Постанова

від 08.12.2014 по справі 826/15734/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2014 року № 826/15734/14

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі: судді Добрянської Я.І. , розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та відповідача-2Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» Соловйової Н.А. провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2014 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15734/14 та призначено справу до судового розгляду на 04.11.2014 р.

За наслідками проведення судового засідання 04.11.2014 р., ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2014 р. було задоволено клопотання позивача та залучено до розгляду адміністративної справи № 826/15734/14 в якості співвідповідача (відповідача-2) Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» Соловйову Н.А.

Також, в судовому засіданні 04.11.2014 р. Окружним адміністративним судом м. Києва було оголошено перерву з розгляду справи № 826/15734/14 до 25.11.2014 р.

Так, у судовому засіданні 25.11.2014 р. позивач заявлені у позовній заяві позовні вимоги підтримав повністю та просив суд:

- визнати неправомірними дії відповідача-2 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» Соловйової Н.А. в частині не надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 19.06.2014 року, що призвело до пропущення строку для вчинення дій щодо включення вимог ФОП ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів;

- зобов'язати відповідача-1 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити вимоги ФОП ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів;

- стягнути з відповідачів 500,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування наведених позовних вимог позивач наголосив на тому, що внаслідок протиправних дій відповідача-2 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» Соловйової Н.А. стосовно надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 19.06.2014 року, позивачем (не з його вини) був пропущений строк для вчинення відповідних дій щодо включення вимог ФОП ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Відповідачем-1 до матеріалів справи були надані письмові заперечення проти позову, та в судовому засіданні 25.11.2014 р. представник відповідача-1 проти задоволення позовних вимог позивача також заперечив повністю з тих підстав, що вказаний лист від 19.06.2014 року (щодо сприяння поверненню коштів, які знаходяться на рахунку ПАТ «Банк «Форум») позивач ОСОБА_1 направив не на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а на адресу самого банку ПАТ «Банк «Форум», відповідно до чого відсутні докази щодо вчинення протиправних дій саме відповідачем-1.

В свою чергу відповідач-2 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» Соловйова Н.А. в судове засідання 25.11.2014 р. не прибула, та не скерувала свого представника, хоча остання належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, а саме не прибуття відповідача-2, що був повідомлений належним чином, в судове засідання 25.11.2014 р., суд ухвалив продовжити розгляд даної адміністративної справи № 826/15734/14 в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, проти чого також не заперечили позивач та представник відповідача-1.

Про перехід до розгляду справи № 826/15734/14 в порядку письмового провадження, відповідача-2 було належним чином повідомлено листом від 25.11.2014 р., докази чого містяться в матеріалах справи.

За наслідками переходу судом до розгляду адміністративної справи № 826/15734/14 в порядку письмового провадження, відповідачем-2 до канцелярії суду 05.12.2014 р. було подано письмові заперечення проти позову, в яких Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» Соловйова Н.А. зазначає про те, що пропуск ОСОБА_1 строку звернення до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» із заявою про визнання його кредитором (включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів) відбувся саме з вини позивача, оскільки згадане письмове звернення останнього від 19.06.2014 року (щодо сприяння поверненню коштів, які знаходяться на рахунку ПАТ «Банк «Форум») не є заявою про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів, проте як фактично така заява була надано позивачем після закінчення строку (з 20 червня по 20 липня 2014 р.).

Станом на 08.12.2014 р. жодних інших документів з приводу даного спору від сторін по справі № 826/15734/14 до канцелярії суду не надходило.

Отже, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача-1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних матеріалів справи, та жодними допустимими доказами по справі не було спростовано відповідачами, між позивачем, як фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Форум» (відділення № 1103) було укладено договір від 23.11.2012 р. № 2509233 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, тощо.

За виконані послуги, згідно з договором від 02.12.2013 р. № 0112-1, з позивачем розрахувалось ТОВ «Квест Івент Нетворк», код ЄДРПОУ 36633430.

Так, сума в 5 000,00 грн. надійшла на відкритий в ПАТ «Банк Форум» (відділення № 1103) розрахунковий рахунок позивача.

Про надходження вказаних коштів свідчить виписка по особових рахунках з 01.01.2014 р. по 28.03.2014 р., яка отримана позивачем 28.03.2014 р.

Однак, як зазначає позивач у своїй позовній заяві, при видачі вказаної виписки, працівниками банківської установи йому було пояснено про неможливість отримання таких коштів, у зв'язку із запровадженням тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Форум».

З даного приводу, відповідно до наявних у справі доказів, згідно Постанови Правління Національного банку України від 13 березня 2014 року № 135, Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» було віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.03.2014 р. було прийнято рішення № 14, згідно якого розпочато процедуру виведення банку з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 14 березня 2014 року по 13 червня 2014 року.

Враховуючи зазначене, ще 16.04.2014 р. позивач звернувся до головного офісу ПАТ «Банк Форум» із проханням повернути належні грошові кошти (копія звернення та копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи), які необхідні, у тому числі для сплати єдиного податку за 1-й квартал 2014 року.

Відповідь на вказане звернення позивача була отримана ним в електронному вигляді (копія відповіді від 16.05.2014 р. міститься в матеріалах справи), якою пояснено, що грошові кошти видати неможливо, додаткову інформацію щодо отримання коштів заявник може отримати на офіційному сайті ПАТ «Банк Форум».

Так, після ознайомлення з інформацією, що була розміщена на сайті ПАТ «Банк Форум», 19.06.2014 р. позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум», начальника відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Соловйової Н.А. (копія звернення та копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи), у якій ОСОБА_1 просив, відповідно до ч. 2 ст. 1060, ст. 1074 ЦК України, повернути йому грошові кошти за першою вимогою та повідомити про прийняте рішення.

Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи та жодним чином не було заперечено відповідачем-2, жодної відповіді на вказане звернення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» Соловйовою Н.А. позивачу надано не було.

29.07.2014 р. позивач звернувся до Національного банку України, вказуючи на порушення законодавства про звернення громадян щодо не надання відповіді.

З приводу зазначеного, Національним банком України було запропоновано позивачу звернутися до відповідача-1 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Враховуючи наведене, 15.08.2014 р. позивач звернувся до відповідача-1 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із відповідною заявою.

Проте, за наслідками вказаного, відповідач-1 без пояснень щодо порушення відповідачем-2 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» закону про звернення громадян тощо, повідомив про своє рішення, зокрема, що вимоги позивача не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, а тому задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Саме зважаючи на це, як наголошує позивач у своїй позовній заяві (протиправну бездіяльність відповідача-2 щодо не надання відповіді на звернення позивача від 19.06.2014 року), ОСОБА_1 не був вчасно повідомлений відповідачем-2 про те, що 13 червня 2014 року Національним банком України було прийнято Постанову № 355 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум» з 13 червня 2014 року, а також про те, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.06.2014 року було прийнято рішення № 49, згідно якого розпочато ліквідацію ПАТ «Банк Форум», внаслідок чого в подальшому позивачем (не з його вини, а з вини протиправної бездіяльності відповідача-2) був пропущений строк для вчинення відповідних дій щодо включення вимог ФОП ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів (а саме подання відповідної заяви до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум).

Враховуючи зазначені вище обставини, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та інтересів у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та представника відповідача-1, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 20.05.2013 р. № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права.

Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

В даному випадку, як підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачем-2 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» Соловйовою Н.А. було порушено право позивача ОСОБА_1, встановлене Законом України «Про звернення громадян», щодо отримання належної відповіді на його запит від 19.06.2014 року (щодо сприяння поверненню коштів, які знаходяться на рахунку ПАТ «Банк «Форум») в якій би було доведено до позивача наявну у відповідача-2 інформацію про те, що 13 червня 2014 року Національним банком України було прийнято Постанову № 355 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум» з 13 червня 2014 року, а також про те, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.06.2014 року було прийнято рішення № 49, згідно якого розпочато ліквідацію ПАТ «Банк Форум», (жодної відповіді на вказане звернення позивача відповідачем-2 надано не було), внаслідок чого, в подальшому позивачем (не з його вини, а з вини саме протиправної бездіяльності відповідача-2) був пропущений строк (з 20 червня по 20 липня 2014 р.) для вчинення відповідних дій щодо включення вимог ФОП ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів (а саме вчасного подання відповідної заяви до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум).

З приводу зазначеного, як підтверджується наявними у справі доказами та не було належним чином спростовано відповідачем-2, саме не надання відповіді на звернення позивача від 19.06.2014 р., в порушення вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» щодо строків розгляду звернення та ч. 6 ст. 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо іншого порушення Закону України «Про звернення громадян», стало причиною пропущеного позивачем строку, який було встановлено уповноваженою особою відповідача-2, а саме, 30 днів починаючи від 16.06.2014 р.

Така протиправна поведінка посадової особи відповідача-2, що залишилась поза увагою регулятора (Національного банку України), в частині щодо дотримання законності при зверненнях громадян, призвела до порушених прав позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В цій нормі розкрито формально складову принципу правової визначеності, як базового елемента загальної системи правових принципів демократичної держави.

З приводу зазначеного, у правових стосунках суб'єкта владних повноважень з людиною, особливо якщо ініціатива щодо обмеження або позбавлення її певних прав належить носіям влади, держава зобов'язана створити максимально повні, а не «урізані» умови захисту прав саме людини.

В даному випадку, на думку суду, суб'єкт владних повноважень (відповідач-2), не надаючи жодної відповіді позивачу на звернення останнього (із відповідним роз'ясненням його прав щодо порядку включення його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів) - звузив обсяг прав людини і громадянина (обмежив конституційні права) та на свій розсуд встановив за собою право на проведення таких дій без повідомлення позивача, не зважаючи на застережувальні приписи ч. 3 ст. 22 Конституції України.

Враховуючи наведене та наявні у справі докази, суд не може погодитися із позицією відповідача-1, який зазначає, що вказаний лист позивача від 19.06.2014 року (щодо сприяння поверненню коштів, які знаходяться на рахунку ПАТ «Банк «Форум») ОСОБА_1 направив не на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а на адресу самого банку ПАТ «Банк «Форум», відповідно до чого відсутні докази щодо вчинення протиправних дій, проте як насправді (та зазначене підтверджується наявними матеріалами справи), вказаний лист від 19.06.2014 року (щодо сприяння поверненню коштів, які знаходяться на рахунку ПАТ «Банк «Форум») позивач направив саме до відповідача-2 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» Соловйової Н.А., а не до самого банку ПАТ «Банк «Форум», як безпідставно зазначає відповідач-1, зважаючи на що, адресат (відповідач-2) повинен був у відповідності з вимогами Закону України «Про звернення громадян», вчасно та у повному обсязі надати заявнику всю наявну у нього інформацію з приводу можливості повернення коштів, які знаходяться на рахунку ПАТ «Банк «Форум», а саме, що 13 червня 2014 року Національним банком України було прийнято Постанову № 355 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум» з 13 червня 2014 року, а також про те, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.06.2014 року було прийнято рішення № 49, згідно якого розпочато ліквідацію ПАТ «Банк Форум».

Проте, як вже було зазначеного вище, та не було допустимими доказами по справі спростовано відповідачами, жодної відповіді на вказане звернення позивача відповідачем-2 надано не було, внаслідок чого, в подальшому позивачем (не з його вини, а з вини саме протиправної бездіяльності відповідача-2) був пропущений строк (з 20 червня по 20 липня 2014 р.) для вчинення відповідних дій щодо включення вимог ФОП ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів (а саме вчасного подання відповідної заяви до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум).

Враховуючи викладене вище, наявні у справі докази та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині:

- визнання протиправними дій відповідача-2 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» Соловйової Н.А. в частині не надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 19.06.2014 року, що призвело до пропущення строку для вчинення дій щодо включення вимог ФОП ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів;

- зобов'язання відповідача-1 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити вимоги ФОП ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Однак, з приводу заявленої позивачем позовної вимоги стосовно стягнення з відповідачів 500,00 грн. моральної шкоди, суд вважає таку позовну вимогу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Частиною 2 статті 23 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів тощо.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац 2 частини 3 статті 23 ЦК України).

Таким чином, компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», пунктом 5 якої передбачено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Так, у даному випадку, позивач не надав суду жодних доказів, якими би підтверджувався факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань.

Крім того, позивачем не було надано до матеріалів справи жодних розрахунків такої моральної шкоди, яку останній просить стягнути з відповідачів.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, та керуючись нормами наведеного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаної позовної вимоги позивача щодо відшкодування йому моральної шкоди у розмірі 500 грн.

Згідно з вимогами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Також, згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем-2, як суб'єктом владних повноважень, не було доведено суду правомірності його дій (бездіяльності), щодо не надання позивачу жодної відповіді на звернення останнього від 19.06.2014 р., внаслідок чого, в подальшому позивачем (не з його вини, а з вини саме протиправної бездіяльності відповідача-2) був пропущений строк (з 20 червня по 20 липня 2014 р.) для вчинення відповідних дій щодо включення вимог ФОП ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів (а саме вчасного подання відповідної заяви до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум).

Натомість позивач надав суду відповідні обґрунтування, що підтверджуються допустимими доказами у справі, щодо протиправності дій (бездіяльності) відповідача, стосовно не надання позивачу жодної відповіді на звернення останнього від 19.06.2014 р., внаслідок чого, в подальшому позивачем (не з його вини, а з вини саме протиправної бездіяльності відповідача-2) був пропущений строк (з 20 червня по 20 липня 2014 р.) для вчинення відповідних дій щодо включення вимог ФОП ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів (а саме вчасного подання відповідної заяви до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум).

У позовній заяві та в судовому засіданні позивач не заявляв позовної вимоги щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» Соловйової Н.А. в частині не надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 19.06.2014 року, що призвело до пропущення строку для вчинення дій щодо включення вимог ФОП ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Форум».

3. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити вимоги ФОП ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Форум».

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови - 08.12.2014 р.