cpg1251
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" березня 2015 р. Справа № 909/1208/14
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Мельник
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЛД", м. Івано - Франківськ, б/н від 19.12.14
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.14
у справі № 909/1208/14
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ", м. Івано-Франківськ
до відповідача: Приватного підприємства "ЛД", м. Івано-Франківськ
про стягнення заборгованості по договору підрядних робіт в сумі 118 441,10 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
Відводів складу суду не заявлено.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.14 у справі № 909/1208/14 (суддя П. Шкіндер) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН ГРУП ІФ" до Приватного підприємства "ЛД" про стягнення заборгованості по договору підрядних робіт в сумі 118 441 грн. 10 коп. в тому числі 100 000 грн. основного боргу, 5 441,09 грн.-3% річних, 13 000 грн. інфляційних збитків - задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "ЛД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ - 100 000 грн. (сто тисяч грн. 00коп.) основного боргу, 5 441,09 грн. (п'ять тисяч чотириста сорок одна грн. 09 коп.)-3% річних, 13 000 грн.( тринадцять тисяч грн.00грн) інфляційних збитків та 2 368,83грн (дві тисячі триста шістдесят вісім грн. 83коп.) судового збору.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.14 у справі №909/1208/14, відповідач - Приватне підприємство "ЛД"- оскаржив його в апеляційному прядку. Скаржник вважає дане рішення незаконним та зазначає з яких підстав його слід скасувати. Зокрема, посилається на те, що будівельний матеріал було залишено на будівельному майданчику замовника та в подальшому використано іншим підрядником ТОВ «Житлобуд» для виконання будівельних робіт передбачених договором №03/12/02. З цих обставин скаржник вважає, що позов є безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення, так як 100 000 грн., - авансовий платіж перерахований позивачем, є лише завдатком витраченим підрядником на закупівлю будівельного матеріалу. Крім цього, скаржник посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази наявності будь - яких зауважень чи заперечень з боку позивача щодо вартості придбаного будівельного матеріалу, який в подальшому був використаний іншим підрядником. На підставі вищезазначеного скаржник просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.14 у справі № 909/1208/14 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ" відмовити у повному обсязі.
05.01.15 автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЛД", м. Івано - Франківськ, б/н від 19.12.14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Д.Новосад.
З урахуванням положень ст. 4-6 ГПК України, п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 6 рішення зборів суддів (протокол № 6 від 28.12.10) зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів (протокол № 13 від 03.08.12), розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.15 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "ЛД", м. Івано - Франківськ, б/н від 19.12.14 введено суддів - О.Михалюк, Г.Мельник.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.15 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 09.02.15 .
Розгляд апеляційної скарги відкладався на 02.03.15 з підстав викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.15.
У зв'язку із перебуванням на лікарняному судді Мельник Г.І. розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.15 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "ЛД", м. Івано - Франківськ, б/н від 19.12.14 введено суддю - Орищин Г.В.
Ухвалою від 02.03.15 Львівський апеляційний господарський суд зобов'язав сторони провести звірку взаєморозрахунків по договору №03/12/02 від 03.12.12, однак скаржник вимог даної ухвали не виконав звірки взаєморозрахунків суду не надав, цією ж ухвалою розгляд апеляційної скарги відкладався на 16.03.15.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ"- проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Зокрема, позивач зазначає, що апеляційна скарга відповідача є безпідставна та надумана і подана позивачем лише з метою затягування виконання рішення суду першої інстанції та не повернення коштів, отриманих від позивача. Станом на день звернення до суду відповідачем не здійснено жодних дій щодо виконання та здачі покрівельних робіт, відповідно до договору № 03/12/02 та авансовий платіж в сумі 100 000 грн. не повернуто. На підставі чого, позивач рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.14 у справі № 909/1208/14 вважає законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Крім цього, скаржник просить апеляційну скаргу розглядати без участі представника ТОВ «Бетон Груп Іф».
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Орищин Г.В. розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.15 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "ЛД", м. Івано - Франківськ, б/н від 19.12.14 введено суддю - Мельник Г.І.
В судове засідання 16.03.15 скаржник явки повноваженого представника не забезпечив, причин неявки до відома суду не довів, хоча про час та місце засідання суду був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, а відтак, беручи до уваги п.п.5,6 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.15, апеляційна скарга розглядається за відсутності представника скаржника.
Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні 02.03.15, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.14 у справі № 909/1208/14 слід залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено господарським судом Івано-Франківської області, 03.12.12 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон Груп ІФ" та Приватним підприємством "ЛД" укладено договір на виконання підрядних робіт № 03/12/02.
Відповідно до умов вказаного договору, відповідач зобов'язувався виконати покрівельні роботи, а позивач зобов'язується прийняти дані роботи та оплатити їх.
Згідно п. 2.2 договору роботи, передбачені даним договором, виконуються з матеріалів підрядника.
Згідно п. 2.3 договору загальна вартість робіт/послуг/становить 209 498,40грн. Оплата робіт відповідно до п. 3.2 договору проводиться протягом 3 робочих днів з часу підписання сторонами Акту виконаних робіт.
Відповідно до п.5.1 договору підрядник зобов'язується виконати обумовлені даним договором покрівельні роботи до 31.12.12.
Згідно п.6.5 договору на виконання підрядних робіт від 03.12.12 сторони погодили, що всі спори, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються у відповідності до законодавства України, в господарському суді за місцем знаходження відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції 12.12.12 позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 100 000 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи та належним чином засвідчена, копія банківської виписки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач покрівельні роботи не виконав, акт здачі-приймання виконаних робіт не надав, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору, а саме п. 5.1, керуючись. ст. 849 ЦК України, 13.05.13 позивач направив відповідачу факсограму про одностороннє розірвання договору № 03/12/12 від 03.12.12.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, із 13.05.13, тобто з моменту розірвання договору в односторонньому порядку, у відповідача відпала правова підстава утримувати спірну суму авансового платежу в сумі 100 000 грн. А отже, у зв'язку із невиконанням обумовлених договором робіт ПП "ЛД" на суму 209 498,40 грн., у відповідності до умов договору, авансовий платіж в сумі 100 000 грн. підлягає поверненню позивачу.
Твердження відповідача про те, що він передав, а позивач - ТзОВ "Бетон-груп ІФ" отримав будівельні матеріали на загальну суму 100 000 грн. документально не підтверджені. Твердження відповідача, що доказом передачі будматеріалів є податкова накладна не відповідає дійсності, інших письмових доказів про передачу будівельних матеріалів відповідачем не надано, хоча колегію суддів Львівського апеляційного господарського суду неодноразово відкладався розгляд апеляційної скарги, для надання можливості відповідачу подати докази в підтвердження даного факту, нічим не довів відповідач і того, що дана сума була повернута позивачеві.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На основі чого, Львівський апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання з відповідача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 5 441,09грн. та 13 000грн. інфляційних втрат.
Львівський апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовано до даної категорії спорів норму ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості виконання договорів та норму ст.837 ЦК України щодо порядку виконання договорів.
Вірним також на думку Львівського апеляційного господарського суду є застосування ч.1 ст.530 ЦК України, якою встановлено, якщо що у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що за авансовий платіж було здійснено закупівлю будівельного матеріалу, а в подальшому даний матеріал, згідно податкової накладної №1 від 13.12.12 відкорегованої 31.01.13, доставлено на будівельний майданчик замовника нічим не підтверджені. Не зміг довести відповідач і той факт, що даний будівельний матеріал був використаний іншим підрядником, а саме ТОВ «Житлобуд», а отже до уваги колегії судів Львівського апеляційного господарського суду дані твердження не беруться.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на законодавстві, належним чином досліджені судом першої інстанції, а відтак, скаржник, в порушення вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.14 у справі № 909/1208/14 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Івано-Франківської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.14 у справі № 909/1208/14 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Івано- Франківської області.
Повний текст постанови виготовлено: 18.03.15
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2015 |
Оприлюднено | 24.03.2015 |
Номер документу | 43160964 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Новосад Д.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні