Постанова

від 09.12.2014 по справі 902/477/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"09" грудня 2014 р. Справа № 902/477/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Карпович О.В. ,

за участю представників сторін:

позивача- Куций Р.А. (довіреність від 11.10.2014р.);

відповідача- не з'явився;

відділу ДВС- не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Товариства з обмеже-ною відповідальністю «ВВВТ» на ухвалу про відмову в задоволенні заяви про зміну способу ви-конання рішення господарського суду Вінницької області від 11.11.2014р. у справі №902/477/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВВТ»

до Концерну «Військторгсервіс» в особі Вінницької філії

Концерну «Військторгсервіс»

про повернення майна вартістю 124 366 грн. за договором зберігання ,-

Представнику Позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК Украї-ни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.11.2014р. (суддя Яремчук Ю.О.) відмовлено в задоволенні заяви Позивача про зміну способу виконання рішення господарського суду Вінницької області від 23.05.2014р. у справі №902/477/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВВТ» (надалі в тексті - Товариство) до Концерну «Військторгсервіс» в особі Вінницької філії Концерну «Військторгсервіс» (надалі в тексті - Концерн) про повернення майна вартістю 124 366 грн. за договором зберігання.(арк.матеріалів оскарження 31-33).

Зазначену ухвалу вмотивовано тим, що звернення стягнення на кошти за відсутності у бор-жника майна здійснюється без згоди боржника і не потребує зміни встановленого судом способу виконання рішення, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, на думку суду першої інстанції виконавчий документ у даній справі повернуто Відділом ДВС відповідно до ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з поданням апеля-ційної скарги на рішення суду, а не з підстав неможливості виконання.(арк.матеріалів оскарження 32-зворот).

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, ТзОВ «ВВВТ» подало скаргу до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду від 11.11. 2014р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити заяву про зміну спо-собу виконання. Крім того, Скаржник просить витребувати матеріали виконавчого провадження для огляду в судовому засіданні та повного і всебічного дослідження обставин справи.

Скаржник вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, а також невідповідності висновків суду фактичних обс-тавин та матеріалам справи. Зазначає, що судом першої інстанції не досліджено обставин, пов'я-заних з тим, що в даному разі змінюючи спосіб виконання рішення суд не змінив би його по суті. (арк.матеріалів оскарження 40).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р. у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк.матеріалів ос-карження 38).

Витребуваних зазначеною ухвалою письмових пояснень з приводу апеляційної скарги Від-діл ДВС суду не надав. Разом з тим, у судовому засіданні 09.12.2014р. Скаржник надав копії мате-ріалів виконавчого провадження, які просив долучити до матеріалів оскарження, пояснюючи, що їх не подано Відділом ДВС на вимогу суду, проте, як з'ясувалось відсутність таких матеріалів зумо-вила прийняття оскаржуваної ухвали.(арк.матеріалів оскарження 49-58).

Явку своїх представників в судове засідання 09.12.2014р. Відповідач та Відділ ДВС не за-безпечили, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку, при-чин неявки суд не повідомили.(арк.матеріалів оскарження 44, 47-48).

Проте, така неявка сторін не перешкоджає розгляду скарги, з огляду на встановлений ст.69 ГПК України 15-денний строк апеляційного перегляду ухвал місцевого суду, а також через відсут-ність потреби обов'язкової явки сторін.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представника, вивчивши матеріали справи, на-явні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріаль-ного та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як стверджено матеріалами оскарження, рішенням господарського суду Вінницької області від 23.05.2013р. у справі №902/477/13 (суддя Яремчук Ю.О.), залишеним без змін постановою Рів-ненського апеляційного господарського суду від 09.10.2013р. та постановою Вищого господарсь-кого суду України від 05.12.2013р., позов задоволено повністю, зобов'язано Концерн «Військторг-сервіс» в особі Вінницької філії Концерну «Військторгсервіс» виконати умови договору відпові-дального зберігання, повернувши ТзОВ «ВВВТ» майно, яке було прийняте на відповідальне збе-рігання, а саме: 2 пральні машини, сушильну машину, праску циліндричну, всього 4 найменування. Присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача 2 487 грн. 32 коп. витрат зі сплати судового збору.(арк.матеріалів оскарження 8-12).

На виконання рішення господарського суду Вінницької області від 23.05.2013р., судом пер-шої інстанції видано відповідні накази від 04.06.2013р.

На виконання рішення суду на підставі наказу від 04.06.2014р. Замостянським відділом ДВС (надалі в тексті - Відділ ДВС) було відкрито виконавче провадження з примусового виконан-ня вищезазначеного рішення суду. В процесі виконавчих дій було з'ясовано, що начальником Кон-церну спірне обладнання було привласнено чи викрадено, з приводу чого Відділом ДВС надісла-но звернення до правоохоронних органів відносно керівника боржника та повернено наказ суду до господарського суду Вінницької області без виконання на підставі п.11 ч.1 ст.49, ст.50 Закону Ук-раїни «Про виконавче провадження».(арк.матеріалів оскарження 42).

Матеріали оскарження свідчать, що 03.11.2014р. на адресу місцевого господарського суду надійшла заява Товариства №6 від 30.10.2014р. про зміну способу виконання рішення шляхом стя-гнення з Відповідача вартості майна.(арк.матеріалів оскарження 17).

Вбачається, що ухвалою від 04.11.2014р. господарський суд Вінницької області прийняв до розгляду заяву Товариства, призначивши справу до слухання на 11.11.2014р. і зобов'язавши: заяв-ника надати докази в обґрунтування заяви про зміну способу виконання рішення, відповідача - на-дати письмові пояснення по суті заяви, а Відділ ДВС - надати копії матеріалів виконавчого провад-ження в матеріали справи та оригінали для огляду в судове засідання.(арк.матеріалів оскарження 20).

Як зазначалось, ухвалою від 11.11.2014р. господарський суд Вінницької області відмовив Товариству у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення у зв'язку з неподанням заяв-ником переконливих доказів відсутності у боржника спірного майна та наявності у нього коштів, а також повернення Відділом ДВС виконавчого документу через подання апеляційної скарги на рі-шення суду.(арк.матеріалів оскарження 31-33).

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і про-цесуального права, апеляційний суд вважає, що ухвалу належить скасувати з огляду на наступне:

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі в тексті - Закон), виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, яке здійснюються на підста-вах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішен-нями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 18, 18 1 , 19 Закону, рішення, ухвали та постанови господарських судів підлягають виконанню державною виконавчою службою.

При здійсненні виконавчого провадження державний виконавець керується Законом Украї-ни «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим , за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий до-кумент, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали пос-танови, змінити спосіб та порядок їх виконання .

Апелянт оскаржує ухвалу місцевого господарського суду від 11.11.2014р. про відмову в за-доволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення у даній справі.

Зміна способу і порядку виконання рішення означає прийняття господарським судом но-вих заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання раніше встановленими по-рядком та способами, зокрема, в зв'язку з відсутністю у боржника грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості, чи майна, щодо якого приймалось судове рішення ; зміна способу та ви-конання судового рішення є саме процедурною дією суду щодо питань, вирішених прийнятим рі-шенням.

Колегія суддів звертає увагу, що під зміною способу і порядку виконання рішення розуміє-ться прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості йо-го виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) вико-нання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових кош-тів, достатніх для покриття заборгованості. Такої ж думки дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло відображення у пп.7.1.3 Постанови Пленуму від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Разом з тим, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може зміню-вати останнє по суті.

Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.

За приписами ст.ст. 179, 184 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) - річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуа-льними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Таким чином, індивідуально визначеною річчю є річ єдина у своєму роді, яка вирізняється від інших своїми неповторними ознаками та виділена із загальної маси речей даного роду, а ро-довими називаються речі, яким належать єдині родові ознаки і вони вимірюються вагою, числом, об'ємом.

Колегія суддів зауважує, що судовим рішенням у справі №902/477/13 позов задоволено повністю, визнано факт невиконання Відповідачем зобов'язання і присуджено Відповідачу повер-нути Позивачу речі загальною вартістю 124 366 грн., а саме: дві пральні машини, сушильну маши-ну та праску циліндричну - без зазначення будь-яких індивідуальних ознак (марок, моделей, років випуску, серійних номерів тощо).(арк.матеріалів оскарження 5-12).

Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає невмотивованою відмову в задоволенні за-яви Позивача про зміну способу виконання рішення.

При цьому, суд приймає до уваги, що призначаючи до розгляду дану заяву, місцевий суд ви-требував у Позивача докази в обґрунтування необхідності такої зміни та зобов'язав Відділ ДВС на-дати матеріали виконавчого провадження. Разом з тим, відмовляючи в задоволенні заяви, місце-вий господарський суд послався на неподання заявником переконливих доказів відсутності у бор-жника спірного майна та наявності у нього грошових коштів. Крім того, попри неявку представ-ників Відповідача і Відділу ДВС та неподання останнім матеріалів виконавчого провадження - суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що Відділом ДВС повернуто виконавчий документ через подання апеляційної скарги на рішення суду, а не через відсутність спірного майна та неможливість вико-нання рішення.(арк.матеріалів оскарження 20-зворот, 32-зворот)

Проте, апеляційний суд вважає, що такі твердження спростовуються копіями документів ви-конавчого провадження, які відповідно до ст.101 ГПК України долучені апеляційним судом до ма-теріалів даної справи і з яких вбачається, що рішення добровільно не виконується, спірне майно відсутнє і виконавчий документ повернуто у зв'язку із повідомленням Відділом ДВС правоохо-ронних органів для притягнення боржника до відповідальності.(арк.матеріалів оскарження 49-58). При цьому, суд першої інстанції не був позбавлений можливості повторно витребувати у Відділу ДВС і сторін необхідні докази.

Виконавчий документ, відповідно до п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провад-ження», повертається до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у разі якщо ви-конати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, яко-му безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до су-ду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Колегія суддів звертає увагу, що місцевим судом помилково вказано про повернення вико-навчого документа з підстав ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» через віднов-лення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий доку-мент та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, позаяк матеріалами оскарження ухвали стверджено, що державним виконавцем Замостянського Відділу ДВС Пічкур Ю.О. винесено пос-танову про закінчення виконавчого провадження та повернуто наказ до господарського суду Він-ницької області без виконання на підставі п.11 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче про-вадження».

Згідно з ч.5 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за прави-лами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у спра-ві і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місце-вого господарського суду у повному обсязі.(ст.101 ГПК України).

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи стверджується обґрунтованість доводів Скаржника, наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, що зумовлює скасування ухвали господарського суду Вінни-цької області від 11.11.2014р. у даній справі з підстав п.п. 3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України через невід-повідність обставинам справи висновків, викладених в ухвалі та неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуально-го кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВВТ» на ухвалу господар-ського суду Вінницької області від 11.11.2014р. у справі № 902/477/13 - задоволити.

2. Ухвалу суду першої інстанції від 11.11.2014р. - скасувати.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВВТ» про зміну способу виконання рі-шення - задоволити. Змінити спосіб виконання рішення господарського суду Вінницької області від 23.05.2013 року в частині зобов'язання Відповідача повернути Позивачеві майно, яке було при-йняте на відповідальне зберігання, зокрема: дві пральні машини, сушильну машину, праску цилін-дричну, всього 4 найменування.

Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» в особі Вінницької філії Концерну «Військторг-сервіс» (вул.Ширшова,16, м.Вінниця, 21009, код 35123573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВВТ» (вул.50-річчя Перемоги,25, м.Вінниця, 21100, код 35297851) 124 366 грн. вартості двох пральних машин, сушильної машини та праски циліндричної.

4. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» в особі Вінницької філії Концерну «Військторг-сервіс» (вул.Ширшова,16, м.Вінниця, 21009, код 35123573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВВТ» (вул.50-річчя Перемоги,25, м.Вінниця, 21100, код 35297851) 609 грн. ви-трат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Надати господарському суду Вінницької області доручення про видачу наказів.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

7. Справу №902/477/13 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.