерахував відповідачу аванс згідно договору у розмірі 100000грн.. Доказом перерахунку авансового платежу є наявна в матеріалах справи, належним чином засвідчена, копія банківської виписки.

Згідно з п.5.1 Договору відповідач зобов'язується виконати покрівельні роботи до 31 грудня 2012року.

Однак, станом на день звернення до суду відповідачем не здійснено жодних дій щодо виконання та здачі покрівельних робіт на об'єкті сучасного перинатального центру з поліклінікою згідно договору на виконання підрядних робіт № 03/12/02.

У судовому засіданні встановлено, що позивач направив відповідачу факсограму від 13.05.2013року, в якій в одностоньому порядку розірвав договір №03/12/02 від 03.12.2012року. Даний факт підтверджений представниками сторін в судовому засіданні.

Крім того,, згідно ст. 526 та ст. 625 Цивільного кодексу України позивач провів нарахування відповідачу 5441,09грн. - 3% річних; 13000грн.інфляційних збитків

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором Договір підряду - цивільно-правовий договір, за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однак, відповідач в супереч умовам договору не виконав підрядні роботи (покрівельні роботи), авансовий платіж в сумі 100000грн. не повернув, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України (надалі Кодексу) у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, слід зазначити, що ст. 846 Кодексу встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно ст. 849 Кодексу замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ст. 654 Кодексу зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 6.5 Договору на виконання підрядних робіт від 03.12.2012року сторони погодили, що всі спори, з яких не було досягнуто згоди , розв'язуються у відповідності до законодавства України, в господарському суді за місцем знаходження відповідача.

Судом встановлено, що відповідач зобов'язався виконати підрядні роботи з власних матеріалів ( п.2.2 договору ) до 31.12.2012року. Проте, підрядник покрівельні роботи не виконав, Акт здачі -приймання виконаних робіт не надав.

Крім того, встановлено, що ТзОВ "Бетон груп ІФ" користуючись передбаченим ст. 849 ЦК України правом розірвати договір, 13.05.2013року направило відповідачу ПП "ЛД" факсограму про розірвання договору, у зв'язку із чим, укладений між сторонами договір з 03.12.2014року є розірваним.

За таких обставин, виходячи зі змісту вищенаведених норм та матеріалів справи, суд вважає, що, право на отримання спірних грошових коштів від ПП "ЛС" виникло 13.05.2013року, з моменту отримання приватним підприємством повідомлення про розірвання договору .

З цієї дати у ПП "ЛД" відпала правова підстава утримати спірну суму авансового платежу. Враховуючи наведене, беручи до уваги відмову замовника від Договору в односторонньому порядку та у зв'язку з цим припинення зобов'язань сторін за ним, встановлення господарським судом факту невиконання ПП "ЛС" обумовлених договором робіт на суму 209498,40 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ПП "ЛД" на користь ТзОВ "Бетон груп ІФ" спірної суми авансового платежу в сумі 10000грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем та здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 3 % річних, що становлять 5441,09грн. та інфляційних втрат, що становлять 13000грн. Згідно з арифметичним розрахунком, проведеним судом за допомогою ІПС "Законодавство", з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 5441,09грн. та 13000грн. інфляційних втрат. Позивач вірно провів розрахунок.

Крім того, судом встановлено, що твердження відповідача про те, що він передав, а позивач ТзОВ "Бетон-груп ІФ" отримав будівельні матеріали на загальну суму 100000грн. документально не підтверджені. Посилання відповідача, що доказом передачі будматеріалів є податкова накладна не відповідає дійсності, інших письмових доказів про передачу будівельних матеріалів відповідачем не надано.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, тобто не виконав визначені на розсуд сторонами і погоджені ними умови договору, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідач порушив договірні зобов'язання та

позовні вимоги доказами не спростував. На момент звернення до суду відповідач авансовий платіж не повернув.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.837, 530, 525, 526 , 628, 610, 611, 846, 849, 654, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН ГРУП ІФ" до Приватного підприємства "ЛД" про стягнення заборгованості по договору підрядних робіт в сумі 118 441 грн. 10 коп. в тому числі 100000грн. основного боргу, 5441,09грн. -3% річних , 13000грн. інфляційних збитків - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ЛД", вул. Краснодонців, 20/2, м.Івано-Франківськ, (код ЄДРПОУ 25596442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ"(вул.Крайківського,1б, м. Івано-Франківськ, 76018 ( п/р 26003052507559, банк ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 336677, код ЄДРПОУ 37183330) -100000 грн. (сто тисяч грн. 00коп.) основного боргу, 5441,09грн. ( п'ять тисяч чотириста сорок одна грн. 09 коп.) -3% річних , 13000 ( тринадцять тисяч грн.00грн) інфляційних збитків та 2368,83грн (дві тисячі триста шістьдесять вісім грн. 83коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Шкіндер П.А

Повне рішення складено 12.12.2014

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Бандурка В.Ю. 12.12.2014